Рішення

від 19.12.2022 по справі 904/3137/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3137/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розгляувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Сервіс Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Рециклінг Груп", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 641 827,80 грн. за договором поставки

Представники:

Від позивача: Дроздовський Л.П., ордер серії АО № 1021055 від 03.09.2022, адвокат

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Склад Сервіс Київ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Рециклінг Груп" про стягнення заборгованості у розмірі 641 827,80 грн. за договором № 000012663 від 17.01.2022.

Ухвалою від 26.09.2022 залишено позовну заяву без руху.

07.10.2022 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 13.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.11.2022.

07.11.2022 сторони в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою від 07.11.22 відкладено підготовче засідання на 28.11.2022.

14.11.2022 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 15.11.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Сервіс Київ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.11.2022 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в підготовче засідання не з`явився.

Ухвалою від 28.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.12.2022.

19.12.2022 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

19.12.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оглошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 000012663 від 17.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 514 600,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 29.03.2022 по 02.09.2022 на загальну суму 78 935,34грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 29.03.2022 по 02.09.2022 на загальну суму 6 003,47грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з квітень 2022 по липень 2022 на загальну суму 42 288,99грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 24.02.2022 по теперішній час (19.12.2022), ухвали суду від 26.09.2022, від 13.10.2022, від 07.11.2022, від 15.11.2022, від 28.11.2022 не були відправлені учасникам даної справи засобами поштового зв`язку.

В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до вказаних вище положень, господарським судом було здійснено надсилання ухвали суду від 26.09.2022, від 13.10.2022, від 07.11.2022, від 15.11.2022, від 28.11.2022 на електронні адреси відповідача - ecorecyclinhgroup@gmail.com та eco.recycling.group@gmail.com, які отримані останнім - 26.09.2022, 13.10.2022, 09.11.2022, 16.11.2022, 02.12.2022, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача (а.с.24, 32, 38, 53).

Так, ухвалою суду від 13.10.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 19.12.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: Обставини укладення договору. Природа договору. Строк поставки товару. Факт поставки товару. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. Правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Обставини укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Склад Сервіс Київ" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Рециклінг Груп" (далі - замовник) укладено договір поставки № 000012663 від 17.01.2022. (далі - договір).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується на умовах, передбачених даним договором, поставити та передати у власність замовника товар, найменування, комплектність і кількість якого визначаються сторонами у специфікаціях до цього договору, які з моменту їх підписання, скріплення печатками сторін (за наявності у сторони печатки) становлять невід`ємну частину даного договору (надалі - товар), а замовник зобов`язується прийняти товар і оплатити постачальнику його за вартістю та на умовах, встановлених у відповідній специфікації (додатку до договору), згідно з вимогами розділу 2 цього договору.(п. 1.1. договору).

Ціна договору. Сторони погодили, що загальна вартість (ціна) договору, визначається як сума всіх підписаних сторонами специфікацій до даного договору (п.п.2.5. договору).

Строк. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.(п. 10.1. договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Природа договору.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк поставки товару. Факт поставки товару. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Поставка товару здійснюється на умовах, визначених сторонами у відповідній специфікації до цього договору.(п. 2.2. договору).

Сторони уклали специфікацію № 1 від 03.02.2022 до договору № 000012663 від 17.01.2022.

Даною специфікацією узгоджено найменування товару, кількість, вартість товару.

Пунктом 1 специфікації сторони встановили, що загальна вартість товару, що поставляється, становить 620 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 103 333,33 грн.

Пункт 3 специфікації передбачає термін поставки, а саме: само вивіз зі складу постачальника за адресою: Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул.. Богатирська, 2В. Замовник зобов`язаний забрати товар за даною специфікацією не пізніше 14 робочих днів з дати тримання постачальником попередньої оплати, передбаченої в п.2.1 цієї специфікації.

Так, пунктом 2.1. специфікації встановлено, що відповідач зобов`язаний сплатити 17% - 105 400,00 грн. від загальної вартості товару, вказаної у пункті 1 цієї специфікації, сплачується в період з 03.02.2022 по 15.02.2022.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив перший етап оплати товару в строк, передбачений специфікацією.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 620 000,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № 234 від 11.02.2022 на суму 620 000,00 грн.

Дана видаткова накладна підписана сторонами та скріплена печатками без зауважень.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару на суму 620 000,00 грн. визнається підтвердженим.

Згідно пункту 2.3. договору умови оплати товару погоджуються сторонами окремо та зазначаються у специфікаціях до договору.

Пунктами 2.2. та 2.3. специфікації встановлено, що відповідач зобов`язаний сплатити:

40% - 248 000,00 грн. від загальної вартості товару, вказаної у пункті 1 цієї специфікації, сплачується в період з 01.03.2022 по 28.03.2022;

43% - 266 600,00 грн. від загальної вартості товару, вказаної у пункті 1 цієї специфікації, сплачується в період з 01.04.2022 по 28.04.2022.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника (позивача) своєчасно поставити товар в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та цього договору відповідає обов`язок покупця своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору оплачувати вартість поставленого товару.

Господарський суд зазначає, що строк оплати за видатковою накладною є таким, що настав.

Позивач направив відповідачу лист № 35 від 19.07.2022 з вимогою про оплату вартості поставленого товару.

Відповідач надав відповідь № В.01/08 від 02.08.2022 на даного листа, в якій заборгованість за договором визнав у повному обсязі та просив позивача відстрочити оплату вартості товару до жовтня 2022 з подальшою розстрочкою рівними частинами на 3 місяці, починаючи з 01.10.2022.

Доказів оплати товару в сумі 514 600,00 грн. станом на 19.12.2022 відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 514 600,00 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата пені.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 договору визначено, що у випадку прострочення замовником термінів оплати товару за умовами відповідної специфікації до даного договору, останній сплачє постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми такої специфікації за кожний календарний день прострочення.

Щодо розрахунку пені.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 29.03.2022 по 02.09.2022 на загальну суму 78 935,34грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок пені, вважає його вірним, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 78 935,34грн.

Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 29.03.2022 по 02.09.2022 на загальну суму 6 003,47грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних, помилок не виявив, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню у розмірі 6 003,47грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з квітень 2022 по липень 2022 на загальну суму 42 288,99грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

При перевірці розрахунків судом помилок не виявлено, тому вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 42 288,99грн

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 514 600,00 грн. - основного боргу, 78 935,34,00 грн. - пені, 6 003,47 грн. - 3% річних, 42 288,99 грн. - інфляційних втрат.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Сервіс Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Рециклінг Груп" про стягнення заборгованості у розмірі 641 827,80 грн. за договором поставки - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Рециклінг Груп" (Ідентифікаційний код: 41880181, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд. 156, кв.8, кімн. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Склад Сервіс Київ" (Ідентифікаційний код: 35551608, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 13) 514 600,00 грн. - основного боргу, 78 935,34,00 грн. - пені, 6 003,47 грн. - 3% річних, 42 288,99 грн. - інфляційних втрат, 9 627,43 грн. - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2022.

Суддя Н.Г. Назаренко