Ухвала

від 07.12.2022 по справі 757/35338/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35338/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

установив:

Слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що У провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12022100060001692 від 05.12.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначено, що відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 р. строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 26.03.2022 р. строком на 30 діб згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 25.04.2022 р. строком на 30 діб згідно Указу Президента № 259/2022 від 18.04.2022 р., строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 25.05.2022 р. строком на 90 діб згідно Указу Президента № 341/2022 від 17.05.2022 р., строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 23.08.2022 р. строком на 90 діб. 16.11.2022 р. строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , будучи чітко обізнаним, що в Україні введено воєнний стан, приблизно о 17:30 год., перебуваючи в центральній частині міста Києва, а саме: перебуваючи за адресою: місто Київ, площа Спортивна, 1-А у приміщенні ТРЦ «Gulliver», де знаходиться магазин Т/М «Cropp» (ЄДРПОУ: 44346233), розглядав та обирав вільно викладені на товарних полицях товари, що належать вищевказаному магазинну, у цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом вчинення корисливого злочину в умовах дії воєнного стану, а саме: таємного викрадення чужого майна.

Так, пройшовши по торгівельній залі вищевказаного магазину, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, вважаючи, що його дії носять таємний характер, керуючись корисливим мотивом, маючи на меті незаконно збагатитися за чужий рахунок, видаючи себе за доброчесного покупця, підійшов до однієї з полиць та взяв до рук товар, а саме: теніску чоловічу білого кольору з малюнками чорного кольору, артикул 7202n-00x-I; теніску чоловічу чорного кольору з кольоровим малюнком на передній її частині, артикул НОМЕР_1 та заховав вказані товари під куртку, у яку був одягнений. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, вважаючи, що його дії носять таємний характер, керуючись корисливим мотивом, маючі на меті незаконне збагатитися за чужий рахунок, утримуючи у себе під курткою неоплачений товар, а саме: теніску чоловічу білого кольору з малюнками чорного кольору, артикул 7202n-00x-I, вартістю 399,20 грн без ПДВ; теніску чоловічу чорного кольору з кольоровим малюнком на передній її частині, артикул 7201n99-I, вартістю 447,20 грн без ПДВ., який належить магазину Т/М «Cropp», пройшов через «антикрадіжкові» рамки та попрямував до виходу із приміщення ТРЦ «Gulliver», де його протиправні дії були виявлені та припиненні працівницею магазину таким чином, вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі. Вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_5 намагався завдати майнової шкоди потерпілому магазину Т/М "Cropp" (ЄДРПОУ: 44346233) у розмірі 846,40 грн.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив їх задовольнити.

Захисник, підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обґрунтовується, вислухавши учасників провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

05.12.2022 р. ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

06.12.2022 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»). Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Так, аналіз представлених доказів зв`язують підозрювану з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення від 28.10.1994 р. у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення від 30.08.1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням від 11.07.2006 р. у справі «Бойченко проти Молдови» тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У рішенні від 01.06.2006 р. у справі «Мамедова проти Росії» Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, на що вказує Суд у рішенні у справі «Яжинський проти Польщі», отже клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до його застосування.

Додані до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності означене не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Буча Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком до 02.02.2023 р., включно, та зобов`язати останнього виконувати наступні обов`язки:

прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1