Рішення

від 27.12.2022 по справі 299/5635/22

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В. про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В. про визнання права власності, вимоги якого уточнила.

Згідно уточнених вимог просить визнати за нею право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , житловий будинок в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,28 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельну ділянку площею 0,27 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.. Шевченка (с.Королево) розміром 0,84 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 11042 грн.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 .

На випадок своєї смерті покійний ОСОБА_3 заповіту не залишив.

Спадкодавцю на праві власності належав житловий будинок в АДРЕСА_1 , житловий будинок в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,28 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельну ділянку площею 0,27 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.. Шевченка (с.Королево) розміром 0,84 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 11042 грн.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно.

Таким чином, позивач, який в порядку спадкування за законом успадкував спадкове майно, яке згідно положень закону належить йому з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення нею повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном, вважає, що є всі правові підстави звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.

Сторони у судове засідання не з`явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 05.07.2021 року (а.с.5).

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 12.11.1988 р. (а.с.4) та записом у паспорті громадянина України позивача НОМЕР_3 , де у графі сімейний зазначено про укладення шлюбу з ОСОБА_2 12.11.1988 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3 зв.).

Заповіт покійний ОСОБА_3 не залишив.

Спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок в АДРЕСА_1 , житловий будинок в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,28 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельну ділянку площею 0,17 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельну ділянку площею 0,27 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка (с.Королево) розміром 0,84 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 11042 грн.

Так, належність ОСОБА_2 житлового будинку в АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05.11.2009 р. (а.с.6).

Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ №693 від 21.10.2022 року житловий будинок в АДРЕСА_2 будівництвом завершений та зареєстровано за ОСОБА_4 видане на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Виноградівською державною нотаріальною конторою від 23.12.2000 р. за реєстром №4422 (а.с.9).

За життя ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_2 , що стверджується заповітом від 02.03.2004 року (а.с.43).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.44).

ОСОБА_2 успадкував після матері ОСОБА_4 житловий будинок в АДРЕСА_2 , однак за життя правовстановлюючі документи на будинок не виготовив.

Належність померлому ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,28 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельної ділянки площею 0,17 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, земельної ділянки площею 0,27 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради стверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЗК №031037 від 11.09.2006 р., згідно якого ОСОБА_2 , мешканнць АДРЕСА_1 є власником земельної ділянки площею 0,72 га (три земельні ділянки площею 0,28 га, 0,27 га, 0,17 га) для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області (а.с.46-46 зв.)

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) від 09.08.2004 року №528 ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім. Шевченка (с.Королево) розміром 0,84 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 11042 грн. (а.с.47).

Спадщину позивачка ОСОБА_1 прийняла шляхом подачі заяви до державного нотаріуса, що стверджується довідкою №171/01-16 від 05.08.2022 р. (а.с.31).

Відповідач по справі ОСОБА_2 є сином померлого та позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження останнього НОМЕР_4 , згідно якого батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.45) претензій до спадкового майна не ставить, що стверджується поданою заявою.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги як дружина померлого ОСОБА_2 .

Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою першої черги спадкування за законом після смерті чоловіка, спадщину прийняв в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, особи, які мають право претендувати на спадкове майно претензій до нього не ставлять. Іншого способу захистити своє право спадкоємця, як визнання права власності в судовому порядку, у позивача не має.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Уточнені позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 11.06.1971 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 право власності:

- на житловий будинок в АДРЕСА_1 ;

- на житловий будинок в АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,28 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, кадастровий номер 2121285600:01:001:0110;

- земельну ділянку площею 0,17 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, кадастровий номер 2121285600:01:002:0143;

- земельну ділянку площею 0,27 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Хижанської сільської ради, кадастровий номер 2121285600:01:002:0094;

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.. Шевченка (с.Королево) розміром 0,84 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 11042 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо