Постанова

від 27.12.2022 по справі 491/387/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/878/22

Справа № 491/387/17

Головуючий у першій інстанції Дорош В. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №491/387/17 за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, за участю третьої особи Ананьївської державної районної адміністрації Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, за участю третьої особи Ананьївської державної районної адміністрації Одеської області про поновлення строку звернення до суду, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на частку житлового будинку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 4 вересня 2017 року у складі судді Дорош В.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 21 квітня 2017 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід ОСОБА_4 , який за життя залишив на його користь заповіт, посвідчений 15 жовтня 2013 року Ананьївською Другою сільською радою Ананьївського району Одеської області. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Житловий будинок був зареєстрований по погосподарській книзі, при цьому за життя спадкодавця не була проведена державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Позивач ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області від 21 квітня 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.28).

Відповідач Ананьївська Друга сільська рада Ананьївського району Одеської області не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 та розгляду справи за відсутності, про що зазначено у поданій до суду 12 травня 2017 року заяві (т.1 а.с.40).

Третьою особою за первісним позовом Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області пояснень суду не надано, в заяві про розгляд за відсутності зазначено про відсутність заперечень проти позову ОСОБА_1 (т.1 а.с.126).

11 травня 2017 року до суду звернулась ОСОБА_2 з заявою про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, мотивувавши наявним в неї як дружини померлого ОСОБА_4 правом на обов`язкову частку у спадщині (т.1 а.с.36-37).

29 травня 2017 року ОСОБА_2 , звернувшись до суду із зустрічним позовом, вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , який залишив заповіт на користь ОСОБА_1 . Після реєстрації шлюбу 10 січня 1963 року вона з чоловіком придбали без належного оформлення старий житловий будинок, який перебудували і створили своє власне господарство, що по погосподарській книзі було зареєстроване в 1964 році. За рік до смерті чоловіка вона та ОСОБА_4 переїхали до м. Очаків до дочки, де ОСОБА_4 був зареєстрований за місцем проживання дочки. Після смерті ОСОБА_4 вона повернулася в с. Ананьїв Другий у власний житловий будинок, де залишалася весь час бути зареєстрованою, та проживала там з весни до пізньої осені, у зимовий період знаходиться у дочок, які забирають її до себе по черзі. За оформленням спадщини не зверталась, бо її право власності на будинок не припинялось, так як у будинку зареєстрована, від спадщини не відмовлялась. ОСОБА_1 заявив своє право на весь будинок, подав на приватизацію земельної ділянки під будинком, чим порушив належне їй право, оскільки будинок є спільною власністю її та ОСОБА_4 як подружжя, спадкуватися може лише Ѕ частка житлового будинку, в якій вона також має право на обов`язкову частку. Позивач ОСОБА_2 після усунення 6 червня 2017 року недоліків поданої позовної заяви просила поновити строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин; визнати заповіт ОСОБА_4 недійсним в частині 9/16 часток на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку будинку по АДРЕСА_1 як на частку у спільній сумісній власності подружжя, на 1/16 частку цього ж будинку як на обов`язкову частку в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 (т.1 а.с.54-57, 110-114).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 30 червня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 (т.1 а.с.116).

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 вимоги зустрічного позову не визнав, пославшись на недоведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, відсутність доказів укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , не визначення порядку поділу нерухомого майна.

Третьою особою за зустрічним позовом Ананьївською районною державною нотаріальною конторою подано заяву про розгляд зустрічного позову без участі (т.2 а.с.118).

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 4 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково, поновлено строк звернення до суду, в задоволенні вимог про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на частку житлового будинку відмовлено (т.1 а.с.140-144).

Висновок суду мотивовано тим, що шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано 10 січня 1963 року, за даними сільської ради спірний будинок належить ОСОБА_4 , доказів придбання, перебудови будинку під час шлюбу не надано, підстав для визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя не встановлено. Довідки сільської ради про реєстрацію та проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_4 в період з 1964 року, витяги з погосподарських книг не підлягають прийняттю судом як доказ виникнення права на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Доказів на підтвердження зазначених ОСОБА_2 обставин не надано. За ОСОБА_1 і судовому порядку визнається за заповітом право на спадщину на належний заповідачу будинок, оскільки правовстановлюючі документи відсутні. Суд, відмовивши ОСОБА_2 по суті заявлених нею вимог, визнав поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_2 до суду з позовом, чим допустив протиріччя, так як поновлення строку має значення лише у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення суду.

Справу з апеляційного суду Одеської області передано до Одеського апеляційного суду у зв`язку з ліквідацією суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2019 року справу прийнято до провадження.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині, ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на 9/16 часток житлового будинку, в іншій частині рішення залишити без змін (т.1 а.с.158-165).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо ОСОБА_1 відсутня, наявні в справі роз`яснення нотаріуса не підміняють постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, спадкова справа до майна ОСОБА_4 в Ананьївській державній нотаріальній конторі не заводилась. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 не проживав, тому не є таким, що прийняв спадщину. У ОСОБА_1 відсутні підстави для звернення з позовом, оскільки ним не було доведено того, що його право є невизнаним. ОСОБА_1 як і державний нотаріус Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області не дотримались процедури звернення із заявою про прийняття спадщини та надання роз`яснень нотаріусом. Судом не встановлено коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , не витребувано матеріалів спадкової справи, безпідставно ототожнено роз`яснення нотаріуса з постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не встановлено дотримання ОСОБА_1 процедури звернення до нотаріуса для прийняття спадщини та вчинення ним всіх дій щодо прийняття спадщини до звернення до суду з позовом. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена державним нотаріусом Першої очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в рамках цієї справи ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Суд у порушення положень частини 4 статті 10 ЦПК України не роз`яснив ОСОБА_2 наслідків не подання клопотання про витребування спадкової справи. Суд відмовив ОСОБА_2 у визнанні права на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_4 , пославшись на не прийняття як доказу непрацездатності висновок лікарської консультативної комісії №663 від 9 серпня 2017 року, при цьому суд не врахував, що ОСОБА_2 є особою пенсійного віку, на момент смерті спадкодавця їй виповнилось 68 років, отже є непрацездатною за віком особою. Факт укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 10 січня 1963 року не був спірним, проте суд послався на недостатність відмітки про шлюб у паспорті. Погосподарські книги містять дані з 1964 року, відповідно до яких ОСОБА_4 є власником спірного будинку, отже будинок є таким, що набутий у власність у період шлюбу, частка ОСОБА_2 у спільній власності на будинок є рівною Ѕ, а складений ОСОБА_4 заповіт на весь будинок є недійсним в Ѕ частині.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, вказано на докази, які підлягають дослідженню та оцінці, обґрунтовано поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 4 липня 2019 року за клопотанням представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 :

витребувано з Першої очаківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №13/2016 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

витребувано з Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області копію погосподарської книги за 1960-1964 роки, що містить записи про власника житлового будинку, розташованого за адресом: АДРЕСА_2 ;

витребувано з Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області відомості про дату звернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відомості про заведення спадкової справи;

витребувано у ОСОБА_2 для огляду оригінал свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_4 (т.2 а.с.80-82).

19 квітня 2022 року до суду апеляційної інстанції поштою надійшла заява від імені ОСОБА_6 про відмову від позову, за змістом якої вона відмовляється від позову до ОСОБА_1 з посиланням на те, що конфлікт вони вирішили. При цьому заява не містила відмови від апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду щодо первісного позову, тобто щодо позову ОСОБА_1 (т.3 а.с.59).

24 жовтня 2022 року до суду апеляційної інстанції поштою надійшла заява від представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 про не прийняття заяви ОСОБА_2 про відмову від позову, оскільки заява не відповідає волі та інтересам ОСОБА_2 та заяву вона до суду не подавала (т.3 а.с.69).

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позовів з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, в тому числі й в порядку витребування, що містять наступні дані.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 січня 1963 року, шлюб не розірвано (т.2 а.с.138).

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с.66, 68).

ОСОБА_4 був зареєстрований в с. Ананьїв Третя дільниця Одеської області постійно з 1961 року по 19 вересня 2014 року за даними погосподарської книги за 1961-1963 роки та подальші роки, в тому числі й на час складання у 2013 році заповіту. З 19 вересня 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 Никитін ОСОБА_10 був зареєстрований в АДРЕСА_3 (у житлі дочки ОСОБА_5 ) (т.1 а.с.16, 66-91, т.2 а.с.101, т.2 а.с.156-158).

ОСОБА_2 зареєстрована в с. Ананьїв Третя дільниця Одеської області постійно з 1963 року за даними погосподарської книги за 1961-1963 роки та подальші роки, відмітка у паспорті з 2002 року (т.1 а.с.58, 66-93, т.2 а.с.156-158).

ОСОБА_1 , 1990 року народження, зареєстрований з 23 червня 2010 року за адресою: АДРЕСА_4 ; потому зареєстрований з 12 травня 2017 року за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.5, т.2 а.с.24).

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_11 , 1906 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_12 , 1907 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 (т.2 а.с.170).

За даними погосподарської книги Ананьївської Другої сільської ради за 1961-1963 роки житловий будинок АДРЕСА_1 , був зареєстрований у 1961, 1962 роках згідно особового рахунку № НОМЕР_2 на голову колгоспного двору (голову сім`ї) ОСОБА_11 , 1906 року народження, який є батьком ОСОБА_4 . Погосподарська книга містить відмітку про те, що ОСОБА_4 вибував на цілину. З 1963 року на ОСОБА_4 як голову колгоспного двору (колову сім`ї) було заведено в погосподарській книзі окремий особовий рахунок № НОМЕР_3 , де крім нього обліковано членів його сім`ї дружину ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_7 (т.2 а.с.156-158).

За даними погосподарських книг Ананьївської Другої сільської ради за 1964-1966 роки, 1967-1970 роки, 1971-1973 роки, 1974-1976 роки, 1977-1979 роки, 1980-1983 роки, 1983-1985 роки, 1986-1990 роки, 1991-1995 роки, 1996-2001 роки, 2002-2005 роки, 2006-2010 роки, 2011-2016 роки, 2017 рік житловий будинок АДРЕСА_1 , був зареєстрований на голову сім`ї ОСОБА_4 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потому по погосподарській книзі за 2016, 2017 роки почав обліковуватися за дружиною померлого голови сім`ї ОСОБА_2 . Дочки подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_13 вибули з будинку почергово у період з 16 серпня 1980 року по 3 серпня 1998 року (т.1 а.с.15, 66-93).

Згідно Довідки №278 від 3 квітня 2017 року, виданої Ананьївською Другою сільською радою Одеської області, житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , належав покійному ОСОБА_4 (підстава: погосподарська книга №2-3 дільниця о-р №0189-1) (т.1 а.с.13).

Згідно Довідки №354 від 3 вересня 2019 року, виданої Ананьївською Другою сільською радою Одеської області, згідно погосподарської книги за 1961-1963 роки власником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 (підстава: погосподарська книга за 1961-1963 роки о-р № НОМЕР_3 ).

Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час смерті ОСОБА_4 не мав державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та, відповідно, обліковувався лише по погосподарській книзі сільської ради (т.1 а.с.19).

Рішенням виконавчого комітету Ананьївської Другої сільської ради Одеської області №31 від 25 липня 2016 року присвоєно юридичну адресу на житловий будинок в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.23).

3 квітня 2017 року на замовлення ОСОБА_1 Ананьївським районним бюро технічної інвентаризації виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно якого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок літ. «А» загальною площею 54,9 кв.м, житловою площею 22,4 кв.м, веранда, навіс літ. «а», «а1», літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Д», гараж літ. «Г», вбиральня літ. «Е», погріб з шиєю літ. «Ж», хвіртка, ворота №1,2, огорожа №3, артезіанський колодязь №4, вимощення -І. Технічний паспорт містить дані про те, що житловий будинок, веранда, навіс, літня кухня, вбиральня побудовані у 1960 році, сараї, гараж, вимощення у 1961 році, огорожа, хвіртка, ворота у 1962 році (т.1 а.с.7-12).

Побудова будинку та господарських будівель і споруд у виготовленому 3 квітня 2017 року на замовлення ОСОБА_1 технічному паспорті вказані у період 1960-1962 роки, інвентаризаційна справа як така до квітня 2017 року відсутня, тому з яких даних вказано у техпаспорті рік побудови будинку невідомо.

За інформацією Ананьївського міського бюро технічної інвентаризації від 23 жовтня 2017 року №8 технічний паспорт виготовлено на замовлення ОСОБА_1 з виїздом на місце розташування об`єкта для відповідних замірів; зазначення року побудови та типу конструктивних елементів проведено за слів замовника (т.1 а.с.217, 220-223).

Отже, облік житлового будинку ведеться з 1961 року як колгоспного двору колгоспу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » за ОСОБА_11 , потому з 1963 року за ОСОБА_4 , іншого не встановлено, при цьому станом на 1963 рік голова колгоспного двору (голова сім`ї) ОСОБА_4 , на якого відкрито особовий рахунок, вже перебував з 10 січня 1963 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ; після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 Никитіна ОСОБА_10 житловий будинок по погосподарській книзі сільської ради став обліковуватися за ОСОБА_2 як дружиною померлого.

ОСОБА_4 склав на користь ОСОБА_1 заповіт, яким заповів належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчено 15 жовтня 2013 року секретарем Ананьївської Другої сільської ради Ааньївського району Одеської області Лашковою Т.А., зареєстровано в реєстрі за №48. Дані про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі внесені 8 квітня 2014 року реєстратором Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; номер заповіту у Спадковому реєстрі: 55954820 (т.1 а.с.16, 17, т.2 а.с.102-105).

ОСОБА_4 склав на користь ОСОБА_14 заповіт, яким заповів належну йому згідно Державного акту серії ОД №077745, виданого 3 грудня 2004 року Ананьївською райдержадміністрацією, земельну ділянку площею 2,70 га, що знаходиться на території Ананьївської Другої сільської ради Одеської області. Заповіт посвідчено 15 жовтня 2013 року секретарем Ананьївської Другої сільської ради Ааньївського району Одеської області Лашковою Т.А., зареєстровано в реєстрі за №47. Дублікат заповіту видано 7 листопада 2016 року ОСОБА_5 замість втраченого. Дані про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі внесені 8 квітня 2014 року реєстратором Одеської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; номер заповіту у Спадковому реєстрі: 55954870 (т.2 а.с.102-105).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років у місті Очаків Миколаївської області України, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Очаківського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області 21 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис за №186 (т.1 а.с.18, т.2 а.с.101).

На час смерті ОСОБА_4 був зареєстрований в м. Очаків в житлі дочки ОСОБА_5 .

Спадкову справу №13/2016 до майна померлого ОСОБА_4 заведено Першою очаківською державною нотаріальною конторою 5 березня 2016 року; у Спадковому реєстрі реєстрація спадкової справи проведена 5 березня 2016 року за №58673217 (т.1 а.с.215, т.2 а.с.98-131).

У Спадковій справі №13/2016 державним нотаріусом Першої очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області Чорною Л.С.:

видано 7 лютого 2017 року Свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Никитіна ОСОБА_15 , посвідченим Ананьївською Другою сільською радою Одеської області 15 жовтня 2013 року, зареєстрованим в реєстрі за №47 (дублікат видано 7 листопада 2016 року, зареєстровано в реєстрі за №49), за яким спадкоємцем зазначеного у заповіті майна є дочка ОСОБА_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з цілої земельної ділянки, площею 1,9055 га кадастровий номер 5120280500:01:002:0191; цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

видано 28 березня 2017 року Свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Никитіна ОСОБА_15 , посвідченим Ананьївською Другою сільською радою Одеської області 15 жовтня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №47 (дублікат видано 7 листопада 2016 року, зареєстровано в реєстрі за №49), за яким спадкоємцем зазначеного у заповіті майна є дочка ОСОБА_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з цілої земельної ділянки, площею 0,7871 га кадастровий номер 5120280500:01:002:0189; цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (т.2 а.с.119,129зв.).

У Спадковій справі №13/2016 з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_5 (дочка померлого); станом на серпень 2019 року (надіслання копії спадкової справи на запит суду) заяви інших спадкоємців про прийняття спадщини відсутні (т.2 а.с.98-131).

Спадкова справа в Ананьївській районній нотаріальній конторі Одеської області до майна померлого ОСОБА_4 не заводилась, відомості зі Спадкового реєстру щодо заповітів та спадкової справи не перевірялись (т.1 а.с.166, т.2 а.с.96).

Згідно Довідки №267 від 28 березня 2017 року, виданої Ананьївською Другою сільською радою, ОСОБА_1 проживав без реєстрації з ОСОБА_4 по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с. Ананьїв, Третя дільниця, Одеська область (т.1 а.с.14).

Згідно Довідки №713 від 13 вересня 2017 року, виданої Ананьїською Другою сільською радою, довідка №267 від 28 березня 2017 року є такою, що видана помилково, оскільки ОСОБА_1 з ОСОБА_16 на день смерті разом не проживав (т.1 а.с.167).

7 квітня 1917 року державний нотаріус Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області надав ОСОБА_1 письмове роз`яснення щодо звернення до суду стосовно спадщини ОСОБА_4 , за змістом якого нотаріусом не перевірялись відомості із Спадкового реєстру стосовно посвідчених заповітів від імені ОСОБА_4 та заведеної спадкової справи щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; для вирішення питання спадкування рекомендовано звернутися до суду, оскільки відсутні документи на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.24).

Рішенням Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області №149 від 6 червня 2017 року:

рішення №90 шостої сесії 7 скликання Ананьївської Другої сільської ради від 1 вересня 2016 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для передачі її безоплатно у приватну власність загальною площею 0,95 га (0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,70 га для ведення особистого селянського господарства) за адресою: АДРЕСА_1 вирішено вважати недійсним;

надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність загальною площею 0,95 га (0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/; 0,70 га для ведення особистого селянського господарства) за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.22, 129).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Спадкування за законом здійснюється у разі: відсутності заповіту; повного або часткового визнання заповіту недійсним; неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом чи відмови від неї; усунення спадкоємця за заповітом від права на спадкування; охоплення заповітом лише частини спадщини.

ОСОБА_4 залишив заповіт щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення на користь дочки ОСОБА_5 . Даний спадкоємець звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та у Спадковій справі №13/2016 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки кадастровий номер 5120280500:01:002:0189 та кадастровий номер 5120280500:01:002:0191 цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розташовані на території Ананьївської Другої сільської ради Одеської області.

Дані про спірність спадкування даної частини спадщини відсутні.

ОСОБА_4 залишив заповіт щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (земельна ділянка біля будинку на той час не була приватизована), що розташований: АДРЕСА_1 (наразі розташований: АДРЕСА_1 ) на користь онука ОСОБА_1 .

Спадщина в цій частині оспорена ОСОБА_2 .

Дані про спадкування іншого майна ОСОБА_4 відсутні.

У спадкуванні за заповітами майна, охопленого заповітами, право на передбачену статтею 1241 ЦК України обов`язкову частку у спадщині належить ОСОБА_2 як непрацездатній вдові, оскільки на час відкриття ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщини ОСОБА_2 виповнилося 68 років, що вказує на її непрацездатість за віком.

У спадкуванні ОСОБА_5 за заповітом на земельну ділянку спадкоємець ОСОБА_2 не заявляла про належне їй право на обов`язкову частку у спадщині (спадкова справа таких даних не містить).

Спадкування за законом в частині спадщини, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, буде мати місце у разі визнання недійсним (частково чи повністю) заповіту на користь ОСОБА_1 , чи не прийняття ОСОБА_1 спадщини, чи відмови ОСОБА_1 від спадщини, чи усунення спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 від права на спадкування.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 сит.1220 ЦК України).

З 19 вересня 2014 року до дня смерті зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання спадкодавця ОСОБА_4 було м. Очаків Миколаївської області.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 на час відкриття спадщини мав зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання в м. Ананьїв Одеської області.

Спадкоємець за законом ОСОБА_2 на час відкриття спадщини мала зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання в с. Ананьїв Другий Одеської області.

Отже, і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 на час відкриття спадщини мали відмінне від спадкодавця ОСОБА_4 зареєстроване місце проживання.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України),

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦПК України).

Спадкову справу №13/2016 до майна померлого ОСОБА_4 заведено Першою очаківською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, тобто заведено за останнім місцем проживання спадкодавця, що відповідає положенням частини 1 статті 1221 ЦК України.

У Спадковій справі №13/2016 з заявою про прийняття спадщини звернулась лише дочка померлого ОСОБА_4 Тихонова ОСОБА_17 .

Оскільки і онук ОСОБА_1 , і дружина (вдова) ОСОБА_2 , рівно як і інші спадкоємці за законом, якими є дві інші дочки ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини мали відмінне від спадкодавця ОСОБА_4 зареєстроване місце проживання, то кожен з них в порядку реалізації передбаченого частиною 1 статті 1238 ЦК України права на прийняття спадщини повинен був у відповідності до частин 1, 2 статті 1269 ЦК України особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у передбачений частиною 1 статті 1270 ЦК України строк у шість місяців, який починався від часу відкриття спадщини.

Ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини в установленому законом порядку та строки до нотаріальної контори не подали, як наслідок, в силу частини 1 статті 1272 ЦК України вони вважаються такими, що не прийняли спадщину.

ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, не звертався до суду з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом.

ОСОБА_2 , яка пропустила строк для прийняття спадщини, не зверталась до суду з позовом про визначення їй додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини (чи для реалізації права на обов`язкову частку у спадщині при спадкуванні за заповітом, чи для реалізації права як спадкоємця першої черги спадкоємців за законом при спадкуванні за законом).

Отже, як позовні вимоги первісного позову про визнання права ОСОБА_1 на спадщину за заповітом на житловий будинок, так і позовні вимоги зустрічного позову про визнання права ОСОБА_2 на спадщину при спадкуванні за заповітом на житловий будинок у розмірі обов`язкової частки у спадщині є передчасними, оскільки як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 як спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, мають звернутися до суду з позовними вимогами для визначення кожному з них додаткового строку, достатнього для подання кожним з них заяви про прийняття спадщини.

Отримавши рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємці мають в обов`язковому порядку подати у встановлений судовим рішенням строк заяву до Першої очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області (її правонаступника) у Спадковій справі №13/2016, і лише у разі відмови нотаріуса шляхом постановлення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії матимуть право просити в судовому порядку судовим рішенням визнати право на спадщину померлого ОСОБА_4 , зокрема, щодо житлового будинку чи іншого майна, у разі наявності такого.

У спорах щодо спадкування належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, лише за відсутності таких до участі в справі в якості відповідача залучається відповідна рада, яка у разі відсутності спадкоємців чи не прийняття спадщини може звернутися до суду для визнання спадщини відумерлою. В даній справі як у первісному, так і зустрічному позовах коло відповідачів визначено неправильно, третіми особами до участі в справі залучено осіб, на права та обов`язки яких рішення суду ніяк не вплине, не залучено належного відповідача ОСОБА_5 , яка є єдиним спадкоємцем, яка в установленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини та, відповідно, прийняла спадщину.

Частина 2 статті 1272 ЦК України надає спадкоємцям право подати заяву про прийняття спадщини навіть у разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, але реалізація даного права ставиться під певну умову, як то письмову згоду спадкоємців, які прийняли спадщину.

Отже, спадкоємці померлого ОСОБА_4 , які є родиною, можуть за згодою між собою вирішити всі свої спірні питання і без звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини та можливого послідуючого звернення до суду для визнання права на спадщину.

Щодо складу спадщини, то положеннями частини 1 статті 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оспорюючи спадкування ОСОБА_1 за заповітом на житловий будинок, ОСОБА_2 зазначає, що спадковим майном є лише Ѕ частка житлового будинку, оскільки вважає житловий будинок спільною сумісною власністю подружжя, та що у цій спадковій Ѕ частці житлового будинку їй належить обов`язкова частка як непрацездатній вдові.

Вимоги зустрічного позову в частині обов`язкової частки у спадщині на житловий будинок задоволенню у цій справі не підлягають з огляду на вищевикладене обґрунтування не дотримання ОСОБА_2 порядку та строку прийняття спадщини, не заявлення попередньо вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини тощо.

Вимоги зустрічного позову в частині визнання недійсним заповіту в частині Ѕ частці житлового будинку також у даній справі задоволенню не підлягають, оскільки на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 по погосподарській книзі власником житлового будинку значився спадкодавець ОСОБА_4 , після його смерті по погосподарській книзі житловий будинок почав обліковуватися за ОСОБА_2 , державна реєстрація права власності на житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 чи будь-ким іншим не значиться.

Вже в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції сільська рада прийняла рішення про надання ОСОБА_2 право на розроблення документації для передачі земельної ділянки, на якій розташований будинок, у приватну власність в порядку приватизації. Таке рішення може бути прийнято лише за заявою власника будинку.

Крім того, суду не надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у Спадковій справі №13/2016, зокрема, щодо відмови у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на Ѕ частку житлового будинку як на частку у праві спільної сумісної власності подружжя. Відсутність реєстрації права на нерухоме майно в Реєстрі за наявності записів права на нерухоме майно по погосподарських книгах не є перешкодою для оформлення права на нерухоме майно нотаріусом.

Підсумовуючи викладене, визнання права власності на нерухоме майно, визнання права на спадщину тощо у судовому порядку судовим рішенням визнається лише у разі неможливості оформлення такого права в порядку, встановленому законом, органами, у компетенції яких здійснювати таке оформлення. За діючим законодавством оформлення спадщини здійснює нотаріус, він же видає другому з подружжя свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя.

У даній справі позивачі за первісним та зустрічним позовом не надали доказів дотримання ними порядку оформлення спадщини, не довели необхідність здійснення такого виключно в судовому порядку, тому наразі правові підстави для задоволення позовів відсутні.

Справа в провадженні суду першої інстанції з квітня 2017 року, суду апеляційної інстанції з жовтня 2017 року, передавалась з одного суду до іншого у зв`язку з ліквідацією суду; призначалась до розгляду на 28 березня 2019 року, 16 травня 2019 року, 4 липня 2019 року, 19 вересня 2019 року, 24 жовтня 2019 року, 12 грудня 2019 року, 26 березня 2020 року, 18 червня 2020 року, 15 жовтня 2020 року, 3 грудня 2020 року, 4 березня 2021 року, 22 квітня 2021 року, 30 вересня 2021 року, 25 листопада 2021 року, 20 січня 2022 року, 6 жовтня 2022 року, 24 листопада 2022 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», «SMS»-повідомлення «Судова повістка…». За весь час перебування справи в суді апеляційної інстанції позивач за первісним позовом він же відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 жодного разу не з`явився до суду, ухилявся від отримання судових повісток; суд надсилав цьому учаснику процесу судові повістки за всіма наявними в справі адресами, з`ясовував у представників наявність у них права на представництво його інтересів тощо. Процесуальна поведінка ОСОБА_1 як учасника свідчить про зловживання процесуальними правами та обов`язками.

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 24 листопада 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 4 вересня 2017 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, за участю третьої особи Ананьївської державної районної адміністрації Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Ананьївської Другої сільської ради Ананьївського району Одеської області, за участю третьої особи Ананьївської державної районної адміністрації Одеської області про поновлення строку звернення до суду, визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності на частку житлового будинку відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2022 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова