Рішення

від 23.12.2022 по справі 120/7532/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 грудня 2022 р. справа № 120/7532/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Митківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

19.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Митківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 12.09.2022 року надіслав на електронну адресу відповідача запит на інформацію в якому просив надати копії актів заготівлі дров Митківським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради за період з 01.04.2022 року по 31.08.2022 року включно.

Вказав, що листом від 16.09.2022 року відповідачем відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв`язку з недотриманням вимог частини 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На переконання позивача, підстави для відмови у наданні запитуваної інформації відсутні. Крім цього, відповідачем у наданій відповіді не дотримано вимог частини 4 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме - не зазначено по-батькові підписанта та порядок оскарження відмови, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

26.09.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.09.2022 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.10.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що електронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд сканованої копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.

Крім цього вказав, що за результатами розгляду запиту позивача від 12.09.2022 року, відповідачем листом від 16.09.2022 року відмовлено у задоволенні запиту на інформацію без належного обґрунтування, а тому визнає вимоги позивача в цій частині.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

ОСОБА_1 12.09.2022 року надіслав на електронну адресу Митківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради запит на інформацію в якому просив надати копії актів заготівлі дров Митківським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради за період з 01.04.2022 року по 31.08.2022 року включно.

За результатами розгляду вказаного запиту, листом від 16.09.2022 року №О-1 відповідачем відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв`язку з недотриманням вимог частини 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На переконання позивача, підстави для відмови у наданні запитуваної інформації відсутні. Крім цього, відповідачем у наданій відповіді не дотримано вимог частини 4 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме - не зазначено по-батькові підписанта та порядок оскарження відмови, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

За змістом статті 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657 - XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону №2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

При цьому, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За правилами статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону №2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Стаття 19 Закону №2939-VI визначає, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частинами 4,5 статті 19 Закону №2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина перша статті 20 Закону №2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 4 статті 22 Закону №2939-VI визначено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Статтею 23 Закону №2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Суд зазначає, що надання відповіді на отриманий запит має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації. При цьому, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови.

Як встановлено судом, 12.09.2022 року позивачем на електронну адресу відповідача надіслано запит на інформацію, в якому просив надати копії актів заготівлі дров Митківським закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради за період з 01.04.2022 року по 31.08.2022 року включно.

Листом від 16.09.2022 року відповідачем відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв`язку з недотриманням вимог частини 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Суд зауважує, що частиною 5 статті 19 вказаного закону визначено вимоги до запиту на інформацію.

Як вже зазначалось судом, запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Як вбачається зі змісту запиту на інформацію від 12.09.2022 року, останній відповідає вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Поряд з цим, слід вказати, що посилання відповідача на відсутність сканованої копії запиту із підписом як на підставу відмови у наданні запитуваної інформації, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно пункту 3 частини 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" підпис і дата необхідні за умови подання запиту у письмовій формі.

Враховуючи, що позивачем надіслано запит на інформацію в електронному вигляді, останнім дотримано вимог частини 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, з посиланням на пункт 5 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.03.2015 року №271, про те, що електронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд сканованої копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати, оскільки вказаний порядок визначає процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах.

В той же час, порядок процедури приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Митківському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради відсутній.

Крім цього, частиною 4 статті 13 Закону №2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відтак, твердження відповідача щодо необхідності підпису електронного звернення є безпідставним.

Крім цього, як вбачається зі змісту листа відповідача від 16.09.2022 року, яким відмовлено у наданні запитуваної інформації, останнім не дотримано вимог пункту 4 частини 4 статті 22 Закону №2939-VI, а саме - не зазначено порядок оскарження відмови.

Суд зауважує, що законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов`язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови та порядок оскарження такої відмови.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі №826/12540/17, від 28.04.2020 року у справі №820/4260/17, від 27.08.2021 року у справі №640/9835/20.

Враховуючи, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у надані запитуваної інформації та не роз`яснено порядок оскарження такої відмови, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 11.09.2019 року у справі №819/570/18.

Враховуючи, що відповідачем не надавалась оцінка порушеним у запиті питанням, останнього слід зобов`язати повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 12.09.2022 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Крім цього, позивач просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині надання повної та достовірної інформації на запит віл 12.09.2022 року.

Так, відповідно до частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначено статтею 371 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 263, п. 1-4 ч.1 статті 283 цього Кодексу, зокрема, такими є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Тобто, до негайного виконання допускаються рішення суду у справах щодо допущення суб`єктом владних повноважень бездіяльності щодо розгляду інформаційного запиту, тобто не неприйняття рішення чи нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що відповідач відмовив у наданні запитуваної позивачем інформації, тобто не допустив протиправної бездіяльності щодо розгляду інформаційного запиту, а тому наведені обставини унеможливлюють застосування інституту негайного виконання судового рішення в даній справі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звернення ухваленого судового рішення до негайного виконання.

Згідно з ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Митківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради щодо відмови у наданні відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.09.2022 року.

Зобов`язати Митківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.09.2022 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Митківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - закладу дошкільної освіти Барської міської ради(вул. Привокзальна, 1, с. Митки, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 26229556).

Суддя Дончик Віталій Володимирович