Рішення

від 22.12.2022 по справі 134/1254/22

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/251/2022

Справа № 134/1254/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 грудня 2022 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді: Лабая О.В.

з участю секретаря: Балух О.В. представника відповідача: Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Жабокрицької (Крижопільської селищної) сільської ради Крижопільського (Тульчинського) району, Вінницької області, розміром 1,9670 гектарів, кадастровий номер 0521982400: 02:001:0514, що за Державним актом на право приватної власності на землю ВН № 013064 від 22.01.2002 року належала померлій ОСОБА_3 .

Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жабокрич, Крижопільського району, Вінницької області померла його баба ОСОБА_3 .

Оскільки баба важко хворіла її дочка, а його мати ОСОБА_4 , котра була зареєстрована за місцем проживання АДРЕСА_1 , певний час проживала із бабою та здійснювала за нею догляд і поховання після її смерті.

Після смерті баби мати вступила у володіння належним бабі майном, а саме- житловим будинком та господарськими будівлями, присадибною земельною ділянкою, яку вона обробляла довгий час до того, як захворіла і стала потребувати сторонньої допомоги.

За наведених обставин, відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, мати, фактично, прийняла спадщину.

Разом із своєю матір`ю, як до так і після смерті баби, він відвідував господарство баби і приймав участь в утриманні господарства, але, на день смерті баби, будучи неповнолітнім, не приймав участі у вирішенні спадкових питань.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , в смт Десна, Вінницької області, померла його мати ОСОБА_4 .

Після смерті баби ОСОБА_3 за оформленням спадщини ніхто не звертався і в 2022 році фермер ОСОБА_5 повідомив його, що його бабі належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, котра перебуває в його оренді, як невитребувана, будь-яких документів цього він не надав через їх відсутність у нього.

Звернувшись до відділу Держгеокадастру у смт Крижопіль з метою отримати державний акт чи інший документ про право баби на земельну ділянку йому, кадастровим реєстратором, надано довідку від 19.07.2022 року у якій зазначено, що відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю ОСОБА_3 належить земельна ділянка згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ВН N° 013064, реєстраційний номер 69 від 22.01.2022 року на території колишньої Жабокрицької сільської ради, яка зареєстрована в державному земельному кадастрі з кадастровим номером 0521982400:02:001:0514, площею 1,9670 га.

Цим же відділом надано довідку від 10.06.2022 року про те, що архівна копія державного акту на право приватної власності на землю виданого гр. ОСОБА_3 на території колишньої Жабокрицької сільської ради у відділі відсутня.

З огляду на наведене ним подано оголошення про втрату наведеного державного акту.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 6509598922022 від 10.06.2022 року інформація про зареєстроване право на земельну ділянку, кадастровий номер 0521982400:02:001:0514, в державному земельному кадастрі відсутня.

За оформленням спадщини після смерті баби він звернувся до нотаріуса де йому відмовлено в оформленні спадщини через відсутність оригіналу державного акту чи його архівної копії, як правовстановлюючих документів, про що видано офіційну довідку № 82/01- 16 від 154 серпня 2022 року.

За таких обставин, за вирішенням питання про спадщину на земельну ділянку я змушений звернутись до суду із даним позовом

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року було відкрито провадження у справ за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 20 жовтня 2022 року було задоволено клопотання представника позивача про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надіслали суду про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримали просили задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні на вирішення розгляду справи, поклався на думку суду. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіслав нотаріально завірену заяву де не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглянути у його відсутність.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Жабокрич, Крижопільського району, Вінницької області померла баба позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 виданим виконкомом Жабокрицької сільської ради 21 квітня 2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , в смт Десна, Вінницької області, померла мати позивача, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 25.08.2020 року Вінницьким районним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

Родинні стосунки позивача із померлими підтверджуються свідоцтвом про його народження НОМЕР_3 від 20.04.1989 року, у якому матір`ю позивача записано ОСОБА_4 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 І НОМЕР_4 де її матір`ю записано ОСОБА_3 , а батьком ОСОБА_6 , який згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті баби позивача ОСОБА_3 за оформленням спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 69746937 від 15.08.2022 року.

Згідно довідки держгеокадастр головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відділ № 6 від 19.07.2022 року, зазначено, що відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю ОСОБА_3 належить земельна ділянка згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ВН N° 013064, реєстраційний номер 69 від 22.01.2022 року на території колишньої Жабокрицької сільської ради, яка зареєстрована в державному земельному кадастрі з кадастровим номером 0521982400:02:001:0514, площею 1,9670 га.

Цим же відділом надано довідку від 10.06.2022 року про те, що архівна копія державного акту на право приватної власності на землю виданого гр. ОСОБА_3 на території колишньої Жабокрицької сільської ради у відділі відсутня. Спадкоємцями померлої є позивач та співвідповідач. Згідно посвідченої нотаріальної заяви від ОСОБА_2 , останній не бажає прийняти спадщину.

Із копії оголошення з газети "Сільські Новини" зазначено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН N° 013064, реєстраційний номер 69 від 22.01.2022 року на території колишньої Жабокрицької сільської ради, виданий на ім`я ОСОБА_3 , вважати недійсними. У зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів, позивач не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістомст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначеноГлавою 87 ЦК України. Згідно зіст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідност. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідност. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до абз. 2 п.1розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України(2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Державний акт (сертифікат) на земельну ділянку спадкодавцем за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку. Згідно п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Пунктом 21постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2ст. 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо. Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1ст. 29 ЦКє житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Згідно зістаттею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відповідно до ч.10ст. 6 того ж Законуреєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом, як встановлення факту, що має юридичне значення. У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом». Згідно з підпунктами 4, 10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. Таким чином відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом. Надані позивачем докази відповідно до вимог ст.76,78-80 ЦПК Україниє допустимими, достовірним та достатніми. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позову і тому підлягає задоволенню. На підставі ст.ст.328,1218,1222,1225,1264,1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4,12,48,76,81,206,259,263-268 ЦПК України Постановоюпленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області площею 1,9670 гектарів, кадастровий номер 0521982400:02:001:051, що за Державним актом на право приватної власності на землю ВН № 013064 від 22.01.2002 року належала померлій ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

Відповідач Крижопільська селищна рада, ЄРДПОУ 0432594, місце знаходження смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59 Вінницької області.

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 . Повний текст рішення виготовлений 27 грудня 2022 року.

Суддя: