Ухвала

від 26.12.2022 по справі 520/18942/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 грудня 2022 р. Справа № 520/18942/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року по справі № 520/18942/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саввина Гора"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саввина Гора" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення суду Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження з вказанням поважних причин пропуску строку та докази в підтвердження протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 30.11.2022 року (в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 251 КАС України останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10.12.2022 року.

13.12.2022 року на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 апелянтом направлено до суду клопотання про усунення недоліків, тобто після закінчення строку на усунення недоліків.

В обгрунтування пропуску 10-денного строку на усунення недоліків, встановленого ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 року, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві зазначено, що намагаючись усунути відповідні недоліки у вказаний судом термін, відповідач зіштовхнувся з непереборною силою, а саме екстренним та щоденним відключенням електроенергії. У зв`язку з чим, просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши доводи клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положеннями ч.ч.2,6 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк та поновити строк, встановлений законом.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Проаналізувавши доводи, зазначені в клопотанні про продовження строку для усунення недоліків, враховуючи дію на момент винесення цієї ухвали воєнного стану в Україні, запровадження відключення електроенергії, враховуючи строк пропуску та подання відповідачем на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача, визнати поважними вказані в клопотанні причини пропуску строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги та поновити відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - по дату подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає розгляду по суті.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи встановлено, що судом 15.03.2021 року у порядку спрощеного позовного провадження винесено оскаржуване рішення.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

25.06.2021 року апелянтом подано до суду клопотання про продовження строків на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк - протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

18.10.2021 року апелянтом повторно подано до суду клопотання про продовження строків на усунення недоліків поданої апеляційної скарги

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

12.01.2022 року Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві повторно направлено апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник апеляційної скарги зазначає, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у межах строку, визначеного процесуальним законом. Вказує, що не зважаючи на запровадження в Україні воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічну ситуацію, велике навантаження новопризначених працівників, працівники ДПС та її територіальні органи вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень. Зауважує, що контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах.

Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 1 ст.121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Відповідачем не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Колегія суддів зазначає, що жодних належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища в період з 15.03.2021 р. (дата винесення оскаржуваного рішення) до 12.01.2022 р. (дата повторного звернення з апеляційною скаргою), матеріали справи та апеляційна скарга не містить.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судовий збір скаржником не сплачено.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021р. у справі № 640/3393/19.

Суд вважає не доведеними доводи скаржника про неможливість вчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з карантинними обмеженнями та епідеміологічною ситуацією, оскільки на підтвердження своїх доводів ним не надано жодних документів, зокрема, листків непрацездатності працівників або інших документів, виданих медичною установою.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, оскільки вважає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на запровадження воєнного стану в Україні, не зазначає, яким чином цей факт вплинув на неможливість виконання ним процесуального обов`язку на подання апеляційної скарги в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, враховуючи дату винесення оскаржуваного рішення (15.03.2021 року) та дату подання апеляційної скарги (12.01.2022 року).

Інших доводів поважності пропуску строку клопотання про поновлення строку не містить.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання заявника про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. 118, 121, ч.3 ст.243, 295, 298, 299, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити частково.

Визнати поважними вказані в клопотанні причини пропуску строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Поновити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - по дату подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року по справі № 520/18942/2020 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року по справі № 520/18942/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саввина Гора" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош