Рішення

від 14.12.2022 по справі 295/2530/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2530/22

Категорія 31

2/295/1411/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретарясудового засідання Лайчук В.В.,

представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4» про визнання договору оренди, додаткових угод до договору недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними договір оренди №1 від 30.12.2014 року, додаткову угоду №1 від 28.12.2017 року, додаткову угоду №2 від 27.12.2020 року до договору.

В обгрунтування вимог вказано, що 30.12.2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Кооператор№4»було укладено Договір оренди № 1, відповідно до якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу частину приміщення магазину літ. «А», загальною площею 100,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

28.12.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди №1 від 30.12.2014 року, на підставі якої продовжено строк дії договору оренди №1 від 30.12.2014 року до 27.12.2020 року .

Додатковою угодою №2 від 27.12.2020 року строк дії Договору оренди №1 продовжено до 26.12.2021 року .

Позивач зазначає, що є власником частки статутного капіталу в розмірі - 49% ТОВ «КООПЕРАТОР № 4» ЄДРПОУ 20428792, місцезнаходження: Україна, 10002, Житомирська область, вулиця Велика Бердичівська, будинок № 95. В той же час іншим учасником Товариства є ОСОБА_5 , яка є власником частки статутного капіталу в розмірі 51%. Керівником ТОВ «КООПЕРАТОР № 4» є ОСОБА_6 .

Позивач вважає, що ОСОБА_4 штучно створила заборгованість по орендній платі за Договором оренди №1, за період з 31.12.2014 року по 31.03.2021 року в сумі 1 649 594.25 грн з метою подальшого відчуження майна, що розташовано по АДРЕСА_2 , та виведення майна із власності ТОВ «КООПЕРАТОР № 4» та подальшого введення підприємства в боргову яму. Крім того, керівник ТОВ «КООПЕРАТОР № 4» Гринасевич О.В. на зборах, які відбулисяся 30.09.2021 ставив питання про продаж частки статутного капіталу ОСОБА_7 , яка є рідною племінницею ОСОБА_6 та рідною донькою ОСОБА_4 .

Позивач вважає наявність такого договору та створення заборгованості фіктивними. На думку позивача, ОСОБА_6 зловживаючи своїм становищем директора/керівника ТОВ «КООПЕРАТОР №4» отримував значні кошти за оренду приміщення АДРЕСА_3 , та не сплачував позивачу дивіденди. Крім того, під час укладання договору оренди та додаткових угод до нього відповідачами недотримана нотаріальна форма посвідчення договору.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 24.02.2022 року відкрито спрощене провадження в справі.

09.08.2022року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнає, позов вважає необгрунтованим та недоведеним ( а.с. 64-72)

Справа неодноразово призначалась до розгляду, однак позивач заявляв клопотання для відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану, оскільки його представник знаходиться у ЗСУ, 21.10.2022 р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке було призначено на 24.10.2022 р. за станом здоров"я, 12.12.2022 р. надійшла від позивача заява про відкладення в зв"язк у з перебуванням в відрядженні.

Представник відповідача ТОВ «КООПЕРАТОР №4» Левчук Т.В. та представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подали заяви про розгляд справи без їх участі , просили відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матерали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.12.2014 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кооператор № 4» було укладено Договір оренди № 1, відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_4 передає ТОВ «Кооператор №4» приймає в строкове платне користування без права викупу частину приміщення магазину літ. «А», загальною площею 100,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .( а.с.36-40)

Відповідно до п. 6 Договору оренди, строк дії договору встановлено до 28.12.2017 року.

28.12.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди №1 від 30.12.2014 року, на підставі якої продовжено строк дії договору оренди №1 від 30.12.2014 року до 27.12.2020 року ( а.с. 41)

Додатковою угодою №2 від 27.12.2020 року строк дії Договору оренди №1 продовжено до 26.12.2021 року (а.с.42).

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені устатті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені устатті 215 ЦК України. За змістом частини п`ятої статті203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до змістустатті 234 ЦК Українифіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним позивач має довести наявність умислу в усіх сторін правочину. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятоїстатті 203 ЦК України, що за правиламистатті 215 цього Кодексує підставою для визнання його недійсним відповідно достатті 234 ЦК України.

Проте, позивачем не надано суду доказів, які вказували б на те, що майно орендарю не передавалось, договір оренди не виконувався, а саме майно не використовувалось орендарем, майно використовувалось іншою особою. Натомість зі змісту рішення Богунського районного суду м.Житомира від 09.07.2021 р. наданого позивачем ( а.с. 20-21) вбачається, що 30.12.2014 року ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кооператор № 4» підписано акт приймання-передачі приміщення до договору оренди №1 від 30.12.2014 року, договір неодноразово проланговувався, а саме 28.12.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди №1 від 30.12.2014 року, на підставі якої продовжено строк дії договору оренди №1 від 30.12.2014 року до 27.12.2020 року, додатковою угодою №2 від 27.12.2020 року строк дії Договору оренди №1 продовжено до 26.12.2021 року. ТОВ «Кооператор №4» було двічі внесено плату за користування приміщенням 15.11.2017 року в розмірі 5000,00 грн та 06.06.2018 року 9000,00 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено фіктивності договору оренди.

Щодо нотаріального посвідчення договору.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Положеннями ч. 1 ст. 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України). Найм будівлі або іншої капітальної споруди врегульовано положеннями ст. ст. 793 - 797 ЦК України. Змістом зазначених статей ЦК України передбачено найм як будівлі або іншої капітальної споруди, так і їх окремої частини. У відповідності до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Положеннями ст. 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Отже чинне законодавство обумовлює укладення договору оренди нерухомого майна на строк більше трьох років з його обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Зважаючи на встановлені у даній справі обставини при перевірці доводів позивача в обґрунтування позовних вимог про недійсність оспорюваного Договору оренди та додаткових угод, судом встановлено, що договір укладено на строк до трьох років з наступною пролангацією. Договір укладений на строк до трьох років не підлягає нотаріальному посвідченню, а отже відсутність нотаріального посвідчення не суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4» про визнання договору оренди, додаткових угод до договору недійсними.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.12.2022 року

Позивач: ОСОБА_3 , прож. АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кооператор №4», місцезнаходження: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 95, ЄДРПОУ 20428792.

Суддя Л.М.Чішман