Ухвала

від 27.12.2022 по справі 420/17442/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17442/22

У Х В А Л А

27 грудня 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідачів Євдакової Д.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом фермерського господарства «АГРОДІЯ П.І.» (66400, Одеська область, Ананьївський район, м.Ананьїв, вул. Дзержинського, 17, кв.5, код ЄДРПОУ 34109013) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 01.12.2022 надійшла позовна заява фермерського господарства «АГРОДІЯ П.І.» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №65366/34109013/2 від 25 листопада 2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №2 від 23 лютого 2022 року, складену Фермерським господарство «АГРОДІЯ П. І.», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Позовні вимоги фермерське господарство «АГРОДІЯ П.І.» обґрунтовує тим, що позивач належить до реального сектору економіки. Позивачем була складена податкова накладна №2 від 23 лютого 2022 року на ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» на суму 447490,77 грн, у т.ч. ПДВ 54 955,01 грн, однак реєстрація вказаної податкова накладна була зупинена Комісією Головного управління ДПС в Одеській області (далі Відповідач-1) 04 липня 2022 року (квитанція від 04 липня 2022 року). Підставою зупинення реєстрації податкової накладної згідно квитанції є посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зокрема, зазначено, що коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1001, , відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, вказаної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, жодних додаткових даних податковим органом не зазначено. Позивач наголошує, що ані квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної, ані оскаржуване рішення відповідача-1, як фіскального органу, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивачем, як платником податків, виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень (Головного управління ДПС в Одеській області). З огляду на зазначене, оскаржуване рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 08.12.2022 позовну заяву ФГ «АГРОДІЯ П. І.» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

23 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання (вх.. №ЕП/38206/22) представника відповідачів Євдакової Д.О., про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи щодо судового засідання. Подане клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління ДПС в Одеській області бажає приймати участь у відкритих судових засіданнях по даній справі для розгляду справи по суті спору, доказувати суду обставини, які свідчать про правомірність прийнятого рішення, заперечувати проти доводів позивача, надавати додаткові пояснення, ставити питання представникам ФГ «АГРОДІЯ П. І.» тощо.

Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання (вх..№ЕП/38206/22) представника відповідачів Євдакової Д.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА