Рішення

від 19.12.2022 по справі 910/6478/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022Справа № 910/6478/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, Комунального закладу "Фортечна гімназія Кропивницької міської ради" (Комунальний заклад "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа I-III ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 103 153,24 грн

Представники сторін:

від прокуратури: Синюк І.А.,

від позивача-1: не з`явився,

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" визнання недійсними додаткових угод та стягнення 103 153,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 2 від 08.02.2021, № 3 від 16.02.2021, № 4 від 07.04.2021, № 5 від 26.04.2021 до договору постачання природного газу № 188/21 від 13.01.2021 суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст. 203 ЦК України, а тому є недійсними. У зв`язку з цим отримана відповідачем оплата за товар у сумі 103 1553,24 грн, що був поставлений за цінами, визначеними у вказаних додаткових угодах, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Комунальний заклад "Фортечна гімназія Кропивницької міської ради" (Комунальний заклад "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа I-III ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області), продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/6478/22 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 05.10.2022.

В підготовче засідання 05.10.2022 з`явився представник прокуратури.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника прокуратури задовольнити і оголосити в підготовчому засіданні перерву до 26.10.2022.

06.10.2022 до суду від Кропивницької окружної прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позовну вимогу під номером 7 щодо стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів викладено у такій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" безпідставно сплачені грошові кошти у розмірі 103 153,24 грн за природний газ за договором постачання природного газу № 188/21 від 13.01.2021 на користь головного розпорядника - Управління освіти Кропивницької міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 заяву Кропивницької окружної прокуратури про уточнення позовних вимог з додатками повернуто, відкладено підготовче засідання у справі на 21.11.2022.

07.11.2022 до суду Кропивницькою окружною прокуратурою подано уточнену позову заяву.

В підготовче засідання 21.11.2021 з`явився представник прокуратури.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву прокуратури долучити до матеріалів справи, прийняти заяву до розгляду з урахуванням наведених у ній змін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.12.2022 на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України.

В судове засідання 19.12.2022 з`явився представник прокуратури, який підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представники позивачів та відповідача в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що позивачів та відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників вказаних осіб.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (Постачальник) та Комунальним закладом НВО ЗОШ I-III ст. №17-ЦЕВ "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (Споживач) укладено договір № 188/21 на постачання природного газу (надалі також - договір), за умовами п. 2.1 якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 Газове паливо (Природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 300 000 куб.м.

У п. 7.1 договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу на моменту укладення даного договору, становить 6081,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 5067,50 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу);

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 1013,50 грн.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 824 300,00 грн з урахуванням ПДВ 304 050,00 грн.

Ціна Договору може змінюватись протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Про зміну ціни має бути письмово повідомлено в розумний строк. Будь-яких інших повідомлень не вимагається.

Як встановлено у п. 14.10 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності) Сторін або з моменту отримання факсових копій підписаного договору.

У п. 14.2 договору визначено, що внесення змін у цей договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, а так само у випадках зміни істотних умов, що передбачені згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII (зі змінами). У разі відсутності відповідної згоди заінтересована Сторона має право звернутися до суду. Внесення змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

26.01.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою змінено п. 7.1 договору наступним: «Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 824 300,00 грн з урахуванням ПДВ 304 050,00 грн. Загальна сума бюджетних призначень за січень-грудень 2021 року складає 1 000 000,00 грн з ПДВ, платіжні зобов`язання у сторін здійснюються в межах бюджетних асигнувань.

Тариф на розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем згідно Постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 становить 136,58 грн, крім того ПДВ (20%) - 27,32 грн, що разом з ПДВ складає 163,90 грн та включається до ціни природного газу.».

08.02.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, якою викладено:

- п. 3.1 договору в наступній редакції: «Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 273 426,259 куб.м, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу.»;

- п. 7.1 договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу на моменту укладення даного договору, становить 6672,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 5560,00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу);

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 1112,00 грн.».

16.02.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, якою викладено:

- п. 3.1 договору в наступній редакції: «Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 252 589,557 куб.м, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу.»;

- п. 7.1 договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу на моменту укладення даного договору, становить 7239,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 6032,50 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу);

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 1206,50 грн.».

07.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору, якою викладено:

- п. 3.1 договору в наступній редакції: «Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 236 939,459 куб.м, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу.»;

- п. 7.1 договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу на моменту укладення даного договору, становить 7946,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 6621,67 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу);

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 1324,33 грн.».

26.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору, якою викладено:

- п. 3.1 договору в наступній редакції: «Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2021 році у обсязі 224 425,674 куб.м, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу.»;

- п. 7.1 договору в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу на моменту укладення даного договору, становить 8646,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна природного газу - 7205,00 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу);

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 1441,00 грн.».

31.05.2021 у додатковій угоді № 6 у зв`язку з припиненням дії договору № 188/21 від 13.01.2021, керуючись п.1 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились зменшити обсяг закупівлі та відповідно суму договору на 1 201 714,42 грн та внести зміни до договору наступним чином:

- п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: «Постачальник передав Споживачу газ обсягом - 85 418 куб.м, в т.ч. по місяцях»;

- п. 7.1 договору викладено в наступній редакції: «Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, та становить 622 585,58 грн, в тому числі ПДВ - 103 764,26 грн.».

На виконання умов договору сторонами підписано акти прийому-передачі природного газу № 1462 від 19.03.2021 на суму 321 173,04 грн, № 2293 від 26.04.2021 на суму 223 163,89 грн, № 3252 від 18.05.2021 на суму 78 248,65 грн.

Споживач оплатив фактично спожитий газ у обсязі 85 418 куб.м за вказаними актами у повному обсязі у сумі 622 585,58 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор зазначає, що додаткові угоди №№ 2-5, за якими збільшено ціну газу, не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору, а тому вони суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та мають бути визнані судом недійсними. У зв`язку з цим, оплата в сумі 103 153,24 грн за товар, який був поставлений за цінами, як визначені у недійсних додаткових угодах, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Як встановлено судом, 13.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (Постачальник) та Комунальним закладом НВО ЗОШ I-III ст. №17-ЦЕВ "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (Споживач) укладено договір № 188/21 на постачання природного газу (надалі також - договір), за умовами п. 2.1 якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 Газове паливо (Природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

У п. 7.1 договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м природного газу на моменту укладення даного договору, становить 6081,00 грн з урахуванням ПДВ.

Надалі, протягом лютого - квітня 2021 року сторонами укладено чотири додаткових угоди про збільшення ціни товару - за 1000 куб.м газу, а саме: додатковою угодою №2 від 08.02.2021 збільшено ціну до 6672,00 грн; додатковою угодою №3 від 16.02.2021 збільшено ціну до 7239,00 грн; додатковою угодою №4 від 07.04.2021 збільшено ціну до 7946,00 грн; додатковою угодою №5 від 26.04.2021 збільшено ціну до 8646,00 грн.

Таким чином, по договору № 188/21 від 13.01.2021 у період з 08.02.2021 по 26.04.2021 внесено зміни щодо вартості одиниці товару, а саме, відбулось підвищення ціни одиниці товару (газу) з 6081,00 грн до 8646,00 грн, тобто на 2565,00 грн.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним додаткових угод №2 від 08.02.2021, №3 від 16.02.2021, №4 від 07.04.2021, №5 від 26.04.2021 на підставі статті 203 ЦК України, що укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також стягнення з відповідача 103 153,24 грн в порядку ч. 1 ст. 670 ЦК України, сплачених за спожитий газ на підставі вказаних недійсних додаткових угод №№ 2-5.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Отже, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/17.

У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Тобто для збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару за державні кошти сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення.

З аналізу вищенаведеного слідує, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто, повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку природного газу за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Крім того, суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20.

Судом встановлено, що станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, у п. 14.3 договору сторони погодили, що умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII (зі змінами).

У п. 14.4 договору сторони домовились про можливість при зміні істотних умов керуватись листом Мінекономрозвитку від 11.12.2018 року №3304-04/54265-06 «Щодо розрахунку ціни на природний газ», а також аналогічною позицією Уповноваженого органу щодо застосування порядку зміни ціни на товар та його складових, якщо такий товар відноситься до ринкуенергоносіїв згідно листа Мінекономрозвитку від 14.08.2019 року №3304-04/33869-05 «Щодо зміни ціни у договорах постачання природного газу».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для укладення оскаржуваних в даній справі угод сторони вказали п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, підвищення ціни на природний газ на ринку.

За результатами укладання вказаних вище додаткових угод ціна за 1000 куб.м газу збільшена з 6081,00 грн до 8646,00 грн, тобто на 42,18% від первинної ціни, при цьому його кількість суттєва зменшена, порівняно з початковою кількістю.

Суд зазначає, що відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж лютого-квітня 2021 року; водночас при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

При цьому, з метою внесення змін до договору (укладення спірних додаткових угод) постачальником було надано споживачу цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 1771/20 від 04.01.2021, № 286/21 від 05.02.2021, № 759/21 від 01.04.2021, № 847-1/21 від 13.04.2021 (замовник - ТОВ "СЕРВІС ГРУПП ЛТД") з інформацією, що розміщена на сайті ТБ «Українська енергетична біржа», стосовно середньозваженої ціни на природний газ станом на 31.12.2020 та 04.01.2021, станом на 04.01.2021 та 28.01.2021, станом на 01.03.2021 та 01.04.2021, станом на 01.04.2021 та 13.04.2021 відповідно.

Водночас, суд зазначає, що вказані довідки не підтверджують факту коливання ціни природного газу на ринку в розумінні погодженого сторонами п. 14.3 договору та Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру (фактографічно-інформаційними як вказано в примітці до цих документів), що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку. При цьому, жоден з перерахованих документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Більше того, довідка Харківської торгово-промислової палати № 1771/20 від 04.01.2021, що стала підставою для внесення змін до договору за додатковою угодою № 2 від 08.02.2021, містить інформацію щодо середньозваженої ціни на природний газ станом на 31.12.2020 та 04.01.2021, тобто, навіть до укладення договору № 188/21 від 13.01.2021.

Тому надана відповідачем довідкова інформація у вигляді цінових довідок не підтверджує коливання ціни на природний газ упродовж періоду з 13.01.2021 (укладення договору) до 26.04.2021 (підписання останньої додаткової угоди щодо збільшення ціни газу), оскільки, по-перше, наявні в матеріалах справи документи не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком, та, по-друге, констатування діапазону цін на газове паливо в окремих постачальників, за відсутності підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, позбавляє суд можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін за останньою додатковою угодою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі №907/788/18.

Водночас, постачальник природного газу мав можливість звернутись до компетентної організації з метою проведення дослідження, аналізу ринку природного газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни протягом лютого-квітня 2021 року, однак, таким правом та можливістю не скористався.

Натомість, сторонами послідовно збільшувалась вартість газу на максимально визначений у законі відсоток, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для споживача.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Крім того суд зазначає, що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів, а держава втратила можливість купити газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру з огляду на таке.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

За звичайних умов покупець товару не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору, оскільки за наявності необґрунтованого росту на ринку ціни відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

У справі, що розглядається, суд встановив, що споживач, який мав право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції постачальника про збільшення ціни підписав спірні додаткові угоди до договору, внаслідок чого додатковими угодами змінені істотні умови Договору: ціна за одиницю товару в бік збільшення на 42,18%, а обсяг поставки газу за істотно зменшився.

Зазначене дає підстави для висновку про нівелювання результатів відкритих торгів та втрату державою можливості скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, оскільки запропонована переможцем ціна газу не відповідає встановленій з самого початку договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Суд звертає увагу, що положеннями статті 36 Закону "Про публічні закупівлі" закріплено можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

При цьому, обидві сторони оскаржуваних правочинів не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими), тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару тощо.

З огляду на положення статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 13 ЦК України, суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 42% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що укладення додаткових угод №2 від 08.02.2021, №3 від 16.02.2021, №4 від 07.04.2021, №5 від 26.04.2021 до договору № 188/21 від 13.01.2021 відбулось без будь-яких належних на те підстав, всупереч положенням частини 4 та пункту 2 частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також положень договору № 188/21 від 13.01.2021, що не відповідає основним принципам закупівель, визначених ст.5 даного Закону, а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, запобіганні корупційним діям і зловживанням, та порушує інтереси держави, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання їх недійсними.

У цій справі констатовано недійсність додаткових угод №№ 2-5 до договору № 188/21 від 13.01.2021. Недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Відповідно до ст.12 Закону "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами гл.54 ЦК "Купівля-продаж", і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст.1212 ЦК.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.07.2021 у справі № 923/518/20, від 31.08.2021 у справі № 926/1392/20.

Як вже встановлено судом, на виконання умов договору за січень-квітень 2021 року відповідач поставив позивачу-2 природний газ загальним обсягом 85 418 куб.м за договором (з урахуванням вказаних недійсних додаткових угод) на загальну суму 622 585,58 грн, який був повністю сплачений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами.

Враховуючи, що додаткові угоди №№ 2-5 є недійсними, сторони повинні керуватись умовами договору щодо ціни природнього газу за 1000 куб. м, встановленій саме у договорі.

Згідно з п. 7.1 договору ціна за 1000 куб.м природного газу з ПДВ, за вирахуванням тарифу на розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем, становить 5917,10 грн, а тому вартість поставленого природного газу загальним обсягом 85 418 куб.м, враховуючи встановлену судом недійсність додаткових угод, становить 505 426,85 грн.

Отже, сплативши на користь відповідача грошові кошти у розмірі 608 580,09 грн з ПДВ (за вирахуванням тарифу на розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем), позивач-2 недоотримав газ на суму 103 153,24 грн.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 103 153,24 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

Суд зазначає, що відповідач не спростував у встановленому законом порядку та належними засобами доказування викладені позивачем у позові аргументи та надані ним докази.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною дев`ятою статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки недійсні додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як позивача-2, так відповідача, суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог про визнання додаткових угод недійсними мають бути покладені на позивача-2 та відповідача у рівних частинах, у сумі 4962,00 грн на кожного, а судовий збір за подання позову в частині стягнення боргу покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 08.02.2021 до договору № 188/21 на постачання природного газу від 13.01.2021.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 16.02.2021 до договору № 188/21 на постачання природного газу від 13.01.2021.

4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 07.04.2021 до договору № 188/21 на постачання природного газу від 13.01.2021.

5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 07.04.2021 до договору № 188/21 на постачання природного газу від 13.01.2021.

6. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 38772399) на користь Комунального закладу "Фортечна гімназія Кропивницької міської ради" (Комунальний заклад "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа I-III ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області) (вул. Комарова, 54, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 30285684) борг у розмірі 103 153,24 грн.

7. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД" (вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 38772399) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 225006, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір у розмірі 7443,00 грн.

8. Стягнути Комунального закладу "Фортечна гімназія Кропивницької міської ради" (Комунальний заклад "Навчально-виховне об`єднання Загальноосвітня школа I-III ступенів №17-центр естетичного виховання "Калинка" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області) (вул. Комарова, 54, м. Кропивницький, 25009, ідентифікаційний код 30285684) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 225006, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

9. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.12.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко