Рішення

від 26.12.2022 по справі 910/11447/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2022Справа № 910/11447/22Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Управління поліції охорони в м. Києві

до Приватне підприємство "Центр народознавства "Козак Мамай"

про стягнення заборгованості за послуги охорони в розмірі 4 149,50 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління поліції охорони в м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватне підприємство «Центр народознавства «Козак Мамай» про стягнення заборгованості за послуги охорони в розмірі 4 149,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах реагування наряду поліції охорони № 580/29/20/01/ОБ/ТС-2018 від 01.11.2018, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11447/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2018 року між Управління поліції охорони в м. Києві (далі - виконавець, позивач) та Приватним підприємством «Центр народознавства «Козак Мамай» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагуванням наряду поліції охорони № 580/29/20/01/ОБ/ТС-2018 (далі - Договір), за умовами якого виконавець здійснює в інтересах замовника: спостереження за станом на технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об`єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації (Додаток № 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору; у разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації забезпечує реагування НР для встановлення причин його надходження, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об`єктів.

Відповідно до п. 1.2 Договору періодом спостереження сигналізації на об`єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, встановленої на об`єкті, під спостереження до зняття її з-під спостереження замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією (далі - Інструкція), (Додаток № 4 до Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору ціна однієї години спостереження, технічного обслуговування однієї умовної установки сигналізації за цим Договором визначається на підставі розрахунку нарахованих валових витрат, пов`язаних з цією діяльністю та узгоджується Протоколом узгодження ціни (Додаток № 3 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

В разі збільшення видатків виконавця, безпосередньо пов`язаних з організацією та здійсненням охоронних послуг, у тому числі зміни норм законодавства, які безпосередньо вливають на вартість послуг, що надаються виконавцем за цим Договором, останній має право змінити їх вартість, про що письмово повідомляє замовника. У разі якщо замовник протягом 30-ти днів з дня отримання такого повідомлення не укладе із виконавцем додаткової угоди про зміну вартості послуг, останній має право достроково в односторонньому порядку розірвати даний Договір.

До офіційної відмови замовника укласти угоду, що дає право виконавцю розірвати цей Договір в односторонньому порядку, прирівнюється і ненадання письмової відповіді на відповідне письмове звернення виконавця протягом 5 днів від дати його одержання.

За умовами п. 2.2 Договору оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1 цього Договору на рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці.

У відповідно до п. 2.4 Договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Пунктом 2.5 Договору узгоджено, що за умови неповернення замовником підписаного Акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 2.4 даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Цей Договір укладається строк на один місяць і набуває чинності з 01.11.2018. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, Договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін (п. 10.1 та п. 10.2 Договору).

Додатками №№ 1-4 до Договору сторонами узгоджено Дислокацію, Розрахунок вартості спостереження за тривожною сигналізацією ПП «Центр народознавства «Козак Мамай» на 2022 рік, Протокол погодження договірної ціни та Інструкцію про порядок приймання під спостереження (зняття з-під спостереження) сигналізації, встановленої на об`єктів ПП «Центр народознавства «Козак Мамай».

11 серпня 2022 року позивачем направлено відповідачу Претензію № 457/43/29/20/01-2022 від 09.08.2022 на суму 4 360,84 грн., до якої долучено Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за лютий - серпень 2022 року, які отримано відповідачем 24.08.2022, однак залишено без відповіді.

01 вересня 2022 року позивачем направлено відповідачу Лист № 575/43/29/20/01-2022 від 01.09.2022, відповідно до якого позивач повідомив відповідача, що на підставі п. 9.2 Договору в односторонньому порядку припинив дію Договору з 22.08.2022 та просив підписати та повернути Акт прийому-здачі виконаних послуг за серпень 2022 року.

Позивач зазначає, що Управління поліції охорони в м. Києві, у відповідності до умов Договору, надало ПП «Центр народознавства «Козак Мамай» послуги у період з лютого по серпень 2022 року включно, оплату яких, відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань, не здійснив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 4 149,50 грн., внаслідок чого позивач звернуся до суду з позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

У відповідно до п. 2.4 Договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного Акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

11 серпня 2022 року позивачем направлено відповідачу Претензію № 457/43/29/20/01-2022 від 09.08.2022 на суму 4 360,84 грн., до якої долучено Акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за лютий - серпень 2022 року, які відповідачем з підписом або ж запереченнями не повернуті.

Також, 01 вересня 2022 року позивачем направлено відповідачу Лист № 575/43/29/20/01-2022 від 01.09.2022, відповідно до якого позивач повідомив відповідача, що на підставі п. 9.2 Договору в односторонньому порядку припинив дію Договору з 22.08.2022 та просив підписати та повернути Акт прийому-здачі виконаних послуг за серпень 2022 року, який відповідачем з підписом або ж запереченнями також не повернутий.

Водночас, пунктом 2.5 Договору узгоджено, що за умови неповернення замовником підписаного Акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 2.4 даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Таким чином, оскільки відповідач вмотивованих відмов від підписання Актів не надав, Акти прийому-здачі виконаних послуг № СВ1-0001671 за лютий 2022 року на суму 601,20 грн., ; СВ1-003457 за березень 2022 року на суму 655,20 грн., № СВ1-004880 за квітень 2022 року на суму 637,20 грн., № СВ1-005945 за травень 2022 року на суму 655,20 грн., № СВ1-007252 за червень 2022 року на суму 637,20 грн., № СВ1-008591 за липень 2022 року на суму 655,20 грн. та № СВ1-010322 за серпень 2022 року на суму 443,86 грн. вважаються прийнятими замовником без зауважень та є підставою для розрахунку згідно з пунктом 2.5 цього Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 2.2 Договору оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1 цього Договору на рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості в розмірі 4 149,50 грн. за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договорами, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 4 149,50 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4 149,50 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати отриманих послуг.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Центр народознавства «Козак Мамай» (03061, м. Київ, вул. М.Донця, 2; ідентифікаційний код: 14279187) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; ідентифікаційний код: 40109147) заборгованість у розмірі 4 149 (чотири тисячі сто сорок дев`ять) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 26.12.2022

Суддя О.А. Грєхова