Рішення

від 26.12.2022 по справі 910/8952/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2022Справа № 910/8952/22Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Техсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Логістик"

про стягнення 76 816,97 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадаро» про стягнення заборгованості в розмірі 176 025,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 01.02.2021 та Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 від 01.02.2021, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

30.09.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8952/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 27/78.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2022.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року між Державним підприємством «Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки» (далі - орендодавець, балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спадаро» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 (далі - Договір оренди), за умовами якого, орендодавець (балансоутримувач) передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення (далі - майно), перелік другого типу, загальною площею 100,8 кв.м., розміщене за адресою: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького/вул. Пушкінська, 5/15-7, літера «А5» (адміністративний корпус), що перебуває на балансі Державного підприємства «Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки», вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку майна і становить 3 850 443,00 грн. без ПДВ.

Майно площею 100,8 кв.м. передається в оренду для розміщення на першому поверсі адміністративного корпусу театру кафе з реалізацією горілчаних виробів (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Акт приймання-передачі майна підписується між орендарем і орендодавцем (балансоутримувачем) одночасно з підписанням цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно (далі - Методики) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2020 - 48 612,00 грн.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством України.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсації витрат орендодавця (балансоутримувача) за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із орендодавцем (балансоутримувачем) та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць оренди.

Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За умовами п. 3.3 Договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та орендодавцю (балансоутримувачу)у співвідношенні: державному бюджету - 30% суми орендної плати та орендодавцю (балансоутримувачу) - 70% суми орендної плати щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2020 № 483.

У відповідності до п. 3.4 Договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця (балансоутримувача). Орендодавець (балансоутримувач) виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок орендодавця (балансоутримувача), і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує орендодавцю (балансоутримувачу) належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Орендодавець (балансоутримувач) надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу.

Пунктом 3.7 Договору узгоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю (балансоутримувачу).

Згідно з п. 3.8 Договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 4.3 Договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання орендодавцем (баланс отримувачем) та орендарем акта приймання-передачі (повернення) з оренди орендованого майна.

Цей Договір укладено на строк 5 років з дати набрання чинності цим Договором. Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору (п. 12.1 Договору).

01 лютого 2021 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1, за умовами якої, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» від 15.07.2020 № 611 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями) за вимогою орендаря з 01.02.2021 нараховувати орендну плату за користування нерухомим майно відповідно до Договору № 1оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.02.2020 у розмірі 50% відсотків суми, нарахованої орендної плати і до відміни (скасування) карантину в установленому законом порядку.

На виконання умов Договору оренди, 01.02.2021 за актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежиле приміщення, що належить до державної власності, загальною площею 100,8 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Богдана Хмельницького/вул. Пушкінська, 5/15-7, літера «А5» (адміністративний корпус) , що перебуває на балансі орендодавця та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України.

01 лютого 2021 року сторонами укладено Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2 (далі - Договір про відшкодування витрат), за умовами якого, орендодавець (балансоутримувач) забезпечує охорону, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького/вул. Пушкінська, 5/15-17, літера «А5», адміністративний корпус (далі - будівля) площею 2 307,8 кв.м., а також утримування прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах орендодавця (балансоутримувача) на відшкодування наданих орендодавцю (балансоутримувачу) комунальних та інших послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем (балансоутримувачем) за Договором.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору про відшкодування витрат орендодавець (балансоутримувач) зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу послуг згідно п. 1.1 Договору, пов`язаних х обслуговування та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, утому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства України про користування будівлями.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються орендодавцю (балансоутримувачу) житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування будівлі, комунальні та інші послуги орендодавця (балансоутримувача).

Згідно з пунктами 2.1.2-2.1.4 Договору про відшкодування витрат орендодавець (балансоутримувач) зобов`язується надавати орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами; інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги. Орендодавець (балансоутримувач) забезпечує надання експлуатаційних послуг орендарю відповідно до розрахунку, що є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 2).

У відповідності до п. 2.2.2 Договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним місяцем, перераховувати грошові кошти на поточний рахунок орендодавця (балансоутриувача), за наданий комплекс послуг (охорона, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, відшкодування податку на землю, комунальні послуги, абонплата за користування внутрішнім телефонним зв`язком, плата за користування знаком для товарів і послуг « Дом Берегонье » та інше.

Договір укладено строком на п`ять років і набирає чинності з моменту його підписання (п. 5.1 Договору).

Відповідно до Додатку № 2 від 01.02.2021 до Договору про відшкодування витрат сторони домовились, що у відповідності до п. 2.1.2 Договору та з моменту підписання цієї угоди орендодавець забезпечує, а орендар відшкодовує податок на землю, вартість експлуатаційних витрат та використаних комунальних послуг щодо утримання орендованого приміщення для розміщення кафе з реалізацією горілчаних виробів відповідно до розрахунків.

Відповідно до розрахунку відшкодування експлуатаційних витрат та використаних комунальних послуг, послуги пожежних служб (цілодобова охорона від пожеж будівель та споруд складає 1 367,86 грн.; технічне обслуговування обладнання систем пожежної сигналізації складає 21,17 грн.; технічне обслуговування обладнання автоматичної системи оповіщення та управління евакуацією людей під час пожежі складає 25,20 грн.; вивезення (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) твердих побутових відходів, послуга по вивезенню та знешкодженню великих габаритних відходів складає 1 562,15 грн.

Користування знаком для товарів і послуг «Дом Бергонье» - сторони домовились, що в грудні поточного року за користування знаком ТОВ «Спадаро» сплачує на користь театру грошові кошти у сумі 1 500,00 грн. (без ПДВ).

Відшкодування використаних комунальних послуг: теплопостачання - відповідно до акту приймання-передавання товарної продукції та облікової картки, які надаються організацією-постачальником і в яких окремо виділено спожиту теплову енергію орендаря (розподіл за тарифами «інші споживачі») та затверджений тариф на теплоенергію; активна електроенергія та розподіл електроенергії - відповідно до показань окремого лічильника та тарифів згідно актів приймання-передачі електричної енергії та розподілу електроенергії, які надаються організаціями-постачальниками, та звіту про витрати електроенергії по театру; перетікання реактивної електроенергії - відповідно до акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який надається організацією-постачальником, та пропорційно використаної згідно лічильників активної електроенергії; телефонні витрати (абонплата за користування внутрішнім телефоном) - відповідно до акту наданих телекомунікаційних послуг, який надається організацією-постачальником.

Компенсація податку на землю по приміщенню, яке орендує ТОВ «Спадаро» для розміщення кафе з реалізацією горілчаних виробів складає 3,11 грн.

В частині не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з компенсації податку на землю, сторони керуються ст. 186 ПК України, Листом Державної фіскальної служби України від 04.08.2016 № 26595/7/99-99-15-03-02-17, Листом Державної фіскальної служби України від 20.01.2016 № 1120/6/99-99-15-03-02-15.

На всі вищезазначені платежі (крім компенсації податку на землю) додатково нараховується ПДВ згідно з чинним законодавством України.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договорами, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 29 391,27 грн. та за Договором оренди та заборгованості у розмірі 146 634,62 грн. за Договором про відшкодування витрат.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно (далі - Методики) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2020 - 48 612,00 грн.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством України.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсації витрат орендодавця (балансоутримувача) за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із орендодавцем (балансоутримувачем) та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць оренди.

Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За умовами п. 3.3 Договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та орендодавцю (балансоутримувачу)у співвідношенні: державному бюджету - 30% суми орендної плати та орендодавцю (балансоутримувачу) - 70% суми орендної плати щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2020 № 483.

У відповідності до п. 3.4 Договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця (балансоутримувача). Орендодавець (балансоутримувач) виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок орендодавця (балансоутримувача), і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує орендодавцю (балансоутримувачу) належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Орендодавець (балансоутримувач) надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу.

При цьому, пунктом 3.7 Договору узгоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю (балансоутримувачу).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором оренди, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість 29 391,27 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заявлений позивачем розмір заборгованості відповідача складається із заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за Договором оренди за лютий 2022 року у розмірі 28 578,31 грн. та нарахованої позивачем пені у розмірі 812,96 грн., яка не є складовою за своєю правовою природою саме заборгованістю з орендної плати, а відтак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за Договором оренди становить 28 578,31 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати орендної плати за лютий 2022 року в розмірі 28 578,31 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, сплату орендної плати за лютий 2022 року в розмірі 28 578,31 грн. не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 28 578,31 грн.

В свою чергу, оскільки позивачем не заявлялось вимог про стягнення пені з наведенням її розрахунку, та нарахована пеня включена позивачем до складу заборгованості з орендної плати, яка за своє правовою природою не є заборгованістю з оренди, вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 812,96 грн., яка як вбачається з матеріалів справи є пенею, задоволенню не підлягають.

Також, 01 лютого 2021 року сторонами укладено Договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого державного нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 2, за умовами якого, орендодавець (балансоутримувач) забезпечує охорону, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького/вул. Пушкінська, 5/15-17, літера «А5», адміністративний корпус площею 2 307,8 кв.м., а також утримування прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах орендодавця (балансоутримувача) на відшкодування наданих орендодавцю (балансоутримувачу) комунальних та інших послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем (балансоутримувачем) за Договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про відшкодування витрат, позивачем надавались відповідачу акти наданих послуг (виконаних робіт) від 28.02.2022 на суму 27 852,69 грн., від 31.03.2022 на суму 20 969,25 грн., від 30.04.2022 на суму 5 402,99 грн., від 31.05.2022 на суму 3 574,77 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідачем порушено зобов`язання з відшкодування витрат за період з січня 2022 року по серпень 2022 року включно на суму 145 833,42 грн., при цьому, як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за Договором про відшкодування витрат заборгованість в розмірі 146 634,62 грн., до якої включено нараховану позивачем пеню в розмірі 801,20 грн., вимог щодо стягнення якої із наведення її розрахунку, позовна заява не містить, та яка в той же час не є складовою заборгованості з відшкодування витрат за Договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, невиконане зобов`язання з відшкодовування позивачу витрат за послуги, що споживаються відповідачем, а також частини сплаченого позивачем земельного податку пропорційно до площі приміщення підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості в частині стягнення заборгованості з відшкодування заборгованості за Договором про відшкодування витрат в розмірі 145 833,42 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами в частині оплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадаро» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 27/78, кв. 22; ідентифікаційний код: 44021999) на користь Державного підприємства «Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 5; ідентифікаційний код: 02224548) заборгованість в розмірі 174 411 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста одинадцять) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 25 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 26.12.2022

Суддя О.А. Грєхова