Рішення

від 27.12.2022 по справі 420/16392/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16392/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091), за участю третьої особи Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка Олександра Сергійовича (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за участю третьої особи Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка Олександра Сергійовича за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденко Олександра Сергійовича від 25.10.2022 винесену в рамках виконавчого провадження № 69730368, про накладення штрафу на боржника - Головне управління ДПС в Одеській області у загальному розмірі 5100 грн., за невиконання рішення суду по справі № 420/26361/21.

Позивач із зазначеною постановою про накладання штрафу не погоджується, вважає її протиправною, з огляду на що просить суд її скасувати з наступних підстав.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року позов Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДУКАТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.07.2021 року № 3367, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 29.07.2021 року № 3367 про відповідність Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДУКАТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Приватне виробничо-комерційне підприємство «ДУКАТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДУКАТ» (код ЄДРПОУ 24535786) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року замінено сторону виконавчого провадження (боржника) по справі № 420/26361/21 з Головного управління ДПС в Одеській області на Головне управління ДПС в Одеській області.

26.08.2022, державним виконавцем відділу відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон), винесена постанова №69730368 з виконання виконавчого листа № 420/26361/21 про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження та зобов`язано боржника невідкладно виконати рішення суд.

26.08.2022, відповідно до частини четвертої ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі передбаченому частиною третьою ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» 26000,00 грн.

26.08.2022 року, керуючись ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 13.09.2022за вих. №12562/5/15-32-18-02-05, який надійшов на адресу відділу 20.09.2022, повідомлялося, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165,з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.02.2022 № 1 прийнято рішення від 01.06.21 № 1344 про відповідальність ПВКПП «Дукат» критеріям ризиковості платника податку. Станом на 25.10.2022, вимоги виконавчого листа не виконані.

25.10.2022, державним виконавцем відповідно до вимог статей 63,75 Закону, за невиконання рішення, було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року по справі № 420/26361/21 ним не виконано та не можливо виконати оскільки, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області до надходження рішення суду яке набрало законної сили відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Постанови № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.03.2022 (Повідомлення № 1) по ПВКП "ДУКАТ" прийнято нове рішення від 01.06.2022 poky No 1344 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, ПВКП "ДУКАТ" під час судового розгляду справи №420/26361/21 скористалось правом на надання повідомлення та документів на розгляд комісії, та отримало нове рішення про відповідність критеріям ризиковості, яке в рамках судової справи не оскаржувалось.

Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено лист від 13.09.2022 №12562/5/15-32-18-02-05 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому серед іншого зазначено, про наявність у Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДУКАТ» нового рішення від 01.06.2022 №1344 про відповідність останнього п. 8 критеріям ризиковості платника податку, яке не було предметом оскарження у справі 420/26361/21 та інформація про оскарження якого до контролюючого органу не надходила.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Зокрема, згідно з ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.

Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що порядком зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок) визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку).

Відповідно до Порядку у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня також розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4 до Порядку).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Проте позивачем доказів проведення засідання комісії регіонального рівня щодо виключення ПВКП "ДУКАТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості на підставі рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 29.07.2021 року №3367 про відповідність Приватного виробничо-комерційного підприємства «ДУКАТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку до суду не надано.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, жодних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та рішень, до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091), за участю третьої особи Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пхіденка Олександра Сергійовича (вул.Розумовська,37, м.Одеса, 65091) про скасування постанови - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.