Постанова

від 14.12.2022 по справі 175/2972/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7742/22 Справа № 175/2972/20 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участюсекретаря судовогозасідання ПопенкоЮ.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро області апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Дніпровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 06вересня 2022року,ухваленого судому складіголовуючого суддіОзерянської Ж.М.,в справіномер 175/2972/20за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», ОСОБА_4 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», про стягнення шкоди, заподіяної врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2020 року до Дніпровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті звернувся ОСОБА_5 з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», ОСОБА_4 , третя особа: ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», про стягнення шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,обґрунтовуючисвої вимогитим,що 07 квітня 2020 року близько 15-00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вул. Каруни та пр. Мануйлівському у м. Дніпро при розвороті не надав перевагу у русі автомобілю «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, скоїв зіткнення автомобілів. ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності заст. 124 КУпАП таст. 130 КУпАП згідно з постановами Амур-Ніжньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2020 року та 03.06.2020 року відповідно.

В результаті зіткнення автомобілю позивача «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , спричинені механічні ушкодження, вартість витрат на відновлювання, згідно з актом оцінювача складає 144022,75 грн. страхова компанія відшкодувала йому збитки в розмірі 69588,75 грн за мінусом франшизи в розмірі 2600,00 грн.

В подальшому позивач продав пошкоджений автомобіль за 28000,00 грн.

Тому, з врахуванням уточнень позивач ОСОБА_1 просив стягнути зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», ОСОБА_4 солідарно на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 52034,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Рішенням Дніпровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від06вересня 2022рокупозовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», ОСОБА_4 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», про стягнення шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 49434,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір в розмірі 840,00 грн.

У задоволеннірешти позовнихвимогвідмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дніпровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від06вересня 2022рокута ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням судом обставин справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає,що міжним тастраховиком ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 69588,75 грн, яку ним отримано на відповідний банківський рахунок. Проте, страхове відшкодування не покрило розмір спричиненої йому шкоди.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правової підставі володіє транспортним засобом.

Транспортний засіб автомобіль «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , яка використовує його в ТОВ «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», водієм в день скоєння ДТП був ОСОБА_4 . Він передав автомобіль в користування ОСОБА_3 , який скоїв ДТП та спричинив позивачеві шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 , як власник, має відповідати за позовом разом з іншими відповідачами, оскільки автомобіль «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на якому здійснено правопорушення, належить саме їй. Її твердження про передачу в оренду вказаного автомобіля ТОВ «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО» не заслуговують на увагу тому, що вона є засновником і директором цього Товариства.

Також йому спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в сумі 50000,00 грн, оскільки пошкоджений автомобіль, що йому належав, був джерелом фінансового забезпечення його та його родини. Він не працював, займався приватним перевезенням пасажирів. Після пошкодження автомобіля вимушений вирішувати питання щодо відшкодування шкоди.

Отже, відповідачі мають відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду, включаючи франшизу в розмірі 2600,00 грн, в сумі 52034,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Суд першої інстанції мав врахувати всі ці обставини справи та задовольнити позов позивача.

21 листопада 2022 року від відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Полтавець Т.О., надійшов відзив на апеляційну скаргу. Однак, цей відзив не може бути прийнятий до уваги та досліджений апеляційним судом, оскільки відповідачка, в порушення вимог ч. 4 ст. 360 ЦПК України, не надіслала копії відзиву всім іншим учасникам справи (а.с. 211, 215).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мазур О.А. в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Транспортна компанія«ГЕРМЕС-АВТО»адвокат ПолтавецьТ.О.в судовомузасіданні апеляційногосуду апеляційнускаргу невизнала,просила вїї задоволеннівідмовити,рішення судупершої інстанціїзалишити беззмін.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України.

02 грудня 2022 року судову повістку про дату, час і місце розгляду справи відповідно до довідки АТ «Укрпошта» повернуто до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідач ОСОБА_3 не повідомив суд про зміну свого місця проживання або

місцезнаходження. Тому, згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України судова повістка вважається доставленою.

Третя особа Приватне акціонернетовариство «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України (а.с. 210).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності нез`явившихся учасників справи.

Заслухавши суддю доповідача, позивача та його представника, представника відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 07 квітня 2020 року близько 15-00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вул. Каруни та пр. Мануйлівському у м. Дніпро при розвороті не надав перевагу у русі автомобілю «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, скоїв зіткнення автомобілів, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим було порушено пп. 1.3, 1.5, 2.9а, 16.6Правил дорожнього рухуУкраїни. ОСОБА_3 визнано винним увчиненні адміністративнихправопорушень,передбачених ст.124КУпАП,ст.130КУпАП,та підданоадміністративним стягненняму виглядіпозбавлення правакерування всімавидами транспортнихзасобів строкомна 6місяців таштрафу врозмірі 10200,00грн зпостановами Амур-Ніжньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від13.05.2020року та03.06.2020року відповідно(а.с.9-10).

Згідно з висновком експерта №2406/20/20 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку власнику КТЗ від 12.06.2020 року вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 144022,75 грн (а.с. 13-23).

З полісу №ЕР/184359126 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.10.2019 року вбачається, що транспортний засіб «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , за шкоду заподіяну майну, забезпечено на суму 130000,00 грн в ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (а.с. 51, 54).

З заяви про досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового

відшкодування від 21.07.2020 року видно, що між страховиком ПрАТ «Українська страхова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП» та позивачем ОСОБА_1 досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 69588,75 грн. Зазначений розмір страхового відшкодування визначений з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2600,00 грн (а.с. 27).

Відповідно додоговору купівлі-продажутранспортного засобу№6112/21/041від 23березня 2021року позивач ОСОБА_1 продав пошкодженийавтомобіль «ФІАТ»за 28000,00грн (а.с.91-92).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 в частині спору про відшкодування матеріальної шкоди та стягуючи з нього вартість матеріальної шкоди в сумі 49434,00 грн та судові витрати в сумі 840,00 грн, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог саме в такому розмірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог в цій частині.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно із ст. 1166, ч. 2 ст. 1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснено у п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Судом встановлено, що 07 квітня 2020 року близько 15-00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вул. Каруни та пр. Мануйлівському у м. Дніпро при розвороті не надав перевагу у русі автомобілю «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, скоїв зіткнення автомобілів, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим було порушено пп. 1.3, 1.5, 2.9а, 16.6Правил дорожнього рухуУкраїни. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративним стягненням у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців та штрафу в розмірі 10200,00 грн з постановами Амур-Ніжньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2020 року та 03.06.2020 року відповідно.

Отже, судовими актами не встановлено, що відповідач ОСОБА_3 заволодів транспортним засобом «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , неправомірно. Тобто, можливо зробити висновок, що він використовував цей транспортний засіб на відповідній

правовій підставі.

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/184359126 від 25.10.2019 року (далі - Поліс).

З цього Полісу вбачається, що страхова сума за шкоду заподіяну майну (ліміт відповідальності), забезпечено на суму 130000,00 грн в ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», розмір франшизи становить 2600,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди) (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно достатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (страховим лімітом).

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника.

Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки

колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, де зазначено, що ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Відповідно до висновку експерта №2406/20/20 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку власнику КТЗ від 12.06.2020 року вартість ремонтно-відновлюваних робіт автомобіля «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 144022,75 грн. ПрАТ «Українська страхова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»виплатила позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно Полісу №ЕР/184359126 від 25.10.2019 року в сумі 69588,75 грн з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2600,00 грн.

З договору купівлі-продажу транспортного засобу №6112/21/041 від 23 березня 2021 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 продав пошкоджений автомобіль «ФІАТ» за 28000,00 грн.

Відтак, матеріальна шкода становить 46434,00 грн, яка складається з вартості ремонтно-відновлюваних робіт в розмірі 144022,75 грн за мінусом відшкодованої страхової суми 69588,75 грн та суми, що отримана позивачем від продажу автомобіля 28000,00 грн. Ця сума є меншою ніж забезпечена Полісом страхова сума.

Позивач ОСОБА_1 з позовом про відшкодування матеріальної шкоди до ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» не звернувся.

З третьої особи страхової компанії апеляційний суд Законом позбавлений можливості стягнення шкоди, оскільки третя особау справіне єстороною уцивільному процесі.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Що стосується відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2600,00 грн франшизи та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» із змінами та доповненнями франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до частин 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «МЕРСЕДЕС», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вул. Каруни та пр. Мануйлівському у м. Дніпро при розвороті не надав перевагу у русі автомобілю «ФІАТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, скоїв зіткнення автомобілів, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим було порушено пп. 1.3, 1.5, 2.9а, 16.6Правил дорожнього рухуУкраїни. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративним стягненням у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців та штрафу в розмірі 10200,00 грн з постановами Амур-Ніжньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2020 року та 03.06.2020 року відповідно.

Отже, діями відповідача ОСОБА_3 завдано позивачеві ОСОБА_1 моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням її майна - автомобіля.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходить з конкретних обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань, враховує вимоги розумності і справедливості та вважає, що розмір моральної шкоди становить 30000,00 грн.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд доходить до наступного, що з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 2600,00 грн (франшиза) та моральна шкода в розмірі 30000,00 грн.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував обставини справи, норми закону, дійшовши помилкового висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 49434,00 грн, та відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Отже, доводи,приведені вапеляційній скарзі,частково заслуговують на увагу, виходячи з наведеного вище.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційнийсуд дійшоввисновку простягнення звідповідача ОСОБА_3 матеріальної таморальної шкоди,тому знього накористь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненнюсудовий збірв розмірі840,00грн,що вінсплатив приподачі позову,та вдохід Держави судовий збір в розмірі 840,80 грн відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від06вересня 2022року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ГЕРМЕС-АВТО», ОСОБА_4 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», про стягнення шкоди, заподіяної врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди задовольнитичастково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2600,00 грн (дві тисячі шістсот грн 00 коп.) та моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.).

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 вдохід Держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 19 грудня 2022 року.

Суддя: