Рішення

від 21.12.2022 по справі 910/9359/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2022Справа № 910/9359/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каолін-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстар-Буд"

про стягнення 4 055 241,97 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каолін-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстар-Буд" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №15/05-ТД від 15.05.2019 у розмірі 4 055 241,98 грн, яка складається з 1 772 602,97 грн - суми основного боргу, 387 725,25 грн - пені, 1 212 062,87 грн - 20% річних, 682 850,88 грн - інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.10.2022.

Підготовче засідання призначене на 19.10.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 24.10.2022 призначено судове засідання на 08.11.2022.

Протокольною ухвалою суду від 08.11.2022 відкладено підготовче засідання на 30.11.2022.

22.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2022.

У судове засідання 21.12.2022 представники сторін не з`явилися, про місце, дату та час судового розгляду були належним чином повідомлені.

Відповідач своїм процесуальним право не скористався, відзив на позов не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 21.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каолін-Інвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстар-Буд" (покупець) укладено договір №15/05-ТД, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець - прийняти та оплатити елементи бар`єрного огородження. Найменування товару вказується в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних та/або актах приймання-передачі та/або додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна постачаємого товару за 1 одиницю виміру без врахування ПДВ, сума ПДВ 20%, а також загальна сума з врахуванням ПДВ вказуються в рахунках - фактурах та/або видаткових накладних та/або актах приймання-передачі та/або додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.2 договору погоджено, що в ціну товару не включена вартість доставки товару покупцю, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою.

За умовами п. 2.3 договору покупець здійснює оплату вартості відповідної партії товару протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання товару, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п. 2.4 договору покупець зобов`язується оплатити вартість доставки (перевезення) товару протягом 1 банківського дня з моменту виставлення рахунку фактури, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою.

Згідно з п. 2.3 договору в разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару, покупець в повному обсязі відшкодовує продавцю збитки, понесені продавцем у зв`язку з такою несплатою, а також, в якості самостійної форми відповідальності за порушення грошового зобов`язання (просточка виконання) зобов`язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, у відповідності із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочки оплати, а також в якості плати за користування чужими грошовими коштами, зобов`язується сплатити продавцю грошову суму в розмірі 20% річних від суми несвоєчасно виконаної оплати (її частини) за весь період такої несвоєчасної оплати.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 4.1 договору).

Видатковими накладними: №КИ-0000001 від 17.05.2019 на суму 1 257 423 грн та №КИ-0000002 від 03.06.2019 на суму 1 247 529,97 грн, а також актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №КИ-0000002 від 17.05.2019 на суму 9 000 грн та №КИ-0000003 від 03.06.2019 на суму 9 200 грн, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та копії яких міститься в матеріалах справи, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 2 523 152,97 грн з урахуванням вартості доставки товару.

Відповідачем не було здійснено оплату поставленого товару у повному обсязі, у зв`язку із чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 1 772 602,97 грн з урахуванням часткової оплати.

18.06.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. №31/05-1 від 31.05.2021 із вимогою про сплату заборгованості у розмірі 3 586 282,57 грн.

Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять.

Спір виник внаслідок того, що позивач здійснив поставку товару, а відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повної оплати вартості товару, з огляду на що позивач просить стягнути заборгованість за спірним договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару на суму 1 772 602,97 грн, наявність заборгованості у цьому розмірі не спростовано, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, з огляду на що, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 772 602,97 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 387 725,25 грн на підставі п. 2.3 договору.

У позовній заяві позивачем наведений наступний розрахунок пені: за видатковими накладними: № КИ-0000001 від 17.05.2019 на суму 1 257 423 грн за період з 27.05.2019 по 29.11.2019 нараховано пеню у розмірі 178 356,28 грн; №КИ-0000002 від 03.06.2019 на суму 1 247 529,97 грн за період з 13.06.2019 по 17.12.2019 нараховано пеню у розмірі 206 338,04 грн; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № КИ-0000002 від 17.05.2019 на суму 9 000 грн за період з 27.05.2019 по 29.11.2019 нараховано пеню у розмірі 1 509,29 грн та №КИ-0000003 від 03.06.2019 на суму 9 200 грн за період з 13.06.2019 по 17.12.2019 нараховано пеню у розмірі 1 521,65 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору в разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого Товару, покупець в повному обсязі відшкодовує продавцю збитки, понесені продавцем в зв`язку з такою несплатою, а також, в якості самостійної форми відповідальності за порушення грошового зобов`язання (просточка виконання) зобов`язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, у відповідності із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочки оплати, а також в якості плати за користування чужими грошовими коштами, зобов`язується сплатити продавцю грошову суму в розмірі 20% (двадцяти) річних від суми несвоєчасно виконаної оплати (її частини) за весь період такої несвоєчасної оплати.

Суд, перевіривши розрахунок позивача дійшов висновку, що він є арифметично неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено період прострочення.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 349 835,44 грн.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 20% річних на підставі п. 2.3 договору у загальному розмірі 1 212 062,87 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 682 850,88 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наведено у позовній заяві наступний розрахунок 20% річних: за період з 27.05.2019 до 26.07.2019 на суму 1 257 423 грн нараховано 42 028,93 грн; за період з 27.07.2019 до 08.08.2019 на суму 1 087 423 грн нараховано 7 746,03 грн; за період з 09.08.2019 до 23.12.2020 на суму 587 423 грн нараховано 161 903,44 грн; за період з 24.12.2020 до 14.09.2022 на суму 506 873 грн нараховано 174 975,34 грн; за період з 27.05.2019 до 14.09.2022 на суму 9 000 грн нараховано 5 952,33 грн; за період з 13.06.2019 до 14.09.2022 на суму 1 247 529,97 грн нараховано 813 457,90 грн, за період з 13.06.2019 до 14.09.2022 на суму 9 200 грн нараховано 5998,90 грн.

Окрім того, позивачем наведено у позовній заяві наступний розрахунок інфляційних втрат: за період вересня 2019 року - грудня 2020 року на суму 587 423 грн нараховано 37 409,78 грн; за період січня 2021 року - серпня 2022 року на суму 506 873 грн нараховано 165 593,81 грн; за період червня 2019 року - серпня 2022 року на суму 9 000 грн нараховано 3 411,96 грн; за період червня 2019 року - серпня 2022 року на суму 1 247 529,97 грн нараховано 472 947,54 грн; за період червня 2019 року - серпня 2022 року на суму 9 200 грн нараховано 3 487,79 грн.

Судом перевірено розрахунок 20% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, та встановлено, що наданий розрахунок є арифметично неправильним оскільки неправильно визначено період прострочення та допущені арифметичні помилки.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних витрат на 20% річних, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення інфляційних витрат та 20% річних підлягають частковому задоволенню на суму 1 208 983,81 грн - 20% річних та 661 231,62 грн - інфляційних витрат.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються н сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каолін-Інвест" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстар-Буд" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 11/1, код ЄДРПОУ - 38202778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Каолін-Інвест" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3-А, код ЄДРПОУ - 32852489) 1 772 602 (один мільйон сімсот сімдесят дві тисячі шістсот дві) грн 97 коп. - суми основного боргу, 349 835 (триста сорок дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн 44 коп. - пені, 661 231 (шістсот шістдесят одна тисяча двісті тридцять одна) грн) 62 коп. - інфляційних втрат, 1 208 983 (один мільйон двісті вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 81 коп. - 20% річних та 59 889 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 81 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.12.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна