Постанова

від 19.12.2022 по справі 520/360/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 р.Справа № 520/360/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.

представника позивача Коваля О. Ю.,

представника відповідача Гончарука Я. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 03.02.22 року по справі № 520/360/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО1" (далі по тексту ТОВ «АМО1», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Харківській області (далі ГУ ДПС в Харківській області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30 липня 2020 року №0078725604.

В обґрунтування позовних вимог вказав на протиправність та безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 143768,79 грн, оскільки у ТОВ «АМО1» була відсутня можливість вчасно зареєструвати податкові накладні за період жовтень-листопад 2017 і квітень-листопад 2019, які за висновком контролюючого органу зареєстровані з порушенням термінів, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок неправомірного зменшення контролюючим органом залишку коштів платника на рахунку СЕА ПДВ, що було встановлено в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.20217 по справі 820/4404/17 та рішенні від 21.03.2019 по справі 520/10837/18. Наведені обставини свідчать про відсутність вини позивача у порушенні граничних термінів реєстрації податкових накладних, що згідно зі ст. 109 ПК України виключає можливість притягнення позивача до фінансової відповідальності.

Вказує, що відповідач, ігноруючи вищевказані судові рішення та неодноразові звернення позивача, навмисно не відновлює «реєстраційний ліміт», та у такий спосіб нібито знаходить підстави для проведення нових перевірок та складає нові податкові повідомлення-рішення з тих самих обставин, які з вини контролюючого органу не перестають існувати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 по справі №520/360/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" (вул. Золочівська, буд. 1, м. Харків, 61177, ЄДРПОУ 35973147) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30 липня 2020 року №0078725604, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у загальному розмірі 143 768,79 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 по справі №520/360/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на правомірності податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2020 року № 0078725604 та вказав, що судом першої інстанції невірно застосовано приписи п. 120-1.1 ст. 120-1, п. 109.3 ст. 109. абз. 21 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, через що зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог.

Вважає, що під час розгляду справи судом залишено поза увагою, що протягом 2018 року позивач в граничні терміни здійснював реєстрацію податкових накладних навіть за наявності запису в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" про дію податкового органу від 21.09.2017 за документом "оverride/02.2017". Наведене свідчить про те, що зменшення реєстраційного ліміту у 2017 році не може впливати на несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у 2019 році та жодним чином не заважало ТОВ «АМО1» вчасно реєструвати податкові накладні у 2018 році, а отже порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України відбувалось внаслідок протиправних дій саме ТОВ «АМО1». Крім того вказує, що події, які були предметом розгляду справи № 520/3928/21, жодним чином не впливають на вирішення спірних правовідносин, оскільки сталися вони понад три роки тому - у вересні 2017 року.

Також зазначив, що оскільки у п. 109.3 ст. 109 ПК України відсутнє посилання на ст. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, вина платника податків у нездійсненні реєстрації ПН та РК не передбачена податковим законодавством як обов`язкова умова притягнення такого платника до відповідальності.

Позивач в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 09.10.2018 у справі № 818/1073/17 та від 10.08.2022 у справі № 520/339/20, вказав, що протиправна поведінка суб`єктів владних повноважень (підтверджена відповідними судовими рішеннями), яка вплинула на обсяг на рахунках в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість суми податку на додану вартість, на які платник податків має зареєструвати податкові накладні, є обставиною, яка вказує на неможливість реалізації платником податків обов`язку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, щодо реєстрації податкових накладних у відповідному розмірі саме з вини відповідних державних установ.

Наголошує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 по справі № 520/3928/21, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021, було встановлено, що реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ ТОВ "АМО1" був зменшений безпідставно, що також підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року по справі № 820/4404/17, проте, незважаючи на багаторазові скарги ТОВ "АМО1", порушене право позивача так і не було відновлено.

Вказує, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період жовтень-листопад 2017 року контролюючим органом вже були застосовані до позивача штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням №00002471403 від 06.07.2018, яке в подальшому визнано судом протиправним та скасовано в рамках справи № 520/10837/18.

Додатково зазначив, що загальна сума податкових накладних, які зареєстровані з порушенням граничних строків, дорівнює 367 041 грн. 90 коп., а отже якщо б порушене право позивача щодо реєстраційного ліміту було відновлено на незаконно зменшену контролюючим органом суму в розмірі 636850,00 грн., підприємство мало б можливість реєструвати податкові накладні вчасно та без порушень податкового законодавства, зокрема абз. 21 п. 201.10 ст.201 ПК України.

Також вказав на помилковість доводів апелянта про те, що вина платника у нездійсненні реєстрації ПН не передбачена пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України як обов`язкова умова притягнення такого платника до відповідальності, оскільки в пункті 109.3, яким доповнено статтю 109 ПК України, відсутнє посилання на зазначену норму. Однак вказані зміни набрали чинності лише з 1 січня 2021 року відповідно до Прикінцевих положень Закону № 466-ІХ від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Отже, на час проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення п. 109.3 ст. 109 ПК України не діяв та не може бути застосований до спірних правовідносин.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в скарзі, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні та в надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення її вимог, просив колегію суддів її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Центрального управління Головного управління ДПС у Харківській області Чернишенко Світланою Іванівною на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст.20 роз. І та в порядку ст. 76 роз. ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ТОВ «АМО1» (код ЄДРПОУ 35973147) з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за жовтень-листопад 2017 року, квітень-листопад 2019 року.

За результатами камеральної перевірки був складений акт №1566/20-40-56-0405/35973147 від 12.06.2020, згідно висновку якого було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування внаслідок коригування за жовтень-листопад 2017 року, квітень-листопад 2019 року, чим порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 30.07.2020 №0078725604, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у загальному розмірі 143 768,79 грн.

ТОВ "АМО1" було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0078725604, яка рішенням Державної податкової служби від 04.12.2020 №34306/6/99-00-06-02-05-06 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" про зупинення провадження по справі - задоволено. Зупинено провадження по справі №520/360/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/3928/21.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 по справі № 520/3928/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО1" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Зокрема, визнано протиправними дії ДПС України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку, на яке ТОВ "АМО1" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 636850,00 грн.

Зобов`язано Державну податкову службу України відновити реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ на суму, на яку безпідставно зменшено реєстраційний ліміт.

Рішення набрало законної сили 16.09.2021.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням форми «Н» від 30.07.2020 №0078725604, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО1" звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30 липня 2020 року №0078725604, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за період жовтень-листопад 2017 року та квітень-листопад 2019 року, оскільки вказане порушення ТОВ «АМО1» абз. 21 п. 201.10 ст.201 ПК України відбулося з вини саме контролюючого органу, який безпідставно зменшив реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ позивача, що було вже неодноразово встановлено в рамках розгляду справи № 820/4404/17 та 520/10837/18, через що позивач був позбавлений можливості реєструвати податкові накладні в граничні строки. Судом взято до уваги, що порушене право позивача не було відновлене, а подія неправомірного зменшення залишку коштів платника на рахунку в СЕА ПДВ мала місце до події виписування податкових накладних, отже у несвоєчасній реєстрації цих податкових накладних відсутня вина платника, що в свою чергу виключає можливість застосування до ТОВ «АМО1» штрафних санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За визначенням пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Положеннями п. 198.5 ст. 198 ПК України встановлено обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно доп. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Так, п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов`язань має обов`язок скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у визначені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій.

Приписами п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника прогресивної шкали штрафу в залежності від кількості днів порушення строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі № 826/10414/16 за аналогічних спірних правовідносин, наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судами, з урахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.10.2018 у справі № 818/1073/17.

Колегією суддів встановлено, що за результатами камеральної перевірки був складений акт № 1566/20-40-56-0405/35973147 від 12.06.2020, згідно з висновком якого встановлено порушення ТОВ «АМО1» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за жовтень-листопад 2017 року, квітень-листопад 2019 року.

Так, в акті перевірки на сторінках 3-5 (а.с. 12-14) зазначено перелік податкових накладних на загальну суму 367041,90 грн, які складені після закінчення граничного терміну реєстрації, передбаченого п.201.10 ст. 201 ПК України.

При цьому, позивач не заперечує, що ним не дотримано вказаний граничний термін реєстрації податкових накладних за вказані періоди, однак у позовній заяві зазначає, що така затримка сталася не з його вини, а через неправомірне зменшення контролюючим органом реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, внаслідок чого позивач був обмежений реєструвати податкові накладні в тому обсязі, в якому були здійснені господарські операції.

Так, колегія суддів звертає увагу, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 по справі № 820/4404/17 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 року по справі № 520/10837/18 встановлено неправомірне списання контролюючим органом з рахунку платника в СЕА ПДВ - 420182,51 грн.

Разом з цим, відповідач не вчинив жодних дій на виконання вищезазначених судових рішень та, незважаючи на багаторазові скарги ТОВ "АМО1" щодо відновлення порушеного права, не відновив безпідставно зменшений реєстраційний ліміт, що підтверджується копією отриманого листа від 14.06.2019 року № 27587/6/99-99-12-03-01-15 (а.с. 65-67).

В подальшому, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 № 520/3928/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021, визнано протиправними дії ДПС України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку, на яке ТОВ "АМО1" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 636850,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, протиправність та безпідставність дій контролюючого органу щодо зменшення реєстраційного ліміту ТОВ "АМО1" та виникнення його від`ємного значення підтверджується вищенаведеними судовими рішеннями.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нестача реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ унеможливлює реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та як наслідок, платник податків позбавлений можливості розпоряджатися власними активами, вчасно реєструвати податкові накладні та, окрім того, безпідставно зобов`язаний нести відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки станом як на жовтень-листопад 2017 року, так і на квітень-листопад 2019 року (періоди, в яких встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації ПН) неправомірне зменшення залишку коштів платника на рахунку в СЕА ПДВ не було відновлено контролюючим органом, то реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування за ці періоди була неможливою.

Варто зазначити, що ГУ ДПС в Харківській області вже була проведена перевірка щодо дотримання ТОВ «АМО1» граничних термінів реєстрації податкових накладних, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення № 00002471403 від 06.07.2018 яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до ПН, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 200-1 Податкового кодексу України, зокрема, за період жовтень 2017 року - листопад 2017 року. Проте, вказане податкове повідомлення-рішення № 00002471403 від 06.07.2018 року було визнано протиправним та скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 року по справі № 520/10837/18.

Таким чином, контролюючий орган вже після неодноразового визнання судовими рішеннями протиправності дій ГУ ДПС в Харківській області як щодо зменшення реєстраційного ліміту, так і щодо складення податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних за період до відновлення реєстраційного ліміту, продовжує зловживати владними повноваженнями та безпідставно накладає штрафи на платника податків.

Колегія суддів, наголошує, що саме внаслідок протиправних дій відповідача щодо безпідставного зменшення позивачу реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ, яке призвело до його виникнення від`ємного значення, ТОВ «АМО1» було позбавлене можливості зареєструвати податкові накладні у встановлені законом строки.

Щодо тверджень апелянта про дотримання позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних у 2018 році, колегія суддів зазначає, що зменшення реєстраційного ліміту на конкретну суму не позбавляє можливості платника податків взагалі реєструвати податкові накладні у ЄРПН, а лише зменшує суму ПДВ, на яку ПН можуть бути зареєстровані в ЄРПН, тобто перешкоджає платнику податків належним чином та в повному обсязі виконати свій обов`язок, передбачений п. 201.1 ст. 201 ПК України, у встановлені законом строки, а тому дотримання ТОВ «АМО1» граничних термінів реєстрації податкових накладних в іншому періоді, а саме у 2018 році, жодним чином не свідчить про правомірність дій ГУ ДПС у Харківській області щодо зменшення реєстраційного ліміту та накладання штрафних санкцій на позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальна сума податкових накладних, які зареєстровані з порушенням граничних строків у періодах жовтень-листопад 2017 року та квітень-листопад 2019 року, є 367 041 грн. 90 коп. і якщо б порушене право ТОВ "АМО1" було відновлено на незаконно зменшену суму реєстраційного ліміту в розмірі 636850,00 грн., то підприємство мало б можливість реєструвати податкові накладні вчасно, без порушень граничних строків, передбачених п. 201.10 ст.201 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу на наявність чіткої та послідовної практики, а саме постанови від 20 березня 2018 року у справі № 819/777/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 820/3375/16 та від 09 березня 2021 року у справі №520/9254/19, у яких Верховний Суд, перевіряючи правомірність поведінки платника податків в контексті виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у визначені законодавством строки, фактично надав оцінку обставинам щодо наявності вини платника податків у випадках, коли державні органи не дотримуються власних процедур, пов`язаних із зарахуванням коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, протиправність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо незарахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість вказує на відсутність вини позивача, який, в силу встановлених судовими рішеннями обставин допущення порушень податковим органом, не зміг у визначені законодавством строки реалізувати обов`язок, передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що протиправна поведінка суб`єктів владних повноважень (підтверджена відповідними судовими рішеннями), яка вплинула на обсяг на рахунках в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість суми податку на додану вартість, на яку платник податків має зареєструвати податкові накладні, є обставиною, яка вказує на неможливість реалізації платником податків обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у відповідному розмірі саме з вини відповідних державних установ.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Фактично недотримання суб`єктами владних повноважень відповідних законодавчо установлених процедур, про які зазначено вище, та що підтверджено відповідними судовими рішеннями, свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому відповідальність за допущення помилок в даному випадку відповідач поклав саме на позивача.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 10.08.2022 по справі №520/339/20.

Колегія суддів зазначає, що факт відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних також підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наявними в матеріалах справи, відповідно до яких станом на 25.09.2017 сума податку, на яку позивач має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН дорівнює «-513347,15» (а.с.19), станом на 22.04.2019 «-232920,26» (а.с.87).

З огляду на викладене та враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.10.2018 у справі № 818/1073/17, доводи апелянта про те, що вина платника у нездійсненні реєстрації ПН та РК не передбачена пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України як обов`язкова умова притягнення такого платника до відповідальності станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, колегією суддів до уваги не приймаються.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.07.2020 №0078725604 про застосування до ТОВ «АМО1» штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у розмірі 143768,79 грн, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 по справі № 520/360/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 по справі № 520/360/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2022 року