Рішення

від 26.12.2022 по справі 140/6436/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6436/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за Приватного підприємства ТРАНСКОМ АЛЬЯНС до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ТРАНСКОМ АЛЬЯНС звернулося в суд з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2022/000006/1 від 20 липня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП ТРАНСКОМ АЛЬЯНС з метою декларування товару - «сідельний тягач, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки VOLVO, FH 460, VIN - НОМЕР_1 , 2018 року виготовлення», на митний пост Волинської митниці подано електронну митну декларацію № UA205150/2022/008030 та передбачений МК України перелік документів, де в графі 42 вказано ціну товару в сумі 40000, 00 Євро.

Однак, Волинська митниця Держмитслужби не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю та прийняла рішення №UA205150/2022/000006/1 від 20 липня 2022 року про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом у сумі 50780,00 Євро з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом за ціною контракту. Звертає увагу на те, що право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно у разі надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому, позивач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару орган доходів і зборів жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості товару не навів, а надані позивачем документи не мають жодних розбіжностей та підтверджують заявлену миту вартість товару.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Жодних належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості, відповідач в оскаржуваному рішенні не наводить, обмежуючись загальними формулюваннями.

Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби від 20 липня 2022 року №UA205150/2022/000006/1 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 18.10.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву від 02.11.2022 представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Вказує на те, що під час опрацювання документів, поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205150/2022/008030 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що дані документи містять розбіжності щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, а саме:

згідно інвойсу від 11.07.2022 №2022/073 та контракту №15 від 11.07.2022 продавцем транспортного засобу є WALTECO Handel und Vermittlung von Fahrzeugen Alexey Tscherepanow, однак, в технічному паспорті НОМЕР_2 від 30.08.2018 в графах C.3 зазначений власник транспортного засобу Transportunternehmen Hoblisch, який здійснив продаж особі Alexey Tscherepanow 15.07.2022. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

банківський платіжні документи за здійснені поставки;

висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

У відповідь на запит декларант не надав додаткові документи, які б підтвердили митну вартість, чи спростували розбіжність, про що повідомив листом №20/07/22-01 від 20.07.2022 року.

Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205150/2022/000006/1 від 20 липня 2022 року та митну вартість товару визначено на рівні 50780, 00 Євро.

Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

З огляду на наведене вище, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості UA205150/2022/000006/1 від 20 липня 2022 року таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що між компанією-експортером WALTECO HANDEL und VERMITTLUNG von FAHRZEUGEN та ПП ТРАНСКОМ АЛЬЯНС 11 липня 2022 року було укладено Договір №15 щодо продажу ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» вантажних автомобілів, зокрема, VOLVO FH460 №YV2RTY0A6JB875827, 2018 року та SCHMITZ SKO 24, VIN - НОМЕР_3 2011 року. У пункті 1.3 визначено вартість транспортних засобів - VOLVO FH460 №YV2RTY0A6JB875827, 2018 року 40000,00 (сорок тисяч Євро) та SCHMITZ SKO 24, VIN - НОМЕР_3 2011 року - 11000,00 (одинадцять тисяч Євро). Загальна вартість контракту становить 51000,00 Євро, а структура оплати - попередня оплата, оплата справляється у Євро.

Умовами поставки визначено DAP. Термін дії договору - до 31 грудня 2022 року.

З метою декларування товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення марки VOLVO, модель FH 460, ідентифікаційний номер (номер шасі)- НОМЕР_1 тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12777см3, потужність двигуна 345 kW, колісна формула 4х2,бувший у використанні, к-ть місць для сидіння - 2 маса у разі максимального завантаження - 20,500 т, календарний рік виготовлення - 2018 рік, модельний рік виготовлення - 2018, Місць -1 VN/1 уповноваженою особою ТОВ «Смартброк» в інтересах ПП «ТРАНСКОМ АЛЬЯНС» подано МД №UA205150/2022/008030 та перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»:

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2022/073 від 11.07.2022;

сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №A136343 від 15.07.2022;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.08.2018;

банківський платіжний документ, що стосується товару №74 від 15.07.2022;

висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2112-4447/B від 19.07.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №15 від 11.07.2022;

договір про надання послуг митного брокера №8 від 01.11.2019;

копія митної декларації країни відправлення №22DE370283659965E2 від 15.07.2022.

Під час опрацювання документів, поданих декларантом разом з митною декларацією UA205150/2022/008030 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що дані документи містять розбіжності щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, а саме:

згідно інвойсу від 11.07.2022 №2022/073 та контракту №15 від 11.07.2022 продавцем транспортного засобу є WALTECO Handel und Vermittlung von Fahrzeugen Alexey Tscherepanow, однак, в технічному паспорті НОМЕР_2 від 30.08.2018 в графах C.3 зазначений власник транспортного засобу Transportunternehmen Hoblisch, який здійснив продаж особі Alexey Tscherepanow 15.07.2022. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, містили розбіжності, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

банківський платіжні документи за здійснені поставки;

висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

У відповідь на запит декларант не надав додаткові документи, які б підтвердили митну вартість, чи спростували розбіжність, про що повідомив листом №20/07/22-01 від 20.07.2022 року.

Таким чином, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення від №UA205150/2022/000006/1 від 20 липня 2022 року про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом на рівні 50780,00 Євро.

Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці від 20 липня 2022 року №UA205150/2022/000006/1 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2022/073 від 11.07.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №A136343 від 15.07.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.08.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару №74 від 15.07.2022; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2112-4447/B від 19.07.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №15 від 11.07.2022; договір про надання послуг митного брокера №8 від 01.11.2019; копія митної декларації країни відправлення №22DE370283659965E2 від 15.07.2022.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «сідельний тягач, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки VOLVO, FH 460, VIN - НОМЕР_1 , 2018 року виготовлення» у розмірі 40000, 00 Євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 50780, 00 Євро.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, а саме:

згідно інвойсу від 11.07.2022 №2022/073 та контракту №15 від 11.07.2022 продавцем транспортного засобу є WALTECO Handel und Vermittlung von Fahrzeugen Alexey Tscherepanow, однак, в технічному паспорті НОМЕР_2 від 30.08.2018 в графах C.3 зазначений власник транспортного засобу Transportunternehmen Hoblisch, який здійснив продаж особі Alexey Tscherepanow 15.07.2022. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість.

При цьому суд зазначає, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що покупцем товару є позивач Приватне підприємство ТРАНСКОМ АЛЬЯНС, а продавцем товару - WALTECO Handel und Vermittlung von Fahrzeugen Alexey Tscherepanow, зокрема згідно рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) №2022/073 від 11.07.2022; банківського платіжного документу, що стосується товару №74 від 15.07.2022; зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів №15 від 11.07.2022.

Надані позивачем документи підтверджують те, що покупцем товару «сідельний тягач, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки VOLVO, FH 460, VIN - НОМЕР_1 , 2018 року виготовлення» є саме позивач - Приватне підприємство ТРАНСКОМ АЛЬЯНС, а продавцем товару - WALTECO Handel und Vermittlung von Fahrzeugen Alexey Tscherepanow.

З приводу надання до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу із зазначенням у графі іншого власника, зокрема компанію Transportunternehmen Hoblisch, який здійснив продаж особі Alexey Tscherepanow, що нібито не кореспондується із продавцем-екпортером транспортного засобу, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію, видане однією державою-членом, офіційно визнає інша держава-член з метою ідентифікації транспортного засобу у міжнародному дорожньому русі або для перереєстрації в іншій державі-члені. Разом з тим, задля спрощення процедур та мінімізації бюрократичних дій, склалася практика, яка передбачає можливість неперереєстрації транспортних засобів у випадку подальшого продажу останніх. Для придбання транспортних засобів реєстрація таких не потрібна ні відповідно до європейського законодавства, ні відповідно до національних правил країни-експортера. Це також не потрібно для перепродажу транспортних засобів. Жодна з граф реєстраційного свідоцтва не є доказом права власності. Підтвердити право власності можна за допомогою договору купівлі-продажу. Свідоцтва про реєстрацію не мають завдання підтвердити право власності, а використовується як доказ права розпорядження в процесі реєстрації транспортного засобу. До того ж, відомості із свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення необґрунтовано встановлено рівень митної вартості в розмірі 50780, 00 Євро.

Крім того, щодо наявної у митниці інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

У зв`язку із чим, суд вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправними та такими, що суперечать об`єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у рішенні від 20 липня 2022 року №UA205150/2022/000006/1 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2022 року №UA205150/2022/000006/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України)

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2022 №3826.(а.с.44)

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000, 00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, позивачем надано суду договір про надання правової допомоги №31-ЮП від 05.09.2022, укладений між Приватним підприємством ТРАНСКОМ АЛЬЯНС та Адвокатським бюро КРЮЧКОВА, попередній рахунок від 14.09.2022 №14/09-22, акт приймання-передачі наданих послуг №1-000000325, платіжне доручення від 13.10.2022 №3827.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір є надмірним. При цьому, суд зазначає, що оскільки дана справа є незначної складності, розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, тому відшкодуванню підлягають судові витрати на правову допомогу в сумі 2 000,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2481,00 грн та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205150/2022/000006/1 від 20 липня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства ТРАНСКОМ АЛЬЯНС судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Приватне підприємство ТРАНСКОМ АЛЬЯНС (45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 14, код ЄДРПОУ 40048708).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

СуддяЮ.Ю. Сорока