Рішення

від 26.12.2022 по справі 904/3032/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3032/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Транс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама", м. Дніпро

про стягнення коштів за договором транспортного експедирування

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛ Транс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама" і просить суд стягнути кошти за договором транспортного експедирування у розмірі 244 853, 78 грн, яка складається: з суми основного боргу у розмірі 164 117, 58 грн, пені 41 640, 67 грн, інфляційного збільшення 34 419, 41 грн, 3% річних 4 676, 12 грн.

Ухвалою суду від 20.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

06.10.2022 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3032/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування у Господарському суді Дніпропетровської області, ухвалу суду від 11.10.2022 фактично було направлено відповідачу 23.11.2022.

Оскільки на дату спливу встановленого законом шістдесятиденного строку для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у суду були відсутніми відомості стосовно належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та можливість подання до суду заяв по суті справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 24.10.2022 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49022, м. Дніпро, вул. Океанська, буд. 3.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

23.12.2022 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 11.10.2022, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування в частині оплати заборгованості за договором № 1908/2021-1 від 19.08.2021.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

19.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЛ ТРАНС» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКАМА» (далі - відповідач, клієнт) було укладено Договір про надання транспортно - експедиторських послуг № 1908/2021-1 (далі - договір).

Виконавець зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу відповідно до узгоджених Сторонами Заявок (пункт 2.1 договору).

Клієнт зобов`язаний своєчасно оплачувати рахунки Виконавця за надані за цим Договором послуги та понесені Виконавцем додаткові витрати (пп. 3.4.5 п. 3.4 договору).

Сума, що підлягає сплаті Виконавцеві, вказується в Заявках або в Додатковій угоді про тарифи або в рахунках Виконавця. В цю суму включаються витрати на перевезення вантажу та інші додаткові витрати Виконавця, передбачені Договором, а також винагорода Виконавця (п. 4. 3 договору).

Клієнт оплачує платежі, які підлягають сплаті Виконавцю, автомобільному та / або залізничному перевізнику (при наземній доставці вантажу) протягом 3-х (трьох) календарних днів від дати доставки вантажу на митний термінал за місцем акредитації Клієнта (пп. Б п. 4.5 договору).

Оплата Клієнтом наданих за цим Договором послуг здійснюється відповідно до виставлених Виконавцем рахунків. Сторони погодили, що рахунки, передані за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання їх Клієнтом в паперовій формі (п. 4.7 договору).

За фактом виконання доручення Сторони підписують Акт про надання транспортно-експедиторських послуг (далі Акт). Клієнт зобов`язаний підписати два примірники Акта і один з них повернути Виконавцеві протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Актів або направити претензію Виконавцеві щодо якості наданих послуг. Якщо протягом цього строку Клієнт не повернув один примірник Акта Виконавцеві та не надіслав йому претензію , вважатиметься, що послуги надані в повному обсязі та у відповідності до умов Договору (п. 4.13 договору).

Акт (акти) надання послуг направляється Замовнику у вигляді електронного документа за допомогою системи М.Е.Dос щотижня, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним (п. 9.7 договору).

Замовник, в свою чергу, зобов`язаний підписати отриманий електронний документ протягом 5 (п`яти) робочих днів, починаючи з дня його отримання.

Акт надання послуг також вважається підписаним і вступає в силу у випадках, коли Замовник не підписав такий електронний документ і не направив Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом терміну, встановленого в попередньому абзаці цього пункту Договору.

Акти виставлені, прийняті і підписані сторонами у системі М.Е. Dос за допомогою ЕЦП у відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та п. 9.7 договору.

Як зазначає позивач, відповідач знаходиться у м. Дніпро і місцем його акредитації є відповідні митні термінали Дніпропетровської митниці.

Відповідно до штампів на міжнародних автомобільних накладних (СМR) № б/н від 25.08.2021, № 2210950 від 24.08.2021 і № б/н від 26.08.2021, вантажі за цими накладними було доставлено до Дніпропетровської митниці 30.08.2021, а як вбачається зі штампу на міжнародній автомобільній накладній (СМR) № 018258 від 25.09.2021 - 27.09.2021.

Так, позивачем виставлено наступні рахунки на оплату:

- рахунок на оплату № 10 від 30 серпня 2021 року на суму 40 467, 31 грн;

- рахунок на оплату № 11 від 30 серпня 2021 року на суму 62 257, 40 грн;

- рахунок на оплату № 12 від 30 серпня 2021 року на суму 62 257, 40 грн;

Як відзначає позивач, вищевказані рахунки мали бути повністю сплачені з 31.08.2021 до 02.09.2021 включно, а рахунок № 18 від 23 вересня 2021 на суму 54 749, 80 грн - починаючи з 28.09.2021 до 30.09.2021 включно (протягом 3-х календарних днів з дати доставки вантажів на митний термінал за місцем акредитації клієнта).

Проте, до виставлення зазначених рахунків прострочена заборгованість відповідача перед позивачем по договору, а саме - по рахунках № 6 від 25 серпня 2021, № 3 від 19 серпня 2021 і № 5 від 25 серпня 2021 загалом становила 109 385, 67 грн та була погашена відповідачем у період з 22.10.2021 до 26.11.2021 чотирма платежами на суми 50 000 грн (платіжне доручення № 4461 від 22.10.2021), 25 000 грн (платіжне доручення № 4692 від 12.11.2021), 25 000 грн (платіжне доручення № 4777 від 22.11.2021), 25 000 грн (платіжне доручення № 4866 від 26.11.2021).

В підтвердження заборгованості позивачем надано підписаний в односторонньому порядку акт звіряння взаємних розрахунків.

При цьому відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2021 -01.08.2022, залишок становить 15 614, 33 грн.

Рахунок на оплату № 11 від 30 серпня 2021 був оплачений відповідачем несвоєчасно і лише частково у розмірі 55 614, 33 грн трьома платежами на суми: 15 614, 33 грн, 15 000 грн (10.12.2021) і 25 000 грн (21.12.2021), що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2021 - 01.08.2022.

Таким чином позивач зазначає, що нинішня основна заборгованість відповідача по рахункам № 10, № 11, № 12 від 30 серпня 2021 року становить 164 117, 58 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачеві претензію вих. № 01-10/01/2022 від 10.01.2022 з вимогою про сплату заборгованості, однак відповідач заборгованість не сплатив, відповідь на претензію не надав.

Станом на час звернення до суду з цим позовом, відповідач зобов`язання з оплатити вартості наданих експедитором послуг не виконав, у зв`язку з чим за ним перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 164 117, 58 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 41 640, 67 грн, інфляційного збільшення у розмірі 34 419, 41 грн, 3% річних у розмірі 4 676, 12 грн.

Наведені обставини і стали причиною звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Укладений сторонами Договір є договором транспортного експедирування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України, Глави 65 Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 929 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Тотожні приписи містяться у ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відповідно до частин першої і третьої статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 11 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо суми основного боргу

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за договором, що виникла на підставі вказаних рахунків, у розмірі 164 117, 58 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в межах договору транспортного експедирування відповідно до умов п. 2. 1 виконавець зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Відповідно до міжнародних автомобільних накладних (СМR) № б/н від 25.08.2021, № 2210950 від 24.08.2021 і № б/н від 26.08.2021, позивачем виставлено рахунки на оплату № 10 від 30 серпня 2021 року на суму 40 467, 31 грн; рахунок на оплату № 11 від 30 серпня 2021 року на суму 62 257, 40 грн; рахунок на оплату № 12 від 30 серпня 2021 року на суму 62 257, 40 грн.

Суд, виходячи зі змісту положень статті 14 Господарського процесуального кодексу України, констатує наявність у позивача права на визначення ним позовних вимог та розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На момент пред`явлення позову вимога щодо оплати основної заборгованості в сумі 164 117, 58 грн залишається не задоволеною.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 164 117, 58 грн підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6. 5 договору, за прострочення клієнтом передбачених цим договором строків виконання грошових зобов`язань, він сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,1%, але не більше розміру подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення, за весь період прострочення до дня виконання зобов`язання.

Позивач зазначив, що оскільки відповідач не оплачував у повному обсязі і в належні строки жодні рахунки позивача, кожна наступна оплата зараховувалася позивачем в якості оплати по більш ранньому неоплаченому рахунку.

Пеня розраховувалася за весь час прострочення, а не лише за шість місяців. Позивач це пояснюється тим, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано. Договором встановлено інше, а саме - пунктом 6. 10 договору, в якому вказано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється після фактичного виконання зобов`язання, тобто не обмежуючись 6-місячним строком. При цьому, при розрахунку пені враховувалися вимоги п. 6.5 договору щодо розміру пені і щодо періоду її нарахування, а саме - що вона нараховується до дати погашення боргу (не включаючи таку дату).

Таким чином, відповідно до договору, відповідачу нарахована пеня в розмірі 41 640, 67 грн, у зв`язку із порушенням строків оплати за послуги з перевезення вантажу згідно договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично неточним. Однак, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума пені знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі.

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати оплати боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат за користування грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне його виконання.

За порушення прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України дає право позивачу стягнути із відповідача інфляційні втрати в розмірі 34 419, 41 грн за прострочення оплати рахунків № 10 від 30 серпня 2021 року на суму 40 467, 31 грн, № 11 від 30 серпня 2021 року на суму 62 257, 40 грн, № 12 від 30 серпня 2021 року на суму 62 257, 40 грн, № 18 від 23 вересня 2021 на суму 54 749, 80 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що він є вірним.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційні втрати у розмірі 34 419, 41 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 4 676, 12 грн та інфляційних втрат у розмірі 34 419, 41 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 3 672, 81 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акама" (вул. Океанська, буд.3, Дніпро, 49022; ідентифікаційний код 38836656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Транс" (вул. Електриків, буд. 26, корпус 43, м. Київ 176, 04176; ідентифікаційний код 44256810) суму основного боргу в розмірі 164 117, 58 грн, 41 640, 67 грн - пеня, 34 419, 41 грн - інфляційне збільшення боргу, 4 676, 12 грн - 3% річні та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 672, 81 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко