Рішення

від 27.12.2022 по справі 560/9236/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9236/22

РІШЕННЯ

іменем України

27 грудня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 65 рішення вісімнадцятої сесії селищної ради (VIII скликання) Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької обл. від 23 грудня 2021 року яким відмовлено в затвердженні позивачу - ОСОБА_1 проекту рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр.. ОСОБА_1 за межами населеного пункту с. Завалійки Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької обл.";

- зобов`язати Війтовецьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької обл. відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України та п.8 ст.186-1 Земельного кодексу України, винести на розгляд чергової сесії та затвердити "проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької обл.." площа земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 6820982300:03:006:016.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач, відмовивши в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, порушив вимоги Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Проте позивачка визначила свої позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення, тобто, обрала спосіб захисту прав на земельну ділянку, не передбачений чинним законодавством.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру відповідач зазначає, що пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Тому зобов`язання прийняти певне рішення є неправомірним.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ від 16.08.2016 №22-21070-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

Наказом №22-4665-СГ від 21.03.2017 "Про внесення змін до наказу Головного управління від 16 серпня 2016 року №22-21070-СГ" внесено зміни до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.08.2016 №22-21070-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", а саме абзац 2 пункту 1 викладено в такій редакції: "місце розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області (6820982300:03:006)".

Позивачка звернулася до відповідача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Завалійки Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно до пункту 65 витягу з протоколу вісімнадцятої сесії селищної ради (VIII скликання) №18 від 23.12.2021 за проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту с.Завалійки Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області" голосували: за - 0; проти - 2, утримались - 15, не голосували - 0. Вирішено проект рішення відхилити.

Позивачка, вважаючи порушеними її права, звернулася з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Приписами частини 1 статті 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з підпунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як встановив суд, наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.08.2016 №22-21070-СГ, з урахуванням наказу №22-4665-СГ від 21.03.2017, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування об`єкта землеустрою - за межами населених пунктів Завалійківської сільської ради Волочиського району Хмельницької області (6820982300:03:006)".

Після розроблення проекту землеустрою, позивачка подала заяву про його затвердження у встановленому законом порядку до Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Суд вказує, що до 27.05.2021 повноваження органів місцевого самоврядування в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було врегульовано статтею 186-1 ЗК України.

Відповідно до Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон №1423-ІХ), який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 ЗК України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 ЗК України виключено.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина 8 статті 186 ЗК України).

Положеннями частини 9 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відповідно до статей 118, 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Зі змісту викладених норм слідує, що можливими варіантами дій відповідача є:

- прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, суд встановив, що за результатами розгляду заяви позивачки про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Війтовецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області не прийнято жодного з визначених ЗК України рішень (або рішення про затвердження проекту землеустрою, або рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою), що суперечить вимогам статті 118 ЗК України.

Відповідно до пункту 65 витягу з протоколу вісімнадцятої сесії селищної ради (VIII скликання) №18 від 23.12.2021 за проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту с.Завалійки Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області" голосували: за - 0; проти - 2, утримались - 15, не голосували - 0. Вирішено проект рішення відхилити.

Суд зазначає, що такий підсумок голосування не є рішенням (розпорядчим актом), визначеним вимогами ЗК України щодо розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. У свою чергу заява позивачки фактично залишається невирішеною через відсутність будь-якого конкретного рішення уповноваженого органу.

Вказаний результат голосування також не можна розцінювати як виконання відповідачем свого обов`язку, оскільки відповідач зобов`язаний прийняти рішення, обираючи з двох можливих та встановлених ЗК України варіантів: надання дозволу або мотивована відмова.

Суд окремо наголошує на тому, що в межах цієї справи не розглядається законність підстав для відмови в наданні дозволу, оскільки відповідач у визначеному законом порядку позивачці не відмовив.

За змістом статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Суд не заперечує право колегіального органу приймати рішення у межах наданих йому повноважень, але робити це останній зобов`язаний з урахуванням вимог та обмежень, встановлених ЗК України.

У рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови"). Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

За таких обставин, бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення за результатом розгляду заяви позивачки про затвердження проекту землеустрою, є протиправною.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2738-IX від 16.11.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".

Законом України від 24.03.2022 №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" (далі - Закон №2145-XI), який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до ЗК України.

Законом №2145-XI розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням, зокрема, таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки, є зобов`язання відповідача повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, розглянути заяву позивачки про затвердження проекту рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту с. Завалійки Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області" у місячний строк після закінчення в Україні воєнного стану та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм ЗК України.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивачка сплатила судовий збір в сумі 1984,80 грн. При цьому, позивачка повинна була сплатити судовий збір в сумі 992,40 грн. Отже, позивачка сплатила судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме - 1984,80 грн, замість 992,40 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд роз`яснює позивачці право подати клопотання про повернення судового збору у розмірі 992,40 грн (1984,80 грн - 992,40 грн).

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачкою, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .

Зобов`язати Війтовецьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту с.Завалійки Завалійківського старостинського округу Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області" у місячний строк після закінчення в Україні воєнного стану та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Війтовецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Війтовецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Героїв України 4, смт. Війтівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31256 , код ЄДРПОУ - 04403433) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк