КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 356/78/22
Суддя в суді першої інстанції: Голік Г.К.
Провадження № 33/824/1388/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участі секретарів судового засідання Гаврюшенко К.О., Нечваль А.А. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Березанського міського суду Київської області від 26 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Березанського міського суду Київської області від 26 квітня 2022 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (т. 1 а.с. 100-102).
Не погодившись з вказаною постановою, 03 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив звільнити його від відповідальності, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що він є депутатом Березанської міської ради кількох скликань, завжди мав свою думку і не підтримував голову Березанської міської ради Тимченка В.Г. у питаннях, які суперечили законним інтересам громади, тому вважає, що міський голова намагається йому помститися. Пояснював, що у червні 2020 році він з побратимами створив ТОВ «Центр Акваторія» по прісноводному рибальству, організації відпочинку та розважальності. Оцінка об`єкта визначена у сумі 320 000,00 грн. Не заперечував, що є засновником ТОВ «Центр Акваторія», але не має жодної своєї частки в статутному фонді товариства. Після створення товариства ніхто господарською діяльністю не займався, активів товариство не придбавало, податки не сплачувало, доходів не отримувало, тому вважав, що декларувати наявність частки в статутному капіталі немає потреби. У листопаді 2021 року він отримав лист від НАЗК з пропозицією внести відомості до декларації у строк до 01 лютого 2022 року, тому вніс відповідні зміни (т. 1 а.с. 104-113).
Апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався (06 червня 2022 року, 27 червня 2022 року, 14 липня 2022 року, 01 серпня 2022 року, 05 вересня 2022 року, 03 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року і 21 листопада 2022 року) за відсутності доказів належного сповіщення ОСОБА_1 та з метою забезпечення реалізації процесуальних прав останнього на захист, і за клопотанням захисника - адвоката Жменяк Ю.Ю. про відкладення розгляду справи призначеної на 21 листопада 2022 року. 12 грудня 2022 року в розгляді справи було продовжено перерву через неявку до суду прокурора (т. 1 а.с. 117-219).
В судовому засіданні апеляційного суду 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Жменяк Ю.Ю. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор Сонько М.М. заперечував проти задоволення скарги та просив постанову районного суду залишити без змін. В судове засідання 26 грудня 2022 року ОСОБА_1 не прибув був сповіщений під особисту розписку, тобто належним чином про що у справі є докази (т. 2 а.с. 35-37).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Зважаючи на вимоги ст. 294 КУпАП апеляційний суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Так, суд першої інстанції при винесенні постанови посилався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення та пояснення надані в судовому засіданні ОСОБА_1 ; декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, подану ОСОБА_1 ; інформацію, надану Березанською міською радою від 16 липня 2021 року за № 9-20-148; копію статуту ТОВ «Центр Акваторія».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 883 від 08 лютого 2022 року складеного начальником 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Кравченком Д.А., вбачається, що ОСОБА_1 будучи депутатом Березанської міської ради Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII та примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія. В порушення вимог п. 5 та 10 ч. 1 ст. 46 даного Закону 24 березня 2021 року подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію за 2020 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділах 8 та 14 якої зазначив завідомо недостовірні відомості (не зазначив відомостей про належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Центр Акваторія» у розмірі 320 000 грн., не зазначив відомостей про видаток у розмірі 320 000 грн., пов`язаних із внеском до статутного фонду зазначеного товариства), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до рішення Березанської міської ради Київської області від 17 листопада 2020 року № 01-01-VII за громадянином ОСОБА_1 визнано повноваження депутата зазначеної міської ради.
Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з приміткою ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 будучи депутатом Березанської міської ради VIIІ скликання, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК встановлено, що ОСОБА_1 як суб`єкт декларування, 24 березня 2021 року о 12:25 год. подав до Реєстру щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
Національним агентством з питань запобігання корупції відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 513 Закону № 1700-VII та пп. 4 п. 2 розділу ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, проведено повну перевірку зазначеної декларації.
За її результатами встановлено, що ОСОБА_1 подав у декларації недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, чим порушив вимоги пп. 5 та 10 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України № 1700-VII, у декларації зазначаються відомості про інші корпоративні права, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, із зазначенням найменування кожного суб`єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.
Згідно з обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, затвердженого 01 листопада 2021 року заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Романом Суховцевим, у розділі 8 «Корпоративні права» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Центр Акваторія» у розмірі 320 000 грн.
Крім того, у декларації у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування ОСОБА_1 не зазначив відомостей про видаток у розмірі 320 000 грн., пов`язаний із внеском до статутного фонду ТОВ «Центр Акваторія». Зазначена сума не враховується до загальної суми недостовірних відомостей, оскільки її враховано до суми недостовірних відомостей, відображених у розділі 8 декларації.
Отже, ОСОБА_1 у поданій ним щорічній декларації за 2020 рік зазначив недостовірні відомості на суму 320 000 грн.
Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2021рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270 грн.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто перевищує суму (2270 х 100 = 227 000) 227 000 грн., але не більшу за суму (2270 х 500 = 1 135 000) 1 135 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи обізнаним щодо встановленого Законом № 1700-VII обов`язку, маючи реальну можливість не допускати порушень Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 5 п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII зазначивши у щорічній декларації за 2020 рік недостовірні відомості на загальну суму 320 000 грн., що становить 140,96 прожиткових мінімумів працездатних осіб, установлених на 01 січня 2021року.
Датою вчинення адміністративного правопорушення є дата подачі суб`єктом декларування декларації за 2020 рік, тобто 12 год. 25 хв. 24 березня 2021 року (т. 1 а.с. 1-9).
Суд апеляційної інстанції перевірив та відхилив доводи апелянта, врахувавши наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за частиною 4 статті 172-6 КУпАП настає у разі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11липня 2002 року № 93-ІV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Згідно з частиною 2 ст. 4 вказаного Закону № 93-ІV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Березанської міської ради Київської області від 17 листопада 2020 року № 01-01-VII за громадянином ОСОБА_1 визнано повноваження депутата зазначеної ради (т. 1 а.с. 30).
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (у редакції Закону України від 04.03.2020 р. N 524-IX, який набрав чинності 20 березня 2020 року) визначено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Депутати місцевих рад зобов`язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - ТОВ «Центр Акваторія» є ОСОБА_1 . Розмір внеску до статутного фонду 320 000,00 грн., міра бенефіціарного володіння - 100 % (т. 1 а.с. 54-56).
Відповідно до довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №737/21 від 01 листопада 2021 року про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік поданої ОСОБА_1 , як депутатом Березанської міської ради Київської області до ЄДРДО від 24 березня 2021 року, встановлено, що суб`єкт декларування при складенні та поданні декларації зазначив недостовірні відомості у розділі 8, 9 та 14, не зазначив відомостей про належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Центр Акваторія» у розмірі 320 000,00 грн. та видаток на цю суму, пов`язаний з внеском до статутного фонду ТОВ «Центр Акваторія». Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 320 000,00 грн., чим не дотримався вимог ст. 46 Закону, У діях суб`єкта встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (т. 1 а.с. 16-21, 22-28).
У письмових поясненнях від 08 лютого 2022 року ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, зазначав, що 24 березня 2021 року подав свою щорічну декларацію за 2020 рік, проте, не відобразив у розділах 8 та 14 декларації інформації про належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Центр Акваторія» у розмірі 320 000,00 грн. та видаток у розмірі 320 000,00 грн. до статутного фонду ТОВ «Центр Акваторія», оскільки забув. 18 січня 2022 року подав виправлену декларацію за період 2020 року до Єдиного реєстру державного реєстру декларацій осіб та зазначив у ній вказані відомості. Вину визнав (т. 1 а.с. 10).
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів.
Відповідно до Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 (яка була чинною на час подання декларації), на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб`єкт декларування повинен підтвердити ознайомлення із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації та надати згоду на обробку персональних даних шляхом проставлення відповідної відмітки(пункт 4 Форми). Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Суб`єкт декларування при поданні декларації 24 березня 2021 року підтвердив достовірність вказаних відомостей та був обізнаний з наслідками за подання недостовірних відомостей у декларації, правом подати виправлену декларацію ОСОБА_1 скористався, але з пропуском встановленого терміну.
Таким чином, ОСОБА_1 у поданій 24 березня 2021року декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму 320 000 грн., чим порушив вимоги пункту 5 ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172- 6 КУпАП.
Зважаючи на положення ст. 294 КУпАП та надані до суду докази перебування ОСОБА_1 у лавах ЗС України, суд апеляційної інстанції забезпечив реалізацію права ОСОБА_1 на захист, задовольнивши клопотання про допит свідка ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 34-36).
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Жменяк Ю.Ю. на показання свідка як доказ вчинення правопорушення не за місцем, яке зазначене в протоколі, і відсутності у ОСОБА_1 умислу на приховування в декларації інформації щодо ТОВ «Центр-Акваторія».
Так, допитана апеляційним судом свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що в приміщенні Баришівської сільської ради в присутності ОСОБА_1 допомагала останньому в заповнені на комп`ютері електронної форми декларації та зі слів самого ОСОБА_1 вносила відповідні відомості до такої електронної форми. Тобто джерело інформації, внесеної до електронної форми декларації, надавав сам ОСОБА_1 , останній є засновником і бенефіціаром ТОВ «Центр-Акваторія», а тому на час складання і подання декларації був достеменно обізнаний про наявність цього підприємства та розмір його статутного капіталу (внеску) (т. 2 а.с. 35-36).
Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП може бути виключно особа, на яку, в зв`язку з її посадою, поширюються певні законодавчі обмеження. Такий спеціальний суб`єкт існує лише тоді, коли обіймає цю посаду і правопорушення можливо вчинити тільки під час обіймання цієї посади.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що подання декларації є службовим обов`язком відповідних посадових осіб, а тому місцем вчинення правопорушення слід визнавати місце виконання ними своїх службових повноважень.
Крім того, закон не містить обмежень та(або) приписів для суб`єкта декларування щодо місця заповнення електронної форми декларації (тобто вдома, у вільний від роботи час (у відпустці) та (або) на робочому місці (в кабінеті), під час виконання трудових (посадових) обов`язків), а тому, суд апеляційної інстанції визнав неспроможним і відхилив доводи захисника - адвоката Жменяк Ю.Ю. щодо не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення дійсного місця вчинення ОСОБА_1 дій, які згідно протоколу вказують на вчинене правопорушення, як підставу повернення протоколу на доопрацювання.
Районним судом встановлено, що декларація подавалась суб`єктом декларування ОСОБА_1 як депутатом Березанської міської ради Броварського району Київської області про що зазначено в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
З цих підстав, суд апеляційної інстанції відхилив доводи захисника ОСОБА_1. про розгляд справи неповноважним судом з посиланням, що справа підлягала розгляду не Березанським міським судом, а Баришівським районним судом.
Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
На таку позицію вказувала судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначала, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Будучи освідченою особою та обіймаючи посаду депутата Березанської міської ради, ОСОБА_1 зобов`язаний бути обізнаним про свій майновий стан.
Посилання захисника - адвоката Жменяк Ю.Ю., про відсутність в діях особи, яка притягується до відповідальності, складу адміністративного правопорушення через відсутність умислу на приховування інформації, під час подання декларації, не відповідають вимогам закону та не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_1 маючи об`єктивну можливість володіти повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та не вчинивши будь-яких дій, спрямованих на внесення таких відомостей допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Не зазначення органом, склавшим протокол, номеру квартири в багатоквартирному будинку де проживає ОСОБА_1 , за умови зазначення в протоколі адреси: АДРЕСА_2 , яку підтвердив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції як адресу зареєстрованого місця проживання, не впливає на правильність висновків районного суду щодо кваліфікації дій, як адміністративного правопорушення.
При цьому, таких доводів подана апеляційна скарга не містить (т. 1 а.с. 104-105).
На підставі досліджених доказів суд першої інстанції правильно визнав доведеним той факт, що ОСОБА_1 подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Щодо строків накладення адміністративного стягнення.
Суд апеляційної інстанції перевірив та відхилив доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Жменяка Ю.Ю. щодо закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності зваживши на наступне.
Відповідно до положень частин 2 і 3 ст. 51-1, ст. 51-3 Закону № 1700-VII, Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування, та спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
Відповідно до положень частини 1 ст. 1 вищевказаного Закону № 1700-VII, спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджений
наказом Національного агентства з питань запобігання корупції
29 січня 2021 року N 26/21 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05 лютого 2021 р. за N 158/35780, надалі - Порядок в редакції, чинній на час вчинення правопорушення і проведення повної перевірки).
За пунктом перішим розділу ІІ вказаного Порядку, складовими предмета повної перевірки декларації є: 1) з`ясування достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясування точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірка на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.
Відповідно до пункту 18 вищевказаного Порядку, днем початку строку проведення повної перевірки декларації вважається наступний робочий день за днем автоматизованого розподілу обов`язку щодо її проведення на уповноважену особу.
Повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше ніж 120 календарних днів з дня початку строку перевірки.
За наявності підстав, визначених в цьому Порядку, керівник структурного підрозділу за погодженням із заступником Голови Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка здійснює повну перевірку декларації, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів. У разі продовження строку повної перевірки його перебіг розпочинається наступного календарного дня після спливу строку.
Відповідно до довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №737/21 від 01 листопада 2021 року про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік поданої ОСОБА_1 , депутатом Березанської міської ради Київської області до ЄДРДО від 24 березня 2021 року, встановлено, що повна перевірка проведена у період з 21.06.2021 по 18.10.2021. За результатами проведеної перевірки встановлено відображення в декларації ОСОБА_1 недостовірних відомостей, зокрема, що суб`єкт декларування при складенні та поданні декларації зазначив недостовірні відомості у розділі 8, 9 та 14, не зазначив відомостей про належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Центр Акваторія» у розмірі 320 000,00 грн. та видаток на цю суму, пов`язаний з внеском до статутного фонду ТОВ «Центр Акваторія». Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 320 000,00 грн., чим не дотримався вимог ст. 46 Закону, У діях суб`єкта встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (т. 1 а.с. 16-21, 22-28).
Таким чином, повна перевірка декларації ОСОБА_1 проведена з дотриманням визначеного законодавством строку проведення такої перевірки (не більше ніж 120 календарних днів з можливість продовження на загальний сукупний строк не більше ніж 60 календарних днів), за результатами якої уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлено спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції - орган Національної поліції - Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 883 від 08 лютого 2022 року складеного начальником 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Кравченком Д.А., вбачається, що ОСОБА_1 будучи депутатом Березанської міської ради Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII та примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється його дія, в порушення вимог п. 5 та 10 ч. 1 ст. 46 даного Закону 24 березня 2021 року подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію за 2020 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в розділах 8 та 14 якої зазначив завідомо недостовірні відомості (не зазначив відомостей про належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Центр Акваторія» у розмірі 320 000 грн., не зазначив відомостей про видаток у розмірі 320 000 грн., пов`язаних із внеском до статутного фонду зазначеного товариства), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 172-6 КУпАП(т. 1 а.с. 1-9).
Постановою судді Березанського міського суду Київської області від 26 квітня 2022 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (т. 1 а.с. 100-102).
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що з часу складання обґрунтованого висновку від 01 листопада 2021 року і довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №737/21 від 01 листопада 2021 року про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік поданої ОСОБА_1 , депутатом Березанської міської ради Київської області до ЄДРДО від 24 березня 2021 року, і повідомлення про виявлення порушення спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції органу Національної поліції - Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та складання останнім протоколу від 08 лютого 2022 року, станом на час ухвалення постанови Березанського міського суду Київської області від 26 квітня 2022 року не сплив шестимісячний строк, передбачений статтею 38 КУпАП, для можливого накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 176-2 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Отже, відсутні підстави для скасування постанови Березанського міського суду Київської області від 26 квітня 2022 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення, та задоволення апеляційної скарги.
Інші доводи і заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника - адвоката Жменяк Ю.Ю. цих висновків не спростовують, тому судом відхилені (т. 2 а.с. 1-33).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Березанського міського суду Київської області від 26 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2022 |
Оприлюднено | 28.12.2022 |
Номер документу | 108091612 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Левенець Борис Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні