Постанова
від 27.12.2022 по справі 520/17085/21
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 р.Справа № 520/17085/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Тітов О.М.) від 18.01.2022 по справі № 520/17085/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-ТРЕЙД"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ХАСК-ТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення № 223 від 19.03.2021 року Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36371087, індивідуальний податковий номер 363710820354);

зобов`язати Державну податкову службу України прийняти поданий ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, а саме: березень 2021 року;

зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК-ТРЕЙД» (ІПН платника ПДВ 363710820354, код ЄДРПОУ 36371087) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на 24.03.2021 - до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області внести до облікових даних та записів рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАСК-ТРЕЙД» (ІПН платника ПДВ 363710820354, код ЄДРПОУ 36371087) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку сплачену під час ввезення товару на митну територію України відповідно до митної декларації: № UA807170/2021/017049 від 24.03.2021 року сума ПДВ - 350722,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідачем у порушення норм чинного податкового законодавства України було прийнято протиправне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД», що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі №520/17085/21 адміністративний позов задоволено.

Відповідачі, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Державна податкова служба України, не погодилися з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в яких просять його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційні скарги, в якому просить відмовити в їх задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Державної податкової служби України та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Вказані ухвали разом з апеляційною скаргою були надіслані відповідачам в їх електронні кабінети, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Також копії вказаних вище документів було отримано позивачем засобами поштового зв`язку, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзив на них, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» 19.03.2009 року зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ - 36371087) та зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.02.2019 року, індивідуальний податковий номер 363710820354.

26 березня 2021 року ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» отримано рішення № 223 від 19.03.2021 року Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» - індивідуальний податковий номер 363710820354.

Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області № 223 від 19.03.2021 року позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість відповідно до п.п. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України у зв`язку із тим, що платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Не погодившись з прийнятим податковим органом рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що анулювавши реєстрацію платника податку на додану вартість, контролюючий орган позбавив позивача у підтвердженні права на мирне володіння його майном, що призводить до втрат у господарській діяльності позивача та не узгоджується із закріпленими у правовій державі принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань, а тому рішення № 223 від 19.03.2021 року Головного управління ДПС у Харківській області підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що протягом періоду лютий 2020 року - січень 2021 року позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позивачем в жовтні 2020 року придбавався товар, тобто мала місце операція, яка свідчить про наявність придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту, що підтверджується податковою накладною № 41 від 29.10.2020 року, яка була зареєстрована 11.08.2021 року.

Також, судом встановлено, що ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення 223 від 19.03.2021 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме 18.03.2021 року мало податкові показники в розмірі 174 122 гривень 22 копійок на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД», що підтверджується даними з Електронного кабінету платника.

Зазначені вище податкові показники було сформовано за рахунок сплачених грошових кошт за митне оформлення (імпорт), митна декларація UA807170/2021/015562 від 18.03.2021року.

В березні 2021 року мали місце операції, які також свідчать про наявність придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту, що підтверджується податковими накладними № 133 від 18.03.2021року, № 137 від 18.03.2021р., №1381 від 18.03.2021р. зареєстровані 19.04.2021 року та податкова накладна №508 від 19.03.2021 року зареєстрована 16.04.2021 року.

На підставі цього, суд першої інстанції дійшов до висновку, що станом на час прийняття спірного рішення, а саме на 19.03.2021 ГУ ДПС у Харківській області було обізнане про здійснення позивачем придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту і таким чином достовірно було відомо про відсутність підстав для скасування реєстрації платника ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що механізм реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість врегульований Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за № 1456/26233 (далі Положення № 1130).

Відповідно до п. 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у пп. «б» - «з» п. 184.1 ст.184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава пп. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V ПК України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що необхідною умовою для застосування до платника податку такого заходу, як анулювання реєстрації платника податку на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, є дві обставини, які можуть застосовувати або кожна окремо або разом, а саме:

не подання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість;

подання органу протягом 12 послідовних податкових місяців такої декларації (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» протягом 12 послідовних податкових місяців (з лютого 2020 року по січень 2021 року) подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та мав за останні 12 календарних місяців обсяги зобов`язання чи податкового кредиту 0 гривень, про що свідчать додані до позовної заяви податкові декларації з ПДВ за лютий 2020 року - січень 2021 року з нульовими показниками.

Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що мали місце операції, які свідчать про придбання товарів/послуг, що підтверджується відповідними податковими накладними, колегія суддів зазначає, що всі вказані вище податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних вже після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в тому числі і податкова накладна від 29.10.2020 № 41. Також суд зазначає, що податкові накладні від 18.03.2021 р. за №№ 133, 137, 1381, від 19.03.2021 № 508 не відносяться до спірного періоду з лютого 2020 року по січень 2021 року, в якому ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» подавав декларації з нульовими показниками.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку, що у податкового органу були наявні підставі для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» на підставі того, що підприємство позивача протягом 12 послідовних податкових місяців (з лютого 2020 року по січень 2021 року) подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та мав за останні 12 календарних місяців обсяги зобов`язання чи податкового кредиту 0 гривень, про що свідчать додані до позовної заяви податкові декларації з ПДВ за лютий 2020 року - січень 2021 року з нульовими показниками.

Що стосується наданого ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, а саме: березень 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податкових та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п. 50 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Наведене свідчить про те, що обов`язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

В свою чергу, оскільки суб`єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб`єкт господарювання подати не може.

Також судовим розглядом встановлено, що на дату анулювання реєстрації платника ПДВ сума, на яку ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» мало право зареєструвати ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 174133,00 грн.

Відповідно до п. 2001.8 ст. 2001 ПК України та п. 7 Порядку № 569 після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п. 2001.1 ст. 2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів На рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Положеннями п. 2001.2 ст. 2001 ПК України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Згідно з п. п. 2001.4 та 2001.5 ст. 2001 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Положеннями п. 2001.7 ст. 2001 ПК України визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 2001.8 статті 2001 ПК України).

Також судова колегія зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі Закон №466-IX) пункт 2001.3 статті 2011 ПКУ доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями цих норм у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ?Накл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 569 від 16.10.2014 р.

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Положеннями п. 5 цього Порядку визначено, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 цього Порядку).

За приписами п. 71 Порядку № 569 ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (?Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (?Накл) окремо за кожним її показником.

На підставі цього суд зазначає, що положеннями ПК України визначено порядок поновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у разі внесення за рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Так, відновлення таких показників належить до повноважень ДПС. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16 (адміністративне провадження № К/9901/26100/18) зазначено, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком № 569. Отже, з аналізу вказаних вище законодавчих норм убачається, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів; які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати. Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії стосовно поновлення реєстрації платника ПДВ з моменту його анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі 570 187,05 грн, відновлення показників в обліковій картці в системі електронного адміністрування ПДВ, надання висновків та документів, необхідних для повернення коштів у розмірі 570 187,05 грн. на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ є передчасними.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №520/5627/19.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов`язання ДПС України прийняти поданий ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, а саме: березень 2021 року та зобов`язати ДПС поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» в системі електронного адміністрування ПДВ щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на 24.03.2021 - до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов`язати ДПС внести до облікових даних та записів рахунків інтегрованої картки ТОВ «ХАСК-ТРЕЙД» в системі електронного адміністрування ПДВ щодо суми податку сплачену під час ввезення товару на митну територію України відповідно до митної декларації: № UA807170/2021/017049 від 24.03.2021 сума ПДВ - 350722,72 грн. є безпідставними.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі № 520/17085/21 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та Державної податкової служби України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі №520/17085/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-ТРЕЙД" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.12.2022
Оприлюднено29.12.2022
Номер документу108114401
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —520/17085/21

Постанова від 27.12.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Ухвала від 18.02.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Рішення від 18.01.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Тітов О.М.

Ухвала від 11.10.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Тітов О.М.

Ухвала від 10.09.2021

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Тітов О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні