Рішення

від 22.12.2022 по справі 188/828/22

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/828/22

Провадження № 2/188/442/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю сторін:

від позивача в режимі відеоконференції: представник ОСОБА_1 , договір

від 13.07.2022р.

від відповідача в режимі відеоконференції: представник ОСОБА_2 ,

дов. від 05.10.2022р.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Селянського фермерського господарства «Хуторське», третя особа: ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить розірвати договір оренди землі від 01.08.2008 року, який зареєстрований за № 040812903566 від 03.12.2008р., укладений між ОСОБА_3 та Селянським фермерським господарством «Хуторське», кадастровий номер 1223882500:03:001:0606, зі змінами та доповненнями від 05.04.2019р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний договір оренди землі має бути розірваний, оскільки, як вважає позивач, орендар систематично не виконує свої зобов`язання перед орендодавцем в частині сплати орендної плати в повному розмірі за 2019-2021р.р., тобто замість визначеної договором суми 5 635, 00 грн. позивач фактично отримувала 5 590, 00 грн. за кожен вказаний рік. Також позивач зазначає, що вона не просила відповідача перераховувати орендну плату поштовим переказом, вказані дії відповідач вчиняв самовільно, без її на те згоди, позбавивши її таким чином частки грошових коштів, які відраховувались поштовим відділенням за послуги переказу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечував, зазначивши, що відповідно до умов Додаткової угоди до спірного Договору позивач 19.07.2019 року звернулась до відповідача з заявою про виплату орендної плати у грошовій формі направленням грошових коштів направленням по пошті за своєю адресою, що і було в подальшому зроблено в період 2019-2021р.р. в повній сумі в боку відповідача. Отже посилання позивача про неправомірні дії відповідача в частині перерахування грошових коштів поштовим переказом і недоплати орендної плати є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Третя особа в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники позивача та відповідача вважали за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2008 року між ОСОБА_3 (в подальшомуорендодавець) та Селянським фермерським господарством «Хуторське» (надаліорендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (п. 1.1. Договору).

Вказаний договір зареєстровано у Петропавлівському відділі Дніпровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі вчинено запис № 040812903566 від 03.12.2008р.

Згідно п.1.2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,4968 га, у тому числі рілля 7,4968 га.

Відповідно до п. 2.1. Договору договір укладено на 20 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 3.1 Договору за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату в розмірі 3% від вартості земельної ділянки, що становить 1 865, 70 грн. у формах: натуроплата сільськогосподарська продукція (зерно, соняшник, цукор), відробіткова форма оранка та культивація присадибної ділянки, ритуальні послуги у разі смерті пайовика.

Згідно п. 3.2 Договору дані виплати по бажанню орендодавця можуть відбуватися як у натуральному, відробітковому, грошовому вираженні, так і в поєднанні різних форм орендної плати.

В подальшому, 05.04.2019 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та Селянським фермерським господарством «Хуторське» (орендар) було укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2008р. шляхом викладення його в новій редакції.

Так, відповідно до п. 4.1 Додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7 000, 00 грн., із якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України та військового збору (до моменту його скасування).

Орендна плата у грошовій формі виплачується через касу або шляхом безготівкового переказу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві Орендодавця або у інший спосіб, який погоджений сторонами та не заборонений законодавством (п. 4.2 Додаткової угоди).

Згідно п. 4.6. Додаткової угоди орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Відповідно до п. 4.7 Додаткової угоди виплата орендної плати у грошовій формі (готівкою) здійснюється у касі Орендаря, яка розташована за адресою: 52622, Дніпропетровська область, Васильківський район, село Миколаївка, вул. Молодіжна, буд. 23, або у іншому місці (у випадку письмового повідомлення про це орендодавця).

Згідно з п. 4.8. Додаткової угоди орендодавець повинен звернутися до орендаря за отриманням орендної плати до 25 грудня року, в якому здійснюється виплата орендної плати. Орендар не несе відповідальності за порушення строків внесення орендної плати, якщо орендодавець не звертався до орендаря за отриманням орендної плати або звернувся із запізненням.

Позивач вважає, що орендар систематично не виконує свої зобов`язання перед орендодавцем в частині сплати орендної плати в повному розмірі за 2019-2021р.р., тобто замість визначеної договором суми 5 635, 00 грн. позивач фактично отримувала 5 590, 00 грн. за кожен вказаний рік, що є підставою для розірвання спірного договору, що і є причиною спору.

Частина 1 статті 3 ЦПК України зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 10 ЦПК України).

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Отже, сторони по справі перебувають у цивільно-правових відносинах, врегульованих договором оренди земельної ділянки та додатковою угодою до нього.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення правовідносин між сторонами, зокрема, є угоди.

Так, в період дії договору оренди землі від 01.08.2008 року ОСОБА_3 та Селянське (фермерське) господарство «Хуторське» перебували у цивільно-правових відносинах, врегульованих договором оренди земельної ділянки від 01.08.2008р., зареєстрованого у Петропавлівському відділі Дніпровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі вчинено запис № 040812903566 від 03.12.2008р., а також Додаткової угоди від 05.04.2019 року, укладеної між тими ж сторонами.

Як зазначалось вище, договір оренди землі укладено на 20 років.

Додатковою угодою від 05.04.2019 року строк дії договору оренди землі не змінено.

Отже, дія договору припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.

На час розгляду справи в суді строк дії вказаного договору не закінчився.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частина 1 ст. 93 Земельного кодексу України зазначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В той же час право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, а ч. 5 ст. 6 цього ж Закону визначає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується сторонами по справі, спірний договір оренди було укладено 01.08.2008 року між ОСОБА_3 та Селянським фермерським господарством «Хуторське» та зареєстровано 03.12.2008 року в установленому чинним законодавством порядку.

В статті 203 ЦК України зазначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, 19.07.2019 року позивач особисто звернулась до відповідача з заявою про виплату орендної плати у грошовій формі направленням грошових коштів направленням по пошті за адресою: АДРЕСА_1 .

За проханням позивача відповідач здійснив 01.08.2019р. поштовий грошовий переказ в сумі 5 635, 00 грн. через відділення АТ «Укрпошта», з якої 45, 00 грн. було утримано АТ «Укрпошта» як плату за переказ.

08.08.2019р. вказані кошти були виплачені позивачу в поштовому відділенні 52744.

23.06.2020р. позивач звернулася до орендаря з заявою про виплату орендної плати у грошовій формі направленням грошових коштів направленням по пошті.

За проханням позивача відповідач здійснив 18.07.2020р. поштовий грошовий переказ в сумі 5 635, 00 грн. через відділення АТ «Укрпошта», з якої 62, 58 грн. було утримано АТ «Укрпошта» як плату за переказ.

23.07.2020р. вказані кошти були виплачені позивачу в поштовому відділенні 52744.

18.02.2021р. позивач звернулася до орендаря з заявою про виплату орендної плати у грошовій формі направленням грошових коштів направленням по пошті.

За проханням позивача відповідач здійснив 16.03.2021р. поштовий грошовий переказ в сумі 5 635, 00 грн. через відділення АТ «Укрпошта», з якої 62, 72 грн. було утримано АТ «Укрпошта» як плату за переказ.

18.03.2021р. вказані кошти були виплачені позивачу в поштовому відділенні 52744.

Таким чином, за особистим проханням позивача протягом 2019-2021р.р. було здійснено виплату орендної плати за договором оренди (з урахуванням додаткової угоди) в повному обсязі шляхом поштового переказу грошових коштів на поштове відділення за місцем проживання орендодавця за його проханням.

Отримання позивачем виплати в розмірі 5 590, 00 грн., а не 5 635, 00 грн. орендної плати за спірний період, тобто за 2019-2021 роки, обґрунтовується виключно утриманням комісійної плати за здійснення грошового переказу через АТ «Укрпошта» у відповідному розмірі, що було здійснено саме за ініціативою та бажанням самого орендодавця, тобто ОСОБА_3 .

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач, як орендар, належним чином виконав свій обов`язок зі сплати орендної плати перед позивачем за 2019-2021 роки за спірним договором оренди.

До того ж, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі, спірна земельна ділянка 28.07.2021 року була подарована позивачем своєму сину третій особі у справі ОСОБА_4 , що підтверджується договором дарування, який міститься в матеріалах справи.

Відтак, в силу положень ч. 1 ст. 148-1 ЗК України та п. 12.6 Додаткової угоди з моменту переходу права власності на спірну земельну ділянку від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 до останнього перейшли права та обов`язки орендодавця за Договором оренди землі та Додатковою угодою.

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» право на розірвання договору оренди землі з підстав невиконання стороною своїх обов`язків належить виключно стороні такого договору.

Таким чином, особа, що не є стороною договору оренди пред`явити позовні вимоги про розірвання такого договору з підстав невиконання або неналежного виконання обов`язків користувачем земельної ділянки не може, оскільки відповідне право такій особі не надано.

Отже, право на розірвання договору оренди землі, як спосіб захисту порушеного права власника земельної ділянки, належить виключно орендодавцю, який на момент пред`явленого позову є таким.

Тобто, з часу укладання договору дарування та його реєстрації за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, стороною спірного договору оренди є саме ОСОБА_4 , а відтак право на звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди позивачем втрачено.

З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра