Рішення

від 30.11.2022 по справі 916/1611/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1611/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 (65113, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40486122)

до відповідача: Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)

про скасування рішення та припинення права власності, -

за участю представників сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, в якому просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008;

- припинити право власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на об`єкт нерухомого майна, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008.

В обґрунтування позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 посилається на обставини, встановлені у справах №916/153/20 та №420/7035/21, які стосуються права власності на нерухоме майно, зареєстрованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, та вказує на необхідність поновлення порушеного права шляхом задоволення заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.08.2022 о 10:00.

17.08.2022 за вх.№16512/22 до суду від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності, яка залучена судом до матеріалів справи. У поданій заяві відповідач посилається на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №916/153/20, в якій зазначено: позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29, дізнався про своє порушене право саме 22.03.2018, тобто після списання з балансу КП ЖКС Вузівський будинку за адресою: м. Одеса, вулиця Академіка Корольова №29. Таким чином, строк позовної давності слід обраховувати починаючи з 23.03.2018, та керуючись положеннями ст. 257 ЦК України такий строк закінчується 23.03.2021 та вказує, що виходячи з загальних засад цивільного та господарського законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності можуть бути віднесені виключно обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності; позов про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності не віднесено до негаторних позовів, на які не поширюється позовна давність. Отже, Одеська міська рада, у випадку якщо Господарським судом Одеської області буде встановлено, що право позивача дійсно порушено, просить застосувати до спірних правовідносин положення статті 251-267 ЦК України та відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

У підготовчому засіданні 17.08.2022 оголошено перерву до 13.09.2022 о 14:45.

19.08.2022 за вх.№16815/22 до суду від позивача надійшли пояснення стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, які залучено судом до матеріалів справи. В поданих поясненнях позивач вказує:

- позивач вважає, що заява позивача про застосування строків позовної давності є безпідставною та такою, що направлена на нівелювання констатованої судом відсутності права на спірне приміщення;

- позивач із посиланням на хронологію подій, що передували зверненню із позовом у даній справі, які встановлені у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №916/153/20, вказує на те, що процесуальні дії, вчинені позивачем починаючи з 2018 року, свідчать про те, що позивач без зволікань та невиправданих затримок вживав заходів щодо усунення перешкод у здійсненні права власності допоміжним приміщенням, що є предметом спору;

- позивач зауважує, що Одеська міська рада, маючи на меті майновий інтерес, що не має правового підґрунтя, намагається використати формальні підстави для залишення у своєму володінні приміщення без правових підстав;

- позивач вказує, що судом у справі №916/153/20 було констатовано відсутність у ОМР права на спірне приміщення, а позовна заява у даній справі, за відсутності у ОМР права на спірне приміщення, направлена на усунення бюрократичних перепон позивача у володінні та користуванні спірним приміщенням у вигляді запису в Реєстрі речових прав, при цьому власником залишається ОМР в силу запису в Реєстрі речових прав, але без правових підстав;

- позивач зазначає, що з рішень судів у справах № 916/153/20 та №420/7035/21 ОСББ Аккорд 29 звертався за усуненням перешкод у володінні та користуванні своїм майном в силу закону шляхом скасування свідоцтва про право власності та скасування запису у Реєстрі речових прав, а тому є законні підстави стверджувати про те, що строк на звернення до суду було перервано моментом подачі позовної заяви у справі №916/153/20 в силу ст. 264 ЦК України.

У підготовчому засіданні 13.09.2022 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2022 о 12:30.

11.10.2022 за вх.№22192/22 до суду від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні позивач просить врахувати понесені судові витрати на правову допомогу та компенсувати такі витрати за наявності законних передумов за підсумками розгляду справи.

Судове засідання 11.10.2022 об 12:30 не відбулось у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, оголошеною системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області.

Ухвалою суду від 12.10.2022 судове засідання призначено на 09.11.2022 о 10:30.

27.10.2022 за вх.№23944/22 до суду від позивача надійшло доповнене клопотання про стягнення судових витрат, яке залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.11.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 30.11.2022 о 14:10.

У судове засідання 30.11.2022 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Справа №916/1611/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України, з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 30.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 26.12.2022 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Позивачем у справі є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29, що створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №29, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова.

Предметом спору у даній справі є нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29.

Відповідачем у справі є Одеська міська рада, яка значиться в реєстрі прав власності на нерухоме майно власником нежилого приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29.

В матеріалах справи наявна інформація з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо нежилого приміщення першого поверху №539, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29. Відповідно до інформації з реєстру:

- реєстраційний номер майна: 23437297;

- загальна площа: 9,2 кв.м.;

- номер запису: 87 в книзі: 8ог-27;

- дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 29.05.2008;

- дата внесення запису: 29.05.2008;

- назва: територіальна громада міста Одеси, в особі Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 04056919;

- частка власності: 1/1;

- підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008, Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 зверталось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а, саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м. від 11 квітня 2008 року серії САВ №817170, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року №120, та про визнання недійсним та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (справа №916/153/20).

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/153/20 від 16.06.2020 у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м. від 11 квітня 2008 року серії САВ №817170, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року №120 - відмовлено. Приймаючи дане рішення суд зазначив, що:

- в матеріалах справи відсутні докази приналежності спірного приміщення до допоміжних приміщень, та враховуючи те, що при технічній інвентаризації приміщення було встановлено, що приміщення №539 загальною площею 9.2 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 29, є приміщенням майстерні, яке складається з основного приміщення площею 7,2 кв.м. та тамбуру площею 2 кв.м., воно не є допоміжним приміщенням, а є нежитловим приміщенням;

- матеріали справи не містять доказів скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008 №120, технічного паспорту від 14.11.2007, на підставі яких було видано оспорюване свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м. від 11 квітня 2008 року серії САВ №817170.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №916/153/20, зокрема, рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 у справі №916/153/20 про відмову у задоволенні позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АККОРД 29 задоволено частково; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м. від 11 квітня 2008 року серії САВ №817170, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року №120; в решті позовних вимог відмовлено.

У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №916/153/20 апеляційним судом встановлені наступні обставини:

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АККОРД 29 (далі - ОСББ АККОРД 29, ОСББ) зареєстровано 17 травня 2016 року, номер запису 15561020000058254 на підставі рішення установчих зборів, відповідно до чинного законодавства; актом про списання багатоквартирного будинку від 22 березня 2018 року будинок за адресою: м. Одеса, вулиця Академіка Корольова №29 було списано з балансу КП ЖКС Вузівський; ОСББ звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з листом №11 від 06 листопада 2018 року, зареєстрованим за вх.№01-14/4356 із проханням про передачу спірного приміщення у користування ОСББ; Комунальна установа Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради листом №01-13/864КУ від 21 листопада 2018 року відповіла, що передача спірного приміщення можлива виключно на договірних умовах та запропоновано взяти спірне приміщення у оренду; 28 січня 2019 року листом вих.№3 ОСББ звернулося до Директора департаменту комунальної власності ОМР Спектора О.В. із пропозицією повернути спірне приміщення мешканцям будинку у користування; 1 лютого 2019 року КУ Муніципальна служба комунальної власності ОМР складено лист на №01-13/111 КУ, яким ОСББ повідомлено про зареєстроване право власності ОМР на спірне приміщення; 18 лютого 2019 року листом №10 ОСББ звернулося до Одеського міського Голови Труханова Г. JI. із зверненням, згідно якого ОСББ прохало міського Голову про особистий прийом для обговорення долі спірного приміщення; 11 квітня 2019 року вих. листом №15 ОСББ звернулося до Директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради Спектора О. В. (зареєстровано за вх.№01-14/1517 від 11 квітня 2019 року) із проханням відповісти на ряд питань; 11 квітня 2019 року листом вих.№16 ОСББ складено звернення до Одеського міського Голови, зареєстроване у ОМР за №01.2-14/1029 від 11 квітня 2019 року, згідно якого ОСББ знову поставило питання щодо повернення спірного приміщення та порядку компенсації витрат на його утримання; 2 травня 2019 року КУ Муніципальна служба комунальної власності ОМР надало лист №01-10/0082-КУ, яким запропонувала ОСББ здійснити приватизацію спірних приміщень та вказало, що бюджетом міста на 2019 рік кошти на утримання будинків не передбачені; 02 травня 2019 року КУ Муніципальна служба комунальної власності ОМР складено лист №01-13/462КУ, яким повідомлено, що згідно технічного паспорту №8ог-27-р87 від 14 листопада 2007 року спірне приміщення не є частиною сходових кліток та сходами, а є нежитловим приміщенням першого поверху, які належать Одеській міській раді на підставі рішення Виконкому ОМР, фінансування утримання будинку, у якому знаходиться дане приміщення рішенням ОМР від 12 грудня 2018 року №3991-УІІ Про бюджет міста Одеси на 2019 рік не передбачено та запропоновано приватизувати спірне приміщення;

- рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №120 від 14.02.2008 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеса вирішено провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою об`єкти нежитлового фонду комунальної власності, одним з даних об`єктів було приміщення першого поверху №539, площею 9,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 29; на виконання даного рішення було видано свідоцтво про власності, САВ№817170, 11.04.2008, відповідно до якого нежитлове приміщення №539 загальною площею 9.2 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, б. 29, належить територіальній громаді у особі Одеської міської ради; на підставі даного свідоцтва було здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв. м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27;

- спірне приміщення №539 під час введення будинку 29 по вулиці Академіка Корольова в експлуатацію у 1973 році мало статус допоміжного приміщення та в матеріалах справи не міститься жодних доказів того, що спірне приміщення було створено міською радою або іншими особами шляхом нового будівництва або проведення реконструкції першого поверху житлового будинку, його перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування, з огляду на викладене з врахуванням практики Верховного Суду з аналогічних питань, колегія суддів вважає, що спірне приміщення № 539 є допоміжним приміщенням;

- спірне приміщення відразу з дати прийняття об`єкту в експлуатацію призначалося для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, і є спільною сумісною власністю власників квартир, розташованих у цих будинках. Право спільної сумісної власності на ці приміщення автоматично виникає в силу положень ст. 382 ЦК України та ч.2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду у разі приватизації державного житлового фонду. Отже, всупереч положенням ст. 382 ЦК України відповідачем було оформлене право власності за собою на допоміжні приміщення, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Про дані положення відповідач не міг не знати з огляду на те, що ст. 382 ЦК діє із дати набрання Цивільним кодексом чинності з 01.01.2004. Таким чином, станом на дату пред`явлення позову позивач був позбавлений можливості володіти та користуватися спірним приміщенням, що порушує його цивільні права, передбачені зокрема ст.ст. 317, 319, 358, 382 ЦК України. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що у даному випадку позов повинен бути задоволений в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м. від 11 квітня 2008 року серії САВ №817170, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року №120;

- щодо вимоги позивача про визнання недійсним та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, шляхом його виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, колегія суддів зазначила, що рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 по справі №916/153/20 дана вимога взагалі не була розглянута судом першої інстанції; відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, яка діяла на день подачі позову до суду, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. У даному конкретному випадку відомості про речові права відповідача-1 були внесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно у вигляді запису щодо реєстрації за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27. Вищевказаною нормою Закону встановлено заборону на їх скасування та/або вилучення. Таким чином, вимога про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прямо суперечить нормам закону, а отже не може бути задоволеною. Однак, це не обмежує право позивача звернутися в подальшому за захистом свого порушеного права у спосіб, що не суперечить положенням статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 дізналось про своє порушене право саме 22.03.2018, тобто після списання з балансу КП ЖКС Вузівський будинку за адресою м. Одеса, вулиця Академіка Корольова №29. Таким чином, строк позовної давності слід обраховувати починаючи з 23.03.2018, та керуючись положеннями ст. 257 ЦК України такий строк закінчується 23.03.2021; позивач звернувся до Господарського суд Одеської області - 20.01.2020, тобто без пропуску строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 зверталось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Юридичного департаменту Одеської міської ради, Державного реєстратора - Бахової В.І., третя особа - Одеська міська рада, про визнання недійсним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №56691416 від 18 лютого 2021 року (справа №420/7035/21).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №420/7035/21, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бахової Вікторії Іванівни Юридичного департаменту Одеської міської ради №56691416 від 18 лютого 2021 року. Приймаючи дане рішення, суд зазначив, що:

- абз.3 ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено скасування державної реєстрації прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) та дійшов висновку, що якщо такі права наявні, то має бути здійснена одночасна реєстрація речових прав, однак, за конкретними обставинами у справі наявності таких прав не встановлено;

- з огляду на встановлені судовим рішенням - постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 року у справі №916/153/20 обставини, що спірне приміщення є допоміжним приміщенням, яке призначалось для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, і є спільною сумісною власністю власників квартир, розташованих у цих будинках, тоді як відповідачем всупереч положенням ст. 382 ЦК України було оформлене право власності за собою на допоміжні приміщення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності вчинення додаткових дій для набуття такого права та зазначив, що до спірних правовідносин не належить застосуванню абз.3 ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 56691416 від 18 лютого 2021 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суд від 24.12.2020 у справі №420/7035/21, зокрема, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 до юридичного департаменту Одеської міської ради, Державного реєстратора - Бахової Вікторії Іванівни, третя особа - Одеська міська рада про визнання недійсним та скасування рішення.

У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суд від 24.12.2020 у справі №420/7035/21 апеляційним судом встановлені наступні обставини:

- відмовляючи у державній реєстрації права власності, форма власності: комунальна на нежитлові приміщення першого поверху №539, що розташовані у м. Одесі, по вул. Корольова академіка, 29 за суб`єктом: територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, державний реєстратор посилався на те, що відповідно до поданих заявником документів не встановлено одночасне визнання, зміна чи припинення цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав;

- державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав. Таким чином, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції. Так, норма ст. 26 Закону № 1952-IV, в редакції до внесених змін, передбачала можливість внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, у разі, зокрема, скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Однак, після внесених змін на законодавчому рівні закріплено, що державний реєстратор у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Саме для забезпечення реалізації вказаних положень ч.3 ст. 26 Закону №1952-IV законодавцем передбачено, що ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). В даному випадку судом встановлено, що право власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення першого поверху №539), загальною площею 9,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, 29 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Одеською міською радою, тобто право власності на вказане приміщення вже наявне, підтвердженням чого є відомості Державного реєстру;

- з урахуванням чинних положень ст. 26 Закону №1952-IV, для вчинення державним реєстратором державної реєстрації припинення речових прав Одеської міської ради на зазначене вище майно, наявність судового рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, без одночасного припинення речового права, зареєстрованого відповідно до законодавства, є недостатнім;

- постановою Південно-західного господарського суду від 24.12.2020 по справі №916/153/20 не вирішено питання щодо припинення права власності Одеської міської ради на приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, 29, зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності;

- скасування в судовому порядку свідоцтва про право власності за відсутності судового рішення про припинення такого права власності не є згідно ч.3 ст. 26 закону підставою для проведення державним реєстратором державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, державна реєстрація якого вже здійснена. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення №56691416 від 18 лютого 2021 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (зокрема у державній реєстрації припинення права власності Одеської міської ради на приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, 29), державний реєстратор діяв відповідно до положень чинного законодавства, та у межах наданих повноважень, а тому в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Встановлені обставини у справах №916/153/20 та №420/7035/21, зокрема, визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про скасування рішення про державну реєстрацію за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно та припинення право власності.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

За п.4 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підстави для відмови в державній реєстрації прав подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У відповідності до ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/2589/19 висловлено правову позицію: відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України №1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Таким чином, колегія суддів вважає, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржуваної постанови, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав. Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд вказує, що обставини встановлені апеляційними судами, мають значення для вирішення даної справи, а саме:

- у справі №916/153/20 про те, що: спірне приміщення з дати прийняття об`єкту в експлуатацію призначалося для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців і є спільною сумісною власністю власників квартир; позивач був позбавлений можливості володіти та користуватися спірним приміщенням, що порушує його цивільні права, передбачені зокрема ст.ст. 317, 319, 358, 382 ЦК України та як наслідок визнання судом недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539 загальною площею 9,2 кв.м. від 11 квітня 2008 року серії САВ № 817170, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року №120;

- у справі №420/7035/21 про те, що: вчинення державним реєстратором державної реєстрації припинення речових прав Одеської міської ради на зазначене вище майно, наявність судового рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, без одночасного припинення речового права, зареєстрованого відповідно до законодавства, є недостатнім, у постанові Південно-західного господарського суду від 24.12.2020 по справі №916/153/20 не вирішено питання щодо припинення права власності Одеської міської ради на приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Корольова академіка, 29 , зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, обставини, встановлені апеляційними судами щодо відсутності у відповідача прав на спірний об`єкт та встановлення належності прав на даний об`єкт нерухомого майна позивачу, а також не вирішення питання щодо припинення права власності на спірний об`єкт нерухомого майна під час апеляційного розгляду господарської справи №916/153/20, за наслідками якої визнано недійсним свідоцтво про право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачем, з урахуванням причин відмови державним реєстратором у державній реєстрації спірного об`єкту за позивачем, встановлені під час апеляційного розгляду адміністративної справи №420/7035/21 та вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію за Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, зареєстрованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008 та припинення права власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на об`єкт нерухомого майна, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008, а отже про задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 в повному обсязі.

Розглянувши заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261, 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 627 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Між тим, заявляючи про застосування наслідків спливу позовної давності, відповідач посилається на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 у справі №916/153/20 в якій зазначено: позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29, дізнався про своє порушене право саме 22.03.2018, тобто після списання з балансу КП ЖКС Вузівський будинку за адресою: м. Одеса, вулиця Академіка Корольова №29. Таким чином, строк позовної давності слід обраховувати починаючи з 23.03.2018, та керуючись положеннями ст. 257 ЦК України такий строк закінчується 23.03.2021.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд вказує на те, що виходячи з наявних матеріалів справи вбачається, що позивач після з`ясування про наявність порушеного права у 2018 році здійснював заходи щодо їх усунення, що підтверджується обставинами листування з органами Одеської міської ради та згодом і зверненнями до суду, а тому на переконання господарського суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин спливу позовної давності, порушені права позивача підлягають захисту. Одночасно господарський суд приймає до уваги і положення п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до вимог позивача строків позовної давності.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення про державну реєстрацію за Одеською міською радою (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) права власності на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Корольова академіка, будинок 29, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008.

3.Припинити право власності територіальної громади в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) на об`єкт нерухомого майна, а саме: на нежиле приміщення першого поверху №539, загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23437297, номер запису про право власності - 87 в книзі: 8ог-27, свідоцтво про право власності, САВ№817170, 11.04.2008.

4.Стягнути з Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Аккорд 29 (65113, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40486122) 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2022 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Суддя Ю.С. Бездоля