Рішення

від 19.12.2022 по справі 920/850/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2022м. СумиСправа № 920/850/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/850/22:

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Аграрник» (42200, Сумська область, Сумський район, с. Чернецьке, Лебединська ТГ, вул. Центральна, будинок 1Б, код ЄДРПОУ 31324191)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АХ» (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 189, код ЄДРПОУ 33390217)

про стягнення 198178 грн 92 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

1.1. 17.10.2022 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 198178 грн 92 коп., з яких 139707 грн 91 коп. боргу за передане просо згідно Договору купівлі-продажу № 12 від 02.08.2021, 35864 грн 51 коп. пені, 19391 грн 33 коп. інфляційних втрат, 3215 грн 17 коп. 3% річних та судові витрати.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022, справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 19.10.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/850/22, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України); позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

1.4. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АХ» (код ЄДРПОУ 33390217): 40021, Сумська область, м. Суми, вул Герасима Кондратьєва, 189.

Ухвала Господарського суду Сумської області від 19.10.2022 про відкриття провадження у даній справі, направлена судом на адресу відповідача, повернута поштовим відділенням з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу наданого сторонам для подання доказів в обгрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. 02.08.2021 між Селянським (фермерським) господарством «Аграрник» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АХ» (покупець) укладений Договір купівлі-продажу № 12, у відповідності до умов якого Селянське (фермерське) господарство «Аграрник» взяло на себе зобов`язання передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «АХ» товар, а останнє взяло на себе зобов`язання прийнято товар та оплатити його на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

2.2. Товар, що є предметом продажу даного Договору є просо (п.1.2. Договору).

2.3. Поставка товару згідно умов Договору здійснюється на умовах самовивозу (п.1.3. Договору).

2.4. Згідно п.2.2. Договору позивач взяв на себе зобов`язання продати відповідачеві просо в кількості 24,260т по ціні без ПДВ 4833,33грн./т на загальну суму без ПДВ 117256 грн 59 коп., ПДВ 23451 грн 32 коп., а всього з урахуванням ПДВ 140707 грн 91 коп.

2.5. Згідно п.5.1. Договору товар повинен бути переданий покупцеві в повному обсязі до 31 серпня 2021.

У відповідності до умов Договору позивач передав відповідачеві просо (ч/з директора Скачідуба Олександра Миколайовича згідно довіреності №АН-41 від 02 серпня 2021) на підставі накладної № 5 від 02.08.2021 просо в кількості 24,260т на загальну суму з ПДВ 140707 грн 91коп.

2.6. Перевезення проса було здійснено транспортом відповідача, що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 6 від 02.08.2021 в кількості 5,46т на суму з ПДВ 31667 грн 98коп.; № 7 від 02.08.2021 в кількості 5,16т на суму з ПДВ 29927 грн 98коп.; № 8 від 02.08.2021 в кількості 5,46т на суму з ПДВ 31667 грн 98коп.; № 9 від 02.08.2021 в кількості 5,16т на суму з ПДВ 29927 грн 98 коп.; №10 від 02.08.2021 в кількості 3,02т на суму з ПДВ 17515 грн 99 коп.

2.7. Згідно п.7.1. Договору відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або касу підприємства згідно виставлених рахунків-фактур в термін до 31 грудня 2021.

Позивач, для проведення оплати відповідачем вартості отриманого товару (проса), виписав та надав останньому рахунок №16 від 02.08.2021 на загальну суму з ПДВ 140707 грн 91 коп.

2.8. В той же час відповідач провів часткову оплату вартості отриманого товару (проса) в сумі 1000 грн 00 коп. згідно платіжного доручення №1030 від 18.08.2021. У графі «призначення платежу» даного платіжного доручення відповідачем зазначено: «За просо згідно рах. №16 від 02.08.2021, у т.ч. ПДВ 20% - 166,67 грн.».

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене просо, згідно умов Договору на момент подачі даного позову до суду, складає 139707 грн 91 коп. = 140707 грн 91 коп. - 1000 грн 00 коп.

2.9. Позивач вказує, що неодноразові звернення до відповідача стосовно погашення заборгованості залишилися без задоволення, заборгованість так і не була погашена.

2.10. Згідно п.8.3. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків по Договору щодо оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ від вартості неоплачуваного товару за кожен день прострочки.

Таким чином відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача за порушення строків проведення розрахунків за отриманий товар (просо):

35864 грн 51 коп.- пені;

19391 грн 33 коп. - інфляційних збитків;

3215 грн 17 коп. 3% річних від простроченої суми.

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем, на момент подання даного позову, становить 198178 грн 92 коп. = 139707 грн 91 коп. (сума основного боргу) + 35864 грн 51коп. (пені) + 19391 грн 33 коп. (сума інфляційних втрат) + 3215 грн 17 коп. (3% річних ).

3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін), виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідач отримав товар, згідно товарно-транспортних накладних: № 6 від 02.08.2021 в кількості 5,46т на суму з ПДВ 31667 грн 98коп.; № 7 від 02.08.2021 в кількості 5,16т на суму з ПДВ 29927 грн 98коп.; № 8 від 02.08.2021 в кількості 5,46т на суму з ПДВ 31667 грн 98коп.; № 9 від 02.08.2021 в кількості 5,16т на суму з ПДВ 29927 грн 98 коп.; № 10 від 02.08.2021. в кількості 3,02т на суму з ПДВ 17515 грн 99 коп., що підтверджено позивачем та відповідачем.

Відповідач провів часткову оплату вартості отриманого товару (проса) в сумі 1000 грн 00 коп. згідно платіжного доручення №1030 від 18.08.2021.

Проте, заборгованість в сумі 139707 грн 91 коп. відповідач не погасив, таким чином, на момент звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 139707 грн 91 коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар, згідно Договору купівлі-продажу № 12 від 02.08.2021, в сумі 139707 грн 91 коп. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.3. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків по Договору щодо оплати товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ від вартості неоплачуваного товару за кожен день прострочки

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату товару, відповідачу нарахована пеня в сумі 35864 грн 51 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.01.2022 до 07.10.2022.

Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 17109 грн 43 коп., в іншій частині вимог щодо стягнення пені суд відмовляє за необгрунтованістю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача відповідачу, який прострочив виконання грошового зобов`язання, нараховано 19391 грн 33 коп. інфляційного збільшення суми боргу та 3215 грн 17 коп. 3% річних за період з 01.01.2022 до 07.10.2022.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19391 грн 33 коп. інфляційного збільшення суми боргу та 3215 грн 17 коп. 3% річних правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2691 грн 35 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АХ» (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 189, код ЄДРПОУ 33390217) на користь Селянського (фермерського) господарства «Аграрник» (42200, Сумська область, Сумський район, с. Чернецьке, Лебединська ТГ, вул. Центральна, будинок 1Б, код ЄДРПОУ 31324191) 139707 грн 91 коп. боргу, 17109 грн 43 коп. пені, 19391 грн 33 коп. інфляційних втрат, 3215 грн 17 коп. 3% річних; 2691 грн 35 коп. судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано суддею 26.12.2022.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна