Постанова

від 27.12.2022 по справі 915/756/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 915/756/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 20 січня 2022 року (повний текст складено 03.02.2022)

у справі №915/756/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонсервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс

про: стягнення 50 940,58 грн., -

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.

час та місце винесення рішення: 20.01.2022, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Еталонсервіс (позивач, ТОВ «Еталонсервіс») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс (відповідач, ТОВ «Фірма «Промсервіс») про стягнення 50 940,58 грн., з яких:

- 49 825,72 грн. сума основного боргу;

- 1 114,86 грн. пеня за несвоєчасне внесення оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору №26/2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.07.2018 в частині сплати за спожиті послуги.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2022 у справі №915/756/21 (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонсервіс" заборгованість за Договором №26/2018 від 01.07.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 49 825,72 грн. та судовий збір у розмірі 2 224,60 грн. В решті позову відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком щодо оплати за надані послуги у період з 01.07.2018 по 01.11.2020.

Водночас, дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідних вимог ТОВ "Еталонсервіс", оскільки позивачем не визначено періоди прострочення грошового зобов`язання та не вказано за який період нарахована пеня, що свідчить про недоведеність обставин щодо правомірності нарахування пені в розмірі 1 114,86 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2022 у справі №915/756/21 скасувати повністю.

Апелянт зазначає, що він не погоджується із законністю та обґрунтованістю оскаржуваного рішення, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому, вказане рішення винесене з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ Фірма Промсервіс полягають у наступному:

- будівлю кафе «Фрегат», яке знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Корабельна, 1 на земельній ділянці 0,0636 га, відповідач придбав на підставі договору купівлі - продажу № 44 від 30.11.1995;

- з моменту придбання у власність нежитлового приміщення відповідач жодного разу не звертався до житлово-комунальних організацій на балансі якого стоїть будинок про надання житлово- комунальних послуг. Всі ремонтні роботи, пов`язані з утриманням нежитлового приміщення відповідач виконує самостійно. Нежитлове приміщення має окремий вхід, який знаходиться по іншу сторону будинку, аніж під`їзди до квартир мешканців, що виключає можливість користування послугами визначеними у додатку до договору;

- вартість послуг, яка зазначена у наданому до суду позивачем спірному Договорі від 01.07.2018 №26/2018 є іншою, ніж вартість, що наведена у:

- додатку №1 до Договору (вартість утримання спільного майна Будинку та прибудинкової території складає за 1 кв.м. 4,304 грн.);

- досудових попередженнях від 28.08.2020 №393 та від 02.11.2020 №490, які направлялись на адресу відповідача (в яких вказано мовою оригіналу: «Оскільки товариство, яке Ви очолюєте користується не повним переліком послуг, які надаються, то ціна послуг для Вас становить 3,428 грн. за 1 кв. м.», а також зазначено, що з 01.07.2020 рішенням співвласників будинку погоджено нову ціну на послуги - 4,804 грн. за 1 кв. м., а для нежитлових приміщень 3,930 грн. за 1. кв. м.).

- ТОВ Фірма Промсервіс не отримувало від ТОВ Еталонсервіс договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, де вартість послуги зазначена 3,428 грн. за 1 кв. м., а позивачем не надано і переліку послуг, які входять у вказану вартість;

- позивачем не надано доказів фактичного надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території;

- відповідач ні разу не був присутнім на загальних зборах співвласників будинку та йому не відомо чий підпис стоїть в графі напроти його прізвища;

- наданий до суду розрахунок, договір та протоколи загальних зборів не можуть бути належними та допустимими доказами, які б свідчили про надання послуг відповідачеві.

Отже, за твердженням апелянта, позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують факт надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території відповідачеві, а тому рішення Господарського суду Миколаївської області є незаконним та необґрунтованим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2022 у справі №915/756/21. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

29.08.2022 від ТОВ Еталонсервіс до Південно-західного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на існуючий Договір про надання послуг від 01.07.2018 №26/2018, не погоджується з доводами останньої, зазначає про обов`язковість оплати з боку відповідача наданих послуг та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

06.09.2022 від ТОВ Фірма Промсервіс до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач наполягає на тому, що позивач не спростував жодних доводів, які викладені в апеляційній скарзі, оскільки не зазначив, які саме послуги, відповідно до переліку надаються ТОВ Фірмі Промсервіс та не надав будь-якого доказу щодо надання таких послуг.

Наголошуючи на тому, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується лише на договорі між управителем та особою, яка діє від імені ОСББ, переліку послуг, оголошені про тарифи та претензії до відповідача, апелянт, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, яка наведена у постанові від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц, наполягає на тому, що питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Матеріали справи свідчать, що 23.01.2016 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку №1 по вул. Корабельна м. Первомайськ. За результатами голосування співвласників будинку прийнято рішення, оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 23.01.2016, про:

- обрання уповноваженої особи співвласників під час укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням - Тепличук Л.В.;

- визначення управителем зазначеного будинку по вул. Корабельна - ТОВ Еталонсервіс.

В подальшому, 01.07.2018 між ТОВ Еталонсервіс (управитель), в особі директора Димидовського Анатолія Васильовича та співвласника (співвласники) багатоквартирного будинку за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Корабельна, 1 (співвласник), в особі Тепличук Людмили Василівни, що діє на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, було укладено договір №26/2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (Договір), у відповідності до умов якого управитель зобов`язується надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком (далі -послуги), що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ. вул. Корабельна, 1 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю зазначені послуги, згідно з вимогами законодавства України та умовами цього Договору (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що послуги полягають у забезпеченні управителем належного утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Детальний перелік послуг зазначається в додатку 1 до цього Договору.

Так, згідно з додатком 1 до Договору, що наявний у матеріалах справи та підписаний представникакми сторін, до послуг, що надаються ТОВ Еталонсервіс належать: прибирання прибудинкової території, підвалів, технічних поверхів; технічне обслуговування систем електропостачання, водопостачання; дератизація; дезінсекція; поточний ремонт конструктивних елементів і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження; поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та систем холодного водопостачання та водовідведення; прибирання снігу, посипання прибудинкової території протиожеледними сумішами; освітлення міст загального користування та підвалів.

Відповідно до вказаного додатку, за надання вказаних послуг управителем визначено тариф за 1 кв.м. 4,304 грн.

Згідно п.п.1) п.2.2. Договору, кожен зі Співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги в порядку, за цінами та у строки, встановлені цим Договором.

Разом з цим, відповідно до п.п.1) п. 2.3. Договору, управитель має право вимагати від співвласників оплати наданих послуг в порядку, за цінами та в строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 3.1. Договору сторонами погоджено, що ціна послуг становить 4,304 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі приміщення.

За п.8.1. Договору, він набуває чинності з 01.07.2018 та укладається строком на один рік.

Пункт 8.2. Договору передбачив, що якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншу Сторону про відмову від цього Договору, він вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Договір підписано сторонами.

Відповідно до Акту про передачу багатоквартирного будинку в управління від 06.07.2018, багатоквартирний будинок, що розміщений за адресою: вул. Корабельна, 1, передано в управління ТОВ Еталонсервіс балансоутримувачем КП Затишок.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2020 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку № 1 по вул. Корабельна м. Первомайськ, та прийнято рішення, оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 15.06.2020, про погодження кошторису витрат на утримання будинку на наступний термін дії Договору, з ціною на послуги в розмірі 4,804 грн. з розрахунку за 1 кв.м. загальної площі квартири (нежитлового приміщення) в місяць, починаючи з 01.07.2020.

Додатком 1 до Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ вул. Корабельна, 1, визначено тариф за 1 кв.м. загальної площі квартири в місць - 4,804 грн.

У матеріалах справи міститься оголошення, адресоване співвласникам багатоквартирного будинку №1 вул. Корабельна від управляючої компанії ТОВ Еталонсервіс, згідно якого останній повідомляє, що у відповідності до внесених змін до п.8.2. Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та погодженням кошторису витрат на утримання будинку на наступний термін дії Договору на підставі прийнятого рішення загальними зборами співвласників будинку від 15.06.2020, термін дії Договору від 01.07.2018 №26/2018 вважається автоматично продовженим на черговий рік до 01.07.2021, погоджений тариф 4,804 грн. за 1 кв.м. введено в дію з 01.07.2020.

Відповідно до листа КП Первомайського ММБТІ Вих. №367/04-02-03 від 29.10.2020, станом на 31.12.2012 по даним паперових носіїв інформації бюро наявний запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення загальною площею 406,7 кв.м. за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Корабельна,1 за: Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Промсервіс на підставі договору № 44 купівлі-продажу, посвідченого 2-ою Первомайською державною нотаріальною конторою від 30.11.1995, реєстр №1-3728.

У матеріалах справи наявне досудове попередження від 28.08.2020 вих. №393, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , як власнику нежитлового приміщення в будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 406,0 кв.м., запропоновано в строк десять днів з моменту отримання даного попередження сплатити заборгованість за спожиті послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території в сумі 33402,43 грн. (за період- 01.07.2018 по 01.07.2020) та в сумі 3191, 16 грн. (за період липень-серпень 2020), яка виникла станом на 01.09.2020, або укласти договір про реструктуризацію заборгованості з метою щомісячного її погашення.

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідне поштове повідомлення адресату вручено не було, у зв`язку з відмовою від одержання, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

02.11.2020 ТОВ Еталонсервіс на адресу ОСОБА_1 було вдруге направлено досудове попередження за вих. №490, яке отримано адресатом 05.11.2020, згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

У відповідь на досудове попередження ТОВ Еталонсервіс Яцевілова М.І. у листі від 23.11.2020, який міститься в матеріалах справи та був направлений позивачу, зазначила, що з наведеними вимогами, викладеними у досудовому попередженні вона не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають чинному законодавству України.

Як зазначає позивач, враховуючи те, що ТОВ «Фірма «Промсервіс» має площу приміщення 406,7 к.в.м., то щомісячний платіж за надані послуги становив 1750,44 грн. (починаючи з моменту укладання Договору та станом на 01.07.2020).

У зв`язку з несплатою відповідачем за період з 01.07.2018 по 01.11.2020 коштів за надані послуги, позивач нарахував відповідачу заявлені до стягнення суми боргу та пені і звернувся до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як було зазначено вище, ТОВ Еталонсервіс наполягає на тому, що ним надавались житлово-комунальні послуги, а відповідач в свою чергу, не розрахувалися за останні, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 49 825,72 грн., на які позивачем нараховано 1 114,86 грн. пені за несвоєчасне внесення оплати.

Враховуючи вказане, апеляційна колегія зазначає, що до предмета доказування у спорах щодо розрахунків між постачальниками та споживачами комунальних послуг належать обставини щодо надання та фактичного отримання таких послуг, що має істотне значення для правильного вирішення спору. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, про що зазначено у постанові від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відтак, договір про надання послуг є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

При цьому, з системного аналізу наведених положень Цивільного кодексу України вбачається, що оплаті підлягає лише надана послуга.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин) до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком (зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку тощо;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Судова колегія враховую вимоги ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 встановлені вимоги щодо оформлення первинних документів, згідно яких первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5 Положення).

Водночас, Верховним Судом в постанові від 18.03.2020 у справі №927/986/17 було висловлено позицію щодо недостатності самого факту наявності первинних документів для підтвердження факту надання послуг. Отримання послуг повинно бути підтверджене належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про реальну зміну майнового стану суб`єкта господарювання (використання результату отриманої послуги у господарській діяльності).

Водночас, в силу п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово - комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з додатку 1 до Договору від 01.07.2018 №26/2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, сторонами затверджено наступні господарські витрати: прибирання прибудинкової території, підвалів, технічних поверхів; технічне обслуговування систем електропостачання, водопостачання; дератизація; дезінсекція; поточний ремонт конструктивних елементів і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження; поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та систем холодного водопостачання та водовідведення; прибирання снігу, посипання прибудинкової території протиожеледними сумішами; освітлення міст загального користування та підвалів.

Поряд з цим, матеріали справи не містять підтверджень обсягу фактично наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, інформації щодо складових вартості послуги, структури ціни, норм споживання та порядок надання послуги. Не долучено до позову актів виконаних робіт/наданих послуг, рахунків, фіскальних чеків, які б підтверджували витрати позивача за наданні послуг.

Незважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів в підтвердження фактично наданих послуг, понесених витрат, місцевим господарським судом взято до уваги лише формальний розрахунок заборгованості, виходячи з площі приміщення, що належить відповідачу та визначеного тарифу за 1 кв.м. загальної площі квартири в місць - 4,304 грн.

Отже, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено фактичне надання послуг позивачем, то задоволення судом вимог останнього щодо стягнення з відповідача нарахованого позивачем основного боргу за надані послуги є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З огляду на усе вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки суд формально підійшов до вирішення спору не дослідивши належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування та заперечень, чим порушено один з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

Судова колегія зазначає, що за вказаних вище обставин, доводи апелянта знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими. Водночас, ураховуючи, що доводи апеляційної скарги у контексті кваліфікації спірних правовідносин є визначальними і вагомими та знайшли своє підтвердження з вищевказаних міркувань, то надання відповіді на інші наведені в апеляційній скарзі доводи суд вважає недоречним, оскільки вони не спростовують висновків апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2022 у справі №915/756/21 скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд здійснює новий розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталонсервіс".

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.01.2022 у справі №915/756/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонсервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс 50 940,58 грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еталонсервіс (55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Вокзальна, 46/2; код ЄДРПОУ: 40219214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промсервіс (55210, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Воровського, 116; код ЄДРПОУ: 20863536) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. На виконання даної постанови доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.