Ухвала

від 07.12.2022 по справі 757/25309/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Кронос-Лідер», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року,

за участі: представника ОСОБА_5 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» (код ЄДРПОУ 38436025) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43), та на видаткові операції по рахунках, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплат заробітної плати працівникам.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Кронос-Лідер», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовити, скасувати арешт майна та арешт на видаткові операції по рахунках.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що клопотання про арешт майна розглядалося за відсутності власника майна, а копію оскаржуваного рішення суду отримано 31 жовтня 2022 року.

Представник вважає вказану ухвалу незаконною і необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, зазначає, що жодна із підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, не вказана слідчим суддею в ухвалі та не надано належної правової оцінки щодо відсутності таких підстав для накладення арешту.

Стверджує, що прокурором жодним чином не обґрунтований та навіть не вказаний розмір начебто заподіяної шкоди чи неправомірної вигоди, а посилання в ухвалі на отримання ТОВ «Кронос-Лідер» будь-якої неправомірної вигоди взагалі відсутнє.

Вказує, що згідно електронної системи публічних закупівель Prozorro.gov.ua ТОВ «Кронос-Лідер» у 2018-2020 роках укладені договори підряду на проведення будівельних робіт, проте усі вони є реальними правочинами, ці роботи виконувалися у повному обсязі офіційно працевлаштованими працівниками ТОВ «Кронос-Лідер» без залучення будь-яких субпідрядників, підтвердженням чого є відповідна первинна документація. Крім цього, періодично у відповідності до вимог закону, діяльність підприємства перевірялася державними контрольно-ревізійними органами.

Звертає увагу на те, що на момент розгляду клопотання жодна особа не звернулася з цивільним позовом до ТОВ «Кронос-Лідер» про відшкодування будь-якої шкоди за фактами, які є предметом доказування у кримінальному провадженні.

На переконання представника, слідчим суддею не були виконані вимоги статей 94, 132, 172 КПК України, порушено вимоги ст. 173 КПК України та конституційний принцип презумпції невинуватості.

Зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні жодній посадовій особі ТОВ «Кронос-Лідер» не повідомлено про підозру.

Вважає, що доводи клопотання не були підтверджені належними та допустимими доказами.

На думку представника, накладення арешту на грошові кошти та видаткові операції по рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» несе не законну мету, а в дійсності спрямоване на незаконне втручання в господарську діяльність підприємства, порушує його майнові права та законні інтереси, а також немайнові права щодо поваги до честі та ділової репутації. Крім цього, переконаний, що безпідставне обмеження права користування грошовими коштами та арешт на видаткові операції несе безпосередні ризики невиконання підприємством своїх договірних зобов`язань, зупинення будівництва, а також безпідставні репутаційні ризики в бізнес-середовищі та призводить до значних матеріальних збитків.

Зазначає, що внаслідок вказаних обмежень підприємство позбавлене можливості вести господарсько-економічну діяльність, отримувати і розпоряджатися коштами за контрактами та, як наслідок, сплачувати вкрай важливі у військовий час податки та збори і заробітну платну, а вказані в ухвалі рахунки ТОВ «Кронос-Лідер» є саме рахунками, які передбачені для виплати заробітної плати.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Офіс Генерального прокурора, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто за відсутності учасників провадження, копію вищезгаданої ухвали представником отримано 31 жовтня 2022 року, а апеляційну скаргу на вказане судове рішення подано 04 листопада 2022 року, а тому у даному випадку строк апеляційного оскарження представником не пропущено.

Згідно з матеріалами судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 лютого 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000325 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відносно службових осіб ряду суб`єктів господарювання, які за попередньою змовою із службовими особами органів місцевого самоврядування під час проведення публічних закупівель привласнили бюджетні кошти в особливо великих розмірах.

20 вересня 2022 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» (код ЄДРПОУ 38436025) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43), на видаткові операції по рахунках, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплат заробітної плати працівникам.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022000000000325,про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП БАНК», та на видаткові операції по рахунках, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплат заробітної плати працівникам, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам, викладених в апеляційній скарзі, прийшов до правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним з метою забезпечення його збереження, врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 08 вересня 2022 року про визнання грошових коштів, які в тому числі знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер», відкритих в АТ «ОТП БАНК», речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Твердження в апеляційної скарги про те, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.

Посилання представника на те, що у кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов не свідчать про незаконність накладеного арешту, зважаючи на те, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що арешт майна призводить до порушення господарської діяльності Товариства, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, зважаючи на те, що хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту майна та не є безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП БАНК», та на видаткові операції по рахунках, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплат заробітної плати працівникам,врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» (код ЄДРПОУ 38436025) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43), та на видаткові операції по рахунках, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплат заробітної плати працівника, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Кронос-Лідер», - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12

Унікальний номер справи 757/25309/22-к Справа №11-сс/824/4466/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1