Вирок
від 19.12.2022 по справі 359/3786/19
БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/3786/19

Провадження № 1-кп/359/84/2022

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2022 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілого ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_16 ,

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією об`єднане кримінальне провадження №12019110100000171, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2019, кримінальне провадження №12020110100000631, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2020, кримінальне провадження №12020110100000893, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2020, які надійшли до суду з обвинувальними актами, за обвинуваченням:

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волинцеве Путивльського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 31.08.2020 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу який становить 850 грн. 00 коп.,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

12.01.2019 приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_16 , разом із своїми знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_19 перебували в приміщенні кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де разом розпивали алкогольні напої.

У подальшому, ОСОБА_13 та ОСОБА_19 вийшли із вказаного закладу та зупинилися неподалік.

Цього ж дня, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_16 помітив ОСОБА_13 та ОСОБА_19 , які перебували поблизу кафе, розташованого по АДРЕСА_3 , де у ОСОБА_16 раптово виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_16 підійшов до ОСОБА_13 з правого боку та кулаком правої руки наніс останньому один удар у праву частину щелепи, після чого ОСОБА_13 впав на землю.

Своїми злочинними діями ОСОБА_16 спричинив ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин правої половини обличчя, багато уламковий перелом вилично-орбітального комплекту справа зі зміщенням уламків, які, згідно з висновком експерта від 05.04.2019 № 28д, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_16 обвинувачуються у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Крім того, 14.03.2020, близько 05 години 00 хвилин, ОСОБА_16 проходив повз приватний будинок АДРЕСА_4 , де на території вказаного домоволодіння, поблизу паркану, помітив декоративне дерево «Туя».

В цей час у ОСОБА_16 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, а саме вищевказаного дерева.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, що його дії носять незаконний та протиправний характер, а також те, що він протиправно обертає чуже майно на свою користь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_16 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан вказаного домоволодіння, що належить ОСОБА_14 , тим самим незаконно проник на його територію.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, перебуваючи на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_16 у невстановлений спосіб, за допомогою невстановленого інструмента викопав із ґрунтового покриву декоративне дерево «Туя західна колоновидна Преміум вузькокоронна», яка росла поблизу паркану та належить ОСОБА_14 , після чого перекинув вказане дерево через паркан та почав самотужки перелазити. В цей час поблизу будинку №26, проїжджав автомобіль марки «Volkswagen Transporter T4» д.н.з НОМЕР_1 . Побачивши вказаний автомобіль, ОСОБА_16 , з метою запобігання викриття вчиненого ним злочину, покинув біля паркану будинку АДРЕСА_4 вказане декоративне дерево «Туя» та зник з місця злочину.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно через 40 хвилин, ОСОБА_16 повернувся до будинку АДРЕСА_4 та побачив, що вказане декоративне дерево «Туя» знаходиться біля паркану зазначеного будинку. Закінчуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_16 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв декоративне дерево «Туя» та покинув місце вчинення злочину.

У подальшому ОСОБА_16 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 1050 гривень 00 копійок.

Таким чином ОСОБА_16 обвинувачується у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, 11.01.2020 близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_20 разом зі своїм товаришем ОСОБА_21 перебували в приміщенні квартири АДРЕСА_5 . В цей час ОСОБА_20 та ОСОБА_21 зустріли місцевого жителя села Вишеньки ОСОБА_16 , котрий перебував у приміщенні вищевказаної квартири.

В цей час між ОСОБА_16 та ОСОБА_20 виникла словесна сварка в ході якої у ОСОБА_16 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_20 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_16 перебуваючи за вказаною адресою кулаком правої руки наніс не менше як один удар в обличчя ОСОБА_20 , внаслідок чого останній отримав синець з двома забійними ранами спинки носа та перелом кісток носа без зміщення уламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи №51д від 24.04.2020 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_16 обвинувачується у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

У судовомузасіданні обвинувачуваний ОСОБА_16 вину увчинених кримінальнихправопорушеннях визнавповністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він 12 січня 2019 року, точного часу не пам`ятає, був в стані сп`яніння, оскільки перебував в приміщенні кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де разом з ОСОБА_13 розпивали алкогольні напої. Раптом між ним та ОСОБА_13 виник словесний конфлікт, після якого вони будучи на вулиці поряд із вказаним закладом з правого боку та кулаком правої руки наніс ОСОБА_13 один удар у праву частину щелепи, після чого ОСОБА_13 впав на землю. До них почали підходити люди та надавати допомогу ОСОБА_13 . Коли ОСОБА_13 піднявся на ноги вони розійшлися. Що стосується епізоду по нанесенню легких тілесних ушкоджень ОСОБА_20 показав, що 11.01.2020 близько 18 години 00 хвилин він прийшов до квартири АДРЕСА_5 в якій ОСОБА_20 разом зі своїм товаришем ОСОБА_21 вживали алкогольні напої. Перебуваючи у під`їзді він відкрив двері квартири та ОСОБА_20 крикнув на нього, після чого між ними виникла словесна сварка в ході якої він наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_20 . На даний конфлікт вийшла мати ОСОБА_20 та прогнала його із приміщення квартири. Крім того, 14.03.2020, він хотів нашкодити ОСОБА_14 , тому проходив повз його будинок АДРЕСА_4 , де на території вказаного домоволодіння, поблизу паркану, помітив декоративне дерево «Туя», яке із злості вирвав із землі разом із корінням. Декоративне дерево він подарував товаришу, однак останній знаючи яким чином він заволодів даним деревом та знаючи кому воно належить, відніс власнику ОСОБА_14 . Після того як його працівники поліції доставили у слідчий відділ, він надав покази, відносно крадіжки. У вчиненому діянні кається, просив суд суворо не карати, зобов`язався в подальшому не вчиняти подібного.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_16 визнав себе винним, його вина у вчиненні кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитаний потерпілий ОСОБА_13 який показав, що 12.01.2019, він разом із дружиною перебував у кафе на дні народженні похресниці де випив близько 150 гр. горілки. О 22.00 год. вони пішли із святкування до дому. Дорогою потерпілий вирішив піти до магазину та о 22.05 год. знаходився біля магазину, що за адресою АДРЕСА_3 . Перед цим, потерпілий зустрів ОСОБА_22 , з яким вони разом зайшли до магазину та купили пляшку горілки. Перебуваючи у кафе, він, ОСОБА_19 та ще хтось третій, не пам`ятає хто саме, розпили пляшку горілки. Після цього до них підійшов ОСОБА_16 , з яким він став спілкуватися та запросив до столу. Будучи вже у чотирьох за столом, вони вирішили купити ще пляшку горілки, яку й розпили. Під час розпивання алкогольних напоїв вони спілкувалися, розмова була на різну тематику. Із ОСОБА_16 він був у нормальних стосунках, будь-яких конфліктів чи образ у них до того дня не було. Потім вони вийшли надвір курити та купили пиво. ОСОБА_13 купив пиво ОСОБА_16 . Обвинувачений кудись пішов, його поряд із ними не було близько 10-20 хвилин. Сумарно випито ним того дня було близько 400 гр. горілки. ОСОБА_13 стояв на вулиці, по лівий бік, якщо стояти до кафе спиною, курив та пив пиво із ОСОБА_19 , який стояв від нього на відстані 2 м. спиною до дороги. ОСОБА_13 думав, що доп`є пиво та піде до дому. ОСОБА_16 підійшов із правого відносно нього боку і наніс один удар у праву частину обличчя. ОСОБА_16 перед ударом нічого не казав. Моменту удару він не бачив, оскільки упав та втратив свідомість. Як розповів йому ОСОБА_19 , із магазину принесли воду та полили на нього. Коли він прийшов до свідомості, ОСОБА_19 допоміг йому дійти додому. Зайшовши до будинку, він опустивши голову, сказав дружині, що втомився й пішов спати в іншу кімнату. Уранці дружина його розбудила і виявила набряк правої сторони обличчя. Вони поїхали до лікаря. Будь-якого відшкодування від ОСОБА_16 не було. А тому цивільний позов потерпілий підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_19 показав, що він з потерпілим знайомі, перебувають у дружніх відносинах. ОСОБА_16 знає як знайомого, причини оговорювати його не має. Дати не пам`ятає, була зима 2019 року, лежав сніг. Він вийшов з будинку та направився до центру АДРЕСА_3 , випити пива. Близько о 22.00 год., випадково зустрів ОСОБА_13 , який був на підпитку. ОСОБА_13 запропонував випити вина у кафе. Вони купили пляшку вина, сіли за стіл. В кафе вже знаходився ОСОБА_16 , який підійшов до них та, на запрошення ОСОБА_13 , сів за їхній стіл. Разом вони розпили пляшку вина. Горілку свідок того дня не вживав. Вони сиділи та спілкувалися. Будь-яких конфліктів чи суперечок за столом не виникало. Чоловіки вирішили вийти на вулицю на перекур. Купили пиво. ОСОБА_13 сказав: «Вип`ємо пиво і підемо додому». Поряд із кафе є магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », біля якого парапет. На цьому парапеті сидів ОСОБА_16 з дівчатами. ОСОБА_19 та ОСОБА_13 стояли на тротуарі. ОСОБА_16 постійно перебував у полі зору свідка. Як так вийшло йому не зрозуміло, але ОСОБА_16 швидко підскочив із парапету, підбіг до ОСОБА_13 та кулаком наніс один удар в обличчя, у яку частину не пам`ятає. ОСОБА_13 від удару впав. Потерпілий не бачив, що ОСОБА_16 біжить до нього. Свідок піднімаючи ОСОБА_13 , який був увесь у крові, запитав ОСОБА_16 , навіщо він таке зробив, на що останній відповів: «Не займай мене, а то й ти отримаєш!». Тоді біля кафе було багато людей. Причина удару свідку не зрозуміла. Піднявши ОСОБА_13 , свідок відвів його додому. Будь-якої допомоги ОСОБА_13 . ОСОБА_16 не надавав. Свідку не відомо, чи спілкувався ОСОБА_13 із ОСОБА_16 у січні місяці 2019 року та чи виникали між ними конфлікти.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_23 показала, що розуміє, з приводу яких обставин викликана у судове засідання. ОСОБА_13 є її чоловіком. З ОСОБА_16 до даної події вони знайомі не були. 12.01.2019 вони разом із чоловіком та донькою були на дні народженні її похресника. ОСОБА_13 вжив 100-150 гр. горілки. Близько 22.00 вона, чоловік, донька та її похресник поверталися додому. ОСОБА_13 вирішив піти до магазину, що розташований у центру села, купити їй води, а собі пива. Вона разом із донькою, прийшли до дому та лягли спати. Серед ночі вона зателефонувала своєму чоловікові запитати, де він. Чоловік відповів, що іде до дому. Її чоловіка ОСОБА_13 із розбитим обличчям привів ОСОБА_19 , який є цивільним чоловіком її куми. Будучи із просоння, ОСОБА_23 сказала, щоб чоловік йшов спати в дитячу кімнати, а вранці розберуться. Вона вранці проснулася та зайшла у кімнату, де спав її чоловік. Вона побачила свого чоловіка на дитячому ліжку, яке було все у крові, обличчя чоловіка було набрякле та у гематомах, око не відкривалося. Після цього, ОСОБА_13 завезли до Бориспільської лікарні. Вона пішла до ОСОБА_19 дізнатися, що сталося і хто це зробив. ОСОБА_19 повідомив їй, що ОСОБА_13 ударив ОСОБА_16 . У лікарні Борисполя було ОСОБА_13 зроблено МРТ та виявлено перелом щелепи. Їх лікарі протримали у лікарні два дні, і вже після того, як із голови чоловіка почав виділятися гній, за рекомендацією одного із лікарів, вони поїхали до поліклініки, що на Харківському шосе. ОСОБА_13 негайно поклали на стаціонар та на наступний день прооперували. Всього було дві операції та реабілітація. Витрачено було дуже багато коштів, які допомогли зібрати родичі, друзі, знайомі, колеги та отримано у якості допомоги від сільської ради. До свідка зверталася мати ОСОБА_24 , яка пропонувала 50 тис. грн. допомоги, взамін на те, що ОСОБА_13 забере заяву із поліції. Але вона відмовила у даній пропозиції. Із слів чоловіка та людей у селі, які були присутні під час даної події, вона дізналася, що ОСОБА_16 наніс один удар кулаком в обличчя її чоловіка на дорозі, неподалік кафе. Причина даного удару її чоловіку не відома. Будь-яких конфліктів у її чоловіка та обвинуваченого не було.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_25 показав, що він є черговим лікарем-травматологом. Він наглядно бачив та згадує пацієнта ОСОБА_13 , який до нього звернувся із попереднім діагнозом: перелом щелепи. Він надав довідку із травмпункту. Він пам`ятає, що травма у ОСОБА_13 була свіжа і він звернувся вчасно до лікаря за медичною допомогою, однак, більш детальної інформації не пам`ятає. Характер ушкодження, унаслідок падіння, він не може описати, оскільки не експерт, і минуло багато часу, тому він не пам`ятає. Окрім перелому щелепи ОСОБА_13 , він зауважив, що ще були якісь травми.

Крім показань потерпілого та свідків, вина ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується також наступними доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019110100000171 від 19.01.2019, за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (т. 1 а.с.145);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.01.2019 (т.1 а.с.151);

- протоколом огляду від 12.03.2019 із фотоілюстрацією до нього (т.1 а.с.152-158);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2019 (т.1 а.с.159-161), за участю потерпілого ОСОБА_13 . У ході цієї слідчої дії потерпілий, серед пред`явлених йому чотирьох чоловіків статистів на фотознімках, впізнав чоловіка на фото №2, як особу, яка 12.01.2019 нанесла йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_3 , за наступними ознаками: овальною формою голови, короткою та рідкою зачіскою, середнім лобом, середньої довжини та густоти бровами, тонкими губами, великими очима;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2019. Дана слідча дія зафіксована на відео,що міститьсяна дискуDVD-R (т.1 а.с.162-163), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 надав показання та на місці їх підтвердив. За допомогою статиста потерпілий показав на місці механізм спричинення йому тілесних ушкоджень та повідомив про обставини вчиненого кримінального правопорушення;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2019. Дана слідча дія зафіксована на відео, що міститьсяна дискуDVD-R (т.1 а.с.164-165), відповідно до якого свідок ОСОБА_19 дав показання та на місці їх підтвердив. За допомогою статиста свідок показав на місці механізм спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень та повідомив про обставини вчиненого кримінального правопорушення;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2019 (т. 1 а.с.166-168), за участю свідка ОСОБА_19 . У ході цієї слідчої дії свідок, серед пред`явлених йому чотирьох чоловіків статистів на фотознімках, впізнав чоловіка на фото №4, як особу, яка 12.01.2019 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3 , за наступними ознаками: великими очима, великими тонкими губами, короткою рідкою зачіскою, овальною формою голови, середньої довжини бровами, формою носа;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.03.2019 (т. 1 а.с.170-173), відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді від 13.03.2019, вилучено медичну карту стаціонарного хворого №1120/10 ОСОБА_13 ;

- медичною картою стаціонарного хворого №1120/10 ОСОБА_13 , який госпіталізований 16.01.2019 до Київської міської клінічної лікарні №1 (т.1 а.с.174-196);

- випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 197-216), відповідно до якої ОСОБА_13 виконано оперативне втручання під наркозом: «Розкриття, дренування флегмони правої половини обличчя, дренування гайморової пазухи». Після усунення запальних явищ проводилось лікування апаратно-хірургічним методом (АХМЛ) із застосуванням Компресійно-дистракційного апарату Панченко (КДАП);

- висновком експерта №28д від 25.03.2019, відповідно до якого встановлено, що згідно з представленою медичною документацією, у гр. ОСОБА_13 виявлено такі тілесні ушкодження: забій м`яких тканин правої половини обличчя,багатоуламковий переломвилично-орбітальногокомплекту справазі зміщеннямуламків.Виявлені тілесніушкодження виникливід діїтупого (тупих)предмету (предметів),індивідуальні іхарактерні властивостіякого (яких)не відобразились,і моглиутворитись устрок таза обставин,на яківказано вухвалі суду.Виявлені угр. ОСОБА_13 тілесні ушкодженняза своїмхарактером тягнутьрозлад здоров`яна строкпонад 21день іза цієюознакою відносятьсядо тілеснихушкоджень середньогоступеню тяжкості.Не виключаєтьсяможливість виникненнявиявлених угр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень«за обставин,викладених підчас слідчогоексперименту,за участюпотерпілого ОСОБА_13 ».Не виключаєтьсяможливість виникненняу гр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень«за обставин,викладених підчас слідчогоексперименту,за участюсвідка ОСОБА_19 ».Враховуючи локалізацію виявлених у гр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, останньому було спричинено не менш одного прикладення предмету, що травмує, у праву половину обличчя, а саме, у праву вилично-орбітальну ділянку. Представляється маловірогідною можливість утворення виявлених у гр. ОСОБА_13 тілесних ушкоджень «від падіння, стоячи, з висоти власного зросту».

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи.

Також, у судовому засіданні судом були досліджені докази, що посвідчують та характеризують особу обвинуваченого, речові докази та письмові докази, надані стороною захисту.

При цьому, долучені прокурором як докази супровідні листи та запити прокурора Бориспільської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_26 , рапорт дільничного офіцера поліції Бориспільського ВП, з огляду на положенняст. 86 КПК України, суд не бере до уваги в якості доказів обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Як вважає суд, дані документи мають для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не супровідними, рапортами та запитом.

Суд не надає оцінки показам свідка ОСОБА_19 у частині того, що ним 12.01.2019 у кафе, що за адресою АДРЕСА_3 , було вжито вино, а не горілка, оскільки згадана обставина не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази у кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Показання потерпілого ОСОБА_13 , як в цілому, так і в окремих деталях, узгоджуються з іншими доказами у справі, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою, а тому суд вважає клопотання сторони захисту про недопустимість таких доказів, на підставі ст. 89 КПК України, безпідставним та таким, що суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.

Судом при вирішенні питання щодо допустимості доказів та використанні покладених в основу вироку засобів доказування, грубого порушення вимог кримінального процесуального закону не встановлено.

Суд враховує завдання кримінального провадження, що визначені ст. 2 КПК України, якими, поряд з іншим, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судом не встановлено й порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості обвинуваченого, суд вважає доведенною його вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною, оскільки склад відповідних злочинів доведений стороною обвинувачення в суді.

У відповідності до ст.68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Оцінюючи згідно вимог ст.94КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши запропоновані докази, висновок експертизи, перевіривши доводи учасників процесу, з`ясувавши у них чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_16 у вчиненні ним кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно зі ст.2КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

Згідно ч. 1, 2 ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_16 кваліфіковані:

- за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисні дії, що виразилися у спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України;

- за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисні дії, що виразилися в нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілого;

- за ч. 3 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Таку кваліфікацію дій обвинувачуваного ОСОБА_16 суд вважає вірною.

Виходячи із системного та ретельного аналізу наведених вище доказів в їх сукупності, вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_16 за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України є закінченими. Установлені судом фактичні обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_16 носили активний характер, були протиправними, між цими діями та їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_13 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та заподіянні потерпілому ОСОБА_20 легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, існував прямий причинний зв`язок.

Таким чином, локалізації та характер тілесних ушкоджень, кількість, механізм їх нанесення, а саме надмірна сила удару, нанесеного потерпілому ОСОБА_13 , від якого останній відразу впав у весь зріст на землю, їх раптовість, враховуючи відсутність жодних попереджувальних дій з боку обвинуваченого, нанесення тілесних кулаком руки, а також поведінка обвинуваченого після вчинення інкримінованих злочинів, який не надавши будь-якої допомоги потерпілим та байдуже ставлячись до даних інцидентів, одразу пішов, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_16 об`єктивно усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілим, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду, у даному випадку - за умисне заподіяння ОСОБА_13 , тілесних ушкоджень середньої тяжкості та умисне заподіяння ОСОБА_20 , легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілому.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_16 наявні всі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та ч. 2 ст. 125 КК України, що узгоджується з матеріалами кримінального провадження.

Серед іншого, викрадене майно у потерпілого ОСОБА_14 , було для обвинуваченого чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_16 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом та протиправно. Викрадення майна здійснювалося обвинуваченим таємно. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. В результаті них він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном. Таким чином, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим. ОСОБА_16 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за викрадення чужого. Обвинувачений злочин вчиняв з проникненням в сховище. Тому крадіжка має ознаку його вчинення поєднані з проникненням у сховище. ОСОБА_16 повинен відповідати за фактично спричинені протиправні дії.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим прийшов до висновку про необхідність обрання покарання в межах санкцій даних статтей.

Судом враховується, що ОСОБА_16 вчинив умисний нетяжкий злочин та кримінальний проступок проти життя та здоров`я особи, а також умисний тяжкий злочин проти власності.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, в порядку вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття.

Так, під час допиту в судовому засіданні по епізоду, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, ОСОБА_16 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, оспорюючи фактичні обставини висунутого проти нього обвинувачення, та даючи не повністю правдиві показання, які протягом усього розгляду кримінального провадження постійно змінювалися.

Лише згодом, після об`єднання кримінальних проваджень в одне, ОСОБА_16 свою вину у скоєнні зазначених злочинах визнав в повному обсязі. При цьому обвинувачуваний пояснив, що дійсно вчинив злочини за вказаних в обвинувальному акті обставин та діяв з метою порушення закону України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_16 визнав свою вину тільки під тиском беззаперечних доказів, що не може свідчить про його бажання визнати вину добровільно та вказує на те, що дані показання він дав з метою введення суду в оману, переслідуючи мету уникнення більш суворого покарання.

Тому немає підстав вважати, що зі сторони обвинуваченого має місце дійсно щире каяття, оскільки щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину означає, що особа беззаперечно визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, критично та негативно оцінює свої дії, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому та дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини, демонструє готовність відшкодувати завдану шкоду та понести заслужене покарання.

Аналіз даних про ОСОБА_16 вказує на те, що він є особою молодого віку, раніше судимий 31.08.2020 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу який становить 850 грн. 00 коп., на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Не одружений, дітей та інвалідів на утримані не має. Офіційно не працевлаштований. Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем. За місцем проживання характеризується з негативної сторони, спілкується з особами схильними до вчинення злочинів, схильний до вживання алкогольних напоїв, регулярно порушує громадський порядок та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Суд при призначенні обвинуваченому покарання з вищевказаними обставинами і даними про особу ОСОБА_16 , враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого,та з огляду на всі обставини в цілому,суд приходить до висновку, що ОСОБА_16 доцільно призначити покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років. При призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України належить застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до п. б ч.1ст. 72 КК Україниперерахувати 2 роки обмеження волі на 1 рік позбавлення волі.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

31.08.2020 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу який становить 850 грн. 00 коп. Станом на день ухвалення даного вироку ОСОБА_16 штраф не сплатив. Проте, відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_16 від відбування призначеного йому покарання за вказаним вироком.

Суд враховує фактичну тяжкість вчинених ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, зокрема, характер діяння, обстановку, спосіб, місце і час їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінальних правопорушень, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення злочинів, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінальних правопорушень, та характеризують поведінку останнього після вчинення злочинів, індивідуальних особливостей обвинуваченого. Також враховує відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, із врахуванням правової позиції прокурора, захисника, думки потерпілих, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини перевиховання та виправлення ОСОБА_16 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в три роки з визначенням відповідних обов`язків судом.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме визначена міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

У ході розгляду кримінального провадження Бориспільською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні №1 Київської міської державної адміністрації пред`явлено до ОСОБА_16 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Прокурор просить суд стягнути на користь держави з ОСОБА_16 матеріальну шкоду в розмірі 22 644 грн. 00 коп., понесеної внаслідок стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_13 . На підтвердження даного позову долучила до матеріалів справи довідку про вартість лікування ОСОБА_13 (т.1 а.с.54).

Окрім того, у підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пред`явив до ОСОБА_16 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Просить суд стягнути на його користь з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 76 071 грн. 00 коп., а саме: витрати, які він поніс на проведення трьох операцій, придбання лікарських засобів, препаратів і матеріалів медичного призначення, спеціальну їжу у розмірі 16 071 грн. 00 коп.; дохід утрачений ним унаслідок зменшення загальної працездатності у розмірі 60 000 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_16 цивільний позов ОСОБА_13 визнав частково. Щодо цивільного позову прокурора не заперечував.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_17 підтримала позицію свого підзахисного.

Адвокат ОСОБА_18 надав письмові заперечення на позовну заяву потерпілого ОСОБА_13 (т.1 а.с.94-96), відповідно до якого сторона захисту вважає цивільний позов не обґрунтованим відповідно до вимог закону, не містить підтвердження належних та допустимих доказів. Крім того вважає, що інші витрати до відшкодування є штучно завищеними потерпілим, а тому просив відмовити у задоволені позову.

Враховуючи вищезазначене, цивільний позов Бориспільської місцевої прокуратури підлягає повному задоволенню, цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 12 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений предявляти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до п.2Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діянні зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_13 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицьової хірургії «Київська міська клінічна лікарня №1» з 16.01.2019 по 19.02.2019.

Як вбачається з довідки №061/104-616/04/01 від 05.03.2019 Київської міської клінічної лікарні №1 (т.1 а.с.54) та медичної карти стаціонарного хворого №1120, вартість лікування у відділенні щелепно-лицьової хірургії за період з 16.01.2019 по 19.02.2019, становить 22644 грн. 00 копійок. Вартість одного ліжко-дня становить 666 грн. 00 копійок.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила злочин зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3статті 1206 ЦК Українипередбачено, що якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач ОСОБА_16 зобов`язаний відшкодувати Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації «Київська міська клінічна лікарня №1» вартість лікування потерпілого ОСОБА_13 , у розмірі 22644 гривень 00 копійок, що підтверджується довідкою Київської міської клінічної лікарні №1 - №061/104-616/04/01 від 05.03.2019.

Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Неправомірними діями обвинуваченого було завдано шкоди здоров`ю потерпілому ОСОБА_13 , унаслідок чого останній поніс вимушені матеріальні витрати на: невідкладну медичну допомогу, проведення медичного огляду й діагностики стану свого здоров`я, проведення трьох операцій, дві з них - під наркозом апаратно-хірургічним методом із застосуванням Компресійно-дистракціного апарату Панченко, курс стаціонарного та амбулаторного лікування, придбання медичних компонентів, які були необхідні для проведення операції та різних медичних препаратів і ліків на суму 13 395 грн. 00 коп., що підтверджується наданими: фотознімками, товарними чеками, квитанціями та рахунками-фактурами.Окрім того, у потерпілого були травмовані кістки лицевого скелета, він не міг вживати звичайну їжу, а тільки перетерту та рідку, на забезпечення умов харчування було витрачено 1 055 грн. 00 коп. та витрати понесені на автомобіль, на якому дружина потерпілого змушена була кожного дня приїздити до місця його лікування у Київську міську клінічну лікарню №1, у відділення щелепно-лицевої хірургії, вартість витрат на автомобіль 1 621 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальними чеками. Дані витрати понесені в період лікування потерпілого ОСОБА_13 та відповідно до медичних призначень, тобто, вони направлені на відновлення стану здоров`я, тому сума 16 071 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

У той же час, потерпілим ОСОБА_13 не обґрунтовано розмір заявленої матеріальної шкоди у сумі 60 000 грн. 00 коп. Також потерпілим не надано суду належного розрахунку відомостей про середньомісячний заробіток і не доведені обставини, які б давали підстави, у відповідності до ст.1195 ЦК України, на відшкодування втраченого заробітку. З огляду на це, позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної шкоди у розмірі 60 000 грн. 00 коп., задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлено, що у зв`язку із отриманим тілесним ушкодженням середньої тяжкості потерпілий ОСОБА_13 зазнав фізичний біль, а також сильні душевні переживання та страждання. У результаті отриманої травми та її наслідків він переніс три операції на щелепі, три тижні не міг їсти, пити воду без допомоги сторонніх. Був змушений спати сидячі. Переніс багато неприємних та болісних медичних процедур. При цьому, він до цих пір повністю не одужав від завданої травми та у майбутньому йому рекомендовано виключити фізичні навантаження. У зв`язку з отриманою травмою, потерпілий проходив тривалий курс лікування, а тому відбулися вимушені зміни в його житті, від чого він відчував значні незручності. Повністю змінився його звичний спосіб життя, виникла неможливість протягом певного проміжку часу повноцінно харчуватися, у повній мірі реалізовувати свої звички, бажання, уподобання, а також зникла можливість продовжувати активне нормальне життя тощо. ОСОБА_13 через отриману травму відчуває постійні болі та періодично погано себе почуває. У такий спосіб йому була заподіяна моральна шкода. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_13 , з огляду на вимоги розумності і справедливості, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_13 , становить 50000 гривень.

Крім того, з обвинуваченого, на користь держави України слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 150 гривень 00 копійок.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 100, 122, 124, 126, 127-129, 318, 322, 342-351, 358,363-368 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 70, 72, 75-76, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст.125, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 23, ст. ст. 1166, 1188, 1195, 1206 ЦК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винниму вчинені кримінальних правопорушень, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до п. б ч. 1ст. 72 КК України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахувати покарання у виді 2 років обмеження волі на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у 3 (три) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено. 31.08.2020 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу який становить 850 грн. 00 коп. Станом на день ухвалення даного вироку ОСОБА_16 штраф не сплатив. Проте, відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_16 від відбування призначеного йому покарання за вказаним вироком.

Цивільний позов прокурора Бориспільської місцевої прокуратури до ОСОБА_16 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого, задовольнити та стягнути з ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Київської міської клінічної лікарні №1 Київської міської державної адміністрації (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, код ЄДРПОУ: 01981738), витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_13 , у розмірі 22 644 гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 16 071 гривень 00 копійок, завданих матеріальних збитків та 50 000 гривень 00 копійок на відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_13 , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України 150 гривень 00 копійок процесуальних витрат пов`язаних із залученням експерта.

Речовий доказ декоративне дерево «Туя західна колоновидна Преміум вузько коронна», висотою 2 метри, залишити у володінні власника ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної силипісля закінчення строку для поданняапеляційної скарги, якщоапеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Засудженим, в той же строк та в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинувачуваному та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення19.12.2022
Оприлюднено28.12.2022

Судовий реєстр по справі —359/3786/19

Вирок від 19.12.2022

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 22.06.2022

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 03.11.2021

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 28.09.2021

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 02.03.2021

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 02.03.2021

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 04.12.2020

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 27.10.2020

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 26.06.2020

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Кабанячий Ю. В.

Ухвала від 22.05.2019

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Бондаренко І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні