Рішення

від 21.12.2022 по справі 922/438/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022м. ХарківСправа № 922/438/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал", м. Київ до Державне підприємство "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва ім. Юр`єва Національної академії аграрних наук України, с. Елітне Харківської області про стягнення 2 481 177,06 грн. за участю представників:

позивача - Овсяник С.А.

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва ім. Юр`єва Національної академії аграрних наук України заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року в розмірі 899 888,84 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.02.22р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/438/22 за правилами загального позовного провадження.

09.11.2022 до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача борг за договором надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року у вигляді нарахованих та не сплачених процентів у розмірі 1 001 855,02 грн.; за договором надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року у вигляді неповерненого кредиту у розмірі 2 481 177,06 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2022 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 09.11.2022, було задоволено. Закрито підготовче провадження по справі №922/438/22 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на"21" грудня 2022 р.о16:00год.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2022 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.12.2022 не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГМА КАПІТАЛ» (надалі - позивач), що є небанківською фінансовою установою та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, звернулось із даним позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача з огляду на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, від 19.02.2019 року, ТОВ «МАГМА КАПІТАЛ» надало ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЕЛІТНЕ" ІНСТИТУТУ РОСЛИННИЦТВА імені В.Я.ЮР`ЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" (надалі - відповідач) кредит у формі кредитної лінії на суму 2 440 тис. грн.

Надання кредиту відбулось шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника протягом лютого, березня та квітня 2019 року на загальну суму 2 440 тис. грн.

У відповідності до умов п. 3.1. договору сторонами було передбачено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною договору, при цьому в строк до першого жовтня кожного року дії цього договору позичальник погашає кредит в розмірі 95% фактично отриманих та не повернутих грошових коштів, та має право знову отримати кредитні кошти.

Відповідно до графіку розрахунків та умов договору сплата процентів має бути сплачена відповідачем першого числа місяця, що наступає за періодом нарахування процентів. Проте, фактично позичальником сплата процентів відбувалась з порушенням строків сплати.

Сума грошових коштів-основного кредиту, що підлягала поверненню в строк до 01 жовтня 2019 року, становила 2 318 тис. грн., не була повернута у встановлені строки, відповідач не виконав власних зобов`язань та продовжив користування кредитом. Оскільки кредит надавався у формі кредитної лінії до 19 лютого 2022 року, тому позивач, у відповідності до умов договору, продовжив нарахування процентів за користування кредитом, а відповідач продовжив сплату процентів та сплатив їх за період жовтень, листопад 2019 року.

В подальшому, з огляду на невиконання відповідачем умов договору по сплаті нарахованих процентів, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення процентів за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.07.2020 року у справі № 922/1702/20 було задоволено позов про стягнення процентів за грудень 2019 року, січень, березень, квітень 2020 року, а саме з 31.12.2019 року по 30.04.2020 року та судом постановлено стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магма Капітал" суму боргу (процентів) за договором про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року у розмірі 246672,96 грн. та 1850,05 грн. судового збору.

Таким чином, станом на момент звернення до суду відповідач мав заборгованість за вказаним договором, а саме 2318000,00 грн. (кредитні кошти) та 246672,96 грн. (проценти за користування кредитними коштами) та продовжував користування кредитними коштами.

20.08.2020 року відповідачем здійснено часткове повернення кредиту у розмірі 2440000,00 грн., які відповідно до умов п. 3.4. договору були спрямовані в першу чергу на погашення існуючої заборгованості по процентах за користування кредитом (431177,06 грн.) та в другу - на погашення заборгованості за кредитом (2008822,94 грн.), після здійснення таких розрахунків відповідач мав лише заборгованість за кредитом у сумі 431177,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, станом на 21.08.20 року відповідач мав заборгованість за вказаним договором зі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 354,39 грн.

В подальшому, на виконання власних зобов`язань за договором кредиту у формі кредитної лінії, позивачем у відповідності до договору надано кредит відповідачеві у наступному розмірі:

21.08.2020 року - 400 000,00 грн.;

27.08.2020 року - 400 000,00 грн;

16.09.2020 року - 550 000,00 грн;

22.10.2020 року - 700 000,00 грн,

що підтверджується відповідними банківськими виписками, що надаються в додатках до позовної заяви.

Таким чином, відповідач, без урахування наявної заборгованості по тілу кредиту станом на 20.08.2020 р. в сумі 431177,06 грн., отримав вдруге кредит у розмірі: 2050000 грн. (400000,00 грн. + 400000 грн. + 550000 грн. + 700000,00 грн.), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 09.03.2021 р., згідно якого загальна заборгованість за тілом кредиту становить 2481177,06 грн.

Оскільки кредит надавався у формі кредитної лінії до 19 лютого 2022 року, тому позивач, у відповідності до умов договору, продовжив нарахування процентів за користування кредитом, а відповідач продовжив сплату процентів, проте сплачував їх нерегулярно.

До моменту подання позову, відповідач сплатив 104 721,76 грн., а саме:

09.11.2020 року - 35 000,00 грн.

10.11.2020 року - 13 610,64 грн.

25.11.2020 року - 36 111,12 грн.

24.09.2021 року - 20 000,00 грн.,

що підтверджується відповідними банківськими виписками, що надаються в додатках.

В подальшому, припинення сплати процентів за користування кредитом після 24.09.2021 року призвело до виникнення у відповідача боргу зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 899888,84 грн. станом на 31.12.2021 року.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за процентами по договору, у якій вимагав в найкоротший термін сплатити кредитодавцю прострочені проценти за договором надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року.

Однак, вказана вимога була проігнорована відповідачем, відповіді на претензію не було надано та повернення суми заборгованості за договором станом на дату подання позовної заяви, - не здійснено.

З огляду на те, що основна сума кредиту не була повернута позивачу, то останній на умовах укладеного договору, правомірно продовжив нараховувати відповідачеві проценти за користування кредитом (пункт 3.6. договору).

Вказане призвело до виникнення у відповідача боргу зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1001855,02 грн. станом на 19.02.2022 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Разом з вказаним, відповідно до п. 1.4. договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, від 19.02.2019 року, сторони домовились, що кредит надається строком до трьох років з 19.02.2019 року до 19.02.2022 року.

Відповідно до п.1.6. договору датою повернення (погашення) кредиту, так само, як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця (позивача).

Згідно п. 2.2.2. позичальник (відповідач) зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти в порядку та строки, визначені цим договором.

Враховуючи наведене, відповідач мав в строк до 19.02.2022 року здійснити повернення (погашення) отриманого кредиту у розмірі 2481177,06 грн. на користь позивача, однак, не виконав у повній мірі власних зобов`язань за договором, що призвело до утворення заборгованості, це підтверджується, зокрема, підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 09.03.21 року (а.с. №35) та детальним розрахунком заборгованості станом на 05.01.22р. (а.с. № 30-31).

Так, у ДП "ДГ "Елітне" ІР НААН" існує непогашений борг перед ТОВ "МАГМА КАПІТАЛ" за договором надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року, за нарахованими та не сплаченими у повному обсязі процентами, у розмірі 1001855,02 грн., та з повернення наданого кредиту у розмірі 2481177,06 грн., строк сплати яких настав, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив процентів у розмірі 1001855,02 грн.; за договором надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року у вигляді неповерненого кредиту у розмірі 2481177,06 грн. та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували сплату заборгованості за договором у сумі 3483032,08 грн. (проценти у розмірі 1001855,02 грн. та сума неповерненого кредиту 2481177,06 грн.), тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, правомірні та обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача також у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 546, 548, 549, 610-612, 625, 629, 631, 1049, 1052, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України (62408, Харківська обл., Харківський р-н, с. Елітне, вул. Насіннева, буд.19, ЄДРПОУ 05460373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГМА КАПІТАЛ" (04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 72, прим. 82, ЄДРПОУ 42485162) борг за договором надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 19.02.2019 року у вигляді неповерненого кредиту у розмірі 2481177,06 грн. та у вигляді нарахованих та не сплачених процентів у розмірі 1001855,02 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 52245,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 26.12.2022.

СуддяЛ.В. Шарко