Рішення

від 21.12.2022 по справі 913/31/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Харків Справа № 913/31/22

Провадження №19/913/31/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегагаз Постач» (вул. Сумська, буд. 39, офіс 125, м. Харків, 61022)

до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області (вул. Театральна, буд. 1-Д, с. Шульгинка Старобільського району Луганської області, 92764)

про стягнення 12 280 грн 80 коп.

Суддя Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Чуєва М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Блинда О.М. представник за довіреністю від 03.02.2022 №59 (у режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегагаз Постач» (далі ТОВ «Мегагаз Постач») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області (далі Шульгинська сільрада) про стягнення заборгованості в сумі 12 280 грн 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у період з 14.11.2021 по 27.11.2021 здійснювалося постачання природного газу на об`єкти Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області. Як зазначив позивач, незважаючи на те, що письмовий договір між сторонами не укладався, відповідач користувався послугою з постачання природного газу, однак оплату послуг не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 14.02.2022.

У судовому засіданні 14.02.2022 оголошено перерву до 28.02.2022.

Через загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та працівників суду судове засідання 28.02.2022 не відбулось.

Ухвалою суду від 30.11.2022 розгляд справи по суті призначений на 21.12.2022.

У судове засідання 21.12.2022 представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення електронного примірника ухвали суду на офіційну адресу електронної пошти: shulginka.otg@ukr.net, та розміщення відповідного оголошення на сайті суду, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Представник позивача брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною 8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Як зазначив позивач, з 14.11.2021 по 27.11.2021 ТОВ «Мегагаз Постач» здійснювало постачання природного газу на об`єкти Шульгинської сільради за відсутності договору.

На підставі інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України» за результатами постачання природного газу у період з 14.11.2021 по 27.11.2021 постачальником було сформовано акт приймання-передачі №1410, відповідно до якого постачальник передав, а споживач прийняв природний газ в обсязі 0,731 тис. куб. м на суму 12 280 грн 80 коп., у т.ч. ПДВ.

При розрахунку вартості природного газу ТОВ «Мегагаз Постач» керувалося постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 та від 09.12.2020 №1236» від 25.10.2021 №1102, якою установлено з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року граничну ціну на природний газ за договорами постачання між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником «останньої надії» - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

17.12.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1787 про оплату поставленого природного газу в сумі 12 280 грн 00 коп. До вказаної вимоги були додані акт приймання-передачі природного газу №1410 та рахунок на оплату від 30.11.2021 №1431.

Шульгинська сільрада поставлений газ своєчасно не оплатила, що стало підставою для звернення ТОВ «Мегагаз Постач» з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суд бере до уваги, що правовідношення, у якому споживач зобов`язаний оплатити поставлений товар в грошах, а постачальник має право вимагати від споживача відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст.1212 ЦК України, на підставі якої позивачем заявлені позовні вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст.1212 цього Кодексу дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем у період з 14.11.2021 по 27.11.2021 здійснювалось постачання природного газу на об`єкти Шульгинської сільради за відсутності письмового договору.

Відтак, відповідачем природний газ набутий безпідставно.

Суд зауважує, що для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст.1212-1214 ЦК України).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав) або вартість цього майна.

Верховним Судом у постанові від 17.04.2019 у справі №757/16163/17 наголошено, що ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, у тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами речі.

Таким чином, кондикція позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторонами не надано суду доказів щодо наявності у Шульгинської сільради природного газу у обсязі 0,731 тис. куб. м та можливості його повернення позивачу в натурі.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Визначаючи вартість безпідставно отриманого відповідачем від позивача природного газу на момент розгляду справи суд, ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу та розмір заявлених позовних вимог, виходить з того, що вартість природного газу становить 16 грн 80 коп. за 1 куб. м, у т.ч. ПДВ (ураховуючи п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 та від 09.12.2020 №1236» від 25.10.2021 №1102).

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч.2 ст.530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як уже зазначалось, 17.12.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1787 про оплату поставленого природного газу в сумі 12 280 грн 00 коп. (докази направлення а.с.14) До вказаної вимоги були додані акт приймання-передачі природного газу №1410 та рахунок на оплату від 30.11.2021 №1431.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Відтак, у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений ТОВ «Мегагаз Постач» природний газ у строк по 25.12.2021 (включно), проте Шульгинська сільрада оплату не здійснила.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не подав.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У позовній заяві позивач просить судові витрати зі сплати судового збору покласти на нього.

Ураховуючи викладене, судовий збір у сумі 2 481 грн 00 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегагаз Постач» до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області, вул. Театральна, буд. 1-Д, с. Шульгинка Старобільського району Луганської області, 92764, ідентифікаційний код 04337593, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегагаз Постач», вул. Сумська, буд. 39, офіс 125, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 40292876, заборгованість в сумі 12 280 грн 80 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481 грн 00 коп. покласти на позивача.

4. Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегагаз Постач», вул. Сумська, буд. 39, офіс 125, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 40292876.

Відповідач: Шульгинська сільська рада Старобільського району Луганської області, вул. Театральна, буд. 1-Д, с. Шульгинка Старобільського району Луганської області, 92764, ідентифікаційний код 04337593.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.12.2022.

Суддя Тетяна КОСЕНКО