Рішення

від 06.12.2022 по справі 910/9001/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2022Справа № 910/9001/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інко-Фуд Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр державно-

приватного партнерства»

про стягнення 462.000,00 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Мелконян Н.Г.

за участю представників сторін

від позивача Сичов Д.В., адвокат за довіреністю № 26/07-2022 від 26.07.2022

від відповідача Трофімов Б.В., ордер серії АІ № 1292166 від 14.10.2022

СУТЬ СПОРУ:

13.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інко-Фуд Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» про стягнення 462.000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.05.2022 між сторонами укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 05/05/22-1, предметом якого є автомобіль Toyota Land Cruser 3.3 А/Т Premium FJ300L-GMUZYW 5T PD, 2021 року випуску, VIN - НОМЕР_1 вартістю 2.772.000,00 грн, в т.ч ПДВ - 462.000,00 грн. На виконання умов договору позивач здійснив оплату товару у розмірі 2.772.000,00 грн. За актом приймання-передачі транспортного засобу від 05.05.2022 відповідач передав, а позивач прийняв вказаний автомобіль. Відповідно до п. 4.5. договору сторони погодили, що протягом 10 (десяти) календарних днів після настання дати виникнення податкових зобов`язань згідно ст. 187 Податкового кодексу України, продавець повинен надати покупцю податкову накладну, оформлену належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства України. Законом України № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», що набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни, зокрема, до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу XX Податкового кодексу України, та доповнено п.п. 69.11. Внесеними змінами для платників ПДВ, які мають можливість виконувати свої податкові обов`язки, встановлюються нові строки виконання тих податкових обов`язків, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому-травні 2022 року, зокрема, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), подання податкової звітності, сплата податків і зборів. Платники ПДВ зобов`язані до 15.07.2022 зареєструвати в ЄРПН ПН/РК, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими протягом лютого-травня 2022 року. Отже, враховуючи вищенаведені норми відповідач мав обов`язок зареєструвати належним чином в ЄРПН на користь позивача податкову накладну на загальну суму 462.000,00 грн. Однак станом на день звернення з вимогою податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН. З відкритих реєстрів, позивачу стало відомо, що відповідач 05.05.2022 здійснив перехід на спрощену систему оподаткування та став платником Єдиного податку 3 групи з базою оподаткування 2%. Отже, в день укладання договору купівлі-продажу, продавець вже не був платником ПДВ та не мав права зазначати вартість товару з урахування ПДВ та брати на себе обов`язок виписати та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, і як наслідок вартість автомобіля мала складати 2.310.000,00 грн. Враховуючи викладене відповідачем завищено вартість автомобіля на суму 462.000,00 грн та безпідставно отримано кошти в зазначеному розмірі, а отже вони підлягають поверненню позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9001/22 від 15.09.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

20.09.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/9001/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 20.10.2022.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.09.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492795387 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04116, м. Київ, вул. В.Василевської, 13, корп. 1, літ. А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 23.09.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримало 12.10.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492795387, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 27.10.2022 включно.

14.10.2022 відповідачем до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

20.10.2022 позивачем до суду подано заяву про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9001/22 від 20.10.2022, у зв`язку із нез`явленням сторін, підготовче засідання відкладено на 15.11.2022.

15.11.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 24.11.2022.

22.11.2022 від відповідача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву разом з відзивом н позовну заяву. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що копію позовної заяви і додані до неї документи, які були надіслані позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією за трек кодом № 1002904786620 відповідачем не було отримано, що підтверджується роздруківкою за цим трек кодом.

У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що 30.04.2022 відповідач подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, проте податковий орган не прийняв зміни на наступний робочий день, тобто 02.05.2022, як це передбачено п. 9.8 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку Перехідних положень Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач розцінював не прийняття змін в електронному кабінеті платника податків, як відмову податкового органу у переході відповідача з платника ПДВ на платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2%. Тому відповідач, достовірно знаючи, що податковим органом зміни не прийняті, і він є платником ПДВ уклав договір з позивачем з відповідними умовами та зобов`язаннями зареєструвати податкову накладну на суму ПДВ 462.000,00 грн. Відповідач подав податкову накладну через систему електронного документообігу на електронну адресу Державної податкової служби України, яка не прийнята з підстав: «Документ не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ - продавця призупинена з 05.05.2022 року у зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування III групи зі ставкою 2 відсотки.». За таких підстав відповідачем здійснено всі необхідні дії визначені п. 4.5 договору. Зазначає, що оскільки податковий орган здійснив зміни 05.05.2022 про перехід відповідача на спрощену систему оподаткування єдиного податку за ставкою 2%, жодних дій направлених на привласнення майна позивача, укладення договору з умовами, які завідомо не можливо виконати або приховання об`єкту оподаткування (ПДВ) відповідачем не здійснено.

23.11.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем підтверджується перехід на спрощену систему оподаткування 05.05.2022, фактично в день укладення між сторонами договору купівлі-продажу, вартість автомобіля за яким визначена з урахуванням ПДВ в сумі 462.00,00 грн. Твердження відповідача, що йому не було відомо про перехід на спрощену систему оподаткування не слід брати до уваги, оскільки саме відповідачем було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, а на підставі норм Податкового кодексу України у податкового органу фактично не має підстав для відмови. Датою виникнення податкового зобов`язання є дата укладення первинного документу або дата отримання коштів за товар, а отже податкова накладна повинна була бути сформована 05.05.2022. Однак, відповідачем надано копію податкової накладної від 04.05.2022, яка відповідно до квитанції № 1 прийняття податковим органом 01.07.2022 та відмовлено в реєстрації у зв`язку із перебуванням з 05.05.2022 на спрощеній системі оподаткування. Вважає, що відповідачем завищено вартість автомобіля на суму 462.000,00 грн та відповідно безпідставно отримано кошти в цьому розмірі, а отже підлягають поверненню позивачу.

24.11.2022 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву на позов.

24.11.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.12.2022.

Позивач в судовому засіданні 06.12.2022 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 06.12.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 06.12.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інко-Фуд Україна» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» (продавець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 05/05/22-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобіль, зазначений у п. 1.2 цього договору, далі автомобіль, а покупець зобов`язується прийняти зазначений автомобіль і оплатити йо вартість відповідно до умов договору.

У п. 1.2 договору визначено наступні характеристики автомобіля:

1.2.1. марка: TOYOTA LAND CRUISER 3,3 A/T PREMIUM FJA300L-GMUZYW 5E PD;

1.2.2.державні номерні знаки: KA7779AE;

1.2.3. рік випуску: 2021;

1.2.4. технічний паспорт: СТХ №515449 від 11.01.2022;

1.2.5. пробіг: 15000 тис. км.;

1.2.6. vin code: JTMAAABJ804003153.

Згідно з п. 2.1 договору вартість автомобіля, що є предметом цього договору складає 2.772.000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість, який складає 462.000,00 грн.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем завищено вартість автомобіля на суму ПДВ в розмірі 462.000,00 грн, тоді як відповідач 05.05.2022 здійснив перехід на спрощену систему оподаткування, тобто в день укладення договору відповідач не був платником ПДВ, а тому позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав від позивача кошти в розмірі 462.000,00 грн, які підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 9.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.

Відповідно до п. 2.2.1 договору покупець зобов`язався прийняти автомобіль і сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору передача автомобіля, що є предметом цього договору, покупцю провадиться в місці (пункті) його передачі (приймання). Місцем (пунктом) передачі (приймання) автомобіля є: місто Київ.

Відповідно до п. 3.3 договору терміном виконання цього договору (датою передачі (приймання) автомобіля) є 05.05.2022.

Матеріали справи свідчать, що відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 05.05.2022 та видатковою накладною № 1/05-1 від 06.05.2022.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата переданого за цим договором автомобіля здійснюється покупцем наступним чином: 100 (сто) відсотків від вартості автомобіля - протягом 5 календарних днів з дати передачі (прийняття) автомобіля, встановленої п. 3.3. цього договору.

Згідно з п. 4.3 договору оплата вартості автомобіля проводиться покупцем шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок продавця, у безготівковій формі, в національній валюті України.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № 1/05-1 від 05.05.2022 на оплату вартості автомобіля в сумі 2.772.000,00 грн, у т.ч. ПДВ 462.000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено сплату автомобіля в загальному розмірі 2.772.000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 45 від 05.05.2022 на суму 1.947.00,00 грн та платіжним дорученням № 1673 від 05.052022 на суму 825.000,00 грн. В призначенні платежу наведених платіжних доручень є посилання на договір № 05/05/22-1 від 05.05.2022 та рахунок-фактуру № 1/05-1 від 05.05.2022.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі безпідставно набутої суми ПДВ, яка включена до вартості автомобіля.

Однак, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що сплачені ним кошти в розмірі 462.000,00 грн є безпідставно набутими відповідачем, оскільки сплачені на підставі укладеного договору, який не визнаний в установленому законодавством порядку недійсним.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 9.8. підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб`єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом, зокрема з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 30.04.2022 подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме про переведення на платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2% з 01.05.2022. Дана заява прийнята Головним управлінням ДПС у м. Києві 30.04.2022 о 15:31:31, що підтверджується квитанцією № 2.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідача переведено на спрощену систему оподаткування з 05.05.2022 про що відповідач дізнався з квитанції № 1, отриманої за наслідками надіслання через систему електронного документообігу на електрону адресу Державної податкової служби України податкової накладної № 1 від 04.05.2022 на суму 2.772.000,00 грн. Зокрема у квитанції № 1 зазначено: «Документ не може бути прийнятий. Реєстрація платника ПДВ - продавця призупинена з 05.05.2022 року у зв`язку з перебуванням на спрощеній системі оподаткування III групи зі ставкою 2 відсотки.»

Отже, посилання відповідача на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу автомобіля він не був обізнаний про переведення його на іншу систему оподаткування, а тому договір укладений на умовах, що передбачають включення ПДВ до ціни товару підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 4.5 договору протягом 10 (десяти) календарних днів після настання дати виникнення податкових зобов`язань згідно ст. 187 Податкового кодексу України, продавець повинен надати покупцю податкову накладну, оформлену належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства України. При цьому, підписання сторонами цього договору є свідченням того, що сторони однозначно розуміють і погоджують, що покупець заявив, а продавець отримав вимогу про надання відповідної податкової накладної у паперовому вигляді, за кожною такою датою, і в розрізі, передбаченому ст. 201 Податкового кодексу України. Подання покупцем будь-яких додаткових заяв, вимог або інших документів не вимагається.

Посилання позивача на те, що відповідачем не зареєстровано належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних на користь позивача податкову накладну на загальну суму 462.000,00 грн не приймаються судом до уваги, оскільки

Законом України № 2260-ІХ від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» у розділі ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України абз. 1 пункту 69 підрозділу 10 викладено в такій редакції: Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті».

Також викладено в новій редакції підпункт 69.1, зокрема абз. 5 визначає, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інко-Фуд Україна» необґрунтовані, документально не підтвердженні, а отже задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26.12.2022.

СуддяВ.В.Сівакова