Рішення

від 26.12.2022 по справі 909/873/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/873/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Бізнес Компані",

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 200 918,68 грн.

установив: Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Бізнес Компані" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 200 918,68 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань по Договору купівлі-продаж №40 від 08.02.2021 в частині здійснення оплати за отриманий відповідачем товар, який поставлений позивачем.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.10.2022 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 27.10.22 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №76501 0256251 8 (вх. № 14641/22 від 09.11.22).

Відповідач про відкриття провадження у справі теж повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №76501 0256250 0 (вх.№ 14389/22 від 03.11.22). Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

08.02.2021 між Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" (по договору постачальник/по справі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал Бізнес Компані" (по договору покупець/по справі відповідач) укладено Договір купівлі-продаж №40 від 08.02.2021 з відповідними змінами та доповненнями до нього, шляхом укладення Додаткової угоди №1 від 02.04.2021 .

Вказаний договір та Додаткова угода до нього від 02.04.2021 підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до умов договору продавець зобов`язався поставляти та передавати у власність покупцю покупцю товар, а покупець в свою чергу зобов`язався прийняти товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання відповідно до умов договору є щебінь та камінь бутовий (п.1.1 та п.1.2 Договору).

Ціна на товар встановлені п. 1.2 Договору та Специфікацією від 01.10.2021.

Відповідно до п.2.2 Договору перехід права власності на продукцію відбувається в момент передачі продукції перевізнику.

Згідно п. 6.1 Договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати (готівковий та безготівковий розрахунок).

На виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 213 340 грн 48 к., за що відповідач перерахував кошти на суму 213 600 грн 00к. Вказаний факт підтверджується довідкою банку, яка знаходиться в матеріалах справи.

За період з 25.08.2021 по 04.10.2021 позивач відвантажив відповідачу товар на суму 201 178 грн 20к., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, зокрема: №77891 від 25.08.2021, №78324 від 25.08.2021, №778688 від 26.08.2021, №79052 від 26.08.2021, №89775 від 27.08.2021, №80030 від 27.08.2021, №80606 від 30.08.2021, №80646 від 30.08.2021, №80867 від 30.08.2021, №81133 від 30.08.2021, №81460 від 31.08.2021, №83781 від 04.09.2021, №83786 від 04.09.2021, №83955 від 04.09.2021, №84011 від 04.09.2021, №84120 від 06.09.2021, №84437 від 06.09.2021, №85165 від 07.09.2021, №85182 від 07.09.2021, №85220 від 07.09.2021, №85252 від 07.09.2021, №85335 від 07.09.2021, №85705 від 08.09.2021, №85935 від 08.09.2021, №86096 від 08.09.2021, №86097 від 08.09.2021, №86725 від 09.09.2021, №89937 від 16.09.2021, №98225 від 04.10.2021, №98553 від 04.10.2021.

Факт передачі товару перевізнику підтверджується довіреностями №02/08/21 від 02.08.2021, №01/09/21 від 01.09.2021, №01/10/21 від 01.10.2021.

Однак, всупереч умовам договору відповідач за відвантажений у період з 25.08.2021 по 04.10.2021 не розрахувася.

За наведеного, заборгованість складає в загальній сумі 200918 грн 68 к.(213340,48 (поставлений позивачем товар по договору) +201178,20 (поставлений позивачем товар по договору) - 213600,00 (сплата відповідачем коштів за поставлений товар).

З урахуванням наведеного вище, зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 626 вказаного вище кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідго з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правовчин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами ч.1 ст. 181 Господарського кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли договірні правовідносини на підставі Договору №40 від 08.02.2021 яким за правовим характером є договром поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом відповідачем по справі порушено зобов`язання в частині здійснення оплати у визначений договором термін за отриманий ним від позивача товар, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 200 918 грн 68к.

Вказана обставина підтверджена матеріалами справи, зокрема в сукупності переліченими вище видатковими накладними, довіреностями та довідкою банку і станом на момент прийняття рішення не спростована відповідачем та не підтверджена належними доказами про її погашення.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в цілому та таких, що підлягають задоволенню. Отже, позов слід задовольнити.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського кодексу України та результату розгляду справи, судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Бізнес Компані" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 200 918,68 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Бізнес Компані" (вул. Симона Петлюри, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018, код 43005295) на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, код 00292988) 200 918 грн 68 к (двісті тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень шістдесят вісім копійки) заборгованості та 3 013 грн 78 к. (три тисячі тринадцять гривень сімдесят вісім копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда