Рішення

від 23.12.2022 по справі 916/2729/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2729/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» Приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» (вул. Пароходна, 28, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайспецсудосервіс» (просп. Миру, буд. 25-Б, оф. 503, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600)

про 110064,36 грн,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 105469,92 грн, пеню в сумі 4334,38 грн та 3% річних в сумі 260,06 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про користування інфраструктурою від 31.10.2018 № 85-ПЕ/ДССС в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з користування об`єктами інфраструктури.

22.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 71-76, т.1), в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке. Відповідач наголошує, що ним були оплачені послуги за користування катером, ціна яких була затверджена договором, водночас, відповідач наполягає на тому, що послуги з користування майном фактично позивачем не надавались, при цьому відповідач вимушено підписував частину цих актів, а отже такі документи є фіктивними і не можуть бути достатніми доказами на підтвердження обставини надання послуг. Також відповідач наголошує, що позивач примусив відповідача підписати договір із включенням до нього пункту про користування окремим нерухомим майном позивача. За доводами відповідача, укладений між сторонами договір в частині користування окремим нерухомим майном позивача за договірну плату фактично приховує договір оренди окремого нерухомого майна позивача, а тому позивач неправомірно вимагає оплати відповідних послуг, оскільки ним не було складено жодних первинних документів, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна», не проведено розрахунку плати за користування майном відповідно до Методики визначення орендної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України, та не складено належних актів приймання-передачі майна.

У відповіді на відзив (а.с. 77-82, т.1) позивач наголосив на тому, що: відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем договір чи акти підписані під примусом, а тому ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги; твердження відповідача про підписання в повному обсязі актів за надані послуги не відповідають дійсності, оскільки в діях відповідача щодо підписання або не підписання актів взагалі відсутня будь-яка системність, на якій відповідач наполягає; відповідачем у встановлений договором строк не було подано зауважень до актів, а тому всі акти за договором вважаються підписаними; твердження відповідача щодо відсутності в матеріалах справи первинних документів не відповідають дійсності, оскільки надані позивачем акти цілком відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; позиція відповідача щодо неотримання послуг з користування нерухомим майном взагалі не має відношення до предмету спору, оскільки надані акти стосуються послуг дебаркадеру та катеру, які є плавзасобами та не є нерухомим майном.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 позовну заяву позивача було залишено без руху із встановленням строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 25.10.2022 позовну заяву позивача було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2729/22; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Обставини справи

31.10.2018 між відповідачем (користувач) та позивачем в особі госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу (адміністрація) був укладений договір про користування інфраструктурою № 85-ПЕ/ДССС (а.с. 19-23, т.1; далі договір), предметом якого є надання користувачу послуг з користування об`єктами інфраструктури щодо яких у адміністрації є право на користування, з метою забезпечення максимально ефективного виробничого процесу сторін.

Згідно з п. 2.1., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 2.7. договору вартість фактично наданих послуг за користування інфраструктурою дебаркадеру ДБ-506, наданих адміністрацією і прийнятих користувачем, визначається актом приймання-передачі наданих послуг, при цьому річна вартість послуг складає 66690,00 грн, щомісячна плата складає 5557,50 грн з ПДВ. У разі надання інших додаткових послуг користувач компенсує адміністрації понесені витрати за формулою: витрати адміністрації + 5%. Оплата за користування об`єктами інфраструктури здійснюється на підставі рахунку адміністрації, який відповідає підписаному сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Адміністрація щомісяця здійснює виставлення рахунку протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Рахунки на оплату послуг адміністрації передаються користувачу наступним чином: 1) направляються за адресою електронної пошти/факсом, а у випадках наявності такої адреси в умовах договору на дату його підписання на адресу електронної пошти/факс, повідомлену користувачем за запитом адміністрації; та/або 2) передаються безпосередньо уповноваженому представнику користувача під підпис у реєстрі пред`явлених рахунків; та/або 3) направляються користувачу іншим загальноприйнятним способом (поштою, кур`єрською поштою тощо). Користувач оплачує рахунки протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок адміністрації, згідно з актом приймання-передачі наданих послуг. Датою надання послуг вважається дата підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Користувач повинен підписати отриманий від адміністрації акт приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з дати отримання акту. Якщо у цей строк користувач не повернув підписаний акт наданих послуг або не надав свої зауваження, цей акт приймання-передачі наданих послуг вважається погодженим сторонами (підписаним).

За умовами п. 3.4.1., 3.4.6. користувач зобов`язаний, зокрема: здійснювати оплату за користування об`єктом інфраструктури на умовах, у порядку та у строки, встановлені цим договором; підписувати акт наданих послуг у строки, визначені цим договором.

Відповідно до п. 5.4. договору у випадку несвоєчасної сплати послуг адміністрація має право вимагати від користувача сплати на користь адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Згідно з п. 8.1., 8.2. договору він набуває чинності з дати підписання і діє до 31.10.2019 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Умови договору також поширюються на відносини між сторонами, що виникли до укладення цього договору. Дія договору вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна з сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору у встановлений термін.

За поясненнями позивача ним у 2019 році були надані позивачу послуги за договором на загальну суму 105469,92 грн. На підтвердження цієї обставини позивач долучив до матеріалів справи такі акти (а.с. 24-34, т.1):

- за послуги з користування інфраструктурою:

1) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.08.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 94 від 30.08.2019 на суму 5557,50 грн за надані послуги з користування дебаркадером у липні 2019 року (підписаний сторонами);

2) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 107 від 31.08.2019 на суму 5557,50 грн за надані послуги з користування дебаркадером у серпні 2019 року (підписаний сторонами);

3) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 122 від 30.09.2019 на суму 5557,50 грн за надані послуги з користування дебаркадером у вересні 2019 року (підписаний сторонами);

4) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 135 від 31.10.2019 на суму 5557,50 грн за надані послуги з користування дебаркадером у жовтні 2019 року (підписаний сторонами);

5) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 149 від 30.11.2019 на суму 5557,50 грн за надані послуги у листопаді 2019 року (не підписаний відповідачем);

6) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.12.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 170 від 30.12.2019 на суму 5557,50 грн за надані послуги з користування дебаркадером у грудні 2019 року (не підписаний відповідачем);

- допоміжні послуги, компенсація витрат додаткових послуг (катер):

1) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.09.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 124 від 30.09.2019 на суму 28704,70 грн за надані позивачем допоміжні послуги (підписаний сторонами);

2) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 137 від 31.10.2019 на суму 16704,08 грн за надані позивачем допоміжні послуги (підписаний сторонами);

3) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 109 від 31.08.2019 на суму 13954,66 грн як компенсацію витрат додаткових послуг (катер) у серпні 2019 (не підписаний відповідачем);

4) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.11.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 151 від 30.11.2019 на суму 6847,62 грн як компенсацію витрат додаткових послуг (катер) у листопаді 2019 (не підписаний відповідачем);

5) акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.12.2019 за договором № 85 від 31.10.2018 та виставленим рахунком № 173 від 30.12.2019 на суму 5913,86 грн як компенсацію витрат додаткових послуг (катер) у грудні 2019 (не підписаний відповідачем).

Для оплати наданих послуг за вищевказаними актами позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с. 35-45, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 46-53, т.1), не підписані відповідачем акти наданих послуг позивач супровідним листом від 21.07.2022 № 92-ПЕ разом з рахунками направив на юридичну адресу відповідача для підписання та оплати. Ця поштова кореспонденція була повернута на адресу позивача неврученою з відміткою поштової установи від 10.08.2022 «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні письмові зауваження відповідача щодо послуг, наданих за вищевказаними актами, а тому, з урахуванням умов п. 2.7. договору направлені позивачем поштовим зв`язком на адресу відповідача акти вважаються погодженими (підписаними) обома сторонами. Між цим, як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості послуг, наданих позивачем за договором.

Отже, станом на час вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про користування інфраструктурою від 31.10.2018 № 85-ПЕ/ДССС становить 105469,92 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не було оплачено вартості наданих позивачем послуг за договором, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом, що розглядається в межах цієї справи. Водночас, окрім основного боргу в розмірі 105469,92 грн, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 4334,38 грн та 3% річних в сумі 260,06 грн. Розрахунок спірних сум позивачем здійснено за період з 31.08.2022 по 29.09.2022 включно. Відповідач власного контррозрахунку суду не подав.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносии

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 47 ст. 1 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» плавуча споруда будь-яка плавуча установка, побудована для стаціонарного використання на плаву, у тому числі стоянкове судно, плавучий причал, пристань, понтон, дебаркадер, майстерня, док, басейн, елінг, готель, заклад громадського харчування, розважальний заклад, та, як правило, не призначена для переміщення.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Як встановлено судом між сторонами на підставі договору про користування інфраструктурою від 31.10.2018 № 85-ПЕ/ДССС виникли зобов`язальні відносини, за якими позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з користування об`єктами інфраструктури Дебаркадеру ДБ-506, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався оплатити такі послуги в повному обсязі відповідно до умов зазначеного договору, а також компенсувати відповідачу вартість інших додаткових послуг, які розраховуються за формулою: витрати адміністрації + 5%.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що за період з липня 2019 року по грудень 2019 року позивачем були надані відповідачу послуги за договором на суму 105469,92 грн, з яких послуги з користування дебаркадером ДБ-506 на загальну суму 33345,00 грн та додаткові послуги, вартість яких становить 72124,92 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були частково підписані акти як по наданим позивачем послугам з користування інфраструктурою дебаркадеру ДБ-506 (наданих у період липень 2019 року жовтень 2019 року), так і по додатковим послугам (наданих у серпні 2019 року, листопаді грудні 2019 року). Між цим, як встановлено судом, акти, які не були підписані відповідачем, позивачем були направлені відповідачу поштою на юридичну адресу останнього супровідним листом від 21.07.2022 № 92-ПЕ, який відповідачем не отриманий та повернутий неврученим органом поштового зв`язку на адресу позивача з відміткою поштової установи від 10.08.2022 «за закінченням встановленого терміну зберігання». Суд відзначає, що юридична адреса відповідача, на яку було здійснено відправлення вищевказаної кореспонденції, підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначена відповідачем у договорі та відзиві на позовну заяву, при цьому в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про зміну місцезнаходження. Приймаючи до уваги, що відповідачем не були надані зауваження щодо цих актів, з урахуванням положень п.2.7. послуги по ним вважаються прийнятими обома сторонами. Так, умовами договору передбачено, що відповідач зобов`язаний сплачувати послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг та на підставі рахунків позивача протягом 10 банківських днів з дати їх отримання. Отже, приймаючи до уваги, що рахунки по спірним послугам були направлені відповідачу супровідним листом від 21.07.2022 № 92-ПЕ, а інших доказів на підтвердження вручення цих рахунків позивач до матеріалів справи не долучив, суд дійшов висновку, що визначена позивачем дата виникнення прострочення зобов`язання відповідачем з оплати вартості послуг на спірну суму 31.08.2022 відповідає умовам договору.

Отже, оскільки відповідачем в порушення умов договору не було сплачено на користь позивача вартості отриманих послуг у період з липня по грудень 2019 року у розмірі 105469,92 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку, що позов позивача в частині стягнення з відповідача боргу у зазначеній сумі слід задовольнити.

Водночас, у зв`язку з тим, що бездіяльність відповідача у виді несплати коштів за отримані послуги суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача пеня та 3% річних. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум пені та 3% річних, що наведений в позовній заяві (а.с.2 зворотна сторінка, т.1), суд встановив його вірність та обґрунтованість, а отже в цій частині вимоги позивача також підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву, суд відзначає, що обставина з приводу підписання відповідачем договору та актів під примусом не підтверджена жодним доказом, в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем дійсності укладеного між сторонами правочину або звернень до правоохоронних органів, а тому суд не встановив у спірних правовідносинах наявності підстав для звільнення відповідача від обов`язку сплатити вартість отриманих ним послуг.

Також суд відзначає, що твердження відповідача відносно того, що додаткові послуги за договором надавались щодо оренди нерухомого майна також не підтверджені жодним доказом, ґрунтуються лише на поясненнях відповідача та останнім не доведено та не повідомлено суду, яким самим нерухомим майном він користувався, за якою адресою, площею, з яким індексним номером тощо. При цьому суд наголошує, що предметом договору є надання позивачем послуг з користування інфраструктурою дебаркадеру, який, згідно з Законом України «Про внутрішній водний транспорт», є плавучою спорудою, а поведінка відповідача у спірних правовідносинах є взаємо-суперечливою: підписання одних актів та заперечення інших актів з такими ж послугами.

Крім цього, суд відзначає, що у відзиві відповідачем було зазначено про здійснення часткової оплати вартості послуг за договором, в цей же час, відповідачем не подано доказів на підтвердження цієї обставини.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайспецсудосервіс» слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 2481,00 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайспецсудосервіс» (просп. Миру, буд. 25-Б, оф. 503, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, код ЄДРПОУ 42562220) на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» Приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» (вул. Пароходна, 28, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, код ЄДРПОУ 39406976) борг в сумі 105469 /сто п`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять/грн 92 коп, пеню в сумі 4334 /чотири тисячі триста тридцять чотири/грн 38 коп, 3% річних в сумі 260 /двісті шістдесят/грн 06 коп та судовий збір в сумі 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 23 грудня 2022 р.

Суддя Д.О. Бездоля