Рішення

від 26.12.2022 по справі 902/1072/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2022 р. Cправа № 902/1072/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвік" (вул. Білогородська, 51, корпус 5, прим. 14, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08154)

до: Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" (вул. Залізної дивізії, буд. 34, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600)

про стягнення 257810,67 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Медвік" подано позов до Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" про стягнення 257810,67 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором підряду № 1/9-21 від 01.09.2021 в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Медвік" заявлено до стягнення із Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" 257810,67 грн заборгованості, з яких: 203910,83 грн - основного боргу; 47950,12 грн - інфляційних втрат та 5949,73 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 27.10.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1072/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

31.10.2022 на адресу електронної пошти суду представником позивача надано світлокопію Договору підряду № 1/9-21 від 01.09.2021 належної якості.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 01.11.2022, що підтверджується наявним матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням.

Крім того, таку ухвалу направлено позивачу на адресу електронної пошти, зазначену останнім у позовній заяві.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.09.2021 між Малим колективним сільськогосподарським підприємством "Шляхбуд" (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медвік" (Підрядник, позивач) укладено Договір підряду №7/9-21, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного Договору, роботу, визначену в п. 1.2 Договору, а Замовник зобов`язується прийняти що роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором та додатками до нього.

Підрядник по Договору виконує наступні роботи (надалі - підрядні роботи): "Антикорозійний захист судна "Азовець" (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору вартість робіт: 252068,80 грн. (Двісті п`ятдесят дві тисячі шістдесят вісім гривень 80 коп.), у т.ч. ПДВ: 42011,47 грн.

Згідно із п. 2.2. Договору оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Підрядника протягом 3-х календарних днів після підписання Актів приймання-передачі наданих послуг. Датою складання актів прийому-передачі наданих послуг є дата його двостороннього підписання.

За змістом п.п. 2.3.. 2.4. Договору Підрядник у день виникнення податкових зобов`язань складає податкову накладну та/або коригування у форматі XML (відповідно до стандарту, затвердженому Державною податковою службою). Підрядник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну, скріплену електронним цифровим підписом, в Єдиному реєстрі податкових накладних, у строки, встановлені законодавством. Реєстрації підлягають всі без винятку податкові накладні, незалежно від їх суми.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати засвідчення його підписами та печатками Сторін та діє у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили Договірну ціну №1 з найменуванням обсягів робіт на загальну суму 252068,80 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Медвік" виконано ряд обумовлених у Договірній ціні робіт, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом прийняття виконаних робіт №1 на антикорозійний захист судна "Азовець" від 25.10.2021 на загальну суму 203 910,83 грн з ПДВ.

Несплата Малим колективним сільськогосподарським підприємством "Шляхбуд" вартості проведених за Договором робіт слугувала підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення з відповідача 203910,83 грн основного боргу. Водночас позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 47950,12 грн - інфляційних втрат та 5949,73 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором зі сплати вартості проведених робіт.

За фактом проведення господарської операції виконання робіт на суму 203910,83 грн позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано відповідну податкову накладну (а.с. 14-15, т. 1).

Поряд з цим позивач звертався до відповідача з претензією №б/н від 25.01.2022 про погашення заборгованості за Договором в сумі 203910,83 грн, однак доказів реагування Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" на таку претензію, як і доказів погашення останнім заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд, враховуючи укладений Договір підряду №2523 від 16.09.2021.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Спір у справі виник з підстав несплати відповідачем вартості виконаних робіт за Договором на підставі Акту прийняття виконаних робіт №1 на антикорозійний захист судна "Азовець" від 25.10.2021 на загальну суму 203 910,83 грн з ПДВ.

Водночас у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія такого Акту, який обопільно підписано та скріплено печатками сторін.

За змістом п. 2.2. Договору обов`язок оплати за виконані роботи у Замовника виникає протягом 3-х календарних днів після підписання Актів приймання-передачі наданих послуг. Датою складання актів прийому-передачі наданих послуг є дата його двостороннього підписання, тобто 25.10.2021.

Закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16.

Водночас жодних заперечень щодо обсягів виконаних робіт за обопільно підписаним актом приймання-передачі робіт відповідачем не висловлено, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позаяк доказів сплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт протягом 3-х календарних днів після підписання Акту прийняття виконаних робіт №1 на антикорозійний захист судна "Азовець" від 25.10.2021, як то передбачено п. 2.2. Договору, матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення з Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" 203910,83 грн - основного боргу та про задоволення позову у цій частині.

Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 47950,12 грн - інфляційних втрат та 5949,73 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором зі сплати вартості проведених робіт.

Як встановлено фактичними обставинами справи, зобов`язання відповідача за Договором є простроченим, позаяк останній не здійснив розрахунок за виконані роботи в обумовлений у п. 2.2. Договору строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 29.10.2021 по 18.10.2022 на суму 203910,83 грн, судом встановлено, що такі нарахування перебувають в межах розрахунку суду. Відтак заявлені складові заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі у визначених позивачем сумах: 47950,12 грн - інфляційних втрат та 5949,73 грн - 3% річних.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 3867,16 грн.

Окрім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як слідує з матеріалів справи, 17.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медвік" (Замовник) та Адвокатом Бужор Алісою Юріївною (Адвокат) укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №01/22 з правом представляти інтереси Замовника Адвокатом у всіх судах України без обмежень повноважень представництва.

Відповідно до п. 4 зазначено договору порядок обчислення гонорару/винагороди (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для його зміни, порядок сплати, умови повернення визначаються за взаємною угодою сторін, яка оформляється протоколом до цього Договору.

Згідно із п. 1 Протоколу погодження розміру винагороди (вартості послуг) до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №01/22 від 17.10.2022 сторони погодили, що вартість послуг за: первинний аналіз документів та консультацію щодо порядку звернення до суду, строку розгляду спору, витрат; складання та направлення позову до суду щодо стягнення заборгованості з МКСП "Шляхбуд"; супровід справи у суді першої інстанції (участь у судових засіданнях разі необхідності при загальному позовному провадженні, подання заперечень, клопотань, відзивів тощо) до отримання рішення, з урахуванням рівня складності справи становить фіксований розмір 3500 грн та не залежить від результатів розгляду судової справи.

Замовник сплачує вартість послуг авансом у розмірі 10% протягом 10 робочих днів з дня підписання даного Протоколу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, визначений Адвокатом у реквізитах (п. 2 Протоколу погодження розміру винагороди (вартості послуг) до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №01/22 від 17.10.2022).

Факт сплати позивачем Адвокату фіксованого розміру гонорару в сумі 3500 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №118 від 21.10.2022.

Окрім того, матеріали справи містять копію Свідоцтва №4235 від 30.11.2010 про право Бужор Аліси Юріївни на заняття адвокатською діяльністю та ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1244700 від 21.10.2022.

Окремо слід зазначити, що заявлена сума витрат відповідача на професійну правничу допомогу відповідає попередньому (орієнтовному) розрахунку таких витрат, який зазначено у позовній заяві.

Суд враховує висновок викладений у постанові КАС ВС від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, позаяк розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Поряд з цим у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, фактично понесеними та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат в заявленій позивачем сумі (3500 грн) на Мале колективне сільськогосподарське підприємство "Шляхбуд" в силу приписів п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого колективного сільськогосподарського підприємства "Шляхбуд" (вул. Залізної дивізії, буд. 34, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 03579348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медвік" (вул. Білогородська, 51, корпус 5, прим. 14, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08154; код ЄДРПОУ 30961089) 203910,83 грн - основного боргу; 47950,12 грн - інфляційних втрат; 5949,73 грн - 3% річних; 3867,16 грн - витрат на сплату судового збору та 3500 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти представника позивача Бужор А.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне рішення складено 26 грудня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Білогородська, 51, корпус 5, прим. 14, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08154;

3 - відповідачу - вул. Залізної дивізії, буд. 34, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600.