Рішення

від 27.12.2022 по справі 911/1812/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/1812/22

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Сухоярська, будинок 14, код ЄДРПОУ 38010130)

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Комунальник" (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Терезине, вулиця Першотравнева, будинок 2, код ЄДРПОУ 25297219)

про стягнення боргу за скид понаднормативних забруднень

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Комунальник" про стягнення боргу за скид понаднормативних забруднень.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2022 відкрито провадження у справі, відповідно до статті 247 ГПК України розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суд встановив строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

З огляду на складну фінансову ситуацію Господарського суду Київської області зокрема та судової системи України вцілому здійснити відправлення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу видалось за можливе лише 10.11.2022. З рекомендованого повідомлення № 0103281768127 вбачається, що оператор поштового зв`язку вручив судову кореспонденцію 29.11.2022. Таким чином строк для подання відзиву на позовну заяву сплив 15.12.2022. До суду відзиву на позовну заяву подано не було, інших заяв чи клопотань від відповідача також не надходило.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 ГПК України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

До суду подано копію договору про надання послуг з розподілу води № 6211/1 від 30.03.2020, укладеного між ТОВ "Білоцерківвода", в якості виконавця, та Державним комунальним виробничим підприємством "Комунальник" (код 25297219), в якості споживача, про що вказано у преамбулі цього договору. Відповідно до умов цього договору, зокрема пункту 1.1, виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з розподілу води, а споживач зобов`язується своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги на умовах передбачених договором.

Відповідно до пункту 5.2 договору надання послуг, до прав виконавця належать, зокрема: вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (підпункт 5.2.3); контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод споживача (підпункт 5.2.9).

Пунктом 5.5 встановлено, що споживач зобов`язаний: дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг (підпункт 5.5.3); забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації, відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин визначених додатком № 3 до цього договору (підпункт 5.5.20); виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, розробляти погоджувати з виконавцем, надавати виконавцю та реалізовувати план заходів щодо доведення якості стічних вод до встановлених Правилами приймання стічних вод допустимих концентрацій, неухильно дотримуватись передбачених таким планом заходів, нести відповідальність за наслідки невиконання таких заходів.

Відповідно до пункту 6.1 договору надання послуг з розподілу води споживач несе відповідальність за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, а також Правил користування централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 N 30, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37 тощо.

У позовній заяві вказано, що відповідно до рішення Білоцерківської міської ради № 97-07-VIII від 05.01.2021 відповідач змінив найменування на Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Комунальник" (КП БМР "Комунальник").

Обгрунтовуючи підстави для задоволення позову позивач посилається на затверджені рішенням Білоцерківської міської ради № 4465-81-VII від 31.10.2019 Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Біла Церква (далі по тексту Правила приймання стічних вод), які у відсканованому вигляді, у форматі pdf-документу доступні за лінком http://bcvoda.com.ua/wp-content/uploads/2019/11/Pravila-priymannya-stichnih-vod-vid-31.10.2019.pdf.

Пунктом 8.12.2 Правил приймання стічних вод закріплено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод в споживача виконується уповноваженими представниками виробника та фіксується в акті відбору проб, який підписують як представники виробника, так і представник споживача.

Пункт 2.1.5 Правил приймання стічних вод передбачає, що виробники повинні здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення міста Біла Церква.

Позивач повідомляє суд, що 08.12.2020 працівники ТОВ "Білоцерківвода" на підставі наведених вище положень Правил приймання стічних вод прибули до контрольного колодязя КП БМР "Комунальник" розташованого на вулиці Першотравневій, 2, смт. Терезине, Білоцерківський район, Київська обл. для здійснення відбору проб каналізаційних стічних вод, для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством в каналізаційну мережу м. Біла Церква. Проби не були відібрані у зв`язку із здійсненням підприємством перешкод у відборі проб будівля КНС обладнана замком. Час очікування уповноважених представників відповідача для відбору проб стічних вод перевищив більше ніж 30 хвилин після прибуття уповноважених представників товариства позивача, що і було зафіксовано відповідним Актом, копія якого додана до позову.

ТОВ "Білоцерківвода" акцентує увагу на положеннях пункту 8.12.5 Правил приймання стічних вод. Позивач вказує, що до КП БМР "Комунальник" було направлено повідомлення щодо створення перешкод у відборі проб стічних вод № 1-04/08-3180 від 11.12.2020.

ТОВ "Білоцерківвода" 29.12.2020 було сформовано лист № 1-04/08-3327 про сплату понаднормових забруднень, який було направлено відповідачу 30.12.2020, про що свідчить накладна № 0910710592833, фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа. Разом з листом позивач направив відповідачу розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень та рахунок № 43 від 29.12.2020 що стосується оплати за понаднормовий скид забруднень стічними водами до системи водовідведення у грудні 2020 року. Листом № 1-04/08-3327 позивач також повідомив, що рахунок підлягає оплаті протягом 10 днів з дня його отримання. З рекомендованого повідомлення про вручення № 0910710592833 вбачається, що пакет документів отримано відповідачем 19.01.2021.

Розглянувши позов суд вважає за необхідне акцентувати увагу на наступному.

В силу пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно частини 1 статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно частини 1 статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів, що закріплено статтею 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Відповідно до статті 13-1 цього Закону місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Таким чином, в контексті наведених вище норм, посилання позивача на Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Біла Церква, що затверджені міською радою, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Вбачається, що дія цих Правил поширюється на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення, на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, а також фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення м. Біла Церква або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди, про що вказано в пункті 1.3.

Пунктом 2.2.2 Правил приймання стічних вод визначено, що споживачі повинні дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання положень загальнодержавних Правил та цих Правил.

Відповідно до пункту 1.5 Правил приймання стічних вод виробником, у розумінні цих Правил, є суб`єкт господарювання, який надає послуги централізованого водовідведення та/або очищення стічних вод.

Як вказано вище, позивач акцентував увагу суду на положеннях пункту 8.12.5 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Біла Церква. У зазначеном пункті закріплено: зволікання з допуском уповноваженого представника виробника на територію споживача (більше ніж 30 хвилин після його прибуття) або створення перешкод у відборі проб з боку представників споживача фіксується в акті за підписом представника виробника. Виробник виставляє споживачу рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено це порушення.

Судом з`ясовано, що у акті відбору проб від 08.12.2020 майстром РЕКМ ТОВ "Білоцерківвода" та інженером лаборантом ВХТЛ ТОВ "Білоцерківвода", підписантами акту, зафіксовано, що проби не відібрано у зв`язку з відмовою підприємства ДК ВП "Комунальник" виділити уповноваженого представника для відбору проб. В акті зазначено, що начальник підприємства Жарчінський О.П., слюсар Заєць Р. М. не з`явились для відбору проб. Час очікування більший ніж 30 хвилин. В акті також вказано, що точка відбору, якою відповідно до акту розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток 1 до договору № 6211/1) є "контрольний колодязь", знаходиться за межами доступу представників ТОВ "Білоцерківвода" висить замок.

Суд враховує, що позивач здійснював повідомлення відповідача про створення перешкод у відборі проб та попереджав про обов`язок товариства виставити рахунок за понаднормовий скид забруднень у відповідності до положень пункту 8.12.5 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Біла Церква.

Суд встановив, що рахунок на оплату з розрахунком плати за скид отримано відповідачем 19.01.2021. Зі слів позивача вказаний рахунок залишився не сплаченим.

Відповідач не висловив жодних заперечень щодо цієї обставини незважаючи на отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі № 911/1812/22, не подав доказів на спростування тверджень позивача.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В контексті наведених норм ГПК України, суд наголошує, що відповідачем не надано жодних доказів, які б суперечили доказам, що подані позивачем, не долучено доказів, які б спростовували факт проведення відбору, які б вказували на інший тариф чи інший об`єм скинутих вод за розрахунковий період, взагалі не здійснено дій, щоб довести суду необгрунтованість заявлених позивачем вимог. Таким чином, суд досліджуючи всі наявні у справі докази доходить до висновку, що вони підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Як в розрахунку так і в рахунку на оплату, копії яких додано до матеріалів справи позивач користується формулою нарахування понаднормового скиду, де відбувається множення об`єму скинутих вод на встановлений тариф надання послуг та коефіцієнт кратності, що збільшує розрахункову суму в п`ять разів. Таким чином позивач, слідуючи пункту 8.12.5 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Біла Церква, множить між собою 242 куб.м (об`єм скинутих вод), 11,44 грн/куб.м (тариф за надання послуг) та 5 (коефіцієнт кратності). В результаті розмір заборгованість за зволікання з допуском уповноваженого представника виробника на територію споживача, створення перешкод у відборі проб в силу наведеного пункту Правил становить 13842,40 грн. Разом з ПДВ сума дорівнює 16610,88 грн, оскільки розмір податку у 20-ти відстоковому співвідношенні до загальної суми є 2768,48 грн, про що також вказано у виставленому рахунку та розрахунку плати за скид забруднень.

Наведені розрахунки визнаються судом арифметично вірними та такими, що здійснені у відповідності до встановлених органом місцевого самоврядування Правил. Вимога про стягнення боргу за скид понаднормових забруднень задовольняється судом у повному обсязі.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Комунальник" (09133, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище міського типу Терезине, вулиця Першотравнева, будинок 2, код ЄДРПОУ 25297219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Сухоярська, будинок 14, код ЄДРПОУ 38010130) 16610,88 грн заборгованості за скид понаднормових забруднень та 2481,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз