Рішення

від 27.12.2022 по справі 160/16097/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року Справа № 160/16097/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «АГРОМАШІНВЕСТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «АГРОМАШІНВЕСТ» (далі позивач, ТОВ НВП «АГРОМАШІНВЕСТ», Товариство) звернулось до суду з позовною заявою до Одеської митниці (далі відповідач, Митниця), в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 від 27.05.2022 року Одеської митниці.

2. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000270 від 27.05.2022 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200119/2 від 27.05.2022 року Одеської митниці.

4. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000269 від 27.05.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ НВП «АГРОМАШІНВЕСТ», з метою митного оформлення товарів, визначених в додатках 13, 13/1 та 14 до контракту №04/04-2017-1 від 03.04.2017 року, через представника подало до Одеської митниці Державної митної служби України митні декларації №UA500500/2022/013477 та №UA500500/2022/013478 від 26.05.2022 року та документи, передбачені частинами другою та третьою статті 53 Митного кодексу України. Митну вартість було заявлено за першим методом (за ціною договору). Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у вищевказаних деклараціях у зв`язку з тим, що згідно до п.9.2 контракту, витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Однак, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути, неможливістю надання запитуваних документів від постачальника, позивачем не було подано додаткових документів, в результаті чого відповідачем прийнято оскаржувані рішення та картки відмови. Зауважив, що відповідачем відмовлено декларанту у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийняті рішення про її коригування, у графі 33 якого митний орган вказав, що митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України через те, що неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ. Проте, відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано: обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Також позивач наголошував на тому, що відповідно до висновків експерта №ГО-400 від 14.06.2022 року та №ГО-406 від 14.06.2022 року, ринкова вартість товару, отриманого згідно з контрактом №04/04-2017-1 від 03.04.2017 року, додатками до нього, інвойсами, враховуючи його якісні характеристики, кількість замовленого та отриманого товару, вартісні показники в межах аналогічної продукції інших виробників, необхідну для транспортування упаковку, відповідає кон`юнктурі ринку та може становити ту вартість, що була задекларована. На підставі викладеного позивач вважає, що оскаржувані рішення та картки відмови були прийняті митним органом безпідставно, з порушенням регламентованого митним законодавством порядку, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження безповідомлення учасників справи.

16.11.2022 року через систему «Електронний суд» представником відповідача було сформовано відзив на позовну заяву, який зареєстровано судом 21.11.2022 року. У відзиві представник відповідача не погоджується з адміністративним позовом та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями №UА500500/2022/013478 від 26.05.2022, №UА500500/2022/013477 від 26.05.2022 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.9.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № /04-2017-01 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У банківських платіжних дорученнях від 24.03.2022 №11, від 06.04.2022 №12 наявне посилання на проформи інвойси, які до митного оформлення не надано. Оскільки в документах, які надані позивачам до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Зауважив, що у рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. На підставі викладеного, Одеська митниця вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ НВП «АГРОМАШІНВЕСТ».

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 квітня 2017 року між Неmа Exim Ticaret Anonim Sirketi (Туреччина) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством «АГРОМАШІНВЕСТ» (покупець) було укладено контракт №04/04-2017-1 відповідно до якого Продавець продає, а покупець купує трансмісії, передні мости і запасні частини до сільськогосподарської техніки (товар), включаючи стандартне пакування для транспортування автотранспортом.

Згідно з п.8.1 контракту, товар постачається згідно з правилами INCOTERMS 2010 і обумовлюються в додатках до контракту окремо на кожну партію товару.

Відповідно до п.9.2 контракту, вартість тари та пакування входить у вартість товару, що поставляється.

Поставка товару здійснюється продавцем партіями. На кожну партію товару сторони контракту узгоджують та затверджують додаток (специфікацію) до контракту.

08.02.2022 року було укладено Додаток 13/1 до контракту №04/04-2017-1 на поставку деталей до сільськогосподарської техніки на загальну суму 970,31 євро. Додатком 13/1 визначено умови доставки EXW Cercezkoy, Tekindag, Turkey.

Відповідно до умов Додатку 13/1, оплата товару відбувається на умовах 100% передплати.

Оплата товару позивачем підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №5 від 15.02.2022 року на суму 970,31 євро.

10.02.2022 року було укладено Додаток 13 до контракту №04/04-2017-1 на поставку деталей до сільськогосподарської техніки, зокрема запасних частин для с/г тракторів: HFA200330M Front ахlе (Передній міст); НТА100300М 95hp Transaxle 12х12 (Трансмісія), на суму 58040,00 евро та інші деталі на суму 1080, евро (загальна сума 59120,00 євро) . Додатком 13 визначено умови доставки EXW Cercezkoy, Tekindag, Turkey.

Відповідно до умов Додатку 13, оплата товару відбувається на умовах передплати у розмірі 50% від суми замовлення та оплати інших 50% від суми замовлення за тиждень до відвантаження товару.

Оплата товару позивачем підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №9 від 22.02.2022 року та №11 від 24.03.2022 року на суму 29 560,00 євро кожна.

23.03.2022 року було укладено Додаток 14 до контракту №04/04-2017-1 на поставку деталей до сільськогосподарської техніки, зокрема запасних частин для с/г тракторів: HFA200330M Front axle (Передній міст); НТА100300М 95hp Transaхle 12х12 (Трансмісія), на суму 58040,00 євро та інші деталі на суму 1080, евро (загальна сума 59120,00 євро) . Додатком 14 визначено умови доставки EXW Cercezkoy, Tekindag, Turkey.

Відповідно до умов Додатку 14, оплата товару відбувається на умовах передплати у розмірі 50% від суми замовлення, інші 50% від суми замовлення оплачуються протягом 30 днів відвантаження товару.

Оплата товару позивачем підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №12 від 06.04.2022 року на суму 59120,00 євро.

В межах вказаного контракту позивач імпортував товари до України і заявляв їх до митного оформлення.

З метою митного оформлення товарів, визначених в додатках 13, 13/1 та 14 до контракту, ТОВ НВП «АГРОМАШІНВЕСТ» через представника подав до Одеської митниці митні декларації №UA500500/2022/013477 та №UA500500/2022/013478 від 26.05.2022 року разом із документами.

Разом із митною декларацією №UA500500/2022/013477 позивачем надані митному органу наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ХЕ02022000000272 від 13.05.2022;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 5432146 від 16.05.2022;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) ХЕ02022000000272 від 13.05.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 12 від 06.04.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення 180522/2 від 18.05.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 14 від 10.02.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 23.11.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 04/04-2017-01 від 03.04.2017;

- договір про надання послуг митного брокера MDV-2112/8 від 01.12.2021;

- інші некласифіковані документи 15/1922600 від 31.10.2019, UA/201211367/1011/00 від 10.12.2018, технічні характеристики від 17.05.2022.

Разом із митною декларацією №UA500500/2022/013478 позивачем надані митному органу наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ХЕ02022000000184 від 13.05.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ХЕ02022000000271 від 13.05.2022;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 5432147 від 16.05.2022;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) ХЕ02022000000184 від 13.05.2022;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) ХЕ02022000000271 від 13.05.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 11 від 24.03.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 5 від 15.02.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару 9 від 22.02.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення 180552/1 від 18.05.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 13 від 10.02.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 13/1 від 08.02.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 23.11.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 04/04-2017-01 від 03.04.2017;

- договір про надання послуг митного брокера MDV-2112/8 від 01.12.2021;

- інші некласифіковані документи 15/1922600 від 31.10.2019, UA/201211367/1011/00 від 10.12.2018, технічні характеристики від 17.05.2022.

В митній декларації №UA500500/2022/013477 митну вартість було заявлено за першим методом (за ціною договору) в розмірі 58 040,00 євро за першу позицію митної декларації.

В митній декларації №UA500500/2022/013478 митну вартість було заявлено за першим методом (за ціною договору) в розмірі 58 040,00 євро за першу позицію митної декларації.

У зв`язку з тим, що на думку відповідача, подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Одеською митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - експортну митну декларацію; - каталоги, специфікації фірми, прайс-листи виробника товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

27.05.2022 декларантом були надіслані електронні повідомлення стосовно митних декларацій №UA500500/2022/013478 від 26.05.2022 та №UA500500/2022/013477 від 26.05.2022, в яких вказано, що додаткові документи надати позивач не має можливості, тому просив здійснити митне оформлення товарів на підставі наданих документів.

27.05.2022 року відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 та №UА500500/2022/200119/2, якими скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів в митних деклараціях №UUА500500/2022/013477 та №UА500500/2022/013478 від 26.05.2022 року, а також складені відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2022/000270 та №UА500500/2022/000269 від 27.05.2022 року.

Відповідач у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 зазначив, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № 04/04-2017-01 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У банківському платіжному дорученню від 06.04.2022 №12 наявне посилання на проформу інвойс ргоf.inv.А2303 dat 23.03.22, яку до митного оформлення не надано.

Відповідач у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200119/2 зазначив, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.9.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № 04/04-2017-01 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; У банківському платіжному дорученню від 24.03.2022 №11 наявне посилання на проформу інвойс ргоf.inv.А1002 dat 10.02.22,арреndіх, яку до митного оформлення не надано.

Враховуючи зазначені обставини, митний орган прийшов до висновку, що в поданих позивачем документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому неможливо визнати заявлену митну вартість товарів. Також відповідач звернув увагу на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення.

Наведені обставини стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Для коригування митної вартості товарів, відповідач обрав метод визначення митної вартості товарів - резервний.

Скориставшись правом, визначеним п.2 ч.3 ст.52 МК України підприємство задекларувало зазначену партію товару, а Митниця випустила товар у вільний обіг за митними деклараціями зі сплатою митних платежів та податків у розмірі відповідно до рішень про коригування.

Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 та №UА500500/2022/200119/2 від 27.05.2022 року, а також картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2022/000270 та №UА500500/2022/000269 від 27.05.2022 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.52 Митного кодексу України(далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

За нормами ч.2ст.52 МК Українидекларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2ст. 53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3ст. 53 МК Україниу разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1ст.54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.6ст.54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до положень МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч.1ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно дост.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначеніст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положеньст. 64 МК Україниу разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товарів було скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2, Митниця зазначає про виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № 04/04-2017-01 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- у банківському платіжному дорученню від 06.04.2022 №12 наявне посилання на проформу інвойс ргоf.inv.А2303 dat 23.03.22, яку до митного оформлення не надано.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200119/2, Митниця зазначає про виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.9.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № 04/04-2017-01 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- у банківському платіжному дорученню від 24.03.2022 №11 наявне посилання на проформу інвойс ргоf.inv.А1002 dat 10.02.22,арреndіх, яку до митного оформлення не надано.

Також відповідач звернув увагу на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення.

З наведеними підставами для витребування у відповідача додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови суд не погоджується, з огляду на наступне.

Щодо доводів позивача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

З вищенаведеної норми випливає, що до ціни товару необхідно додати такі витрати понесені продавцем, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, такі витрати додатково включаються до ціни товару лише у тому випадку, якщо вони понесені покупцем та не були включені до ціни товару.

В свою чергу, як зазначає сама Митниця, згідно з п.9.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 №04/04-2017-01 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару.

Наведені обставини свідчать про те, що покупцем не було понесено додаткових витрат на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а такі витрати, згідно умов договору, вже були включені у вартість товару, що фактично була сплачена.

Отже, доводи відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів відповідача про те, що у банківському платіжному дорученні від 06.04.2022 №12 наявне посилання на проформу інвойс ргоf.inv.А2303 dat 23.03.22, а у банківському платіжному дорученні від 24.03.2022 №11 наявне посилання на проформу інвойс ргоf.inv.А1002 dat 10.02.22,арреndіх, які до митного оформлення не надано, що унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № 04/04-2017-01 після відвантаження партії товару продавець відправляє покупцю засобами факсимільного зв`язку або електронної пошти наступні документи: інвойс, митна декларація, пакувальний лист, сертифікат походження товару.

Як встановлено з матеріалів справи, для митного оформлення товарів позивачем разом із митними деклараціями були надані: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ХЕ02022000000184 від 13.05.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ХЕ02022000000271 від 13.05.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ХЕ02022000000272 від 13.05.2022, які надавались позивачу постачальником на виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.04.2017 № 04/04-2017-01.

Жодних зауважень до наданих позивачем інвойсів Митницею не було висунуто, інформація про виявлені розбіжності відносно наданих інвойсів відсутня.

В свою чергу, проформа-інвойс (іншими словами рахунок-проформа) у міжнародній комерційній практиці, документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару.

Наведені обставини свідчать про те, що відсутність у наданих до митного оформлення товарів таких документів як проформа-інвойс, враховуючи наявність належним чином оформлених комерційних інвойсів, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів та не може бути перешкодою у перевірці правильності визначення митної вартості самого товару.

Отже, доводи відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах проформи-інвойса ргоf.inv.А2303 dat 23.03.22 та проформи-інвойса ргоf.inv.А1002 dat 10.02.22,арреndіх, які зазначались у платіжних документах, що унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими та безпідставними.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що наведені відповідачем підстави, жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час, відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачене частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ НВП «АГРОМАШІНВЕСТ» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), а ті розбіжності, які стали підставою для прийняття спірних рішень є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають фактичним обставинам справи, натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень Митниці, в них міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення подібного товару і не проведено детальне дослідження декларації з доданими до неї документами. В графі 33 оскаржуваних рішень зазначено номер митної декларації за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, сума митної вартості за кг. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках, вага одиниці товару, вага партії товару, замість назви товару вказано по товару №1, не зазначено виробник та відправник товару, умови поставки, розрахунок митної вартості тощо.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 від 27.05.2022 року, № UА500500/2022/200119/2 від 27.05.2022 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2022/000270 від 27.05.2022 року, №UА500500/2022/000269 від 27.05.2022 року були прийняті відповідачем безпідставно, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 та №UА500500/2022/200119/2 від 27.05.2022 року, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000270 та №UА500500/2022/000269 від 27.05.2022 року.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «АГРОМАШІНВЕСТ» (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Дмитра Кедріна, буд.66, корпус 1, код ЄДРПОУ 21871012) до Одеської митниці (65078, Одеська обл., м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200120/2 від 27.05.2022 року Одеської митниці.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000270 від 27.05.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200119/2 від 27.05.2022 року Одеської митниці.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2022/000269 від 27.05.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством «АГРОМАШІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 21871012) сплачений судовий збір у розмірі 7443,00 грн.,

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022 р.

Суддя О.М. Неклеса