Рішення

від 23.12.2022 по справі 910/7017/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2022Справа № 910/7017/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» (61003, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ КОРОЛЕНКА, будинок 25) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» (02160, місто Київ, ПРОСПЕКТ СОБОРНОСТІ, будинок 19) розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 270 грн. 00 коп.

Представники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: Книшов І.Г. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 694 270 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 року відкрито провадження у справі № 910/7017/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2022 року.

19.08.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬ ТРЕЙД" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У підготовче судове засідання 14.09.2022 року представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 05.10.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 року призначено підготовче судове засідання, яке не відбудеться 05.10.2022 року у зв`язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 02.11.2022 року.

07.10.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.11.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У підготовче судове засідання 02.11.2022 року представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до 7 днів з дня ознайомлення з відзивом для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, задоволено клопотання Відповідача про долучення доказів, відкладено підготовче судове засідання на 23.11.2022 року.

11.11.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

11.11.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог.

У підготовче судове засідання 23.11.2022 року представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк для направлення копії відповіді на відзив на юридичну адресу Відповідача засобами поштового зв`язку; докази чого надати суду, заява Позивача про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зменшення позовних вимог, надано Позивачу строк для направлення копії заяви про зменшення позовних вимог на юридичну адресу Відповідача засобами поштового зв`язку; докази чого надати суду, відкладено підготовче судове засідання на 07.12.2022 року.

У підготовче судове засідання 07.12.2022 року представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2022 року.

23.12.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача.

В судовому засіданні 23 грудня 2022 року представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник Позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання, надав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено.

Приймаючи до уваги, що Позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Позивача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23 грудня 2022 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» (Замовник) було укладено Договір виконання робіт №ДР-12/10-2021, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з улаштування фальшпідлоги з матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, наданих Виконавцем, надалі - «Роботи», на об`єкті Замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10. (а.с.30-32)

Вартість Робіт, їх ціна та загальний об?єм узгоджуються Сторонами в Специфікації, яка є невід?ємною частиною даного Договору й підписуються Сторонами одночасно із підписанням цього Договору (Додаток No1). Виконавець виконує Роботи з власних матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, необхідних для улаштування фальшпідлоги. (п.1.2 Договору)

Згідно з п. 1.4 Договору загальний строк виконання Робіт затверджуються Сторонами в наступному вигляді:

1.4.1. Термін поставки першої партії матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги становить 28 (двадцять вісім) календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2.1. Договору.

1.4.2. Термін поставки повного об?єму матеріалів та комплектуючих фальшідлоги становить 45 (сорок п?ять) календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2. 1. Договору.

1.4.3. Термін виконання повного об?єму Робіт з улаштування фальшідлоги становить 60 ( шістдесят) календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2.1., та за умови будівельної готовності на об?єкті для виконання Робіт.

1.4.4. У разі зміни термінів виконання Робіт, чи зміни (виникнення) додаткових об?ємів домовлених Робіт, Сторони укладають Додаткову Угоду, де встановлюють новий термін виконання, вартість та об?єми таких Робіт. Така Угода є невід?ємною частиною Договору з дати її укладення.

Датою закінчення робіт з улаштування фальшідлоги вважається дата підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт представниками Сторін. (п.1.5 Договору)

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість Робіт та матеріалів (надалі - «Договірна Ціна»), згідно Додатку №1 (Специфікація) до даного Договору, становить 2 080 201,18 грн. в т.ч. ПІДВ-20% 346 700,20 грн.

У п.2.2 Договору визначено, що робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в наступному порядку:

2.2.1. Замовник здійснює передоплату в розмірі 60% від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, що становить 1 067 136,99 грн., в т.ч. ПІДВ-20% 177 856,17 грн. в строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури згідно Договору.

2.2.2. Замовник здійснює наступну оплату в розмірі 30 % від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, що становить 533 568,50 грн., в т. ч. П/В-20% 88 928,08 грн. в строк, що не перевищує 2 (двох) банківських днів з дати початку поставки матеріалів на об?єкт.

2.2.3. Замовник здійснює наступну оплату в розмірі 10 % від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, та 20% від вартості Робіт, що становить 238 184,16 55 грн., в т. ч. ПДВ-20% в строк, що не перевищує 2 (двом) банківських днів із дати початку монтажних Робіт на об?єкт Замовника.

2.2.4. Замовник здійснює кінцеву оплату, що становить 241 311,53 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 40218,59 грн.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за порушення Виконавцем строків виконання робіт по даному Договору, обумовлених у п. 1.4. Договору, та/або строків усунення недоліків, він сплачує на рахунок Замовника неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в даний період, за кожний день прострочення, але яка не може бути більше 10% від загальної вартості Робіт по Договору.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до повного його виконання. (п.8.1 Договору)

Даний Договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним по підставах, передбачени законодавством, або за взаємною згодою Сторін. (п.8.2 Договору)

Додатковою угодою №1 від 05.11.2021 року до Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року Сторони визначили, що вартість робіт згідно цієї додаткової угоди складає 2103705 грн. 22 коп. (а.с.33-34)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» виставило рахунки на оплату №78 від 27.10.2021 р., №79 від 27.10.2021 р., а Товариство з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» в свою чергу перерахувало на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1 467 136 грн. 99 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №740 від 29.10.2021 року на суму 1 067 136 грн. 99 коп., №939 від 17.12.2021 року на суму 200 000 грн. 00 коп., №968 від 23.12.2021 року на суму 200 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за товар згідно рахунку №78 від 27.10.2021р.» (а.с.35-39)

Листом №3005/01 від 30.05.2022 року Позивач повідомив Відповідача про розірвання Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року на підставі ч.2 ст. 849 ЦК України та просив повернути сплачені грошові кошти за договором у розмірі 1467136 грн. 99 коп. та пеню у розмірі 182433 грн. 59 коп., що підтверджується копіями фіскального чеку від 31.05.2022 р., опису вкладення у цінний лист, накладної, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 04.06.2022 р. (а.с.40-44)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не були виконані роботи за договором та не повернуті сплачені грошові кошти у повному обсязі. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач просить Суд з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.11.2022 року, яка прийнята Судом до розгляду, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» попередню оплату у розмірі 481 079 грн. 99 коп. та пеню у розмірі 159 214 грн. 16 коп., а також розірвати договір виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД».

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що на виконання умов договору він виконав свої зобов`язання в частині поставки матеріалів та комплектуючих на загальну суму 847 054 грн. 13 коп. та виконав роботи на суму 986 058 грн. 55 коп. Станом на 30.12.2021 року Замовник на 34 календарних дні прострочив виконання свого зобов?язання в частині оплати 133568 грн. 50 коп. вартості поставлених матеріалів та комплектуючих, а також в частині оплати 238184 грн. 16 коп. вартості поставлених матеріалів та комплектуючих і вартості Робіт. Виконавець в січні 2022 року планував продовжити виконання своїх зобов`язань за Договором, але зупинив поставку матеріалів та комплектуючих, а також їх монтаж на об?єкті в зв?язку із простроченням Замовником виконання своїх зобов?язань по здійсненню оплати. Також зазначив, що обов`язок Відповідача, визначений у п.1.4 договору, не є порушеним, а тому договір є дійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» виставило рахунки на оплату №78 від 27.10.2021 р., №79 від 27.10.2021 р., а Товариство з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» в свою чергу перерахувало на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 1 467 136 грн. 99 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №740 від 29.10.2021 року на суму 1 067 136 грн. 99 коп., №939 від 17.12.2021 року на суму 200 000 грн. 00 коп., №968 від 23.12.2021 року на суму 200 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «оплата за товар згідно рахунку №78 від 27.10.2021р.» (а.с.35-39)

У п.2.2 Договору визначено, що робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в наступному порядку:

2.2.1. Замовник здійснює передоплату в розмірі 60% від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, що становить 1 067 136,99 грн., в т.ч. ПІДВ-20% 177 856,17 грн. в строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури згідно Договору.

2.2.2. Замовник здійснює наступну оплату в розмірі 30 % від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, що становить 533 568,50 грн., в т. ч. П/В-20% 88 928,08 грн. в строк, що не перевищує 2 (двох) банківських днів з дати початку поставки матеріалів на об?єкт.

2.2.3. Замовник здійснює наступну оплату в розмірі 10 % від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, та 20% від вартості Робіт, що становить 238 184,16 55 грн., в т. ч. ПДВ-20% в строк, що не перевищує 2 (двом) банківських днів із дати початку монтажних Робіт на об?єкт Замовника.

2.2.4. Замовник здійснює кінцеву оплату, що становить 241 311,53 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 40218,59 грн.

Згідно з п. 1.4 Договору загальний строк виконання Робіт затверджуються Сторонами в наступному вигляді:

1.4.1. Термін поставки першої партії матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги становить 28 (двадцять вісім) календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2.1. Договору.

1.4.2. Термін поставки повного об?єму матеріалів та комплектуючих фальшідлоги становить 45 (сорок п?ять) календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2. 1. Договору.

1.4.3. Термін виконання повного об?єму Робіт з улаштування фальшідлоги становить 60 ( шістдесят) календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2.1., та за умови будівельної готовності на об?єкті для виконання Робіт.

1.4.4. У разі зміни термінів виконання Робіт, чи зміни (виникнення) додаткових об?ємів домовлених Робіт, Сторони укладають Додаткову Угоду, де встановлюють новий термін виконання, вартість та об?єми таких Робіт. Така Угода є невід?ємною частиною Договору з дати її укладення.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Таким чином, враховуючи умови Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року, а також перерахування 29.10.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» попередньої оплати в розмірі 60% від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, що становить 1 067 136,99 грн. відповідно до пп.2.2.1 Договору, граничний строк виконання повного об?єму робіт з улаштування фальшідлоги Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» - по 28.12.2021 року.

Суд зазначає, що Сторонами не заперечувався факт здійснення поставки товару й виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» за Договором виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року на загальну суму в розмірі 986 058 грн. 00 коп., а тому дані обставини відповідно до ч.1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Проте, Суд зазначає, що вартість виконаних робіт Відповідачем за вказаним договором становить саме 986 058 грн. 55 коп., а не 986 058 грн. 00 коп., як було визнано Позивачем у поданій заяві по суті позову.

Факт здійснення поставки товару й виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» за Договором виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року на загальну суму в розмірі 986 058 грн. 55 коп. підтверджується видатковими накладними №39 від 24.11.2021 р. на суму 12 264 грн. 12 коп., №45 від 01.12.2021 р. на суму 433 595 грн. 82 коп., №60 від 16.12.2021 р. на суму 400 013 грн. 39 коп., №61 від 23.12.2021 р. на суму 1 180 грн. 80 коп., а загалом на суму в розмірі 847 054 грн. 13 коп., товарно - транспортними накладними, Актом №1 приймання - передачі виконаних робіт від 30.12.2021 року на суму 986 058 грн. 55 коп. (а.с.91-96, 108)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

На підтвердження заперечень на заявлені позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» подано заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , підписи яких посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галущенко Н.М. 31.10.2022 р. за реєстровими №№680,679. (а.с.160-161) Згідно з заявою ОСОБА_1 , він працює в ТОВ «ФАЛЬШПОЛ» на посаді монтажника фальшпідлоги. Наприкінці листопада 2021 року його керівництво направило його на об`єкт за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, за якою вони повинні були виконати роботи по улаштуванню фальшпідлоги. Поставка матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги здійснювалась на об`єкт партіями. До виконання монтажних робіт по улаштуванню фальшпідлоги він приступив одразу після поставки першої партії, тобто 24.11.2021 року, так як існує певна специфіка улаштування фальшпідлоги, спочатку виконуються підготовчі роботи, а потім вже сам монтаж з улаштування фальшпідлоги. Зі вказаної дати відразу і протягом наступних днів він почав виконувати роботу: виміряв розміри приміщень лазерними рулетками, нівеліром заміряв перепади висот в приміщеннях, фарбою наносив розмітку на бетону підлогу, для подальшої установки п?єдесталів фальшпідлоги, зробив прив`язку сітки фальшпідлоги, згідно вимог, по подальшому розташуванню обладнання на фалышпідлозі та інші питания, далі робив прибирання приміщення та почав встановлювати п`єдестали та стрингери. Після доставки великої партії матеріалів, розносив панелі фальшпідлоги за п`єдестали до приміщень, де мала встановлюватися фальшпідлога, потім протягом грудня виконував монтажні роботи з улаштування фальшпідлоги, встановлення пандусу, улаштування панелей-перегородок, та виконав інші супутні роботи.

Суд приймає до уваги вказані пояснення ОСОБА_1 на підтвердження факту виконання робіт з улаштування фальшпідлоги за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10. В той же час, Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 , який працює в ТОВ «Новапол ТМ» на посаді директора, на підтвердження факту виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» за Договором виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження існування договірних відносин з ТОВ «Новапол ТМ» щодо виконання робіт з улаштування фальшпідлоги на об`єкті Позивача.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо невиконання Замовником його обов`язку з перерахування оплати в розмірі 30 % від вартості матеріалів та комплектуючих фальшпідлоги, що становить 533 568,50 грн., встановленого у пп.2.2.2 Договору й одночасного виконання Сторонами їх зобов`язань за Договором, оскільки факт часткового виконання Позивачем його зобов`язань, визначених у пп.2.2.2 Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року не впливає на обов`язок Відповідача виконати повний об?єм робіт з улаштування фальшідлоги протягом 60 календарних днів саме з дати отримання авансового платежу за п.2.2.1 Договору, що в свою чергу був виконаний Позивачем у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» на виконання умов Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року зобов`язано було виконати роботи з улаштування фальшідлоги на загальну суму в розмірі 2 103 705 грн. 22 коп. протягом 60 календарних днів з дати отримання авансового платежу за п.2.2.1 Договору у строк по 28.12.2021 року.

Згідно з п.3.3 Договору після завершення виконання робіт Сторонами підписується Акт приймання - передачі виконаних робіт в 2 екземплярах, по одному для кожної сторони.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до ст. 74-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання Відповідачем робіт на загальну суму в розмірі 2 103 705 грн. 22 коп. згідно з Додатковою угодою №1 від 05.11.2021 року до Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року у строк по 28.12.2021 року шляхом підписання Сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт в 2 екземплярах.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин другої - четвертої статті 849, частини другої статті 852, частини третьої статті 858 Цивільного кодексу України.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз положень статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої та четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Так, у випадку відмови замовника від договору на підставі частини другої вказаної статті, у зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт, замовник має право на відшкодування збитків. Тоді як, частина третя цієї статті надає можливість замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у зв`язку з неналежними виконанням робіт за договором.

Разом з цим, частина 4 вказаної статті передбачає окрему (самостійну) підставу для відмови замовника від договору, з можливістю виплати замовником підряднику плати за виконану роботу з відшкодуванням збитків підряднику, у зв`язку з розірванням договору.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується саме повернення грошових коштів (попередньої оплати за договором підряду), у зв`язку з відмовою замовника від договору підряду, для правильного вирішення спору у справі пов`язаного з односторонньою відмовою замовника від договору підряду, необхідно достовірно з`ясовувати обставини, щодо підстав такої відмови, та з урахуванням положень статті 849 ЦК України, застосувати певні правові наслідки.

При цьому, при застосуванні положень вказаної статті слід також враховувати, що законність відмови замовника від договору підряду на підставі частин другої, третьої цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті. (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19).

Даний Договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним по підставах, передбачени законодавством, або за взаємною згодою Сторін. (п.8.2 Договору)

Листом №3005/01 від 30.05.2022 року Позивач повідомив Відповідача про розірвання Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року на підставі ч.2 ст. 849 ЦК України та просив повернути сплачені грошові кошти за договором у розмірі 1467136 грн. 99 коп. та пеню у розмірі 182433 грн. 59 коп., що підтверджується копіями фіскального чеку від 31.05.2022 р., опису вкладення у цінний лист, накладної, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 04.06.2022 р. (а.с.40-44)

Суд звертає увагу, що листом №3005/01 від 30.05.2022 року Позивач повідомив Відповідача про розірвання Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року, у зв`язку з невиконанням останнім робіт за договором у строки, передбачені Договором.

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За таких обставин, Суд зазначає, що Позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак Договір вважається розірваним в односторонньому порядку на підставі частини 2 статті 849 ЦК України без згоди на те іншої сторони з моменту отримання Відповідачем листа №3005/01 від 30.05.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» 04.06.2022 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання Відповідачем робіт, а Договір припинив свою дію у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку Позивачем, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» в частині розірвання договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД», задоволенню не підлягають.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Водночас, Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 849 ЦК України у сукупності з приписами ст. 1212 ЦК України, оскільки припинення договору за односторонньою відмовою замовника від договору у даному випадку надає йому право на повернення сплаченого за таким правочином авансового платежу в заявленій сумі.

Враховуючи припинення дії Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року внаслідок його розірвання, з урахуванням того, що Відповідачем не доведено виконання робіт по договору на сплачену Позивачем суму попередньої оплати у розмірі 481 078 грн. 44 коп., Суд зазначає, що Відповідач зберігає вказані грошові кошти без достатніх правових підстав.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем його зобов`язань з виконання робіт за Договором та припинення дії такого Договору, Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення Відповідачем отриманої ним від Замовника попередньої оплати у розмірі 481 078 грн. 44 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» в розмірі 481 078 грн. 44 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виконання робіт за Договором та не повернув сплачені грошові кошти в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 481 078 грн. 44 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, при зверненні до суду з вказаним позовом з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.11.2022 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» пеню за загальний період прострочення з 27.11.2021 р. по 30.06.2022 р. у розмірі 159 214 грн. 16 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто, пеня та спосіб її розрахунку є істотною умовою договору, з приводу якого сторонам слід дійти чіткої згоди про її розмір та порядок нарахування.

Отже, чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", частиною другою статті 36 Закону України "Про телекомунікації". за змістом яких розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за порушення Виконавцем строків виконання робіт по даному Договору, обумовлених у п. 1.4. Договору, та/або строків усунення недоліків, він сплачує на рахунок Замовника неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в даний період, за кожний день прострочення, але яка не може бути більше 10% від загальної вартості Робіт по Договору.

У відповідності до положень ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За правилами ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Сторони не вимагали від суду постановити рішення про тлумачення умов Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року щодо пені та порядку її обрахунку.

З урахуванням того, що ч. 4 ст. 231 ГК України дає сторонам договору широкий спектр для визначення бази нарахування пені, ці критерії відносяться лише до компетенції сторін, тому Суд не може визначати їх замість сторін і стверджувати, що у даному випадку, єдиною базою для нарахування пені могла бути лише вартість виконаних робіт та/або вартість поставлених матеріалів за Договором виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року. При цьому, Суд зазначає, що умови Договору не містять вартість першої партії матеріалів для можливості визначення прострочення виконання зобов`язання Відповідача відповідно до пп.1.4.1 договору й обрахування неустойки.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що сторонами не було визначено чіткого критерію для бази розрахунку пені по договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року для її нарахування Позивачем і стягнення з Відповідача.

Оскільки формулювання п.6.3 Договору виконання робіт №ДР-12/10-2021 від 26.10.2021 року не дозволяє визначити однозначно базу для нарахування пені, а такий критерій як «вартість товару» не визначений договором, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» пені у розмірі 159 214 грн. 16 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 481 078 грн. 44 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬШПОЛ» (02160, місто Київ, ПРОСПЕКТ СОБОРНОСТІ, будинок 19, Ідентифікаційний код юридичної особи 43695793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ ТРЕЙД» (61003, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ КОРОЛЕНКА, будинок 25, Ідентифікаційний код юридичної особи 38632904) заборгованість у розмірі 481 078 (чотириста вісімдесят одна тисяча сімдесят вісім) грн. 44 (сорок чотири) коп. та судовий збір у розмірі 7 216 (сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Чинчин