Рішення

від 15.10.2007 по справі 55/233-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15"

жовтня 2007 р.                                                           

Справа № 55/233-07

вх. № 7942/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1; ОСОБА_2

відповідача-  не

з"явився  

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_3, м. Лисичанськ 

до  Товариства з

обмеженою відповідальністю "Завод хромових шкір "Більшовик", м.

Харків  

про стягнення 391320,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Лисичанськ, звернувся

догосподарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з 

Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод хромових шкір

"Більшовик", м. Харків, 391320,00 грн. боргу та судових витрат,

мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору №53 від

12.01.07 р. не виконав свої зобов"язання щодо надання послуг по

переробленню шкір великого рогатого скота, товар , який було передано на

переробку не повернув. В позовній заяві позивач   з метою забезпечення позову просив суд

накласти арешт на майно відповідача в межах 

ціни позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2007

р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та

призначено її розгляд на 24 липня 2007 р.

19 липня 2007 р. відповідач до канцелярії господарського суду

Харківської області надав клопотання про відкладення розгляду справи, у

зв"язку з неможливістю представника відповідача прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2007

р. було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та

відкладено її розгляд на 13 серпня 2007 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись

на те, що позивач неналежним чином виконав свої зобов"язання за вказаним

договором та не розрахувався за надані відповідачем послуги.

13 серпня 2007 р. позивач 

до канцелярії господарського суду Харківської області надав клопотання,

в якому відхилив   заяву про забезпечення

позову.

13 серпня 2007 р. сторони звернулись до суду з заявою про

продовження строку розгляду справи до 19 жовтня 2007 р. та відкладення її

розгляду на інший день у зв"язку з необхідністю надання додаткових

документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 серпня 2007

р. було задоволено заяву сторін про продовження строку  розгляду справи, продовжено строк розгляду

справи до 19 жовтня 2007 р. та відкладено її розгляд на 27 вересня 2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня

2007 р. було  відкладено  розгляд справи на 15 жовтня 2007 р.

15 жовтня 2007 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав

заяву, в якій просить суд зобов"язати відповідача повернути товар, який

було передано згідно договору № 53 від 12.01.07 р., загальна вартість якого

складає 391320 грн., за накладною б/н від 13.04.07 р., актом № 2 від 13.04.07

р.- шкури крупної рогатої худоби вагою 12610 кг. у кількості 768 штук на суму

151320 грн., за накладною б/н від 04.04.07 р., актом № 1 від 04.04.07 р.- шкури

крупної рогатої худоби вагою 20000 кг. у кількості 1116 шт. на суму 240000

грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Вказані змінені позовні вимоги прийняті судом та розгляд справи

продовжено з їх урахуванням

Представники позивача у судовому засіданні підтримували змінені

позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився,

документів, витребуваних ухвалою, суду не надав , про час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином.

Представники позивача 

звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування

технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та

задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши

обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників

позивача, судом встановлено наступне.

12 січня 2007 р. між ФОП ОСОБА_3(далі позивач) та ТОВ „Завод

хромових шкір”Більшовик(далі відповідач) було укладено договір № 53 на

перероблення шкіряної сировини, у відповідності до умов якого відповідач

прийняв на себе зобов”язання надавати послуги позивачу по переробленню шкір

великого рогатого скота мокросольоної консервації, відповідаючого ТУ

17.00307968.015-95, а  позивач, в свою

чергу, надати сировину, а також прийняти та оплатити послуги.  Відповідно до п. 3.2 договору, кожна партія

сировини супроводжується належним чином оформленой товарно- транспортной

накладной, ветеринарним свідоцтвом, а також повинна мати маркировку позивача.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що позивач зазначає в акті прийому- передачи

залогову вартість сировини.  Пунктом 2.1

договору сторонами передбачений строк переробки сировини- 16 робочих днів з

моменту прийому партії сировини. Відповідно до пункту 4.1 договору, після

надання послуг, відповідач виставляє позивачу рахунок до оплати в сумі рівній

вартості виконаних робіт, строк оплати- 3 банківських днів. Пунктом 9.1

договору передбачено, що договір набирає законної сили з моменту підписання та

діє до 31 травня 2007 р.

12 лютого 2007 року між сторонами по справі було укладено

додаткову угоду №1 до договору, якою погоджено мід сторонами тарифи на послуги

по переробці.

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано

відповідачу давальну сировину на загальну суму 391320 грн., що підтверджується

накладними від 04.04.07 р. та від 13.04.07 р., а також актами прийому-передачи

№1,2 від 04.04.07 р., від 13.04.07 р. Вказані накладні підписано обома

сторонами та скріплено печатками, що свідчить про її отримання з боку

відповідача. У вказаних актах зазначений договір № 53 від 12.01.07 р., що

свічить про те, що сировина була передана саме на виконання вказаного договору.

Таким  чином матеріали

справи свідчать про те, що позивач на виканання умов укладеного між сторонами

договору передав на переробку товар з визначеною вартістю у сумі 391320

грн. 

Як вказував представник позивача під час судових засідань, позивач

неоднарозово звертався до відповідача з вимогою про належне виконання умов

договору, проте як вказує позивач його вимоги задоволені не були.

Представник відповідача під час судового засідання  13 серпня 2007 року, факт передачі товару

позивачем на переробку не заперечував, вказуючи на те, що позивач має право в

будь-який час забрати перероблений товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у травні 2007 року звертався

з письмовою претензією до відповідача, в якій вказує на те, що згідно п.5.1

договору відповідач зобов"язався переробити отриманий товар за 16 днів,

проте в порушення умов договору товар не повернуто, у зв"язку з чим

позивач вимагав від відповідача перерахувати вартість не повернутого товару у

сумі 391320 грн., що підтверджується поштовою квітанцією та поштовим описом

(арк.справи6,7).

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі  яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких

грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення

для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад

судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин

покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок

доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того,

хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та

заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі

яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість

доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

 Заперечення відповідача,

які ґрунтуються на тому, що відповідачем роботи були виконані ,є

безпідставними, оскільки акти наданих послуг, які надані відповідачем на їх

підтвердження, не підписано з боку позивача. Таким чином,  вказані акти не можуть бути доказами

виконання робіт з боку відповідача. 

Відповідачем не надано суду доказів виставлення позивачу рахунку-фактури

згідно п. 4.1 договору. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що

заперечення відповідача є необґрунтованими та не підтвердженими належними

доказами. Відповідачем не надано документів, якіб свідчили про належне

виконання договірних зобов"язань. Крім того до теперешнього часу товар

переданий позивачем  на переробку,

відповідачем не повернуто.

Як було вищевказано представник відповідача під час судового

засідання  13 серпня 2007 року, факт

передачі товару позивачем на переробку не заперечував, більш того вказував на

те, що позивач має право в будь-який час забрати перероблений товар,

обгрунтовуючи тим, що позивач відмовлявся забрати перероблений товар та

сплатити за послуги переробки кошти.

Ухвалою господарського суду від 13 серпня 2007 року було

задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи до 19 жовтня

2007 року, розгляд справи було відкладено на 

27 вересня 2007 року.

Ухвалою господарського суду від 27 вересня 2007 року розгляд

справи було відкладено на 15 жовтня 2007 року.

Проте, представник відповідача у судове засідання 27 вересня 2007

року, 15 жовтня 2007 року не з"явився, причин неявки суду не повідомив,

про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимог ухвали

суду від 13.08.07 р. не виконав.

Представник позивача під час судових засідань пояснював суду, про

те, на територію ТОВ "Завод хромових шкір "Більшовик" його не

пустили, товар переданий йому на переробку не повернуто та взагалі відповідач

уникає будь-яких перемовин.

Суд вказує на те, що вказані дії відповідача свідчать про ухилення

від виконання прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов

вказаного договору, що і стало підставою для позивача звернутись до

господарського суду з позовом за захистом свого порушеного права .

Відповідачем в обгрунтування своїх заперечень не надано

документів, якіб підтверджували належне виконання умов договору, належного

виконання зобов"язань щодо переробки отриманого товару,тобто вчинення

виконавцем певної дії, що передбачалося умовами укладеного між сторонами

договору по наданню послуг з переробки, не надано документів, якіб

підтверджували відмову позивача прийняти виконані роботи, на вимогу відповідача

забрати товар та сплатити за надані послуги по переробці.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні

встановлений строк  (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від

зобов'язання  або одностороння зміна його

умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України,  

договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Таким чином позивач передав відповідачу на переробку товар, проте

відповідачем  в порушення умов вказаного

договору прийняті на себе зобов"язання не виконані, товар  не повернуто, документів, якіб підтверджували

виконання послуг  по пореробці вказаного

товару, суду не надано,  у зв"язку з

чим позивач просить суд  зобов"язати

відповідача повернути йому давальчу сировину, яка була передана відповідачеві

за накладною б/н від 13.04.07 р., актом № 2 від 13.04.07 р., за накладною б/н

від 04.04.07 р., актом № 1 від 04.04.07 р., на загальну суму 391320 грн.

Заявлена позивачем вимога є правомірною та обгрунтованою, тому підлягає

задоволенню.  

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності  зі статтями

44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним

витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції

України, ст.ст. 525, 526, ст.530,  629,

901 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов"язати Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод

хромових шкір”Більшовік”(61033, м. Харків, вул. Шевченко, 327, п/р

2600200012267 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Харків, МФО 351618, код ОКПО

33121548) повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (9АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1,

п/р НОМЕР_2 в ЛФ АКБ „Приватбанку” м. Лисичанська, Луганська обл.) товар, який

було передано згідно договору № 53 від 12.01.07 р.( за накладною б/н від

13.04.07 р., актом № 2 від 13.04.07 р.- шкури крупної рогатої худоби вагою

12610 кг. у кількості 768 штук на суму 151320 грн., за накладною б/н від

04.04.07 р., актом № 1 від 04.04.07 р.- шкури крупної рогатої худоби вагою

20000 кг. у кількості 1116 шт. на суму 240000 грн.), загальна вартість якого

складає 391320 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод хромових

шкір”Більшовік”(61033, м. Харків, вул.. Шевченко, 327, п/р 2600200012267 в

філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Харків, МФО 351618, код ОКПО 33121548) на користь

Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЛФ АКБ

„Приватбанку” м. Лисичанська, Луганська обл.)  

3913,20  грн.  державного мита   та 

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19 жовтня  2007 року

Суддя                                                                                           

Гребенюк Н.В.