Рішення

від 21.12.2022 по справі 916/1598/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1598/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Тунік В.М. за посвідченням;

Від позивача: Десятова Н.А. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях до приватного підприємства фірми „Дів про стягнення 51 573,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Доброславської окружної прокуратури (далі по тексту прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях (далі по тексту Фонд) із позовною заявою до приватного підприємства фірми „Дів (далі по тексту ПП „Дів) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 51 573,36 грн., яка складається із орендної плати у розмірі 51311,14 грн. та пені у розмірі 262,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.12.2006р. в частині сплати орендних платежів за період з 12.07.2020р. по 12.10.2021р.

ПП „Дів повністю заперечувало проти задоволення заявлених прокурором позовних вимог, посилаючись на ненадання будь-яких розрахунків, які можуть підтвердити наявність у відповідача заборгованості на початок вказаного вище періоду у розмірі 96 544,18 грн. Відповідачем наголошено, що спірна сума боргу у розмірі 51 311,14 грн. була нарахована у зв`язку із неправомірним нарахуванням ПП „Дів заборгованості на початок звітного періоду, оскільки, враховуючи розмір орендної плати та здійснені відповідачем платежі, заборгованість перед позивачем за спірний період відсутня. Крім того, відповідачем вказано про помилковість наведених по тексту позовної заяви доводів щодо підстав припинення договору, оскільки договір припинив свою дію у зв`язку з відсутністю у відповідача наміру реалізувати переважне право на продовження строку його дії.

Фондом було підтримано заявлені прокурором позовні вимоги у повному обсязі, оскільки, як наголошено позивачем, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди від 01.12.2006р. за період з 12.07.2020р. по 12.10.2021р. є підставою для присудження до стягнення із відповідача наявної суми боргу. При цьому, позивачем, з метою спростування доводів відповідача щодо неправомірного нарахуванням на початок звітного періоду заборгованості у розмірі 96 544,18 грн., було надано суду звіт про стан надходження коштів до державного бюджету за договором за період з 12.01.2007р. по 12.10.2021р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець, Фонд) та ПП „Дів (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, п. 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», розташоване за адресою: Одеська область, Комінтерновський район, с. Фонтанка.

Згідно з п. 2.1 договору оренди від 01.12.2006р. Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1, 3.3 договору оренди від 01.12.2006р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №2786 від 04.10.95р. №2786 (із змінами) і становить за базовий місяць оренди (вересень 2006р.) - 2968,86 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Умовами п. 3.4 договору оренди від 01.12.2006р. визначено, що орендна плата перераховується Орендарем 100% до державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Одночасно копії платіжних доручень на перерахування орендної плати обов`язково надсилаються Орендарем Орендодавцеві.

Згідно з п. 3.8 договору оренди від 01.12.2006р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету у визначеному пунктом 3.4. співвідношенні з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 10.1 договору оренди від 01.12.2006р. визначено, що цей договір укладено терміном до 30.10.2007р. включно, який діє з моменту його підписання сторонами.

Згідно з п. п. 10.7, 10.8 договору оренди від 01.12.2006р. у разі припинення цього договору об`єкт оренди повертається Орендарем Орендодавцю згідно порядку, встановленого чинним законодавством на момент повернення орендованого майна. Об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

01.12.2006р. між Фондом та ПП „Дів було підписано акт приймання-передачі орендованого майна, згідно якого Фондом було передано у користування відповідача майно, визначене договором оренди від 01.12.2006р.

22.07.2010р. Фондом було проведено перевірку використання ПП „Дів орендованого за договором оренди від 01.12.2006р. майна, за результатами проведення якої складено довідку, з якої вбачається, що орендоване державне майно Орендарем не використовується та не доглядається, що призводить до погіршення його стану під впливом атмосферних чинників, виявлено відсутність окремого державного майна - металевого складу.

Шляхом укладання додаткових угод від 18.10.2007р., від 06.12.2010р., від 03.06.2011р., від 18.07.2013р., від 31.04.2014р., від 31.05.2014р., від 10.08.2015р., від 11.07.2017р., від 03.05.2018р., від 21.05.2018р., від 06.07.018р., від 10.10.2018р., від 19.04.2019р., 19.05.2020р. до договору оренди від 01.12.2006р. Фондом та ПП „Дів було внесено зміни до договору, а саме до умов, які визначають характеристики предмета оренди, мету використання відповідачем орендованих приміщень. Крім того, сторонами підписано новий акт приймання-передачі майна від 18.07.2013р. та акт від 03.05.2018., продовжено строк дії договору до 10.06.2021р.

Додатковою угодою від 03.05.2018р. до договору оренди від 01.12.2006р. визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. (із змінами) і становить за базовий місяць розрахунку лютий 2018 р. - 18 437,93 гривень.

Відповідно до звіту про стан надходження коштів до бюджету за період з 12.02.2018р. по 01.08.2018р. заборгованість ПП „Дів за договором оренди від 01.12.2006р. складала 61067,83 грн.

06.08.2018р. Фонд звертався до ПП „Дів із претензією про сплату заборгованості за договором оренди від 01.12.2006р. у розмірі 61067,83 грн. та пені у розмірі - 12 684,53 грн.

11.05.2019р. Фондом державного майна України було прийнято наказ №445, згідно якого було вирішено утворити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Одеса, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.

30.07.2019р. Фондом державного майна України було прийнято наказ №753, згідно якого днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було визначено 02.08.2019р.

08.09.2021р. Фонд, керуючись ст. 24 Закону України від 03.10.2019 №157-IХ «Про оренду державного та комунального майна», п. 149 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, у зв`язку з тим, що аукціон на продовження договору оренди від 01.12.2006р., який відбувся 01.09.2021р., визнано таким, за результатами якого об`єкт не було передано в оренду, наказав припинити чинність договору оренди від 01.12.2006р., про що видав наказ №1532.

Листом від 10.09.2021р. Фонд повідомив ПП „Дів про прийнятий наказ №№1532 від 08.09.2021р. та наявність у відповідача обов`язку звільнити орендоване майно та підписати акт приймання-передачі (повернення) майна.

13.10.2021р. між Фондом та ПП „Дів було підписано акт приймання-передачі орендованого майна, згідно якого ПП „Дів було повернуто Фонду орендоване згідно договору від 01.12.2006р. майно.

Відповідно до звіту про стан надходження коштів до бюджету за період з 12.07.2020р. по 12.10.2021р. заборгованість ПП „Дів за договором оренди від 01.12.2006р. складає 51 311,14 грн. При цьому, на початок вказаного періоду у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 96 544,18 грн.

Слід зазначити, що на підтвердження наявності у ПП „Дів заборгованості у розмірі 51 311,14 грн. позивачем суду було надано звіт про стан надходження коштів до бюджету за період з 12.01.2007р. по 12.10.2021р., з якого також вбачається, що на кінець розрахункового періоду у відповідача наявна заборгованість у розмірі 51 311,14 грн.

Листом №10-07-00651 від 17.02.2022р. Фондом було повідомлено прокурора про наявність у ПП „Дів заборгованості за договором оренди від 01.12.2006р. за період з 12.07.2020р. по 12.10.2021р. у розмірі 51 311,14 грн., у зв`язку з чим, Фонд просив розглянути питання про звернення до суду із позовною заявою до ПП „Дів про стягнення заборгованості за договором оренди майна.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року за N 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями, чинного на дату укладення договору оренди від 01.12.2006р.) передбачено, що цей закон регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

27.12.2019р. набув чинності Закон України „Про оренду державного та комунального майна №157-IX від 03.10.2019р., який згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020р. При цьому, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992р. з дня введення в дію Закону № 157-IX, визнано таким, що втрачає чинність.

Згідно з абзацом 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення наведених норм закону та умов договору оренди від 01.12.2006р. ПП „Дів протягом періоду з 12.07.2020р. по 12.10.2021р. не було у повному обсязі сплачено орендну плату за користування державним майном, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 51 311,14 грн.

З викладених обставин, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Фонду про стягнення із ПП „Дів до державного бюджету заборгованості із орендної плати в сумі 51 311,14 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

При цьому, господарським судом відхиляються доводи відповідача неправомірне нарахування Фондом на початок звітного періоду заборгованості у розмірі 96 544,18 грн., оскільки відповідачем взагалі не було надано суду будь-якого доказу сплати орендної плати протягом всього строку дії договору. Натомість, Фондом було надано звіт про стан надходження коштів до бюджету за період з 12.01.2007р. по 12.10.2021р., яким підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості.

Господарський суд зазначає, що відповідач, стверджуючи про наявність помилок у розрахунку Фонду, після надання позивачем відповідного звіту припинив з`являтись у судові засіданні, будь-які пояснення щодо наданого позивачем розрахунку до суду не надав, що дозволяє суду дійти висновку про відсутність у відповідача наміру добросовісно користуватися процесуальними правами.

При цьому, суд звертає увагу відповідача про недоцільність в межах даної справи надавати правову оцінку підставам припинення договору оренди, оскільки предметом спору по даній справі є позовні вимоги прокурора про стягнення заборгованості за договором оренди.

З посиланням на умови договору оренди від 01.12.2006р. прокурором було нараховано відповідачу до сплати пеню за порушення строків внесення орендних платежів у розмірі 262,22 грн., яка була розрахована на заборгованість за березень 2021р. серпень 2021р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений прокурором розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про його правильність, у зв`язку з чим, позовні вимоги прокурора в частині стягнення із ПП „Дів пені у розмірі 262,22 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених керівником Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділенні Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях позовних вимог шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства фірми „Дів до державного бюджету України орендної плати у розмірі 51311,14 грн. та пені у розмірі 262,22 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства фірми „Дів /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 17/19, кв. 46; ідентифікаційний код 25420482/ до державного бюджету України /отримувач - ГУК в Одеській області/м. Одеса/22080300, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України, номер рахунку UA778999980313010094000015744/ заборгованість по орендній платі у розмірі 51 311,14 грн. /п`ятдесят одна тисяча триста одинадцять грн. 14 коп./, пеню у розмірі 262,22 грн. /двісті шістдесят дві грн. 22 коп./.

3. Стягнути з приватного підприємства фірми „Дів /65091, м. Одеса, вул. Комітетська, буд. 17/19, кв. 46; ідентифікаційний код 25420482/ на користь Одеської обласної прокуратури /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код 03528552/ судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. /дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна