Рішення

від 14.10.2022 по справі 369/6868/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6868/21

Провадження № 2-о/369/18/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Волчко А.Я.,

при секретарі - Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Скригалівська сільська рада, про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищевказаною заявою, мотивуючи її тим що, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка постійно з 2009 року до дня своєї смерті проживала разом з заявником за адресою: АДРЕСА_1 , однак не була зареєстрована.

Після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Позиває являється єдиним спадкодавцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 як її єдиний син.

Заявник просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник в судове засідання не з`явився, надіслав заяву в якій вимоги заяви підтримав.

Представник заінтересованої особи: Скригалівська сільська рада в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином, не надали заяви про розгляд справи без їх участі, причини неявки не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали спарив та зібрані в ній письмові докази, заслухавши пояснення заявника та свідків, приходить до висновку що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 18.02.1969 року, заявник ОСОБА_1 , є сином спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 20.01.2017 року Виконкомом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про Виконкомом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області 20.01.2017 року складено відповідний актовий запис № 39.

Згідно акту від 17.08.2020 року, складеного депутатом Боярської міської ради VII скликання громадянинка ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала за адресою: АДРЕСА_1 ., з 2009 року по день смерті, але не була зареєстрована. Померла проживала разом із сином ОСОБА_1 . Зі слів сусідів, син доглядав за матір`ю, власними коштами оплатив операцію та поховання матері.

Відповідно до довідки № 02-27/100 від 18.06.2020 року виданої сільським головою ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 26.04.1978 року до дня смерті, з 2009 року по день смерті проживала з сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту на ім`я ОСОБА_2 від 07.02.1980 року та копію рішення Виконавчого комітету Скригалівської сільської ради № 130 від 27.12.1993р. про передачу безкоштовно у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0, 59 га цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 та ведення підсобного господарства підтверджується факт належності спадкодавиці спадкового майна.

Згідно витягів зі Спадкового реєстру № 70133409 від 24.09.2022 року та № 69896133 інформація відносно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутня.

Державним нотаріусом Бігіч С.Ю. Фастівської районної нотаріальної контори постановою № 707/02-31/36 від 08.08.2020 року заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та запропоновано звернутися до суду.

Причиною відмови стало те, що спадкоємцем пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України.

Встановлення факту постійного проживання із спакодавцем на час відкриття спадщини необхідно заявнику для реалізації спадкових прав.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями в п.3 цієї ж постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Тобто, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі №505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявнику зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України, спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявниці необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Наведені письмові докази, підтверджують той факт, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на момент її смерті за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак, факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Скригалівська сільська рада, про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко