Постанова

від 21.09.2022 по справі 910/491/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р. Справа№ 910/491/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники учасників по справі в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 (повний текст складено 22.10.2021)

у справі № 910/491/20 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Кредитної спілки "Фінансова підтримка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Кредитна спілка "Фінансова підтримка" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" про:

1) зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" протягом п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили зареєструвати зміни у відомостях про зареєстровані обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зазначивши позивача обтяжувачем по наступних договорах застави транспортних засобів:

- №129/1 від 18.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та ОСОБА_1 , посвідчений ПНХМНО Салига Н.А. (зареєстровано 18.11.2016 16:44:56 за № 16055440);

- № 129/2 від 18.11.2016 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений ПНХРНО Гаража Н.П. (зареєстровано 18.11.2016 7:33:53 за №16055560);

- №129/6 від 30.03.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений ПНХРНО Гаража Н.П. (зареєстровано 30.03.2017 17:16:51 за№16207905);

2) зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" передати позивачу оригінали наступних документів:

- договір про надання кредиту у формі овердрафту №129 від 18.11.2016 зі всіма додатковими угодами до нього, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД";

- договір застави транспортних засобів №129/1 від 18.11.2016, укладений між Публічним акціонерним товаристом "Діамантбанк" та ОСОБА_1 , посвідчений ПНХМНО Салига Н.А. (зареєстровано 18.11.2016 16:44:56 за № 16055440); договір застави транспортних засобів № 129/2 від 18.11.2016, укладений між Публічним акціонерним товаристом "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений ПНХРНО Гаража Н.П. (зареєстровано 18.11.2016 17:33:53 за №16055560);

- договір застави транспортних засобів №129/6 від 30.03.2017, укладений між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товаристом з обмежено відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений ПНХРНО Гаража Н.П. (зареєстровано 30.03.2017 17:16:51 за №16207905);

- договір фінансової поруки, укладений між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та громадянином України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 06.07.2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у якості забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" за договором про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016;

- договір фінансової поруки, укладений між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та громадянином України ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 31.01.2001, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 у якості забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" за договором про надання кредиту у формі овердрафту №129 від 18.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з часу погашення позивачем заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" у сумі 951 369,28 грн, що виникла на підставі договору про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016, в силу положень ст. 556 Цивільного кодексу, ст. 20 Закону України "Про заставу" та ст. 6 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, на думку позивача, до нього перейшло право за обтяженнями по договорах застави транспортних засобів №№: 129/1 від 18.11.2016, 129/2 від 18.11.2016 та 129/6 від 30.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 вирішено замінити відповідача у справі №910/491/20 Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт"(надалі - відповідачем). Також вирішено виключити з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт".

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" протягом п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили зареєструвати зміни у відомостях про зареєстровані обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зазначивши Кредитну спілку "Фінансова підтримка" обтяжувачем по наступних договорах застави транспортних засобів: №129/1 від 18.11.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Діамантбанк" та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салига Н.А. (зареєстровано 18.11.2016 16:44:56 за № 16055440); №129/2 від 18.11.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража Н.П. (зареєстровано 18.11.2016 1 7:33:53 за №16055560); №129/6 від 30.03.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража Н.П. (зареєстровано 30.03.2017 17:16:51 за№16207905). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" на користь Кредитної спілки "Фінансова підтримка" суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанови нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної інстанції відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що:

- договір поруки № 129/7 від 303.2017, який укладений між Публічним акціонерним товариства "Діамантбанк" та позивачем, як поручителем, в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016 не був предметом продажу банком. Тобто, за твердженням відповідача, права та обов`язки позивача за цим договором поруки відповідачу не передавались. При цьому, відповідач наголошує на тому, що доказів передачі прав за вказаним договором позивачем до суду першої інстанції не надано;

- договір № GL15N015779 від 27.02.2020 купівлі- продажу майнових прав було укладено пізніше дати відкриття судом першої інстанції провадження у даній справі.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що як свідчить правовий аналіз ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України наслідки які передбачені у цій статті, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Вказаний висновок узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, яка передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або застоводавцем (майновим поручителем).

Втім, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу, відповідач зазначає, що позивачем, як поручителем за договором поруки № 129/7 від 30.03.2017 здійснено лише часткове погашення заборгованості за договором № 129 від 18.11.2016.

При цьому, відповідач вказує, що факт наявності заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016, зокрема, підтверджено судовим рішенням від 02.09.2021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" про звернення стягнення на заставне майно.

Окрім цього, до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній підтримуючи апеляційну скаргу, зазначає, на момент подання цих пояснень транспортні засоби, які є предметом спору перебувають у власності відповідача і не можуть бути обтяжені позивачем.

Також, від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій свідоцтв про державну реєстрацію вищезгаданих транспортних засобів, та повідомлено колегію суддів про те, що 22.06.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 та ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №922/1865/21 було реалізоване шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність відповідача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що основне зобов`язання за договором поруки № 129/7 від 30.03.2017 є похідним від договору про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016, тому враховуючи факт придбання відповідачем на підставі відповідачем на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" договору купівлі - продажу майнових прав №GL15N015779 майнових прав, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які, окрім іншого, включать майнові права кредитора за правами вимоги до договору про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016.

При цьому, позивач наголошує на тому, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" за кредитним договором фактично було погашено позивачем у повному обсязі.

Короткий зміст відзиву третьої особи на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу, третя особа, підтримуючи апеляційну скаргу, наголошує на тому, що судом першої інстанції не було враховано те, що договір поруки № 129/7 від 30.03.2017, який укладений між Публічним акціонерним товариства "Діамантбанк" та позивачем, як поручителем, в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016 не був предметом продажу банком, а отже права та обов`язки позивачу за цим договором поруки відповідачу не передавались. Вказана обставина встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2021 та ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 922/1865/21.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 910/491/20 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/491/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 у справі № 910/491/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.03.2022.

18.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 01.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 13.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 оголошено в судовому засіданні у справі № 910/491/20 перерву на 21.09.2022.

В судове засідання, яке відбулося 21.09.2022, представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явилися.

Як вбачається з матеріалів справи до суду апеляційної інстанції:

- від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника позивача;

- від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Також, колегія констатує про те, що третя особа у прохальній частині свого відзиву на апеляційну скаргу просила суд апеляційної інстанції розглядати справа за відсутності її представника.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судова колегія відхилила вказане клопотання, з огляду на те, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась.

Крім того, враховуючи, що дана справи перебуває в провадження Північного апеляційного господарського суду тривалий час, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Діамантабанк" (надалі також - кредитодавець, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (позичальник, третьою особою) було укладено договір про надання кредиту у формі овердрафту № 129 (надалі також - кредитний договір), відповідно до умов п. 1.1 якого банк з 18.11.2016 по 17.11.2017 встановив ліміт овердрафту за поточним рахунком позичальника у розмірі 1 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору, в редакції згідно з додатковою угодою № 5 від 30.03.2017, кредитні кошти надаються зі сплатою 23% річних.

Протягом періоду, вказаного в п. 1.1. кредитного договору, банк щомісячно переглядає розмір ліміту овердрафту, шляхом укладення додаткових угод, які підписуються не пізніше 10-го числа кожного місяця (п. 1.4. Кредитного договору).

При не укладенні сторонами додаткової угоди відповідно до п. 1.4. кредитного договору, розмір ліміту овердрафту, встановлений згідно п. 1.1. кредитного договору, дорівнює 0,00 грн, а заборгованість підлягає поверненню позичальником в повному обсязі не пізніше наступного банківського дня, наступного за днем не укладення відповідної додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, строк безперервного користування кредитом в межах ліміту овердрафту за поточним рахунком встановлюється не більше ніж на 30 календарних днів, після чого фактично отримані кошти підлягають поверненню.

Пунктом 3.4.2. кредитного договору позичальника зобов`язано забезпечити сплату процентів за кредитом в останній день періоду користування овердрафтом, встановлений згідно з п. 1.4. кредитного договору.

Уклавши додаткову угоду №6 від 10.04.2017 до кредитного договору, сторони дійшли згоди про встановлення з 10.04.2017 по 09.05.2017 ліміту кредитування в розмірі 1 000 000,00 грн.

Банк в межах ліміту овердрафту надавав позичальнику кредитні кошти шляхом оплати його розрахункових документів при відсутності або недостатності коштів на поточному рахунку.

За несвоєчасне повернення фактично отриманих в межах ліміту овердрафту кредитних коштів, та/або за несвоєчасну сплату процентів за користування ними або комісій, позичальник сплачує банку за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочення, від несплаченої суми, а також штраф у розмірі 50% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання (п. 5.1. кредитного договору).

В забезпечення виконання всіх вимог банку до позичальника за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "Діамантабанк" (надалі також - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (надалі також - заставодавець, третьою особою) було укладено договори застави транспортних засобів:

- № 129/2 від 18.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаражою Н.П., зареєстрований в реєстрі за №2521, предметом якого є:

1) ТЗ марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію САЕ 858079, 30.06.2011, виданого ВРЕР №13 ГУМВС України в Харківській області;

2) ТЗ марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію САЕ 858080, 30.06.2011, виданого ВРЕР №13 ГУМВС України в Харківській області;

- №129/6 від 30.03.2017, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаражою Н.П., зареєстрований в реєстрі за №758, предметом якого є:

1) ТЗ марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію САК 141269, 26.10.2011, виданого ВРЕР №13 ГУМВС України в Харківській області;

2) ТЗ марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію САК 141268, 26.10.2011, виданого ВРЕР №13 ГУМВС України в Харківській області;

3) ТЗ марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2012, колір - білий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 , який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію САК 928294, 27.06.2012, виданого ВРЕР ДАІ з обслуговування Харківського, Зміївського, Ново-Водолазького районів Харківської області;

4) ТЗ марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2012, колір - білий, шасі (кузов, рама) НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 , який належить заставодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію САК 928295, 27.06.2012, виданого ВРЕР ДАІ з обслуговування Харківського, Зміївського, Ново-Водолазького районів Харківської області (надалі - Предмети застави).

Відповідно до п. 3.1. договору застави, заставодержатель має право отримати задоволення вимог за зобов`язанням за рахунок предмету застави у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов`язання в цілому або в іншій його частині.

У випадку невиконання чи неналежного виконання заставодавцем зобов`язань за кредитним договором, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави в повному обсязі, враховуючи суму кредиту, процентів, комісій, збитків, пені, штрафів та інших витрат, пов`язаних зі зверненням стягнення на предмет застави.

Порядок звернення стягнення на предмет застави та реалізація предмета застави визначені у ст. 4 договорів застави.

При цьому, в п. 2. додаткової угоди № 5 від 30.03.2017 до договору про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016 року банк та позичальник погодили наступне: в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором позичальник забезпечує надання кредитодавцю поруки та надає кредитодавцю в заставу наступне майно (надалі - предмет забезпечення), зокрема:

- в день укладення договору позичальник надає заставу кредитодавцю автомобіль ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (код ЄДРПОУ 37023327);

- в день укладення договору позичальник надає заставу кредитодавцю автомобіль ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_8 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (код ЄДРПОУ 37023327);

- в день укладення договору позичальник надає заставу кредитодавцю автомобіль транспортний засіб марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_10 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37023327);

- в день укладення договору позичальник надає заставу кредитодавцю автомобіль транспортний засіб марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2011, колір - бежевий, реєстраційний номер НОМЕР_12 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37023327);

- в день укладення договору позичальник надає заставу кредитодавцю автомобіль транспортний засіб марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2012, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_14 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37023327);

- в день укладення Договору позичальник надає заставу кредитодавцю автомобіль транспортний засіб марки ТАТА LPT613/58, фургон-рефрижератор-С, рік випуску 2012, колір - білий, реєстраційний номер НОМЕР_16 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 37023327).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "Діамантабанк" (банком) та Кредитною спілкою "Фінансова підтримка" (поручителем, позивачем) укладено договір поруки №129/7 від 30.03.2017 (надалі також - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за належне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з п. 1.2. договору поруки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором повністю чи у будь-якій частині як від боржника так і від поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки банк набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язань за кредитним договором в разі, якщо в установлений кредитним договором строк вони не будуть повністю або частково виконані позичальником, а також за умови обов`язкового направлення поручителю відповідного повідомлення.

Договором поруки передбачено: поручитель вправі у день настання строку виконання зобов`язання боржника здійснити його належне виконання за боржника повністю або частково. Поручитель зобов`язаний належно виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитного договору, а також неможливістю виконання ним його зобов`язань поручитель вправі здійснити дострокове виконання зобов`язання за позичальника на умовах та випадках, визначених кредитним договором (п. 2.1. договору поруки).

За умовами п. 2.3 договору поруки поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання від банку повідомлення про невиконання позичальником зобов`язань і необхідності їх виконання поручителем.

Вказаний договір поруки також передбачає здійснення договірного списання з рахунків поручителя (п. 2.5. договору поруки).

Пунктом 5.3. договору поруки встановлено, що сторони дійшли згоди стосовно того, що порука припиняється, якщо банк протягом трьох років з дня настання строку повного виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

При цьому, згідно з договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" №12-03-06-000043.017 від 04.10.2016 позивач має в Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк" вклад у розмірі 1 100 000,00 грн. Строк повернення вкладу - 05.05.2017. Сума коштів на депозитному рахунку перевищує суму заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" за кредитним договором.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 24.04.2017 № 264-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.04.2017 № 1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Діамантбанк" Старцевій Т. В.

04.05.2017 третя особа письмово звернулась до позивача, як до поручителя з проханням виконати зобов`язання за кредитним договором, строк якого настає 05.05.2017 і вчинити на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" платіж у сумі 654 335,36 грн, в тому числі 652 952,51 грн - основний борг, 411,45 грн - проценти, 971,40 грн - штрафні санкції.

Внаслідок цього, позивач направив до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" розпорядження №116 від 05.05.2017 щодо здійснення списання з рахунку, у якому позивач запропонував банку здійснити списання з депозитного рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк" (або з поточного рахунку, якщо кошти були банком перераховані з депозитного рахунку) позивачу суми 700 000,00 грн, як з поручителя в рахунок погашення заборгованості третьої особи перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" за договором про надання кредиту у формі овердрафту №129 від 18.11.2016. Це розпорядження залишено відповідачем без відповіді і без задоволення.

В газеті "Голос України" №117 (6622) від 30.06.2017 було опубліковано оголошення про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" з 24.06.2017 до 23.06.2019 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" Тімоніну О. О.

05.07.2017 третя особа повторно звернулась до позивача, як до поручителя листом, у якому повідомила, що не має коштів для своєчасної сплати платежу за кредитним договором і попросила здійснити погашення простроченої заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" на загальну суму 951 369,28 грн (в тому числі основний борг за тілом кредиту 587 507,49 грн, прострочені проценти 4 442,52 грн, поточні проценти 370,21 грн, пеня 20 856,00 грн, штраф 338 068,06 грн, заборгованість за розрахунково-касове обслуговування 125,00 грн).

Враховуючи письмове звернення третьої особи, позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" із письмовою заявою №176 від 10.07.2017 про зарахування однорідних зустрічних вимог в порядку п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, у якій повідомив про повне припинення зобов`язання позивачем перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" з погашення заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту №129 від 18.11.2016 і договором поруки №129/7 від 30.03.2017 (і відповідно солідарного зобов`язання третьої особи з погашення заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту №129 від 18.11.2016) в повному обсязі (що станом на день подання позовної заяви складало 951369,28 грн, в тому числі основний борг за тілом кредиту 587507,49 грн, прострочені проценти 4442,52 грн, поточні проценти 370,21 грн, пеня 20856,00 грн, штраф 338068,06 грн, заборгованість за розрахунково-касове обслуговування 125,00 грн) з одночасним частковим припиненням зобов`язань Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" перед позивачем з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 12-03-06-000043.017 від 04.10.2016.

Одночасно, до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" було подано кредиторську вимогу № 177 від 10.07.2017 позивача, в якій містилась вимога визнати вимоги до банку, що випливають з договорів банківських вкладів, за вирахуванням суми боргу за кредитним договором.

В подальшому, листом № 320/01л від 19.07.2017 Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" надало відповідь позивачу про те, що в банка відсутні правові підстави для заліку зустрічних однорідних вимог, посилаючись при цьому на п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

06.12.2017 банком було направлено на адресу позивача вимогу про погашення заборгованості від 01.12.2017 за вих. № 2276/25.1/2л.

19.01.2018 банк направив на адресу позивача вимогу про погашення заборгованості від 19.01.2018 за вих. № 128/25.1/2л.

В подальшому, 27.02.2020 між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" (відповідачем) укладено договір №GL15N015779 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого первісний заставодердатель (ПАТ "Діамантбанк") передав у власність новому заставодержателю (ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт"), а новий заставодержатель прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому за основними договорами.

27.02.2020 між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та відповідачем укладено договір відступлення майнових прав за договорами застави, посвідчений 27.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., реєстр. №790, відповідно до п. 1.1. якого наведено перелік договорів на підставі якого до відповідача перейшли майнові права від Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", а саме:

- за договором застави транспортних засобів №129/1 від 18.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та ОСОБА_1 , посвідчениим Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А.;

- за договором застави транспортних засобів №129/2 від 18.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та третьою особою, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою Н.П.;

- за договором застави транспортних засобів №129/6 від 30.03.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та третьою особою, посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою Н.П.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач посилався на те, що в силу ст. 556 Цивільного кодексу України та на підставі рішення Господарського суду Харківської області № 922/2013/18 від 22.11.2018, позивач є новим кредитором відповідача, оскільки позивач повністю здійснив погашення існуючої у відповідача перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" заборгованості за кредитним договором та, відповідно, в силу закону, позивач повинен бути зазначений обтяжувачем по заставленим транспортним засобам і йому мають бути передані оригінали всіх документів щодо даних правовідносин.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" протягом п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили зареєструвати зміни у відомостях про зареєстровані обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зазначивши Кредитну спілку "Фінансова підтримка" обтяжувачем по наступних договорах застави транспортних засобів: №129/1 від 18.11.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Діамантбанк" та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салига Н.А. (зареєстровано 18.11.2016 16:44:56 за № 16055440); №129/2 від 18.11.2016, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража Н.П. (зареєстровано 18.11.2016 1 7:33:53 за №16055560); №129/6 від 30.03.2017, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража Н.П. (зареєстровано 30.03.2017 17:16:51 за№16207905). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" на користь Кредитної спілки "Фінансова підтримка" суму судового збору в розмірі 2 102,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За правилами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

За змістом приписів ст.ст. 11, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України договір може породжувати обов`язки лише для його сторін.

Водночас, ст. 15 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, особа, яка не була учасником правочину, може звернутися до суду з позовом про визнання правочину недійсним, якщо таким правочином порушено право цієї особи і воно може бути відновлено шляхом повернення сторін до первісного стану.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договори купівлі-продажу майнових прав № GL15N015779 (з усіма додатковими угодами до нього) та відступлення майнових прав за договорами застави (предметом якого, між іншого, є договори застави № 129/1 від 18.11.2016, № 129/2 від 18.11.2016 та № 129/6 від 30.03.2017) є двосторонніми, підписані уповноваженими представниками сторін та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на договорі купівлі-продажу майнових прав № GL15N015779 від 27.02.2020 та договорі відступлення майнових прав за договорами застави від 27.02.2020.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між двома господарюючими суб`єктами - відповідачем та третьою особою, а предметом розгляду у даній справі були саме правовідносини сторін з приводу виконання третьою особою умов кредитного договору у формі овердрафту №129 від 18.11.2016 в частині майнових прав, які були придбані відповідачем за договором купівлі-продажу майнових прав № GL15N015779 від 27.02.2020 та з`ясування судом наявності підстав для зобов`язання вчинення дії, зокрема щодо:

- зареєстрування змін у відомостях про зареєстровані обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зазначивши позивача обтяжувачем по наступних договорах застави транспортних засобів: №129/1 від 18.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та ОСОБА_1 , посвідчений ПНХМНО Салига Н.А. (зареєстровано 18.11.2016 16:44:56 за № 16055440); № 129/2 від 18.11.2016 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений ПНХРНО Гаража Н.П. (зареєстровано 18.11.2016 7:33:53 за №16055560); №129/6 від 30.03.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", посвідчений ПНХРНО Гаража Н.П. (зареєстровано 30.03.2017 17:16:51 за№16207905);

- зобов`язання відповідача передати позивачу оригінали наступних документів.

Отже, з`ясуванню саме цих обставин надавалась оцінка судом першої інстанції під час розгляду справи.

Надавши оцінку встановленим у справі обставинам та документам, наданим позивачем на підтвердження підстав виникнення у нього права вимоги до відповідача, а саме, договору про надання кредиту у формі овердрафту № 129 від 18.11.2016 (з урахуванням додаткових угод до нього № 1 - № 6), договору № GL15N015779 купівлі-продажу майнових прав (з усіма додатковими угодами до нього), договору відступлення майнових прав за договорами застави, посвідчений 27.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., реєстр. № 790, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що підставами позову у даній справі є договори купівлі-продажу майнових прав № GL15N015779 від 27.02.2020 та відступлення майнових прав за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г реєстр. №790.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до умов договору про відступлення майнових прав за договорами застави від 27.02.2020, який укладено між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" та посвідчений 27.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., реєстр. №790, первісний заставодержатель (ПАТ "Діамантбанк") передав відповідачу, як новому Заставодержателю майнові права згідно з наступними договорами застави транспортних засобів: №129/1 від 18.11.2016, №129/2 від 18.11.2016, №129/6 від 30.03.2017.

У відповідності до п. 2.2. вказаного договору відомості про відступлення майнових прав за договорами застави підлягають у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за рахунок нового заставодержателя.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються, зокрема, заміни обтяжувача внаслідок відступлення прав за правочином, відповідно до якого виникло обтяження, або з інших підстав. Обтяжувач зобов`язаний зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п`яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, а саме витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), обтяжувачем на підставі договору відступлення майнових прав за договорами застави , серія та номер №790, виданий 27.02.2020, видавник: Тарасов Ю.Г., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт".

Реєстрація транспортних засобів за відповідачем також підтверджує сам апелянт у наданих до апеляційної скарги витягах з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), відповідно до яких, обтяжувачем на підставі договору відступлення майнових прав за договорами застави № 129/1 від 18.11.2016, №129/2 від 18.11.2016, №129/6 від 30.03.2017, є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт".

Водночас, судова колегія зауважує на тому, що до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів про те, що саме позивач є обтяжувачем за договорами застави: № 129/1 від 18.11.2016, №129/2 від 18.11.2016 та №129/6 від 30.03.2017.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача та третьої особи та не здійснив аналіз вище наведених положень чинного законодавства, внаслідок чого припустився помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За встановлених апеляційним судом обставин справи рішення місцевого господарського суду, яке прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, призвело до порушення норм матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Окрім цього, до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням ч.ч. 2, 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така ж правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

В ході розгляду поданої заяви судовою колегією встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 58 325,34 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "Лантанагра" надано до матеріалів справи:

1) копію договору про надання правової допомоги № 13-07/1 від 13.07.2021, укладеного між адвокатом Розумовським О.С. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (відповідач), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законі інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Сума гонорару зазначається адвокатом у актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням (п. 4.3. договору про надання правової допомоги № 13-07/1 від 13.07.2021).

2) копію додаткової угоди № 1 від 01.02.2022 до договору № 13-07/1 про надання правової допомоги від 13.07.2021, п. 1.1. якою передбачено види надаваємої правової/професійної правничої допомоги зі сторони адвоката Розумовського О.С. на користь позивача в суді першої та апеляційної інстанції: пошук аналіз судової практики, складання заяв по суті спору/ справи, складання заяв з процесуальних питань, учать у судових засідання, відзивів, заперечень, письмових пояснення, інші види професійної правничої допомоги.

Тарифи за надання професійної правничої (правової) допомоги з питань, визначених у п. 1.1.1 цієї додаткової угоди: 3500,00 грн - за одну годину професійної правничої (правової) допомоги, не пов`язаною з прибуттям для участі та/або участю в судовому засіданні; 3500,00 грн - участь в одному судовому засіданні в суді незалежно від тривалості.

3) копію акту приймання - передачі виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги від 08.07.2022 в якому зазначена загальна вартість наданої адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у розмірі 18 000,00 грн.

Як вже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані відповідачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 18 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

З огляду на встановлене та враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку, що заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі 18 000,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 910/491/20 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з Кредитної спілки "Фінансова підтримка" (61022, місто Харків, вулиця Іванівська, будинок 1; код ЄДРПОУ 33205863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 44, офіс 104; код ЄДРПОУ 39013897) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп.).

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" про стягнення витрат на професійно правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки "Фінансова підтримка" (61022, місто Харків, вулиця Іванівська, будинок 1; код ЄДРПОУ 33205863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 44, офіс 104; код ЄДРПОУ 39013897) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн (вісімнадцять тисяч грн 00 коп.)

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/491/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.12.2022.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко