Рішення

від 26.12.2022 по справі 380/9382/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9382/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО Кобер» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛ-КО Кобер» (07442, Київська обл., Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд.156, ЄДРПОУ 33061594, далі позивач) до Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, ЄДРПОУ 43971343, далі відповідач), у якій позивач просить:

-визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2021/900017/2 від 21.10.2021 та Картку відмови у митному оформленні №UA209170/2021/01412 від 21.10.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обґрунтовуючи сумніви у правильності зазначеної уповноваженою особою декларанта митної вартості товарів у електронному повідомленні відповідача від 18.10.2021 не було вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Подані позивачем до митного оформлення документи не містили розбіжностей, які мали впливати на правильність визначення митної вартості, не мали наявні ознаки підробки та навпаки містили всі відомості, що підтверджували числові значення складові митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари та які підтверджували митну вартість у митній декларації. Однак, не заважаючи на це, відповідачем в порушення вимог ч.3 ст.53 МК України направлено 18.10.2021 уповноваженій особі декларанта повідомлення про необхідність подання додаткових документів. Не зважаючи на порушення відповідачем ст.53-54 МК України при скеруванні повідомлення про необхідність подання додаткових документів, уповноваженою особою позивача протягом 18.10.2021 19.10.2021 до митного органу було подано додаткові документи, зокрема рахунок фактуру про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно експедиційні послуги №759 від 13.10.2021, прейскурант (прайс лист) виробника товару №163351 від 01.09.2021, копія митної декларації країни відправника, попереднє митне оформлення та додаткові документи до нього, видаткові накладні, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-1085 від 19.10.2021, в якому здійснено порівняння цінової інформації з зовнішніми незалежними джерелами. Тому вважає, що на момент здійснення контролю заявленої митної вартості по митній декларації №UA209170/2021/082061 Львівська митниця мала 16 документів, які підтверджували заявлену митну вартість та які не містили розбіжностей, а навпаки містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Окрім того вказує, що в електронному повідомленні митного органу від 20.10.2021 про обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем сторонами контракту поставки та дистрибуції №01/16 від 28.12.2015, впливає на заявлену декларантом митну вартість нічого не зазначено. Також вказує, стверджуючи про пов`язаність продавця та покупця по договору №01/16 від 28.12.2015 відповідач не вказує, чому ці взаємовідносини вплинули на ціну тільки товару №10 та №11, в той час, коли було задекларовано 22 коди товарів за УКТ ЗЕД, тобто на 2 товари це впливає, а на 20 не впливає. Також в спірному рішенні не зазначено комерційні умови щодо ідентичних або подібних товарів, в тому числі обсяги партії, умови поставки, період постачання, країна походження, країна відправлення, метод визначення митної вартості тощо.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № UA209170/2021/082061 від 18.10.2021 було опрацьовано інформацію, що міститься в поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне: митна вартість імпортованих товарів на може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МК України. Львівська митниця має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта. Декларантом не виконані вимоги ч.18 ст.58 МК України (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положенням ст.62,63 МК України). Для товару №10 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (мт.59 МК України) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209170/2021/73556 від 18.09.21. Для товару №11 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2г (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100380/2021/21687 від 27.08.2021. Коригування на обсяг партії та комерційнім рівні не проводилось. Сума донарахованих митних платежів за рішенням № UA209170/2021/900017/2 від 21.10.2021 27192,90 грн. Зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанту, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Декларантом не виконані вимоги ч.18 ст.58 МК України (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положенням ст.62,63 МК України). Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В наданому «висновку за результатами цінового моніторингу» №Ц-1085 від 19.10.21, не здійснено порівняння цінової інформації з зовнішніми незалежними джерелами. Відповідно до ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, каталоги; специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України. Тому вважає, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою від 11.07.22 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 01.08.22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство «АЛ-КО Кобер» (дистриб`ютор) відповідно контракту поставки та дистрибуції №-1/16 від 28.12.2015, укладеного з компанією «ALOIS KOBER GmbH» (виробник) придбавало товар. Відповідно до розділу 1 контракту, виробник продає, а дистриб`ютор купує продукцію контракту, асортимент якої уточнюється в рахунках, які додаються до кожної конкретної поставки. Починаючи з 01.01.2016 виробник доручає дистриб`ютору збут продукції контракту відповідно до розділу 2 в зоні ринкової відповідальності відповідно до розділу 3. Дистриб`ютор купує і продає продукцію контракту від свого імені і за свій рахунок. Він не уповноважений представляти виробника в правових угодах. Відповідно до розділу 2 контракту, продукцією контракту, що зазначена в додатку №1 цього контракту є продукція із галузі автомобільної техніки. Спеціальні умови для дистриб`ютора встановлені до укладення цього контракту є збереженими і захищеними. Відповідно до розділу 8 контракту, виробник продає продукцію контракту дистриб`ютору за трансфертними цінами, що застосовуються на момент укладення відповідно контракту купівлі продажу згідно з загальним прайс листом. Всі ціни виробника вказані без врахування податку на додану вартість. Дистриб`ютор несе всі державні податки пов`язані з імпортом продукції контракту в зону ринкової відповідальності, як наприклад, мито. У день відвантаження продукції контракту виробник направляє дистриб`ютору по електронній пошті копію пакувального листа, копію рахунку фактури, копію CMR, копію експортної декларації.

18.10.2021 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта подав до Львівської митниці митні декларацію № UA209170/2021/082061, до якої долучено документи: декларація митної вартості, контракт поставки та дистрибуції №01/16 від 28.12.2015 та додатки до нього, інвойс №90911936 від 13.10.2021, довідка про транспортно експедиційні витрати №400 від 13.10.2021, копія митної декларації країни відправлення №21DE965662596632Е7 від 13.10.2021, договір транспортного експедирування №170207-001 від 07.12.2017.

18.10.2021 позивачем отримано повідомлення від митниці декларанту про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

«якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару;

висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості».

Уповноваженою особою декларанта ТОВ «Ал-Ко Кобер» 18.10.2021-19.10.2021 до митного органу були надані такі документи:

-рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно експедиційні послуги №759 від 13.10.2021;

-прейскурант (прайс лист) виробника товару №163351 від 01.09.2021;

-копія митної декларації країни відправлення №21DE965662596632Е7 від 13.10.2021;

-попереднє митне оформлення та додаткові документи до нього №UA205030/2021/009883 від 10.05.2021;

-попереднє митне оформлення та додаткові документи до нього по МД №UA209170/2021/064312 від 16.08.2021;

-попереднє митне оформлення та додаткові документи до нього МД №UA209170/2021/039953 від 22.05.2021;

-попереднє митне оформлення та додаткові документи до нього МД №UA209170/2021/049845 від 25.06.2021;

- видаткова накладна №АЛ-00013500 від 30.08.2021;

-видаткова накладна №АЛ-00015581 від 07.10.2021;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-1085 від 19.10.2021, в якому здійснено порівняння цінової інформації з зовнішніми незалежними джерелами.

20.10.2021 відділом митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці шляхом направлення електронного повідомлення, зазначено: У Львівській митниці наявна інформація про те, що митна вартість на подібні товари імпортовані між непов`язаними суб`єктами ЗЕД є вища ніж заявлена Вами виходячи з цього є підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну товарів №10, №11. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно дост.53 МКУ, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам».

У відповідь на вказане повідомлення позивач надіслав відповідь, відповідно до якої вказав, що не вважає отримане повідомлення письмовою консультацією митного органу, оскільки у повідомленні відсутнє обґрунтування щодо вартості товарів 10,11. Вказав, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України не вплинули на ціну оцінюваних товарів. В даному випадку, у наявності в митного органу є всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики, а відтак митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару. Повідомив, що декларантом надані всі необхідні документи для підтвердження митної вартості, відповідно до ч.2,3 ст.53 МК України, а також документи, передбачені ч.4 ст.53 МК України, щодо відчуження оцінюваних товарів, а також повідомлено, що на даний час більше додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість декларант надати немає можливості про що зазначено в листі від 19.10.2021. Також інформовано, що час для здійснення митного оформлення вантажу відповідно до ч.1,2 ст.255 МК України закінчився 20.10.2021.

Згідно з оформленою відповідачем карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209170/2021/01412 від 21.10.2021 у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з таких причин: Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр.12,45,46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 21.10.2021 №UA209170/2021/900017/2) ст.54 п.6, ст.55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 №450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 №631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». У рішенні вказано, що таке прийнято за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює а також інших документів, наданих відповідно до МК України, а саме:

-рахунок фактура (інвойс) 90911936 від 13.10.2021;

-автотранспортна накладна №0011238 від 13.10.2021;

-декларація про походження товару №90911936 від 13.10.2021;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару №400 від 13.10.2021;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.12.2015;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 28.12.2015;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 01.08.2018;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 28..12.2015;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 28.12.2015;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 28.12.2015;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №01/16 від 28.12.2015;

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) №6 від 25.01.2016;

-доповнення до внутрішнього договору (контракту) №8 від 18.05.2016;

-доповнення до внутрішнього договору (контракту) №9 від 15.12.2017;

-договір про надання послуг митного брокера №10-04/108-09 від 22.04.2009;

-договір (контракт) про перевезення №170207-001 від 07.02.2017;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №7677808;

-Декларація інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №90911936 від 13.10.2021;

-Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA209170/2021/082061 від 18.10.2021.

21.10.2021 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209170/2021/900017/2.

Згідно п.33 вказаного рішення, обставинами прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено:

митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МКУ. Галицька митниця Держмитслужби має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта.

Декларантом не виконані вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформацію щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положеннями статей 62 та 63 МКУ).

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В наданому «висновку за результатами цінового моніторингу» №Ц-1085 від 19.10.2021, не здійснено порівняння цінової інформації з зовнішніми незалежними джерелами.

Відповідно до ст.53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару;

висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. Для товару №7 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) з причин відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-УІ розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209170/2021/73556 від 18.09.2021.

Для товару №11- неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні або подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2г(ст.64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-УІ розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100380/2021/21697 від 27.08.21. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49,50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу(частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч. 1ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3ст. 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей , що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року та інших.

Як видно з матеріалів справи, позивач надав відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Щодо обґрунтованості того, що Львівська митниця має достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами).

Як вбачається з декларації митної вартості від 18.10.2021, у графі « 9а» декларантом вказано про пов`язаність продавця і покупця, у графі « 9б» вказано, що взаємозалежність продавця і покупця на ціну товару не вплинула.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами.

Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року.

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Окрім того, відповідно до п.12-17 ст.58 МК України:

12. Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

13. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

14. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

15. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

16. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

17. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Однак, відповідач не надав суду доказів надання декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У матеріалах справи міститься висновок експерта Київської обласної (регіональної) торгово промислової палати Челнокової Ю.І. №Ц-1085 від 19.10.2021 за результатами проведення цінового моніторингу контрактної вартості товару: комплектуючі для автомобільних причепів, що ввозиться згідно Контракту №01/16 від 28.12., відповідно до якого, в результаті аналізу наданих документів з урахуванням цінової пропозиції постачальника щодо вартості товару експертом встановлено, що контрактна вартість товару (комплектуючі для автомобільних причепів), що ввозиться згідно Контракту №01-16 від 28.12.2015 та Інвойсу №90911936 від 13.10.2021, з урахуванням величини партії, форми оплати та поставки (FCA), є обґрунтованою, відповідає ціноутворюючим факторам ринку.

Щодо зауважень митниці до висновку експерта Київської обласної (регіональної) торгово промислової палати Челнокової Ю.І. №Ц-1085 від 19.10.2021 суд вважає доводи відповідача помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Відповідно до ст. 11 вищезазначеного закону торгово-промислові палати України мають право у тому числі проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 № 227, Державну митну службу України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами зазначений висновок в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.

Стосовно доводів відповідача, що декларантом не виконані вимоги частини 18 ст. 58 МК України (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положеннями ст. ст. 62,63 МК України). У зв`язку із чим, відповідач вважає, що має достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість товарів є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами) суд зазначає, що у постанові від 26.11.2020 у справі № 826/2313/16 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем і покупцем вплинула на митну вартість задекларованих товарів, покладається на митний орган. У разі якщо митний орган не справляється з цим обов`язком, то слід вважати, що взаємовідносини, зазначені в ч 12 ст. 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до вимог ч. 12 -14ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, законодавець покладає на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, натомість відповідач переклав обов`язок доведення відсутності впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару.

Оскільки відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Зазначений вище висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зокрема постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/2314/16 (№К/9901/13163/18) від 26 серпня 2018 року, постановою Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у справі №826/27058/15 (№/9901/35148/18) від 4 квітня 2018 року.

Законом України від 10.04.2008 № 250Л/І Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ).

Крім того, доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч.18 ст.58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Так, п.2 ст.1 Угоди визначено: Згідно з підпунктом "а", під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов' язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Згідно з пп."b", під час продажу між пов`язаними між собою особами контрактна вартість приймається, а товари оцінюються відповідно до положень п.1, якщо імпортер продемонструє, що така вартість є досить наближеною до однієї з таких вартостей, які мають місце в той самий час або майже в той самий час: контрактної вартості під час продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних товарів для експорту до тієї самої країни імпорту; митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначених згідно з положеннями ст.5; митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначених згідно з положеннями ст. 6.

Під час застосування зазначених вище критеріїв повинно бути належним чином ураховано продемонстровані різниці в комерційних рівнях, кількісних рівнях, перерахованих у ст.8 елементах і витратах, понесених продавцем під час продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесених продавцем під час продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Відповідно до пп."с", критерії, викладені в пп."b" п.2, повинні використовуватися за ініціативою імпортера й тільки з метою порівняння. Не може встановлюватися замінник вартості згідно з положеннями пп."b" п.2 (пп."b" та пп."с" відповідають ч.ч.18,19, 20 ст. 58 МК України).

Надаючи тлумачення умовам, передбаченим вищезазначеним підпунктам, в Угоді зазначено наступне: "Підпункт "а" п.2 та підпункт "" п.2 надають різні засоби встановлення прийнятності контрактної вартості. Підпункт "а" п.2 передбачає, що якщо покупець і продавець пов`язані між собою, то повинні бути вивчені обставини навколо продажу, а контрактна вартість приймається як митна вартість за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Не передбачається вивчення обставин у всіх випадках, коли продавець і покупець пов`язані між собою. Таке вивчення буде вимагатися тільки тоді, коли існують сумніви стосовно прийнятності ціни. Якщо митна адміністрація не має сумнівів стосовно прийнятності ціни, вона має бути прийнята без запиту подальшої інформації від імпортера. Якщо митна адміністрація не в змозі прийняти контрактної вартості без подальшого запиту, вона повинна надати імпортеру можливість надати таку додаткову детальну інформацію, яка може бути необхідною, для того, щоб вивчити обставини навколо продажу. У цьому зв`язку митна адміністрація повинна бути готовою до вивчення відповідних аспектів операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну. Якщо можна показати, що покупець і продавець, хоча вони і пов`язані між собою відповідно до положень ст.15, здійснюють покупки і продаж один одному так, як ніби вони не були пов`язані, це підтвердить, що відносини не вплинули на ціну".

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

Разом з тим, відповідачем не було зазначено та аргументовано при митному оформленні, що саме вплив пов`язаності продавця з покупцем на ціну товару є причиною відмови.

Посилання на ч. 18 ст. 58 МК України як на підставу правомірності спірного рішення на те, що позивач мав за своєю ініціативою підтвердити відсутність впливу взаємозв`язку на ціну товару при продажу між пов`язаними особами, суд вважає необґрунтованими, оскільки положення ч. 18 ст. 58 у взаємозв`язку з іншими положеннями статті 58 Митного кодексу України слід розуміти так, що за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 МК України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог ч. ст. 58 МК України та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (ч. статті 58 Митного кодексу України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку (ч. 15 ст. 58 МК України).

Судом встановлено з матеріалів справи, що фактично висновок відповідача про вплив взаємопов`язаності позивача та продавця на ціну товару ґрунтується на тому, що вартість заявленого до митного оформлення товару є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між непов`язаними особами. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує джерела отримання такої інформації, які не підтверджує факт наявності іншого розміру митної вартості, що є більшою за митну вартість розраховану позивачем.

Суд зазначає, що відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.

Відповідачем при надсиланні запиту щодо надання додаткових документів на підставі ч. 4 ст. 53 МК України не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену митну вартість товару, як і не було наведено конкретних обставин, на підтвердження яких було витребувано додаткові документи. Відповідно, взаємозв`язок між продавцем та покупцем повинен вважатися таким, що не вплинув на митну вартість товару, а посилання у спірному рішенні на ненадання додаткових документів як на підставу для прийняття рішення є необґрунтованим.

Суд дійшов висновку щодо безпідставності та неправомірності коригування відповідачем заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ «АЛ-КО Кобер».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №209170/2021/900017/2 від 21.10.2021 про коригування митної вартості товарів.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UА209170/2021/01412 від 21.10.2021.

4.Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО Кобер" (ЄДРПОУ 33061594, місцезнаходження: 07442, Київська обл., Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 156) судовий збір в сумі 4962 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна