Рішення
від 21.12.2022 по справі 910/5674/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2022Справа № 910/5674/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"

2. Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬБУД"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УМК"

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяна Володимирівна

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна

третю особу 6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним аукціону в частині, визнання недійсним протоколу в частині, визнання недійсним договорів

Представники сторін:

від позивача: Романюк І.І.

від відповідача 1, 3: не з`явилися

від відповідача 2: Заплішна О.Д.

від відповідача 4: Різник О.О.

від третіх осіб 1-5: не з`явилися

від третьої особи 6: Заплішна О.Д.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП", у якому просить суд:

- визнати недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 02.06.2020, з реалізації лоту GL15N817996 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №699;

- визнати недійсним протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020 за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 02.06.2020 з реалізації лоту №GL15N817996 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №699;

- визнати недійсним з моменту укладення договір №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав, укладений 02.07.2020 між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "ФК " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований в реєстрі за №515 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №699;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, укладений 23.06.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1614 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладений між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №699;

- визнати недійсним з моменту укладення договір №220921/1, укладений 22.09.2021 між ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА" та ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за №1324 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладений між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №699.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в момент проведення відкритих торгів (аукціону), під час оформлення протоколу електронних торгів та укладення договору купівлі - продажу майнових прав не були дотримані вимоги, встановлені ст. 655 та ч. 1 ст. 656 ЦК України, частинами 1-3 та 5 статті 203 ЦК України, чим порушено майнові права та інтереси ОСОБА_1 , тому наявні підстави для визнання недійсними електронних торгів (аукціону) з реалізації лоту № GL15N817996, визнання недійсним протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020, а також договору купівлі-продажу майнових прав №02/07/20-ЮО-МП від 02.07.2020 в частині продажу майнових прав за кредитним договором № КЛ - 5437/1-980 від 04.09.2014, які забезпечені майновими правами по Іпотечному договору, посвідченому за реєстровим № 699 від 28.05.2015. За доводами позивача укладені на підставі недійсного правочину договір купівлі-продажу майнових прав від 23.06.2021 та договір №220921/1 від 22.09.2021 також підлягають визнанню недійсними.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.08.2022, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬБУД", залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС", залучено до участі у справі третю особу 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УМК", залучено до участі у справі третю особу 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяну Володимирівну, залучено до участі у справі третю особу 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречану Руслану Тарасівну.

01.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-4 надійшов відзив на позовну заяву.

01.08.2022 через відділ діловодства суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення по справі та заява про вступ у справу, у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2.

03.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 продовжено підготовче провадження у справі №910/5674/22 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі №910/5674/22 на 08.09.2022, залучено до участі у справі № 910/5674/22 третю особу-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

10.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

10.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

07.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-4 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

07.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшли пояснення щодо номеру кредитного договору №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014.

08.09.2022 через відділ діловодства від позивача надійшла заява про зміну (доповнення) підстав позову.

У підготовчому засіданні 08.09.2022, розглянувши заяву позивача про зміну (доповнення) підстав позову, суд дійшов висновку, що позивач дотримався вимог частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийняв до розгляду заяву про зміну (доповнення) підстав позову, про що постановлено протокольну ухвалу від 08.09.2022.

У підготовчому засіданні 08.09.2022 суд постановив протокольні ухвали про задоволення клопотання відповідача-4 про відкладення розгляду справи та про відкладення підготовчого судового засідання на 29.09.2022.

27.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на заяву про доповнення підстав позову.

29.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача-4 надійшли заперечення на заяву про зміну підстав (доповнення) позову.

29.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі.

Протокольною ухвалою від 29.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2022.

20.10.2022 на електронну пошту суду від відповідача-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 20.10.2022, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 судове засідання по суті призначено на 03.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання 03.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 03.11.2022 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представника позивача.

Протокольною ухвалою від 03.11.2022 судове засідання по суті відкладено на 24.11.2022.

24.11.2022 на електронну пошту суду від відповідача-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 24.11.2022 судове засідання по суті відкладено на 08.12.2022.

08.12.2022 на електронну пошту суду від відповідача-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 08.12.2022 судове засідання по суті відкладено на 21.12.2022.

15.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання 21.12.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

21.12.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.12.2022, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні, з огляду на таке.

Так, клопотання позивача мотивоване тим, що між позивачем та відповідачем-2 ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору, у зв`язку із чим позивач просить суд відкласти розгляд справи для мирного врегулювання спору.

Оскільки, позивачем не наведено обґрунтувань наявності підстав для відкладення розгляду справи, зазначених у ч.2 ст.202 ГПК України, не надано суду доказів, що б підтверджували наявності між позивачем та всіма відповідачами переговорного процесу щодо мирного врегулювання спору, та приймаючи до уваги тривалий розгляд справи, суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача-2, відповідача-4 та третьої особи-6 у судовому засіданні 21.12.2022 проти позову заперечили, надали пояснення по суті заперечень щодо заявлених позивачем вимог.

Представники відповідачів-1, 3 та третіх осіб-1-5 у судове засідання не прибули.

У судовому засіданні 21.12.2022 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що законно та оплатно придбав приміщення нежитлове приміщення № 485, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г та нежитлове приміщення № 485, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, у той час, як заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП" вимога у справі № 910/21207/21 про звернення стягнення на вказані приміщення порушує права позивача як власника приміщень.

Позивач стверджує, що предметом продажу майнових прав ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" стали права, які на момент проведення аукціону не були власністю ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", так як перейшли до ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНТС" на підставі договору про відступлення права вимоги № заг, укладеного між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНТС" 09.07.2015 року, зокрема в частині: майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014 на відкриття відновлювальної кредитної лінії та договором іпотеки від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстровано в реєстрі за №699, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014.

28.08.2015 року на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНТС" була припинена іпотека щодо приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 3-Г, приміщення 485, та приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 3-Г, приміщення 486 (відомості внесено до реєстру 28.08.2015, індексні номери рішень №23989476; №23989955).

Отже, за доводами позивача на момент придбання приміщень позивачем не існувало жодних обтяжень та позивач є добросовісним набувачем приміщень №475, №476, оскільки на момент укладення договорів купівлі-продажу зазначених приміщень зобов`язання з іпотеки були припинені.

За таких обставин, позивач наголошує, що майнові права за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, виконання зобов`язань за яким забезпечені договором іпотеки від 28.05.2015 на момент проведення цього аукціону вже були припинені.

Відтак, ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" здійснив реалізацію майнових прав, які вже були відсутні станом на час проведення аукціону, а тому у продавця був відсутній предмет договору, тому зміст правочину суперечить ст. 655 та ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.517 ЦК України право вимоги може бути підтверджено лише оригіналами відповідних кредитних та іпотечних договорів, у той час як, на момент проведення електронних торгів у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" такі оригінали були відсутні, що на переконання позивача, підтверджує безпідставність включення до пулу продажу майнових вимог за кредитним договором № КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014, забезпечених іпотечним договором від 28.05.2015.

Позивачем у матеріали справи надано договір від 28.08.2015 про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" та ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 2373, відповідно до якого у зв`язку переходом об`єкту нерухомості - предмету іпотеки у власність іпотекодержателя, зобов`язання за кредитним договором № КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 вважаються виконаними повністю.

Також додатковою підставою для визнання недійсним відкритих торгів (аукціону), протоколу електронних торгів та укладеного за результатами аукціону договору купівлі продажу майнових прав позивач визначає те, що адміністративним судом у справі №826/24203/15 було скасовано постанову Правління Національного банку України №452/БТ від 09.07.2015р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних" з юридичної точки зору свідчить про те, що ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" не є банком, віднесеним до категорії неплатоспроможних. Відтак, позивач зазначає, що Публічне акціонерне товариство "РАДИКАЛ БАНК" не мало статусу неплатоспроможного банку, і, відповідно, були відсутні правові підстави для здійснення реалізації майнових прав на відкритих торгах, як це встановлено Законом України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". Застосування Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК" норм закону "Про гарантування вкладів фізичних осіб" з урахуванням відсутності у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" на момент проведення аукціону і укладання договору купівлі - продажу майнових прав статусу неплатоспроможного банку не відповідає принципам законності, правової визначеності, та є порушенням ст. 203, ст. 215 ЦК України, зокрема і в частині повноважень осіб, які здійснювали організацію продажу майна.

Позиція відповідача-1 (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА") та відповідача-3 (ТОВ "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА")

Відповідач-1 та відповідач-3 у відзивах на позов проти позову заперечують. Заперечення відповідачів1,3 є аналогічними та зводяться до того, що рішенням суду у справі №911/3474/17 встановлено нікчемність договору відступлення прав вимоги про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, а тому всі дії вчинені з метою виконання умов нікчемного договору не призводять жодних правових наслідків, а у позивача відповідно, відсутні правові підстави щодо звернення до суду з цим позовом.

Відповідачі-1,3 зазначають, що перехід прав кредитора за договором відступлення права вимоги не впливає на права позивача, у той час як позивачем не доведено порушення його прав оспорюваним договором, що є достатньою підставою для відмови у позові.

Відповідачі-1,3 вказують, що позивачем не надано доказів порушення норм цивільного законодавства та факт того, що оскаржувані правочини є укладеними з порушенням законодавства.

Позиція відповідача-2 (ПАТ "РАДИКАЛ БАНК") та третьої особи-6 (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб)

ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечуючи позовні вимоги посилаються зокрема, на наступне:

за результатами проведеного електронного аукціону та укладених договорів, майнові права ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за Кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, в тому числі та за Кредитним договором № КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, що укладений із ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", перейшли до нового кредитора - ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА;

позивачем не доведено наявності порушень під час проведення відкритих торгів (аукціону) з реалізації лоту № GL15N817996, що відбулися 02.06.2020, результати якого оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020, які можуть бути підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку, не зазначено які саме норми зазначених Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Регламенту ETC, Положення було порушено, та у підтвердження власних тверджень не надано жодних відповідних доказів;

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал банк" здійснено перевірку правочинів та встановлено наявність нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 09.07.2015 № заг, укладеного між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС", з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

у межах господарської справи № 911/3474/17 судами встановлено нікчемність договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 №заг, укладеного між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "Компанія з управління активами "АРБ ІНВЕСТМЕНС" з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

оскільки договір про відступлення права вимоги від 09.07.2015 №заг ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" до ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНТС" не перейшли права вимоги за Кредитними договорами, а відтак права вимоги за Кредитними договорами на момент відступлення права вимоги ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" належали виключно ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", яке, в свою чергу, мало право вимагати від ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНТС" повернення всіх переданих оригіналів документів на виконання відступлення права вимоги за кредитними договорами;

ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" будучи власником майнового права, в тому числі права вимоги, за Кредитним договором від 04.09.2014 року № КЛ-5437/1-980 та договорами забезпечення, укладеними із ТОВ " БОРИСПІЛЬБУД", як належний кредитор мав достатні повноваження для розпорядження своєю власністю - майновими правами;

позивачем не зазначено у позові та не доведено жодними належними, допустимими та достовірними доказами, які саме права були порушені внаслідок укладення вказаного правочину та яким чином визнання недійсним договору допоможе відновити порушені права.

Позиція відповідача-4 (Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП")

Відповідач-4 проти позову заперечує, посилаючись на те, що до ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА") перейшли всі майнові права ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які виникли до позичальників юридичних осіб, заставодавців, іпотекодавців та поручителів за кредитними договорами, договорами іпотеки, застави, поруки, внаслідок укладення вищезазначених договорів купівлі-продажу майнових прав, в тому числі за Кредитним договором КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з відповідачем-1.

Відповідач-4 наголошує, що факт нікчемності договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг, укладеного між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" було встановлено судовим рішенням у справі №911/3474/17, а відтак в силу положень ч.4 ст.75 ГПК України не підлягає доведенню у межах спору, який випливає з Кредитного договору, укладеного з відповідачами, що були учасниками справи 911/3474/17.

Також відповідачем-4 зазначено, що позивач у своїй позовній заяві не обґрунтував, яким чином оспорювані правочини порушують його права.

Позиція третіх осіб-1-5

Треті особи-1-5 пояснень у порядку ст.168 ГПК України щодо позову або відзиву не надали.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги № заг (далі - Договір про відступлення права вимоги), згідно з яким Банк передав на користь ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" права вимоги сплати грошових коштів від позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору на загальну суму 300 392 538,18 грн - основна сума зобов`язання, 8 752 262,63 грн - проценти, нараховані за користування коштами. За відступлення права вимоги за цим договором ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" сплачує Банку 100 539 250,03 грн шляхом безготівкового перерахування. Підписанням цього договору сторони підтвердили передання права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора у день укладення цього договору.

Згідно з витягом із додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги у переліку кредитних договорів, право вимоги за якими відступлено, кредитний договір №КЛ-5473/1-980 від 04.09.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 № 130 з 10.07.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 № 769 відкликано банківську ліцензію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2015 № 203 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з 10.11.2015 по 09.11.2017; призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені законом.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.10.2017 № 4780 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" по 09.11.2018; продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені законом.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.11.2018 № 2836 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" по 09.11.2019; продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені законом.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.10.2019 № 2712 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" по 09.11.2020; продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" визначені законом.

Відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2019 по справі № 911/3474/17, яке залишено без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 (у рахуванням ухвали про виправлення описки від 07.09.2022), в позові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги, відмовлено у зв`язку з невірно обраним способом захисту порушеного права.

Зазначеними судовими рішеннями, зокрема, встановлені обставини укладення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" нікчемного правочину, а саме договору про відступлення права вимоги №заг від 09.07.2015.

У подальшому, на підставі пункту 14 частини п`ятої статті 12, частини сьомої статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 липня 2017 року №3117 "Про реалізацію активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2017 року за №999/30867, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2020 року № 866 визначено активи ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами.

02.06.2020 проведено публічні електронні торги (аукціон) з продажу майнових прав вимоги за кредитними договорами - лот №GL15N817996 та оператором ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" сформовано Протокол електронних торгів №UA-EA-2020-05-27-000006-b, відповідно до якого переможцем визначено учасника ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", яким було запропоновано найвищу цінову пропозицію у розмірі 13181864,94 грн.

02.07.2020 на виконання умов Протоколу електронних торгів №UA-EA-2020-05-27-000006-b, між переможцем електронного аукціону ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" укладено договір купівлі - продажу майнових прав №02/07/20-ЮО-МП від 02.07.2020.

Відповідно до умов п.1.1. договору №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав, укладеного 02.07.2020 між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "ФК " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають:

право оскаржувати, як у судовому, так і в позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників, майнових поручителів (іпотекодавців, заставодавців), поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору, (надалі - "Боржники"), які є (були) боржниками за правами вимоги, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами, договорами іпотеки, поруки, застави та іншими договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору, та іншими договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них (надалі - "Укладені договори"), та/або на інших підставах, наведених у додатку №1 до цього договору (надалі - "Права вимоги");

право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника Прав вимоги, які передбачені законодавством України та Укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись Боржників, органів нотаріату, правонаступників/спадкоємців Боржників, суду тощо;

право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів;

право оскаржувати недійсність та/або припинення Прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку недійсність Прав вимоги;

права кредитора за Правами вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), право на оскарження будь-яких рішень в тому числі судових, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства України, стороною за якими є або був продавець, та які пов`язані безпосередньо або опосередковано з Правами вимоги та/або майновими правами, які є предметом цього договору;

право вимагати звернення стягнення та майно боржників, у випадку якщо такі правові підстави будуть виявлені та/або отримані в результаті дій покупця, направлені на стягнення заборгованості, та які в силу певних обставин (не залежних від сторін цього договору) не могли бути предметом цього договору, які виникнуть в майбутньому в разі скасування рішень про їх недійсність або зміну, у разі скасування реєстрації припинення /ліквідації боржників;

право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками недійсності/нікчемності Укладених договорів, внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень;

право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень;

право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання Укладених договорів;

інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги, надалі за текстом - "Майнові права".

У подальшому, 23.06.2021 між 23 червня 2021 року між ТОВ "ФК " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 2223, відповідно до якого до ТОВ "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА" перейшло право вимоги за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 року та договорами забезпечення до нього.

22.09.2021 року між ТОВ "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА" та ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП" було укладено договір №220921/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за номером 1324, відповідно до якого до ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП"перейшло право вимоги за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 року та договорами забезпечення до нього.

За умовами договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного 23.06.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА" та договору №220921/1, укладеного 22.09.2021 між ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА" та ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП" новим кредиторам були передані аналогічні за змістом майнові права як згідно із договором №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав, укладеного 02.07.2020 між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "ФК " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".

Як підтверджено матеріалами справи, позивач, ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна:

нежитлового приміщення № 485, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, який було укладено позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 07.04.2021 за реєстровим № 201;

нежитлового приміщення № 486, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, який було укладено позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "УМК", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаловінською Ю.В. 12.04.2021 за реєстровим № 210.

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬБУД", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом про: визнання за Товариством права вимоги за кредитним договором від 4 вересня 2014 року №КЛ5437/1-980 про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії, укладеним між ПАТ "Радикал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬБУД"; визнання за ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" права іпотекодержателя за іпотечним договором від 28 травня 2015 року, укладеним між ПАТ "Радикал Банк" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД"; вчинення відповідної державної реєстрації іпотеки щодо об`єктів нерухомого майна, власниками яких є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" за кредитним договором від 4 вересня 2014 року № КЛ5437/1-980 шляхом продажу предметів іпотеки на аукціоні.

Посилаючись на те, що позивач законно та оплатно придбав приміщення №485, №486, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП" вимога про звернення стягнення на вказані приміщення порушує права позивача як власника приміщень, у зв`язку із чим, посилаючись на те, що на момент проведення аукціону майнові права за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, виконання зобов`язань за яким забезпечені договором іпотеки від 28.05.2015, не були власністю ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та на момент проведення аукціону були припинені, позивач стверджує про наявність підстав для визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), що відбулися 02.06.2020, з реалізації лоту № GL15N817996, протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020, а також укладеного за результатами таких торгів договору купівлі - продажу майнових прав №02/07/20-ЮО-МП від 02.07.2020 року в частині продажу майнових прав Кредитним договором № КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД". Також позивач вказує, що укладені на підставі недійсного правочину договір купівлі-продажу майнових прав від 23.06.2021 та договір №220921/1 від 22.09.2021 підлягають визнанню недійсними.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.

Згідно з частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частина друга стаття 16 Цивільного кодексу України).

Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

Загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Частини 1, 2 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя стаття 215 Цивільного кодексу України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19, від 02.02.2021 у справі № 904/5976/19 та постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (постанови від 10.04.2019 у справі № 587/2135/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 387/515/18, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

Разом з тим, право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України, вимагає, щоб порушення, про яке стверджує особа, було реальним, обґрунтованим і стосувалось індивідуально виражених прав або інтересів такої особи.

Висновок щодо характеру порушення прав і інтересів, за захистом якого звертається особа, містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №9901/14/20, від 15.04.2020 у справі № 9901/580/19, від 11.03.2020 у справі № 9901/590/19 та у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 820/3018/17, від 13.05.2020 у справі № 826/12446/18.

У цій справі позивач звернувся до суду за захистом свого права власності на майно (нежитлові приміщення), посилаючись на порушення його прав як власника у зв`язку із наявністю спору у справі № 910/21207/21 про звернення стягнення на вказані приміщення, провадження у якій зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/5674/22.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, припиненням прав вимоги до ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" за Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року та за Іпотечним договором від 28 травня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. і зареєстрованим в реєстрі за № 699, а також відсутністю майнових прав за вказаними договорами станом на час проведення аукціону.

У контексті наведеного суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Надавши оцінку представленим сторонами у матеріали справи доказам та обставинам, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом вище, між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" укладений договір про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, відповідно до якого Банк передав на користь ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" права вимоги, у тому числі, за кредитним договором №КЛ-5473/1-980 від 04.09.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019 по справі № 911/3474/17, яке залишено без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 (у рахуванням ухвали про виправлення описки від 07.09.2022), в позові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги, відмовлено у зв`язку з невірно обраним способом захисту порушеного права.

Зазначеними судовими рішеннями, зокрема, встановлені обставини укладення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" нікчемного правочину, а саме договору про відступлення права вимоги №заг від 09.07.2015.

Так, у справі № 911/3474/17 судами встановлено, що Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал банк" здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, та встановлено, зокрема, наявність правочину по відступленню права вимоги за 42 кредитними договорами за договором про відступлення прав вимоги від 09.07.2015 № заг, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС", який діяв від імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Джерело", що є нікчемним з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" повідомлено ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" та позичальників за кредитними договорами, права вимоги за якими відступлені за нікчемним договором (договором про відступлення прав вимоги від 09.07.2015 № заг).

Судами у справі № 911/3474/17 встановлено, що ринкова вартість відступлених майнових прав станом на 09.07.2015 становила суму у розмірі 423 949 435,00 грн, водночас ціна відступлення права вимоги була визначена в Договорі про відступлення права вимоги в розмірі 249 827 030,78 грн, що на 173 677 404,22 грн менше і відрізняється від ринкової вартості на 40,96%.

За висновком судів у справі № 911/3474/17, ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" відчужені за договором про відступлення права вимоги такі права за ціною, нижчою як від розміру відступленої заборгованості, так і від ринкової вартості майнових прав, що перевищує дозволені законом 20% та підпадає під підстави недійсності правочинів, визначені пунктом 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 522/7758/14-ц зазначено, що преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Судове рішення у справі № 911/3474/17 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, не можуть йому суперечити.

З огляду на зміст судового рішення у справі № 911/3474/17, учасників справи №911/3474/17 та справи, яка розглядається, суд дійшов висновку про те, що у розгляді справи № 911/3474/17 встановлені обставини нікчемності договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг, які (встановлені обставини) мають преюдиціальне значення для справи, яка розглядається, тобто не потребують доказуванню у справі № 910/5674/22.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" станом на час проведення аукціону (02.06.2020) майнових прав за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року та за Іпотечним договором від 28 травня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. і зареєстрованим в реєстрі за № 699 та незастосування наслідків нікчемності правочину - договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг, суд зазначає наступне.

Структуру правовідносин складають: учасники або суб`єкти правовідносин (особи, які беруть участь у правовідносинах); об`єкти правовідносин (немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв`язок між суб`єктами правовідносин); зміст правовідносин (суб`єктивні цивільні права та суб`єктивні цивільні обов`язки їх учасників). Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або декількох) зі складових елементів їх структури.

Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

- права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132);

- у тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається (пункт 139);

- аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою (пункт 140).

Так, відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. У разі виявлення таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку (уповноваженої особи Фонду). Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої ст. 215 ЦК України та частини третьої ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою ст. 38 цього Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку як суб`єкта господарювання, виданим керівником банку в межах своїх повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16.

Отже, у відповідності до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У цій справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на момент проведення оспорюваного аукціону з позовом до суду щодо застосування наслідків нікчемного договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг.

Однак, як зазначено судом вище Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звертався до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2019 по справі № 911/3474/17, яке залишено без змін згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 (у рахуванням ухвали про виправлення описки від 07.09.2022) встановлені обставини укладення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "АРБ ІНВЕСТМЕНС" нікчемного правочину, а саме договору про відступлення права вимоги №заг від 09.07.2015.

У зв`язку із підтвердженням зазначеними судовими рішеннями обставин нікчемності договору відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015 на підставі п.3 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд зазначає, що вказаний договір відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015 не був чинним як на момент проведення оспорюваного аукціону, так і на момент укладення договору №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав від 02.07.2020, укладеним за результатами такого аукціону.

З наведеного випливає, що на момент проведення аукціону та подальшого укладення за його результатами договору купівлі-продажу майнових прав у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" були права кредитора у зобов`язаннях за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року та за Іпотечним договором від 28.05.2015.

При цьому суд зазначає, що ні Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ні норми Цивільного кодексу України не ставлять в залежність нікчемність правочину від обставин звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності. Підтвердження судовими рішеннями нікчемності договору відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, у цьому випадку, на підставі п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не може нівелюватися фактом відсутності обставини звернення до суду з окремим позовом про застосування наслідків правочину, так як у мотивувальній частині рішення перевірено доводи щодо нікчемності та підтверджено обставину нікчемності правочину (договору відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015).

Судом враховано, що Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі №904/5392/19 за позовом ТОВ "Дніпропетровська агропромислова компанія" до ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс" про припинення зобов`язання позивача перед відповідачами за кредитним договором від 08.04.2015 № КЛ-16805/1-980, припинення зобов`язання за договором про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг та за договором про заміну сторони у кредитному договорі, погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що судовим рішенням у справі № 911/3474/17 встановлені обставини нікчемності договору про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, які (встановлені обставини) мають преюдиціальне значення для справи №904/5392/19, яка розглядається; виконання позивачем грошового зобов`язання за кредитним договором на користь іншої особи, ніж Банк (у даному випадку на користь ТОВ "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс"), не є належним виконанням позивачем зобов`язання за кредитним договором, оскільки договір про відступлення права вимоги є таким, що не створив юридичних наслідків.

Відтак, обставини того, що ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" є належним кредитором за одним із кредитних договорів, вимоги за яким, відступлені за договором відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, були встановлені також у справі №904/5392/19.

За встановлених вище обставин, права вимоги за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року та за Іпотечним договором від 28.05.2015 не перейшли від ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" до ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНТС", з огляду на нікчемність в силу закону правочину щодо відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, оскільки нікчемний правочин не створює жодних юридичних наслідків.

Відтак, права вимоги за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року та за Іпотечним договором від 28.05.2015 на момент проведення аукціону та відступлення права вимоги ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" належали виключно ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

У контексті оцінки щодо нікчемності договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг з урахуванням недійсності вказаного правочину у силу закону, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право (стаття 190 ЦК України), яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (п.84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18).

Поряд з викладеним, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, у справі "Грецькі нафтопереробні заводи "Стрен" і "СтратісАндреадіс" проти Греції" від 09.12.1994) Європейський суд з прав людини вказав, що право вимоги (що також не належить до об`єктів матеріального світу), яке належить особі, становить її майно, на котре поширюється дія статті 1 Протоколу № 1, що гарантує право власності ("Кожна фізична або юридична особа має право безперешкодно користуватися своїм майном").

Отже Європейський суд з прав людини під "майном" розуміє не тільки речові права, але й майнові права, що виникають із зобов`язань.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 також зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності". Статтю 1 Першого Протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

З урахуванням встановлених обставин, з огляду на нікчемність договору відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, виключно ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" як належному кредитору належали майнові права за Кредитним договором №КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року та за Іпотечним договором від 28.05.2015, та відповідно останній мав законні підстави для продажу таких прав ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".

Судом також враховано, що відповідно до умов договору №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав від 02.07.2020, укладеного за результатами спірного аукціону до ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (та у подальшому, до ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП") перейшли у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів.

Щодо посилань позивача на те, що предмет іпотеки передано в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 року та з огляду на перехід права власності на предмет іпотеки до позивача право вимоги припинилося, судом встановлено наступне.

Так, позивачем надано у матеріали справи договір від 28.08.2015 про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" та ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНС", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С. за реєстровим номером 2373, відповідно до якого ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" передало, а ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНС" прийняло у власність за вартістю і на умовах, визначених Договором про задоволення вимог іпотекодержателя, належне ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" на праві приватної власності нежитлове приміщення, зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 149,80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Трутенка Онуфрія, будинок 3-Г, нежитлове приміщення № 470.

Згідно з пунктом 1.1.1. договору про задоволення вимог іпотекодержателя зазначений об`єкт нерухомості є предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 28 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №699.

Відповідно до пункту 1.1.2. договору про задоволення вимог іпотекодержателя згідно умов Іпотечного договору, вищезазначений Об`єкт нерухомості був переданий в іпотеку в забезпечення виконання ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до якого зобов`язання ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" перед ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо повернення кредитів (наданих в межах кредитної лінії), сплати процентів за користування кредитами, відшкодування/сплати інших витрат, платежів, комісій, пов`язаних з обслуговуванням та виконанням Кредитного договору та Іпотечного договору, що станом на дату укладення Договору про задоволення вимог іпотекодержателя становило 2955250,96 грн.

Згідно з п.5.3. вказаного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у зв`язку переходом об`єкту нерухомості - предмету іпотеки у власність іпотекодержателя за цим договором, зобов`язання за кредитним договором вважаються виконаними повністю.

Відповідно до п.5.8. договору про задоволення вимог іпотекодержателя підписанням цього договору іпотекодержатель підтверджує, що іпотекодавець виконав в свої зобов`язання за цим договором, іпотечним договором від 28 травня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округ) Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 699, Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року, а також немає ніяких претензій до іпотекодавця за цим договором, іпотечним договором від 28 травня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 699, та Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року.

Посилаючись на умови договору про задоволення вимог іпотекодержателя, позивач зазначає, що 28.08.2015 ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" за Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 04.09.2014 року була погашена, право вимоги до ТОВ ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" за цим кредитним договором припинилося.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Підстави припинення іпотеки визначені у статті 17 Закону України "Про іпотеку", за змістом частини першої якої іпотека припиняється, зокрема у разі припинення основного зобов`язання.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України "Про іпотеку", в якій визначені наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 зазначив: "Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі".

За змістом статей 3, 18 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі укладеного у письмовій формі і нотаріально посвідченого іпотечного договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто із виникненням іпотеки на законних підставах виникає обтяження нерухомого майна іпотекою, яке підлягає державній реєстрації.

При цьому, із врахуванням висновків Верхового суду у справі №910/10987/18 припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою не передбачає припинення іпотеки, якщо договір іпотеки залишається дійсним та іпотека не припинена на законних підставах.

В аспекті наведеного, суд зазначає, що сторонами у справі не надано належних та допустимих доказів виконання зобов`язань за Кредитним договором № КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, станом на час проведення аукціону, саме належному кредиторові ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" або у подальшому ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА", ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП".

За відсутності доказів виконання зобов`язань за Кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014 року належному кредиторові у кредитному зобов`язанні, відсутні правові підстави вважати виконаними та припиненими зобов`язання у вказаних кредитних правовідносинах.

Одночасно, наявність договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" та ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНС", не є правовою підставою для припинення права вимоги за Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 та Іпотечним договором, посвідченим 28.05.2015 року за реєстровим номером №699, оскільки за встановленими вище судом обставинами щодо нікчемності договору про відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, який не може створювати юридичних наслідків, ТОВ "КУА "АРБ ІНВЕСТМЕНС" не є належним кредитором у цих кредитних правовідносинах.

Відповідно до положень ст.51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду затверджує заходи з передпродажної підготовки майна одного або кількох банків (майно, об`єднане у пули активів, цілісні майнові комплекси, пакети акцій тощо), ремонту основних засобів, добудови об`єктів незавершеного будівництва, реалізації девелоперських проектів (зокрема операцій з експлуатації нерухомості) на належних банку земельних ділянках із залученням інвестицій, вилучення з непридатного для експлуатації майна окремих деталей, вузлів, агрегатів тощо для подальшої реалізації.

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Відповідно до п.п 1, 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 року №388, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлено обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги. Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством. Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ETC.

Як зазначено судом вище, на підставі пункту 14 частини п`ятої статті 12, частини сьомої статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 липня 2017 року №3117 "Про реалізацію активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2017 року за №999/30867, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2020 року № 866 визначено активи ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами.

До зазначеного пулу активів увійшли майнові права ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014, що укладений із ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД".

За встановлених вище обставин щодо нікчемності договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015 № заг, відсутності доказів виконання зобов`язань за Кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014 року належному кредиторові у кредитному зобов`язанні та відсутності правових підстав вважати припиненими зобов`язання у вказаних кредитних правовідносинах, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що в пул активів були віднесені права вимоги, які на момент відчуження були припинені.

Прийняття рішенням виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продаж активів до набрання рішенням законної сили не спростовують факту наявності у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" прав кредитора за Кредитним договором № КЛ-5437/1-980 від 04.09.2014 на момент проведення оспорюваного аукціону.

Позивачем не доведено наявності порушень під час проведення відкритих торгів (аукціону) з реалізації лоту № GL15N817996, що відбулися 02.06.2020, результати якого оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020, не доведено факту неправомірності набуття майнових прав новим кредитором на спірне майно банку та не надано належних доказів недійсності договору купівлі-продажу майнових прав №02/07/20-ЮО-МП від 02.07.2020, а також договору купівлі-продажу майнових прав від 23.06.2021 та договору №220921/1 від 22.09.2021.

Посилання позивача на судові рішення у справах № 904/8033/15 суд відхиляє, з огляду на таке.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 у справі № 904/8033/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Екоресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс", Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору про відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015.

Позовні вимоги у справі № 904/8033/15 обґрунтовані тим, що відповідно до умов спірного договору ПАТ "Радикал Банк" відступив, а ТОВ "КУА "АРБ Інвестменс" набув у тому числі право вимоги до позивача за Кредитним договором № КЛ-5/1-980 від 31.07.2013, укладеним між ТОВ "Інвестиційна компанія "Екоресурс" та ПАТ "Радикал Банк", з порушення вимог частини 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, та умов спірного договору, оскільки позивача як Боржника не було своєчасно повідомлено про заміну Кредитора, що на його думку є підставою для визнання спірного договору недійсним. Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги щодо недійсності спірного договору, позивач посилається на приписи ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Втім, підстави для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги у справі № 904/8033/15 є відмінними від підстав позову у справі №911/3474/17, а встановлені у справі № 911/3474/17 обставини щодо нікчемності договору про відступлення права вимоги мають преюдиціальне значення для справи, яка розглядається, з огляду на предмет, підстави позову, а також обставини, які входять до предмета доказування.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що скасування адміністративним судом у межах справи № 826/24203/15 постанови №452/БТ від 09.07.2015 з юридичної точки зору свідчить про те, що ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" не є банком, віднесеним до категорії неплатоспроможних, а тому були відсутні правові підстави для реалізації майна банку в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі №826/24203/15 за позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Національного банку України, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2016, визнана протиправною та скасована постанова Правління Національного банку України №452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних".

Разом з тим, неплатоспроможність банку - це фінансовий стан, який зумовив прийняття Національним банком України рішення щодо банку про визнання його неплатоспроможним. Скасування судом такого рішення Національного банку України не відновлює платоспроможність банку, не повертає його до функціонування у банківській сфері, не відновлює його господарської діяльності та решту фінансово-економічних та інших чинників, що свідчать про те, що банк не перебуває під дією Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як і не свідчить про те, що всі рішення, прийняті Уповноваженою особою Фонд/Фондом на виконання положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" втрачають чинність та мають зворотні наслідки.

Згідно із ч.4, 5 ст.54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.

Виходячи із положень статті 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розпочата процедура виведення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у зв`язку із визнанням протиправною та скасування постанови Національного банку України №452/БТ від 09.07.2015, що була підставою для її початку, та не відновлює того становища ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", яке існувало до прийняття постанови Національного банку України, а також не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації.

За таких обставин, посилання позивача на те, що ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" не є банком, віднесеним до категорії неплатоспроможних, і у відсутні правові підстави для реалізації майна ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" через аукціон, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (правові висновки наведено у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

У постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок, що торги є правочином; якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Ураховуючи викладене, у позові в частині визнання недійними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 02.06.2020, з реалізації лоту GL15N817996 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2105, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД", посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дереберою Т.О. та зареєстрованим в реєстрі за №699 та визнання недійним протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020 за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) слід відмовити саме з підстав неналежності та неефективності обраного позивачем способу захисту.

З огляду на встановлені у справі № 911/3474/17 обставини щодо нікчемності договору про відступлення права вимоги від 09.07.2015, враховуючи встановлені вище обставини того, що на момент проведення спірного аукціону ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" було належним кредитором за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД" та враховуючи, що позивачем не доведено наявності порушень під час проведення відкритих торгів (аукціону) з реалізації лоту №GL15N817996, що відбулися 02.06.2020, не доведено факту неправомірності набуття майнових прав новим кредитором на спірне майно банку, оцінюючи доводи всіх учасників судового процесу в сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договору №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав, укладеного 02.07.2020 між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "ФК" ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного 23.06.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА" та договору №220921/1, укладеного 22.09.2021 між ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА" та ТОВ "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП".

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТНА УСТАНОВА "ІНВЕСТИЦІЙНА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФІНАНС ГРУП" про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), що відбулися 02.06.2020, з реалізації лоту GL15N817996 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015; визнання недійсним протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-05-27-000006-b від 02.06.2020 за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 02.06.2020 з реалізації лоту №GL15N817996 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015; визнання недійсним з моменту укладення договору №02/07/20-ЮО-МП купівлі-продажу майнових прав, укладеним 02.07.2020 між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "ФК " ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015; визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнових прав, укладеного 23.06.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ "КУ "ІНВЕСТИЦІЙНА" - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015; визнання недійсним з моменту укладення договору №220921/1, укладеного 22.09.2021 - в частині продажу майнових прав за кредитним договором №КЛ5437/1-980 від 04.09.2014, продажу майнових прав за іпотечним договором від 28.05.2015, укладеним між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ТОВ "БОРИСПІЛЬБУД".

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.12.2022.

Суддя С. О. Турчин

Дата ухвалення рішення21.12.2022
Оприлюднено29.12.2022

Судовий реєстр по справі —910/5674/22

Ухвала від 11.04.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 13.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 30.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Рішення від 21.12.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 20.12.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 08.12.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 24.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 23.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 03.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 02.11.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні