Рішення

від 14.11.2022 по справі 905/257/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2022р. Справа №905/257/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання (помічник судді) Колтак Т.М.,

розглянувши справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактат", м. Київ,

до відповідача ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна у розмірі 779005,40 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трактат" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна у розмірі 779 005,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань за Договором оренди нежитлового приміщення № ТЦ-002/20 від 15.10.2020р.

Ухвалою суду від 07.02.22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/257/22; підготовче засідання призначено на 02.03.2022; справу №905/257/22 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до дати судового засідання.

Судове засідання, призначене на 02.03.2022 не відбулося внаслідок введення в Україні воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виниклою небезпекою у місті Харкові.

Рішенням загальних зборів суддів Господарського суду Донецької області №1 від 13.06.2022 визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду.

Ухвалою суду від 20.07.2022 розгляд справи призначений на 04.08.2022.

Ухвалою суду від 04.08.2022 підготовче засідання відкладено на 05.09.2022.

Ухвалою суду від 05.09.2022 підготовче засідання відкладено на 03.10.2022.

Ухвалою суду від 03.10.2022 підготовче засідання відкладено на 20.10.2022.

Ухвалою суду від 20.10.2022 закрито підготовче провадження у справі №905/257/22, призначено розгляд справи по суті на 14.11.2022.

Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв та/або клопотань не надав.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 07.02.2022 була надіслана відповідачу 09.02.2022 на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У зв`язку з наведеним, ухвали суду від 20.07.2022, 04.08.2022, 05.09.2022, 20.10.2022, 03.10.2022 направлені на електронну адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, та доставлені на вказану електронну адресу, про що свідчать відомості з КП Діловодство спеціалізованого суду.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законами України від 15.03.2022 №2119-IХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, 22.05.2022 №2263-IX неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/257/22 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч. 5 ст. 252 вказаного нормативно-правового акту.

Судом враховано, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідача Балон Аліну Едуардівну 01.09.2020 взято на облік як фізичну особу-підприємця, 29.11.2021 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, номер запису 2002740060001049185.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадах, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, з урахуванням наведених приписів та ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності та якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною особою, зареєстрованою підприємцем, розглядаються в порядку господарського судочинства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно з статтями 1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та положеннями Цивільного кодексу України та умовами Договору оренди нежитлового приміщення № ТЦ-002/20 від 15.10.2020р, укладеного між сторонами.

Так, 15.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трактат» (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Балон Світланою Віталіївною (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №04/19-01, за умовами п.2.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) на умовах, викладених в цьому Договорі та додатках до нього, Приміщення в ТРЦ загальною площею 486, 90 кв.м. (чотириста вісімдесят шість цілих дев`яносто сотих квадратних метрів), з яких 284, 20 кв.м. (двісті вісімдесят чотири цілих двадцять сотих квадратних метрів) - приміщення, розташовані на першому поверсі ТРЦ «Україна» та 149,30 (сто сорок дев`ять цілих тридцять сотих квадратних метрів) - приміщення, розташовані на цокольному поверсі ТРЦ «Україна», з вбудованим обладнанням згідно з переліком (Додаток № 3-1 до даного Договору, який є невід`ємною частиною Договору) та літній майданчик для відвідувачів площею - 53,40 (п`ятдесят три цілих сорок сотих квадратних метрів).

В пункті 4.2. Договору передбачено, що орендар компенсує Орендодавцю вартість комунальних послуг з електропостачання, водопостачання (водовідведення) спожитих Орендарем в межах Об`єкта оренди під час виконання Опоряджувальних робіт розрахованих за фактом споживання на підставі показань приладів обліку, а також витрати, пов`язані з

експлуатацією, обслуговуванням і утриманням Об`єкта оренди, що складає 35 гривень 00 копійок (тридцять п`ять гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ за один квадратний метр Об`єкта оренди на місяць на підставі виставлених Орендодацем рахунків протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати виставлення таких рахунків.

Відповідно до пункту 4.3 договору Об`єкт оренди передається Орендарю в тимчасове платне користування (оренду) на підставі Акту прийому-передачі Приміщення (Акт № 2), в якому може зазначатися опис технічного стану, кінцевий розмір площі, місце розташування Об`єкту оренди на поверховому плані. Акт № 2 складається і підписується Сторонами на Дату Початку, а у випадку, якщо згідно додаткової угоди Сторін до даного Договору строк орендного користування починає обчислюватись з іншої дати, Сторони зобов`язані підписати Акт № 2 не пізніше Дати початку.

За змістом п.5.1 договору, орендар зобов`язаний вносити плату за користування Об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені даним Договором і Додатком № 5-1, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 5.2. Договору, орендар перераховує на поточний рахунок Орендодавця Гарантійний платіж в розмірі 111013 гривень 20 копійок (сто одинадцять тисяч тринадцять гривень 20 копійок), який зараховується як забезпечення виконання зобов`язань Орендаря на відшкодування можливих збитків, сплати неустойки, пені, штрафів та інших платежів на користь орендодавця, які можуть виникнути протягом строку дії Договору чи після закінчення такого строку у наступному порядку: 83169,00 грн. протягом 15 календарних днів з моменту підписання Договору, 27844,20 гривень в строк до 31 грудня 2021 року.

Пунктами 5.4, 5.5 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено даним Договором або домовленістю Сторін, Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, при цьому Орендодавець до 15-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, виставляє Орендареві рахунок на оплату Орендної плати, розрахованої відповідно до Додатка № 5-1 до даного Договору.

За змістом п.5.6 Договору, орендар, крім платежів по оренді, повинен щомісячно протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків Орендодавцем компенсувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, водовідведення, опалення й т.д.).

В п.5.7 сторони узгодили, що з моменту підписання Сторонами по Договору Акту № 2 Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати, пов`язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням Об`єкта оренди, що складає 60 гривень 00 копійок (шістдесят гривень 00 копійок) у т.ч. ПДВ за один квадратний метр Об`єкта оренди на місяць, якщо інше не

буде встановлено додатковою угодою Сторін. Експлуатаційні витрати містять у собі: видатки по загальній охороні ТРЦ, прибиранню місць загального користування й території, вивозу твердих побутових відходів, обслуговуванню систем кондиціювання й вентиляції, систем протипожежної сигналізації й пожежогасіння, обслуговуванню стоянки ТРЦ, і інші необхідні експлуатаційні витрати, якщо інше не буде встановлено додатковою угодою Сторін. Оплата зазначених у даному пункті витрат проводиться Орендарем не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення Орендареві рахунків.

Згідно пункту 8.1. Договору Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату, компенсацію комунальних і експлуатаційних платежів; інших платежів, передбачених даним Договором - у відповідності з умовами даного Договору;

Пунктом 12.1. Договору сторони передбачили., що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 жовтня 2023 року (включно).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

За домовленістю сторін додатковою угодою від 04 грудня 2020 року сторони змінили дату початку договору на 01 березня 2021 року, додатковою угодою від 28 лютого 2021 року сторони перенесли дату початку договору на 17 березня 2021 року.

Згідно акту прийому передачі майна від 17.03.2021 Орендодавець передав, а Орендар прийняв об`єкт оренди в користування.

31.10.2021 року за домовленістю сторін Договір оренди був достроково припинений, та 31.10.2021 за актом прийому передачі майна об`єкт оренди повернуто орендодавцю.

Сторони здійснили звірку взаємних розрахунків станом на 31.10.2021, що підтверджується актами звірки, які підписані представниками сторін без зауважень.

Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2022 за період оренди за Договором відповідачу було нараховано суму орендної плати у загальному розмірі 627628,30 гривень у тому числі ПДВ, проте сплачено лише 225963,80 грн. у тому числі ПДВ; за компенсацію витрат на комунальні платежі було нараховано суму 298957,03 грн. у т.ч. ПДВ, проте сплачено 57300,13 грн. у т.ч. ПДВ; на відшкодування витрат пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням Об`єкта оренди загалом було нараховано 253816, 20 грн. у т.ч. ПДВ, проте сплачено лише 107746, 20 грн. у т.ч. ПДВ.

Суд зауважує, що акт звірки відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Також суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та 04 грудня 2019 року Справа № 916/1727/17 викладено правову позицію, згідно з якою сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Як зазначає позивач, в подальшому відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за комунальні послуги у сумі 10386,00 грн. у т.ч. ПДВ, а саме: 03.12.2021 року на суму 4500,00 грн. у т.ч. ПДВ, 14.01.2022 року на суму 4431,00 грн. у т.ч. ПДВ, 19.01.2022 року на суму 1450,00 грн. у т.ч. ПДВ. Таким чином станом на момент подачі позовної заяви заборгованість становить 779005,40 грн.

Договір № ТЦ-002/20 від 15.10.2020 за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно із статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Позивач стверджує, що у період з січня по травень 2021 року відповідач виконував свої зобов`язання по оплаті комунальних і експлуатаційних платежів, в період з березня по травень 2021 року відповідач виконував умови договору, щодо сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку зі сплати орендної плати щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, відповідно до п. 5.4. Договору.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних, у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань відповідачем за договором оренди № ТЦ-002/20 від 15.10.2020 утворилась та має місце заборгованість зі сплати орендних платежів, за компенсацію витрат на комунальні платежі, за відшкодування витрат пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об`єкта оренди з червня 2021 по жовтень 2021 та склала 779005,40 грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № ТЦ-002/20 від 15.10.2020 у розмірі 779 005,40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трактат», м.Маіуполь, Донецька область, до відповідача Фізичної особи-підприємця Балон Світлани Віталіївни, м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 779005,40 грн., задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Балон Світлани Віталіївни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трактат» (04050, м.Київ, вул.Глибочицька, б.32-В; код ЄДРПОУ 36127155) заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №ТЦ-002/20 від 15.10.2020 у розмірі 779005,40 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 11685,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2022.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз