Рішення

від 12.12.2022 по справі 521/14040/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/14040/20

Провадження №2/521/313/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретарів: Черненко Я.О., Івчук К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Споживчого товариства «Будова-Фінанс» про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

20. 07. 2020 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 , в якому, після зміни підстав та збільшення розміру позовних вимог, остаточно просив:

- розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний запис № 31 від 11.01.2013 року;

- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року;

- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнові права на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року.

- визнати ОСОБА_2 пайовиком за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року та поділити майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року, відступивши від рівності часток подружжя таким чином: визнати право власності ОСОБА_2 на ѕ частки майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року; визнати право власності ОСОБА_1 на ј частки майнових на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року;

- визнати ОСОБА_2 пайовиком за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року та поділити майнові права на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року, відступивши від рівності часток подружжя таким чином: - визнати право власності ОСОБА_2 на ѕ частки майнових прав на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року; -визнати право власності ОСОБА_1 на ј частки майнових прав на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року;

- визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 914215 гривень, що були перераховані компанією MARIN SHIPMANAGEMENT LIMITED на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Альфа-Банк».

- у порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 3/4 частки грошових коштів в загальній сумі 914215 гривень, а саме 685661,25 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 685661,25 гривень.

Позов обґрунтований наступними обставинами. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 11.01.2013 року. Нещодавно позивач дізнався про подружню зраду з боку відповідача. Наразі позивач та відповідач не ведуть спільного господарства, проживають окремо один від одного та не створюють єдину сім`ю, між ними відсутня будь-яка повага та підтримка так само як і намір продовжувати шлюб чи зберегти сім`ю. Від шлюбу дітей не мають. Угоди про добровільний поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю подружжя, між ними не досягнуто. Позивач, дбаючи про матеріальний достаток своєї дружини та в цілому сім`ї, більшість часу свого подружнього життя провів на роботі в морі. Мріючи про майбутнє покоління, позивач вирішив, що для сім`ї буде краще набути нову квартиру, більшу по площі. Враховуючи, що одразу придбати житло у позивача не було можливості через недостатність коштів, позивачем було прийнято рішення про укладення договорів асоційованого членства в споживчому товаристві, для того, щоб в майбутньому отримати майнові права на квартиру та нежитлове приміщення. Проте враховуючи часту відсутність позивача на території України у зв`язку з його роботою, позивач, повністю довіряючи своїй дружині не заперечував проти того, щоб вказані договори були укладені від імені дружини. Так, для укладення вказаних договорів ОСОБА_2 була надана нотаріальна згода ОСОБА_1 на укладення договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариств шляхом вступу в асоційовані члени споживчого товариства та внесення грошових коштів у якості долі для забудови об`єкту нерухомості, а також на наступні відступлення повністю або частково прав, що випливають із договорів асоційованого членства у споживчих товариствах, на вчинення інших будь-яких правочинів щодо вказаних прав на умовах, визначених на її власний розсуд. Крім того, в заяві було зазначено, що правочини, зазначені в пункті 1 цієї заяви, які будуть укладатися за участю дружини, відповідають інтересам сім`ї.

07.11.2018 року між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова-Фінанс» був укладений Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ, предметом якого є майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (будівельний номер), загальною площею 95,5 кв. м. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 68700 доларів США, що на момент укладення договору становить 1929 100,00 гривень, що на дату укладення Договору становить 28,0800 гривень за 1 долар США. Згідно з п. 4.2 договору Споживче товариство «Будова-Фінанс» зобов`язується забезпечити будівництво в строк ІІ квартал 2019 року.

ОСОБА_1 на виконання вимог вказаного договору за спільні кошти подружжя було внесено у період перебування у шлюбі 1929 100, 00 гривень. Окрім того, 15.11.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством «Будова-Оптима» був укладений договір асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К, предметом якого є майнові права на нежитлове приміщення №18А за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі 55000, 00 гривень. Згідно з п. 4.2 договору Споживче товариство «Будова-Оптима» зобов`язується забезпечити будівництво в строк ІІ квартал 2019 року. 15.11.2018 року ОСОБА_1 на виконання вимог вказаного договору за спільні кошти подружжя було внесено 55000 гривень. На час звернення до суду будівництво зазначеної квартири та нежитлового приміщення завершені, будинок введено в експлуатацію, проте майнові права на дані об`єкти ще не отримані, право власності не оформлено. Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_2 зазначає, що оплата часток у вказаних договорах повністю здійснювалася за кошти позивача, які він отримував як заробітну плату, що підтверджується банківськими виписками щодо переказів ОСОБА_2 коштів на ім`я ОСОБА_1 . Окрім цього, дізнавшись про зраду дружини, позивачем 08.07.2020 року була відізвана нотаріальна згода, яка раніше надавалася відповідачу, що підтверджується заявою ОСОБА_2 , посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С., зареєстровано у реєстрі №1247.

Позивач зазначає, що на теперішній час сторонам по справі як подружжю належить на праві спільної сумісної власності право вимоги передачі їм паю як безумовного майнового права на вказані в договорах квартиру танежитлове приміщення,а тому вказане майно підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя. Проте при поділі майна подружжя позивач вважає, що необхідно брати до уваги те, що всі кошти, які були сплачені на виконання умов договорів про асоційоване членство сплачувалися виключно за рахунок коштів позивача, які були ним зароблені нелегкою працею в морі, знаходячись постійно під тиском, враховуючи умови його роботи. Відповідач ніякого заробітку не мала, оскільки не була ніде працевлаштована за період внесення платежів. Позивач не здогадуючись про подружню зраду, продовжував перераховувати грошові кошти на ім`я дружини, а дружина, в свою чергу, продовжуючи зраджувати чоловіка вводила його в оману щодо щирості та справжності їх сімейних стосунків. Викладене вище дає позивачу обґрунтовані підстави припускати, що його дружина використовувала інститут шлюбу лише для матеріального забезпечення з боку позивача, оскільки сама не була ніде працевлаштованою (не зважаючи на те, що подружжя дітей не мало), особистого доходу не мала, систематично отримувала грошові перекази від чоловіка, витрачала ці грошові кошти на власний розсуд. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 за час подружнього життя лікувалася від безпліддя та декілька разів перебувала на стаціонарному лікуванні після проведених операцій. Проте, таке лікування не могло було бути причиною непрацездатності дружини, оскільки такі протипоказання їй рекомендовані не були. Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 , на думку позивача, не мала бажання працевлаштовуватися, оскільки позивач мав дохід. З цього слідує, що ОСОБА_1 не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї. Окрім цього, зароблені позивачем кошти, які він пересилав на особистий рахунок відповідача, були нею не то приховані, не то витрачені не в інтересах сім`ї, що слідує з наступного.

Заробітна плата позивача шляхом безготівкових переказів надходила на особистий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в ПАТ «Альфа-Банк». ОСОБА_1 за ці кошти здійснювала оплату за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року і на початок березня 2020 року майнові права на квартиру були оплачені у повному обсязі. Проте не дивлячись на це на рахунок відповідача продовжували надходити грошові кошти, які за період з березня 2020 року по травень 2020 року склали суму у розмірі 25000 доларів США, що підтверджується інформацією про безготівкові грошові перекази на ім`я ОСОБА_1 та випискою за картковим рахунком відповідача.

20.06.2020 року позивач повернувся додому із чергового рейсу з-за кордону, однак маючи підозри на захворювання Covid-19 вимушений був знаходитись на самоізоляції, внаслідок чого попросив дружину переїхати на два тижні до родичів задля безпеки її здоров`я. Через деякий час після повернення додому позивач виявив, що зароблені ним кошти у розмірі 25000 доларів США, які ним пересилалися на рахунок відповідача, були не то витрачені не в інтересах сім`ї, не то приховані відповідачем, яка знімала їх, поки позивач був у морі, та поділа їх невідомо куди, адже грошові зобов`язання перед забудовником були виконані, тому необхідності знімати всю суму коштів з рахунку не було.

Так, згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 у АТ «Альфа-Банк», за період з березня 2020 року по червень 2020 року на рахунку були проведені такі операції:

26.03.2020року нарахунок відповідачавід компаніїMARINSHIPMANAGEMENTLIMITEDнадійшло 8500доларів США;21.04.2020року відповідачемв касібанку булазнята готівкау розмірі8500доларів США; 28.04.2020року нарахунок відповідачавід компаніїMARINSHIPMANAGEMENTLIMITEDнадійшло 7500доларів США; 13.05.2020року відповідачему терміналібула знятаготівка урозмірі 7500доларів США;27.05.2020року нарахунок відповідачавід компаніїMARINSHIPMANAGEMENTLIMITEDнадійшло 9000доларів США;03.06.2020року відповідачему терміналібула знятаготівка урозмірі 9000доларів США. Загальнасума надходженьвід компаніїMARINSHIPMANAGEMENTLIMITEDза періодз березня2020року почервень 2020року склала25000доларів США. Позивачвважає,що йогозаробітна плата,яка перераховуваласяна відкритийрахунок відповідача,є об`єктомспільної сумісноївласності подружжята повиннавраховуватися приподілі майна,оскільки коштиу розмірі25000доларів США,які єзаробітною платоюпозивача,були нето витраченіне вінтересах сім`ї,не топриховані відповідачем. Такимчином поділупідлягають грошовікошти урозмірі 914215 гривень,що заофіційним курсомНБУ на деньподання заявипро збільшеннярозміру позовнихвимог еквівалентно 25000(двадцятип`яти тисячам)доларів США. Враховуючивсі ціобставини позивачвважає,що євсі наявніпідстави відступитивід рівностічасток подружжя при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки за час подружнього життя ОСОБА_1 не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї, окрім того, нею були не то приховані не то використані не в інтересах сім`ї кошти у розмірі 25000 доларів США, що були заробітною платою позивача, яка надходила на її особистий рахунок.

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов із запереченнями проти нього, які обґрунтовані тим, що спірні грошові кошти в розмірі 25000 доларів США були перераховані та зняті у період з 26.03.2020 року по 04.06.2020 року, тобто, до приходу позивача з рейсу та знаходилися у квартирі АДРЕСА_5 . Крім того, з доданої виписки зАТ «Альфа-Банк»вбачається,що ОСОБА_1 з 2018року отримувалагроші відчоловіка насвій особовийрахунок .Після отриманнягроші постійнознімалися черездекілька днівпісля нарахування,тому якчоловік наполягавне триматигроші убанку.20.06.2020 року, на вимогу позивача, ОСОБА_1 виїхала від чоловіка з квартири, де вони разом проживали. Чоловік не дав їй забрати свої документи (паспорт, картку платника податків), деякі особисті речі, гроші, обумовлюючи це тим, що через два тижні після закінчення його самоізоляції вона повернеться додому. ОСОБА_1 забрала з квартири лише деяку одежу на предмети особистої гігієни. 06.07.2020 року позивач зустрівся з дружиною та повідомив, що вони більш не будуть проживати разом і він подає на розлучення. 07.07.2020 року та 24.07.2020 року ОСОБА_1 зверталася до Малиновського відділу поліції з проханням допомоги їй повернути речі, які знаходяться у вищевказаної квартири. Робітники поліції відвідували квартиру АДРЕСА_5 , однак ОСОБА_2 речі не віддав та ОСОБА_1 рекомендовано звертатися до суду за захистом своїх інтересів в порядку цивільного судочинства. До повернення чоловіка з рейсу між подружжям були стосунки, засновані на почуттях любові та взаємоповаги. Цей факт підтверджується тим, що позивач з рейсу направляв на особовий рахунок дружини гроші, надав їй довіреність на придбання квартири та нежитлового приміщення. Однак, після повернення з рейсу ОСОБА_2 мав намір покинути дружину і тому відправив її до родичів. ОСОБА_1 не мала наміру покидати чоловіка, розлучатися з ним, ділити майно. Посилання позивача на зраду є його вигадкою, щоб виставити дружину у непристойному вигляді та використати це посилання у своїх інтересах. Гроші , які позивач надсилав на особовий рахунок дружини були віддані йому ОСОБА_1 після його повернення за його наполяганням . Ці гроші залишилися у квартирі.

Позивачем, на підтвердження вимог про відступлення від засади рівності часток подружжя не надано жодного доказу приховання відповідачем спільного майна подружжя або витрачання його на шкоду інтересам сім`ї, хоча сам позивач реалізував спільне майно без згоди своєї дружини використовуючи її відсутність у квартирі. Таким чином не має підстави длявідступу відзасад рівностічасток подружжяпри поділімайна відповіднодо частинидругоїст.70СК України.Такожне маєпідстав длявиділу у власність ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 531750 грн. та стягнення з ОСОБА_1 цих коштів.

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , після уточнення якого просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на грошові кошти у розмірі 12500 тис. доларів США, що по курсу НБУ на 02.12.2022 року складає 457107,50 грн. Стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 457107,50 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що вказані гроші були перераховані та зняті у період з 26.03.2020 року по 04.06.2020 року. Відповідач повернувся з рейсу 20.06.2020 року. Тобто, гроші були зняті до приходу відповідача з рейсу та знаходилися у квартирі АДРЕСА_5 . Крім того, з доданої виписки зАТ «Альфа-Банк»вбачається,що ОСОБА_1 з 2018року отримувалагроші відчоловіка насвій особовийрахунок .Після отриманнягроші постійнознімалися черездекілька днівпісля нарахування,тому якчоловік наполягавне триматигроші убанку.20.06.2020 року ОСОБА_2 повернувся з рейсу та маючи підозру на захворювання Covid-19 вимушений був знаходитися на самоізоляції, внаслідок чого попросив дружину переїхати на два тижні до родичів задля безпеки її здоров`я. У той же день ОСОБА_1 виїхала від чоловіка з квартири де вони разом проживали ( АДРЕСА_6 ). Чоловік не дав їй забрати свої документи (паспорт, картку платника податків), деякі особисті речі, гроші обумовлюючи це тим, що через два тижні після закінчення його самоізоляції вона повернеться додому. ОСОБА_1 забрала з квартири лише деяку одежу на предмети особистої гігієни. 06.07.2020 року відповідач зустрівся з дружиною та повідомив, що вони більш не будуть проживати разом і він подає на розлучення. 07.07.2020 року та 24.07.2020 року ОСОБА_1 зверталася до Малиновського відділу поліції з проханням допомоги їй повернути речі, які знаходяться у вищевказаної квартири. Робітники поліції відвідували квартиру АДРЕСА_5 , однак ОСОБА_2 речі не віддав та ОСОБА_1 рекомендовано звертатися до суду за захистом своїх інтересів в порядку цивільного судочинства. Гроші , які відповідач надсилав на особовий рахунок дружини були віддані йому ОСОБА_1 після його повернення за його наполяганням. Ці гроші залишилися у квартирі . Він відправив дружину до родичів без грошей , документів та речей. Тому , при подачі позовної заяви до суду він не включив ці гроші до складу спільного майна подружжя, яке підлягає поділу. Позовні вимоги були збільшені чоловіком лише після того, як ОСОБА_1 подала позовну заяву до суду про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації за автомобіль, який був придбаний під час шлюбу та перереєстрований без її згоди на іншу особу 25.06.2020 року та позовну заяву про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні житлом та вселення у квартиру. Відповідач розпорядився спільним автомобілем, який був придбаний під час шлюбу на шкоду інтересам сім`ї , а потім став звинувачувати свою дружину у прихованні грошей. Тобто, до звернення ОСОБА_1 до суду відповідач не намагався ділити вказані ним гроші, тому як ці гроші залишилися у нього. На теперішній час відповідач намагається стягнути ці гроші з ОСОБА_1 , зменшити частку дружини у придбаному майні щоб фактично позбавити її права на майнові права у квартирі та нежитловому приміщенні.

27 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 , в якому, після уточнення просила Стягнути з ОСОБА_2 у якості грошової компенсації за автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, який був об`єктом спільної сумісної власності подружжя , на користь ОСОБА_1 вартість Ѕ частини автомобілю Mitsubishi Outlander , 2008 року випуску в розмірі 143834, 51 грн.

Позов обґрунтованийтим,що перебуваючи у шлюбі, сторони придбали у власність на підставі договору купівлі-продажу автомобіль MitsubishiOutlander,2008року випуску,об`єм двигуна2998см3(номерний знак НОМЕР_1 ).Автомобіль бувзареєстрований на ОСОБА_2 .20.06.2020 року ОСОБА_2 повернувся з морського рейсу та вигнав ОСОБА_1 з квартири без особистих речей. Автомобіль залишився у його користуванні. У липні 2020 р. ОСОБА_2 подав позовну заяву про розірвання шлюбу до Малиновського районного суду м. Одеси. 25.06.2020 року ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 продав вказаний автомобіль ОСОБА_3 . Після перереєстрації автомобіль має номерний знак НОМЕР_2 . Оскільки автомобіль був придбаний подружжям у період шлюбу та за кошти сім`ї, він належав сторонам на праві спільної сумісної власності, що є підставою для компенсації вартості відчуженого без згоди ОСОБА_1 майна.

15жовтня 2020року ОСОБА_2 подав відзивна позов ОСОБА_1 із запереченнямипроти позовнихвимог,які обґрунтованітим,що ствердженняпозивача проте,що ОСОБА_2 вигнав дружинуіз дому,та спірнийавтомобіль залишивсяу йогокористування, єнеправдивими. ОСОБА_2 зазначає,що 20.06.2020року вінповернувся додомуіз черговогорейсу з-закордону,однак маючипідозри назахворювання Covid-19вимушений бувзнаходитись насамоізоляції,внаслідок чогопопросив дружинупереїхати надва тижнідо родичівзадля безпекиїї здоров`я.Дружина наце погодиласята взявшиз собоюнеобхідні речіпереїхала надеякий часдо родичів.Про цепозивач самазазначає усвоїх письмовихпоясненнях,які вонанадавала вЮП СПМалиновського ВПв м.Одеса ГУНПв Одеськійобласті 07.07.2020року іякі долученідо їїпозову. Так, дійсно, починаючи з 11.01.2013 року відповідач знаходиться у зареєстрованому шлюбі з позивачем,

Під час подружнього життя, а саме у 2018 році відповідач вирішив придбати нову квартиру, однак через недостатність коштів, було прийнято рішення про укладення договорів асоційованого членства в споживчому товаристві, для того, щоб в майбутньому, після закінчення будівництва, отримати у власність новозбудовану квартиру та нежитлове приміщення. Для укладення вказаних договорів ОСОБА_2 була надана нотаріальна згода своїй дружині ОСОБА_1 на укладення договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариств шляхом вступу в асоційовані члени споживчого товариства та внесення грошових коштів у якості долі для будівництва об`єктів нерухомості, а також на наступні відступлення повністю або частково прав, що випливають із договорів асоційованого членства у споживчих товариствах, на вчинення інших будь-яких правочинів щодо вказаних прав на умовах, визначених на її власний розсуд. Крім того, в заяві було зазначено, що правочини, зазначені в пункті 1 цієї заяви, які будуть укладатися за участю дружини, відповідають інтересам сім`ї.

Так, 07.11.2018 року між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова-Фінанс» був укладений Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ, предметом якого є майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (будівельний номер), загальною площею 95,5 кв. м. Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору, пайовик в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести Частку в розмірі 55000, 00 (п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень. 15.11.2018 року ОСОБА_1 на виконання вимог вказаного Договору за спільні кошти подружжя було внесено 55000, 00 (п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень. Проте якщо на нежитлове приміщення у подружжя у наявності була вся сума коштів одразу і за неї розрахувалися у день укладення договору, то стосовно квартири подружжя було вимушене розраховуватися періодичними платежами, графік яких був встановлений у Договорі асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року та був невід`ємним додатком цього договору. Між подружжям була домовленість, що відповідач буде висилати на рахунок позивача грошові кошти, а вона буде їх сплачувати згідно умов договору. В грудні 2018 року ОСОБА_2 повернувся з чергового контракту і вже підходив строк для внесення наступних платежів за вказаним договором. Однак враховуючи, що зароблені ним кошти витрачалися не тільки на оплату майнових прав, а й на утримання сім`ї, оскільки ОСОБА_1 ніде не працювала, відповідач був змушений шукати, у кого можна позичити кошти, яких йому не вистачало. Так, у січні 2019 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 кошти у сумі 10000 доларів США, які були використані у якості пайових внесків для оплати майнових прав за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року. Тобто позичені у ОСОБА_3 кошти у розмірі 10000 доларів США, які у подальшому були використані в інтересах сім`ї на її потреби, в силу статей 6, 65 СК України створили обов`язки по погашенню цього боргу як в ОСОБА_2 так і в другого з подружжя ОСОБА_1 .

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була укладена домовленість про повернення боргу у січні 2020 року. У вересні 2019 року відповідач повернувся з чергового рейсу, а у жовтні 2019 року вирішив віддати частину боргу у розмірі 4000 доларів США, які був винен ОСОБА_3 , в свою чергу ОСОБА_3 зазначив на наявній у нього розписці про часткове погашення боргу та надав копію цієї розписки ОСОБА_2 . Проте в січні 2020 року відповідач знаходився в рейсі та домовився з ОСОБА_3 , що як тільки відповідач повернеться в Україну, він одразу поверне решту позичених коштів у розмірі 6000 доларів США. Заробітна плата відповідача шляхом безготівкових переказів надходила на особистий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в ПАТ «Альфа-Банк». ОСОБА_1 за ці кошти здійснювала оплату за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року і на початок березня 2020 року майнові права на квартиру були оплачені у повному обсязі. Проте не дивлячись на це, на рахунок позивача продовжували надходити грошові кошти, які за період з березня 2020 року по травень 2020 року склали суму у розмірі 25000 доларів США, які були не то витрачені не в інтересах сім`ї, не то приховані позивачем. Маючи невиконаний борг, відповідач прийняв рішення розрахуватися за позичені кошти шляхом купівлі-продажу автомобіля та запропонував даний варіант ОСОБА_3 , на що той погодився. Враховуючи, що ОСОБА_2 знаходився на самоізоляції та не мав права покидати квартиру АДРЕСА_5 , він вирішив видати довіреність на свою сестру для того, щоб вона змогла від його імені здійснити продаж вказаного автомобілю. Так, 24.06.2020 року ОСОБА_2 видав довіреність на свою сестру ОСОБА_4 , яку уповноважив розпоряджатися (експлуатувати, продати, заставляти, здавати в найм (оренду), зняти з обліку та поставити на облік в органах Територіального сервісного Центру, страхувати) належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , зареєстрованого Центр ДАІ 5102 від 03.09.2014 року, транспортним засобом марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2008 року випуску, тип ТЗ Легковий Універсал-В, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Довіреність була підписана ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 у зв`язку з виробничою необхідністю та була посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С.

Шляхом усної домовленості, автомобіль, про який йде мова в позовній заяві, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 оцінили з урахуванням зносу у 7000 доларів США. 25.06.2020 року ОСОБА_3 написав розписку відповідно до якої підтвердив, що в рахунок заборгованості він отримав автомобіль, і що він не має до ОСОБА_2 боргових претензій за розпискою від «09» січня 2019 року, а різницю у розмірі 1000,00 доларів США між вартістю машини у 7000 доларів США та сумою заборгованості у 6000 доларів США, ОСОБА_3 виплатить ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу під час переоформлення автомобілю. Та сама сума була зазначена, як ціна купівлі-продажу автомобіля у договорі. Згідно Договору купівлі-продажу 5152/2020/2065327 від 25.06.2020 року ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4 , яка діє на підставі доручення, продає, а ОСОБА_3 купує вищезазначений автомобіль. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 25000 гривень. ОСОБА_2 посилається на те, що такий продаж був здійснений під час шлюбу та в інтересах сім`ї, а саме на погашення боргу, який виник у подружжя за час шлюбу та був витрачений на оплату пайових внесків за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року, який також укладався в інтересах сім`ї.

15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якій зазначає, що жодних грошових коштів ОСОБА_2 у ОСОБА_3 не позичав та позивачу не передавав для оплати пайового внеску за квартиру. Всі оплати проводились особисто ОСОБА_1 за кошти, які ОСОБА_2 надсилав з рейсу. Крім того, твердження ОСОБА_2 про те, що 25.06.2020 року він продав спірний автомобіль в інтересах сім`ї спростовується тим, що остання оплата за квартиру була здійснена 14.01.2020 року та 04.02.2020 року, після чого сплинуло більш 4 місяців, в зв`язку із чим, у ОСОБА_2 була можливість погасити боргові зобов`язання за рахунок грошових коштів, а не автомобіля.

10 лютого 2021 року Малиновським районним судом м. Одеси було об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Споживче товариство «Будова-Фінанс» про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації, та передано на розгляд судді Тополевій Ю.В.

У відкритому судовому засіданні сторона ОСОБА_2 свій позов підтримала в повному обсязі, проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та зустрічний позов.

У відкритому судовому засіданні сторона ОСОБА_1 свій позов та зустрічний позов підтримала в повному обсязі, визнала позов ОСОБА_2 в частині розірвання шлюбу, в іншій частині позову ОСОБА_2 заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи СТ «Будова-Фінанс» подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності дійшов наступних висновків.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вонивиникли в зв`язку із поділом майна подружжя, а тому регулюютьсяГлавою 8 СК України.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .Ю перебувають у шлюбі, зареєстрованому 11 січня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №31, що підтверджується оригіналом свідоцтва про одруження (т. 1 а. с. 16).

Від шлюбу у сторін дітей немає.

20 березня 2019 року ОСОБА_2 була надана нотаріальна згода своїй дружині ОСОБА_1 на укладення договорів асоційованого членства у споживчих товариствах для участі у статутній діяльності цих споживчих товариств шляхом вступу в асоційовані члени споживчого товариства та внесення грошових коштів у якості долі для забудови об`єкту нерухомості, а також на наступні відступлення повністю або частково прав, що випливають із договорів асоційованого членства у споживчих товариствах, на вчинення інших будь-яких правочинів щодо вказаних прав на умовах, визначених на її власний розсуд (т. 1 а. с. 209).

07 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова-Фінанс» був укладений Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ, предметом якого є майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (будівельний номер), загальною площею 95,5 кв. м. (т. 1 а. с. 41).

Судом встановлено, та визнано сторонами, що ОСОБА_1 на виконання вимог вказаного Договору за спільні кошти подружжя було внесено у період перебування у шлюбі 1929 100, 00 грн.

15 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова-Оптима» був укладений Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К, предметом якого є майнові права на нежитлове приміщення №18А за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 57).

Встановлено, та визнано сторонами, що 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 на виконання вимог вказаного Договору за спільні кошти подружжя було внесено 55000, 00 гривень.

На час звернення ОСОБА_2 до суду будівництво зазначеної квартири та нежитлового приміщення завершені, будинок введено в експлуатацію, проте майнові права на дані об`єкти ще не отримані, право власності не оформлено.

Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_5 зазначає, що оплата часток у договорах повністю здійснювалася за кошти позивача, які він отримував, як заробітну плату. Вказані обставини підтверджуються копіями банківських виписок щодо переказів ОСОБА_2 коштів на ім`я ОСОБА_1 (т. 1. А. с. 99-116). Крім того, вказані обставини визнані ОСОБА_1

Вороною ОСОБА_6 08.07.2020 року відізвана нотаріальна згода, яка раніше надавалася відповідачу, що підтверджується заявою ОСОБА_2 , посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Галій Т.С., зареєстровано у реєстрі №1247 (т. 1 а. с. 73-74).

Згідно із статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 359/898/18 провадження № 61-3703св19.

Згідно з частиною третьоїстатті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четвертастатті 65 СК Українивстановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створюєобов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповіднодо статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

За приписами статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

ОСОБА_1 , діючи в інтересах сім`ї та за згодою ОСОБА_2 , виконала грошові зобов`язання за договорами №8/123-БФ від 07.11.2018 року та №8/18А-К від 15.11.2018 року пайової участі в будівництві квартири за адресою АДРЕСА_4 та нежитлового приміщення №18А за адресою: АДРЕСА_3 , сплативши вартість об`єктів будівництва, що дає суду підстави вважати, що сторонам по справі, як подружжю, належить на праві спільної сумісної власності право вимоги передачі їм паю, як безумовного майнового права на вказані в договорах квартиру та нежитлове приміщення, а тому, вказане майно підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя.

Обгрунтовуючи позов про поділ спірного майна в частині відступлення від засади рівності часток подружжя, ОСОБА_2 зазначає, що всі кошти, які були сплачені на виконання умов договорів про асоційоване членство, сплачувалися виключно за рахунок коштів позивача, які були ним зароблені нелегкою працею в морі, знаходячись постійно під тиском, враховуючи умови його роботи, відповідач ніякого заробітку не мала, оскільки не була ніде працевлаштована за період внесення платежів. Також, позивач зазначив, що ОСОБА_1 за час подружнього життя лікувалася від безпліддя та декілька разів перебувала на стаціонарному лікуванні після проведених операцій. Проте, таке лікування не могло було бути причиною непрацездатності дружини, оскільки такі протипоказання їй рекомендовані не були, та ОСОБА_1 не мала бажання працевлаштовуватися, оскільки позивач мав дохід. З цього слідує, що ОСОБА_1 не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї.

Крім того, заробітна плата позивача шляхом безготівкових переказів надходила на особистий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», за рахунок якої ОСОБА_1 здійснила оплату за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року і на початок березня 2020 року майнові права на квартиру були оплачені у повному обсязі. Проте, після повної оплати майнових прав, на рахунок ОСОБА_1 продовжували надходити грошові кошти, за період з березня 2020 року по травень 2020 року на загальну суму у розмірі 25000 доларів США. Вказані обставини підтверджується інформацією про безготівкові грошові перекази на ім`я ОСОБА_1 та випискою за картковим рахунком відповідача (т. 1 а. с. 163-166).

Грошові кошти в розмірі 25000 доларів США є предметом спору за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , які сторони просять визнати спільним майном подружжя, та , ОСОБА_2 у своєму позові просить виділити у власність ОСОБА_2 ѕ частки грошових коштів, враховуючи відступлення від засади рівності часток подружжя, а ОСОБА_1 просить виділити їй у власність в порядку поділу майна подружжя Ѕ частку вказаних грошових коштів.

При цьому, обидві сторони заявляють про утримання спірних грошових коштів іншим із подружжя. ОСОБА_2 , обгрунтовуючи позов заявляє про те, що спірні кошти ОСОБА_1 зняла із рахунку, відкритого в ПАТ «Альфа-Банк» за період з березня по травень 2020 року, та витратила їх в своїх інтересах, а у ОСОБА_2 до вказаних грошових коштів доступу не було. В свою чергу, ОСОБА_1 , обгрунтовуючи зустрічний позов посилається на те, що спірні грошові кошти були залишені нею в квартирі, в якій сторони сумісно проживали 20.06.2020 року, коли ОСОБА_2 повернувся із закордонного рейсу та попросив її тимчасово виїхати із житлового приміщення на період перебування ОСОБА_2 на самоізоляції.

Вирішуючи спір в цій частині, суд виходить із вимог цивільного процесуального законодавства щодо обов`язку доказування.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

На підтвердження доводів щодо утримання ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 25000 доларів США ОСОБА_2 надано виписку за картковим рахунком в АТ «Альфа-Банк», із якої вбачається, що ОСОБА_1 витрачено 21.04.2020 року 8500 доларів США, 13.05.2020 року 7500 доларів США, 03.06.2020 року 9000 доларів США, а всього на загальну суму 25000 доларів США (т. 1 а. с. 163). Доказів передання вказаних грошових коштів ОСОБА_2 , як і доказів витрачання вказаних грошових коштів в інтересах сім`ї матеріали справи не містять.

Обгрунтовуючи свою позицію щодо утримання ОСОБА_2 спірних грошових коштів ОСОБА_1 посилається на те, що спірні грошові кошти залишилися в квартирі, в якій сторони сумісно проживали, разом із документами та особистими речами ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить із того, що, ОСОБА_1 реалізувала своє право звернення до правоохоронних органів по питанню утримання ОСОБА_2 її документів та особистих речей, шляхом звернення до Малиновського ВП в м. Одесі. Разом із цим по питанню заволодіння спільними грошовими коштами в розмірі 25000 доларів США ОСОБА_1 не зверталася, що було підтверджено нею в ході розгляду справи під час судового засідання.

Таким чином, наявні матеріали справи дають суду підстави для обґрунтованого висновку про те, що грошові кошти в розмірі 25000 доларів США є спільною сумісною власністю подружжя, перебувають у користуванні ОСОБА_1 та підлягають поділу відповідно до вимог статті 61 СК України.

Вирішуючи спір сторін в частині поділу майнових прав та грошових коштів в розмірі 25000 доларів США суд вважає можливим відступити від засади рівності часток подружжя, так як обставини приховання спільного майна подружжя ОСОБА_1 , та відсутність дбання останньої про матеріальне забезпечення сім`ї, встановлені судом, мають істотне значення для вирішення спору в цій частині.

Вказані обставини дають суду підстави для задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, та відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошових коштів.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації за автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2008 року випуску, суд вважає, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Встановлено, що в період шлюбу на ім`я ОСОБА_2 був придбаний автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, 2008 року випуску, тип ТЗ Легковий Універсал-В, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується відповіддю № 31/15-134аз від 10.08.2020 року (т. 1 а. с. 205).

25.06.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу, ціна якого за домовленістю сторін склала 25000 грн. (т. 1 а. с. 203).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , зокрема, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини спірного автомобіля в розмірі 143834, 51 грн. Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 розпорядився спільним майном без згоди дружини, переоформивши спільне майно на особу, яка доводиться ОСОБА_2 кумом.

В свою чергу, обгрунтовуючи заперечення проти позову, ОСОБА_2 зазначив, що спірний автомобіль був відчужений ОСОБА_3 в рахунок боргових зобов`язань, які виникли у подружжя під час шлюбу.

Із матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2019 року ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_3 10000 доларів США, необхідних для оплати пайового внеску за квартиру. Строк повернення не пізніше 31 січня 2020 року. Вказані обставини підтверджуються копією розписки (т. 2 а. с. 71).

Із цієї ж копії розписки вбачається, що 14 жовтня 2019 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу 4000 доларів США.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, ОСОБА_2 посилається на те, що кошти в розмірі 10000 доларів США він отримав в період шлюбу за договором позики, укладеним із ОСОБА_3 , а тому вони є спільною сумісною власністю подружжя, так як придбані на підставі договору, укладеного в інтересах сім`ї.

Суд погоджується із доводами ОСОБА_2 в цій частині, оскільки у випадку доведеності вказаних обставин факт отримання коштів шляхом укладення договорів та використання їх в інтересах сім`ї, зокрема на придбання майна відповідно достатті 65 СК України, не спростовує презумпцію спільного сумісного майна подружжя, а лише породжує зобов`язання другого з подружжя за вказаним договором позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року в справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) дійшла висновку, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникаютьз правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Пред`являючи позов в цій частині, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію за автомобіль, який був відчужений ОСОБА_2 на виконання боргових зобов`язань перед ОСОБА_3 , які виникли у подружжя під час перебування у шлюбі та використані в інтересах сім`ї.

При цьому, ОСОБА_1 жодним чином не підтверджено та не обґрунтовано наявність обставин, які б свідчили про те, що договір позики, підтверджений розпискою, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладений не в інтересах сім`ї, та вказані грошові кошти використані не в інтересах сім`ї.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За приписами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову на загальну суму в розмірі 7567, 20 грн., що підтверджується відповідними платіжним дорученнями (т. 1. а. с. 1, 2, 78).

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 3,24,60-71СК України, ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 137, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_7 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 , за участі третьої особи: Споживчого товариства «Будова-Фінанс», Код ЄДРПОУ 41257261, 65012, м. Одеса, вул. Осипова, 25 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний запис № 31 від 11.01.2013 року.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнові права на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року.

Визнати ОСОБА_2 пайовиком за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року та поділити майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року, відступивши від рівності часток подружжя таким чином:

- визнати право власності ОСОБА_2 на ѕ частки майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року;

- визнати право власності ОСОБА_1 на ј частки майнових на квартиру АДРЕСА_1 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/123-БФ від 07.11.2018 року.

Визнати ОСОБА_2 пайовиком за договором асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року та поділити майнові права на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року відступивши від рівності часток подружжя таким чином:

- визнати право власності ОСОБА_2 на ѕ частки майнових прав на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року;

- визнати право власності ОСОБА_1 на ј частки майнових прав на нежитлове приміщення №18А, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , що виникають з договору асоційованого членства в споживчому товаристві №8/18А-К від 15.11.2018 року.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 914215 гривень, що були перераховані компанією MARIN SHIPMANAGEMENT LIMITED на рахунок ОСОБА_1 в АТ «Альфа-Банк».

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 3/4 частки грошових коштів в загальній сумі 914215 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч двісті п`ятнадцять) гривень, а саме 685661,25 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 685661 (шістсот вісімдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят одної) гривень 25 копійок.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошових коштів залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_7 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_7 судовий збір в розмірі 7567 (сім тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 22 грудня 2022 року.

Суддя: Ю.В. Тополева