Рішення

від 23.12.2022 по справі 904/2599/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2022Справа № 904/2599/22за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оупентрейд компані"

про стягнення 9 460,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехбуд" про стягнення збитків у розмірі 9 460,00 грн за неналежне виконання зобов`язань за договором №180-ДнОЭ-ТМЦ про закупівлю товару від 28.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2022 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 18.10.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтехбуд" (постачальник) 28.10.2020 було укладено договір №180-ДнОЭ-ТМЦ про закупівлю товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, зазначений у специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказується постачальником в податкових накладних 2020-2021 року виготовлення, але не раніше ніж шість місяців до дати постачання товару на склад покупця.

На виконання умов договору №180-ДнОЭ-ТМЦ відповідач поставив позивачу перемикач рейковий ПТРЛ-5-25А в кількості 11 одиниць загальною вартістю 56 760,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1-022 від 05.02.2021, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Згідно пункту 4.1 договору №180-ДнОЭ-ТМЦ розрахунки за договором здійснюються шляхом оплати покупцем поставленого товару протягом сорока календарних днів з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого Покупцем рахунку за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 договору.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу грошові кошти за товар в розмірі 56 760,00 грн, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення №1965834 від 18.03.2021.

Відповідно до умов пункту 4.2 договору №180-ДнОЭ-ТМЦ на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України постачальник складає податкову накладну, розрахунок коригування до податкової накладної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої постачальником особи. Реєстрація податкової накладної здійснюється постачальником протягом трьох календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань.

Разом з тим, умовами договору передбачено, що у разі порушення постачальником порядку складання та/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмови постачальника від реєстрації податкової накладної (не проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної), а також у разі допущення ним помилок у заповненні обов`язкових реквізитів в податковій накладній, визначених пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі суми ПДВ у такій податковій накладній протягом десяти календарних днів з дати отримання відповідної претензії покупця.

Положеннями п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Яка вбачається із виписки с системи електронного адміністрування ПДВ, доданої до матеріалів справи, відповідач не здійснив оформлення та реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України податкову накладну на загальну суму ПДВ - по Договору №180-ДнОЭ-ТМЦ.

Оскільки відповідач з порушенням умов договору №180-ДнОЭ-ТМЦ та вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкову накладну на спірну суму, у зв`язку з чим позбавив позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення додаткового зобов`язання на суму 9 460,00 грн, останній звернувся до суду з даним позовом про відшкодування збитків на суму 9 460,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У договорі сторони чітко передбачили, що постачальник має здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із положень Податкового кодексу України, у разі не проведення реєстрації податкової накладної в ЄРПН відповідачем, позивач втрачає право на включення суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, на зменшення податкового зобов`язання на суму 9 460,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Отже, підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Судом встановлено, що відповідач не виконав умови укладеного з позивачем договору, а також вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, чим позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 9 460,00 грн.

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладених обставин, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оупентрейд компані" (01104, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 5, код ЄДРПОУ - 43866299) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ - 23359034) 9 460 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят) грн - збитків та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна