Ухвала

від 27.12.2022 по справі 910/6811/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про видачу дублікату наказу

м. Київ

27.12.2022Справа № 910/6811/17Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О. розглянувши

заяву Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

провидачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017

у справі

За позовомПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ДоДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Торговий дім "Укрхлібпродукти" Простягнення 44 859,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Торговий дім "Укрхлібпродукти" про стягнення 44 859,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2017 порушено провадження у справ

26.05.2017 судом було ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнуто з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Торговий дім "Укрхлібпродукти" на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 29 972 грн. 40 коп. основного боргу, 5 506 грн. 12 коп. пені, 2 098 грн. 07 коп. штрафу, 5 985 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 1290 грн. 87 коп. 3% річних та 1 599 грн. 74 коп. судового збору, а в іншій частині відмовити.

20.06.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва 26.05.2017 (повний текст рішення складено 31.05.2017), яке набрало законної сили 13.06.2017, було видано відповідний наказ.

23.12.2022 від Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшла заява про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи у зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці, вказана заява була передана для розгляду судді Лиськову М.О.

В заяві про видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від стягувач вказує, що Органом ДВС було відкрито виконавче провадження №6235683 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/6811/17 від 20.06.2017.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження стягувачу стало відомо, що вищевказане виконавче провадження 17.02.2022 завершене.

Однак, на адресу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" постанова про повернення виконавчого документу стягувачу з оригіналом наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 №910/6811/17 не надходила.

Постанову про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого документу стягувач не отримував, а тому ним було направлено до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) адвокатський запитом №04/11-1 від 04.11.2022 щодо направлення на адресу стягувача постанови про повернення виконавчого документу стягувачу з оригіналом наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 №910/6811/17 .

У відповідь на адвокатський запит стягувачем було отримано довідку Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.11.2022 №62535683 з якої вбачається, що оригінал наказу про примусове виконання рішення від 20.06.2017 було втрачено.

Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення. При цьому, суд виходить з такого.

Згідно п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №910/6811/17, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 20.06.2017 у справі №910/6811/17

3. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя М.О. Лиськов