Рішення

від 23.11.2022 по справі 925/1064/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1064/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю: від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства Тепло-М

до Матусівської сільської ради

про стягнення 273 321,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТЕПЛО-М» звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Матусівської сільської ради Черкаської області про стягнення заборгованості у розмірі 273 321,52 грн., яка виникла у зв`язку із невиконанням сільською радою своїх зобов`язань за інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 та додаткових угод до нього та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 4099,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Матусівська сільська рада Черкаської області після визнання перед Приватним підприємством «ТЕПЛО-М» зобов`язань у достроковому поверненні інвестицій за інвестиційним договором №1 від 16.08.2016 та інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 у сумі 928 396,32 грн., свої зобов`язання з повернення коштів не виконала та у визначений сторонами строк кошти не повернула, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 у розмірі 273 321,52 грн., що і стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду для її примусового стягнення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Відзив умотивований тим, що договір про заміну сторони у зобов`язанні, який був укладений 20.04.2018 між відділом освіти у справах сім`ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації, Приватним підприємством «ТЕПЛО-М» та головою Матусівської сільської ради не затверджений Матусівською сільською радою, а тому зобов`язання, яке взяв на себе сільський голова Матусівської сільської ради Колісник В.В. при укладанні договору про заміну сторони у зобов`язанні від 20.04.2018 здійснене ним з перевищенням своїх повноважень, а тому дане зобов`язання не підлягає оплаті за рахунок бюджетних коштів Матусівської сільської ради. Матусівська сільська рада є неналежним відповідачем у даній справі, стороною - боржником перед позивачем у даній справі повинен виступати колишній голова Матусівської сільської ради Колісник В.В. Також відповідач зазначив, що з метою запобігання зриву навчального процесу та пошкодження майна у навчальних закладах, які опалювались позивачем, Матусівська сільська рада була змушена прийняти рішення «Про зобов`язання сільського голови на підписання мирової угоди з Приватним підприємством «ТЕПЛО-М» щодо повернення інвестицій» №5 від 20.01.2021, оскільки позивач на той момент був монополістом по постачанню тепла у навчальні заклади Матусівської сільської ради та у будь-який момент міг припинити постачання тепла у навчальні заклади.

01.12.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується із доводами відповідача щодо неналежного відповідача у цій справі, оскільки відповідно до пункту 2.13 розділу «Повноважень та функціональних обов`язків сільського голови» Посадової інструкції сільського голови Матусівської сільської ради, сільський голова укладає від імені територіальної громади, сільської ради та виконавчого комітету договори відповідно до законодавства. Аналогічні положення містяться і в пункті 1 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Отже, сільський голова Матусівської сільської ради Колісник В.В. на час виникнення спірних правовідносин діяв у спосіб визначений та передбачений законодавством України та діяв виключно від імені Матусівської сільської ради.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.11.2021 клопотання представника позивача задоволено, поновлено строк для подання доказів. Викликано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для допиту в судове засідання на 10:00 годину 02 лютого 2022 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області. Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10:00 годину 02 лютого 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.02.2022 викликано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для допиту в судове засідання на 12:30 годину 22 лютого 2022 року. Попереджено свідків про кримінальну відповідальність за відомо неправдиві показання.

Ухвалою суду від 04.10.2022 розгляд справи відкладено на 23.11.2022.

10.11.2022 від сільського голови надійшла заява про відкладення розгляду справи.

23.11.2022 від представника позивача надійшла заява, в якій зазначив, що у зв`язку із закінченням строку розгляду справи просить справу розглядати без його участі та прийняти остаточне рішення у справі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові та наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлену у ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України обмеженість строку розгляду справи по суті та беручи до уваги, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, суд розглядає справу за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи учасників справи, які викладені в заявах по суті спору, суд встановив наступне.

16.08.2016 між Приватним підприємством «ТЕПЛО-М» (інвестор) та Відділом освіти у справах сім`ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації (забудовник) було укладено інвестиційний договір №2 (далі інвестиційний договір №2). За умовами цього договору сторони своїми та залученими силами, засобами, за рахунок власних і залучених коштів та матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання тощо) здійснюють інвестування шляхом будівництва котельні з установкою твердопаливних котлів у Матусівському НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів» за адресою вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Шполянського району Черкаської області, з метою введення в експлуатацію та отримання у власність завершеного будівництва об`єкту інвестування, визначених цим договором (пункт 1.1 інвестиційного договору №2).

Строки виконання Договору (функцій замовника, будівництва та фінансування будівництва Об`єкту) встановлюються сторонами у Графіку фінансування, який є невід`ємною частиною цього договору та погоджується сторонами не пізніше 25.12.2016 (пункт 4.2 інвестиційного договору №2).

Після прийняття об`єкту інвестування в експлуатацію право власності на об`єкт інвестування переходить до забудовника (відділ освіти Шполянської райдержадміністрації) (пункт 6.1 інвестиційного договору №2).

Загальний обсяг інвестицій орієнтовно 2 100 000,00 грн. Збільшення обсягу інвестицій повинно бути письмово узгоджено забудовником з інвестором шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору (пункт 6.2 інвестиційного договору №2).

Порядок повернення інвестицій: починаючи з 2017 бюджетного року, об`єкт інвестицій передається інвестору у довгострокову оренду на 7 років, при цьому на весь період оренди інвестор здійснює постачання (продаж) тепла для Матусівського НВК №2 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів», розміщеного за адресою вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Шполянського району Черкаської області. Інвестор самостійно здійснює постачання тепла у об`єкт інвестування на підставі укладеного між забудовником та інвестором відповідного договору (пункт 6.3 інвестиційного договору №2).

Сторони домовились, що спосіб повернення інвестицій, передбачений пунктом 6.3 цього договору, буде визначений сторонами протягом десяти днів після введення в експлуатацію об`єкта інвестицій про що сторони зобов`язані укласти відповідну додаткову угоду до цього договору (пункт 6.4 інвестиційного договору №2).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення його тексту печатками сторін та припиняє свою дію після введення в експлуатацію та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту інвестування. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за цим договором, які залишилися невиконаними (пункт 7.1 інвестиційного договору №2).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, винна сторона повинна відшкодувати повністю усі спричинені збитки стороні, яка постраждала від дій чи бездіяльності іншої сторони (пункт 8.2 інвестиційного договору №2).

Додатки, додаткові угоди, зміни та доповнення до цього договору складаються у письмовій формі за підписами уповноважених представників та печатками сторін, якщо інше прямо не передбачено цим договором та є його невід`ємною частиною (пункт 11.1 інвестиційного договору №2).

Інвестиційний договір №2 підписаний уповноваженими представниками інвестора та забудовника та скріплений відповідними печатками сторін за договором.

22.11.2016 декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності ЧК 143163271589. Було введено в експлуатацію об`єкт: «Будівництво теплогенераторної на твердому паливі Матусівської НВК І-ІІІ ступенів № 1 за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів, вул. Станіславчицька, 47» із подальшою передачею у власність Матусівської об`єднаної територіальної громади, що підтверджується актом введення в експлуатацію основних засобів від 19.04.2018 на підставі наказу, розпорядження № 38 від 16.04.2018.

20.04.2018 між Відділом освіти, у справах сім`ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації (забудовник), Приватним підприємством «Тепло-М» (інвестор) та Матусівською сільською радою (новий забудовник) було укладено договір про заміну сторони у зобов`язанні (далі договір про заміну сторони у зобов`язанні). За умовами цього договору сторони погодили замінити одну із сторін інвестиційного договору №2 від 16.08.2016, укладеного між Відділом освіти, у справах сім`ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації та Приватним підприємством «Тепло-М», а саме: передати Матусівській сільській раді усі права та обов`язки забудовника за інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 (пункт 1 договору про заміну сторони у зобов`язанні).

Після укладення сторонами цього договору новий забудовник стає стороною інвестиційного договору №2 від 16.08.2016 і є повним правонаступником забудовника відносно його усіх прав та обов`язків за інвестиційним договором (у тому числі і по поверненню інвестицій, відповідно до інвестиційного договору, у тому числі змін до нього) (пункт 2 договору про заміну сторони у зобов`язанні).

Забудовник визнає та підтверджує у повному обсязі усі права та обов`язки, прийняті ним за інвестиційним договором, у тому числі щодо передання у довгострокову оренду теплогенераторної на твердому паливі для обслуговування Матусівського НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів» за адресою: вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Шполянського району Черкаської області, а також щодо придбання теплової енергії у інвестора з метою повернення інвестицій (пункт 4 договору про заміну сторони у зобов`язанні).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 5 договору про заміну сторони у зобов`язанні).

Договір про заміну сторони у зобов`язанні підписаний уповноваженими представниками забудовника, інвестора та нового забудовника та скріплений відповідними печатками.

30.12.2018 між Приватним підприємством «Тепло-М», як інвестором, та Матусівською сільською радою, як новим забудовником, було підписано додаткову угоду до інвестиційного договору №2 від 16.08.2016 (далі додаткова угода). За умовами цієї додаткової угоди інвестор та новий забудовник визначили спосіб повернення інвестицій, який передбачений пунктом 6.3 інвестиційного договору №2 від 16.08.2016: інвестиційний внесок входить у розрахунок тарифу за теплову енергію та виплачується згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. У разі припинення дії договору купівлі-продажу теплової енергії, інвестиційний внесок виплачується згідно з графіком погашення (пункт 1 додаткової угоди).

Графіком погашення визначено суму фактичних інвестицій за 2019-2023 роки, які становлять 85 727,20 грн. за кожен рік, а всього 428 636,00 грн., орендна плата 12 789,00 грн. за кожен рік та суму інвестицій до повернення 72 938,20 грн. за кожен рік, а всього 364 691,00 грн.

Сторони погодили, що інвестор має право вимагати від нового забудовника виконати достроково обов`язок повернути інвестиції за інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 протягом 4 місяців з дня отримання від інвестора вимоги про дострокове виконання обов`язку повернути інвестиції (пункт 3 додаткової угоди).

Судом також встановлено, що 06.02.2020 між Приватним підприємством «Тепло М» (як постачальником) та Матусівською сільською радою (як споживачем) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №2020/5 (далі договір 2020/5). За умовами договору постачальник бере на себе зобов`язання виробити та передати споживачеві теплову енергію, а споживач прийняти та оплатити отриману теплову енергію на умовах цього договору (пункт 1.1 договору 2020/5).

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України цей договір набирає чинності з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020, а у частині виконання зобов`язань до повного виконання (пункт 10.1 договору №2020/5).

Додатком 2 до договору №2020/5 є калькуляція тарифу на поставку теплової енергії, у якій, зокрема, визначено собівартість реалізованої теплової енергії 1931,20 грн.за 1 Гкал теплової енергії та інвестиційну складову 159,20 грн. за 1 Гкал теплової енергії.

30.12.2018 між Матусівською сільською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Тепло-М» (орендар) було укладено договір оренди будівлі, що належить до комунальної власності №6 (далі договір оренди). За умовами цього договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності Матусівської сільської ради (об`єкт оренди), а саме будівлю теплогенераторну на твердому паливі площею 39,57 м2 для обслуговування навчально-виховного комплексу «ЗДО-ЗОШ І-ІІІ ступенів» №1 по вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Шполянського району Черкаської області, експертна грошова оцінка якої станом на 30.12.2018 становить 85260,00 грн. (пункт 1.1 договору оренди).

Орендна плата за об`єкт визначається у розмірі п`ятнадцять відсотків від незалежної оцінки та становить 12789,00 за календарний рік відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 04.10.1995 №786 (зі змінами) та пункту 29 додатку 2 вказаної постанови (пункт 3.1 договору оренди).

Орендна плата зараховується у рахунок інвестиційного внеску, згідно з інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 (пункт 3.5 договору оренди).

Договір укладено строком на п`ять років. Цей договір набирає чинності з 01.01.2019 та діє до 01.01.2024 згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (пункт 10.1 договору оренди).

Договір підписаний уповноваженими представниками орендаря та орендодавця та скріплений відповідними печатками сторін за договором.

11.01.2021 між Матусівською сільською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Тепло-М» (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої сторони за взаємною згодою домовились розірвати договір оренди будівлі, що належить до комунальної власності №6 від 30.12.2018 з 12.01.2021.

12.01.2021 на виконання умов додаткової угоди до договору оренди Приватне підприємство «Тепло-М» передало, а Матусівська сільська рада прийняла будівлю теплогенераторну на твердому паливі 39,57 м2 для обслуговування навчально-виховного комплексу «ЗДО-ЗОШ І-ІІІ ступенів» №1 по вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Шполянського району Черкаської області, котел Ретра 100-ЗМ, насос Willo30/10. Насосна станція НС*2, труба димоходна сталева. Характеристика: площа 39,57 м2, будівля теплогенераторної одноповерхова, прямокутна. Покрівля тепоргенераторної профнастил ТП20Д, внутрішнє опорядження штукатурка, підлога бетонна. Всі вищеперараховані інженерні споруди знаходяться в задовільному робочому стані, акт приймання-передачі теплогенераторної з інженерними спорудами Матусівського НВК № 1, підписаний уповноваженими представниками орендаря та власника.

У подальшому між Приватним підприємством «Тепло-М» в особі директора Кравченко В.І. та Матусівською сільською радою в особі голови Матусівської сільської ради Шаповал Л.В. було підписано акт звірки по сумах інвестицій, відповідно до якого Матусівська сільська рада підтвердила суму заборгованості перед Приватним підприємством «Тепло-М» згідно з інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 та додаткових угод до нього за інвестиціями об`єкту - приміщення котельні Матусівського навчально-виробничого комплексу №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів», який розміщений за адресою: вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Звенигородського району Черкаської області, станом на 01.01.2021 у розмірі 273 321,52 грн без ПДВ.

20.01.2021 Матусівська сільська рада Черкаської області прийняла рішення №5-20/VIII, яким з метою гарантії дотримання договірних умов, а саме погашення інвестиційних внесків за інвестиційними договорами №1 та №2 від 16.08.2016 затвердила текст мирової угоди та зобов`язала сільського голову Матусівської сільської ради підписати мирову угоду.

22.01.2021 між Приватним підприємством «Тепло-М» (інвестором) в особі директора Кравченко В.І. та Матусівською сільською радою (новим забудовником) в особі голови Матусівської сільської ради Шаповал Л.В. було укладено мирову угоду (далі мирова угода).

За умовами мирової угоди сторони встановили, що відповідно до додаткової угоди від 30.12.2018 до інвестиційного договору № 2 від 16.08.2016, яка укладена між Приватним підприємством «Тепло-М» код ЄДРПОУ - 40715434 в особі директора Кравченка Володимира Івановича та Матусівською сільською радою код ЄДРПОУ 26323516 в особі сільського голови Колісника Василя Васильовича фактична сума інвестицій до повернення складає 428 636,00 грн. без ПДВ (пункт 13 мирової угоди).

Відповідно до акту звірки по сумах інвестицій до сплати Матусівською сільською радою Приватному підприємству «Тепло-М» відповідно до інвестиційного договору №2 від 16.08.2016 та додаткової угоди до нього, сума заборгованості Матусівської сільської ради по інвестиціях по об`єкту інвестицій: приміщення котельні Матусівського НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів», розміщеного за адресою: вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів, Звенигородського району Черкаської області станом на 13.01.2021 становить 273 321,52 грн. без ПДВ (пункт 14 мирової угоди).

Сторони засвідчили, що дана мирова угода повністю відповідає інтересам сторін (пункт 20 мирової угоди).

У пункті 21 мирової угоди зазначено, що вона набуває свою дію після подання Приватним підприємством «Тепло-М» до Господарського суду Черкаської області позовної заяви про врегулювання спору (щодо погашення інвестиційного внеску за інвестиційним договором №1 від 16.08.2016 та інвестиційним договором №2 від 16.08.2016) з моменту затвердження даної мирової угоди ухвалою суду, у відповідності до статті 192 Господарського процесуального кодексу України, і діє до повного її виконання Матусівською сільською радою.

01.04.2021 представником Приватного підприємства «Тепло-М» до сільського голови Матусівської сільської ради було надіслано претензію (вхідний № 625/01-22-13 від 01.04.2021) про повернення (сплати) Приватному підприємству «Тепло-М» інвестиції за інвестиційним договором №2 від 16.08.2016 у сумі 273 321,52 грн без ПДВ на виконання пункту 3 додаткової угоди до інвестиційного договору №2 від 16.08.2016.

У відповідь на претензію Приватного підприємства «Тепло-М» Матусівська сільська рада Черкаської області направила лист №733 від 27.04.2021, в якому зазначила, що Матусівська сільська рада направила запит на адресу Управління державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області (УДКСУ у Шполянському районі) про можливість на підставі інвестиційних договорів повернути (сплатити) Приватному підприємству «Тепло-М» інвестиції. У відповідь УДКСУ у Шполянському районі повідомило, що зазначені договори не мають за собою зобов`язань щодо здійснення відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому, вони не можуть розглядатися як бюджетне зобов`язання розпорядника бюджетних коштів, яке має бути зареєстроване в органі Казначейства в установленому порядку.

За доводами позивача Матусівська сільська рада добровільно не виконує зобов`язання перед Приватним підприємством «Тепло-М» у вигляді повернення (сплати) інвестицій у сумі 273 321,52 грн, що і стало підставою для звернення із даним позовом до суду для примусового стягнення суми інвестицій.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв`язку з неповерненям відповідачем суми інвестицій за інвестиційним договором.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» усі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Отже, зміст інвестиційного договору складають взаємні права та обов`язки учасників інвестиційної діяльності, спрямовані на реалізацію інвестицій з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів, може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору інвестування, доручення, спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, позички, купівлі-продажу, довірчого управління майном тощо). Відтак, зазначений договір передбачає як грошові, так і майнові права (обов`язки) сторін договору.

Узагальнюючи наведене вище можна дійти висновку про те, що інвестиційний договір є різновидом господарсько-правового договору, який має специфічні предмет і мету.

Предметом такого договору є інвестиція у будь-якій не забороненій законодавством України формі. Це можуть бути передбачені законодавством форми інвестицій та інвестиційної діяльності (інноваційна діяльність, капітальні вкладення в основні фонди, корпоративна форма, лізинг, придбання не забороненого законами України рухомого та нерухомого майна, створення підприємств, що повністю належить інвестору, чи придбання останнім у власність діючого підприємства повністю, придбання майнових прав). Предметом інвестиційного договору можуть бути також дії, послуги тощо, що надаються (виконуються) учасниками інвестиційної діяльності та спрямовані на забезпечення вкладення інвестицій.

Мета інвестиційного договору це той безпосередній господарсько-правовий результат, якого намагаються досягти сторони у процесі його укладання та виконання. Інвестиційний договір спрямований на досягнення кінцевої мети інвестування - здійснення інвестицій та досягнення в результаті цього певного результату - одержання прибутку чи досягнення певного соціального ефекту.

Як встановлено судом за змістом інвестиційного договору №2 та відповідно до його умов позивач за рахунок власних коштів здійснює фінансування будівництва та введення в експлуатацію майна, яке є об`єктом договору, а саме: котельні з установкою твердопаливного котла у Матусівському НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів». За умовами договору вказаний об`єкт по завершенню будівництва та введення в експлуатацію підлягає передачі забудовнику та визнається власністю останнього. З іншого боку, починаючи з 2017 бюджетного року, об`єкт інвестицій передається інвестору у довгострокову оренду на 7 років, при цьому на весь період оренди інвестор здійснює постачання (продаж) тепла для Матусівського НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Отже, укладений між Приватним підприємством «ТЕПЛО-М» та Відділом освіти у справах сім`ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації договір за своєю правовою природою є інвестиційним договором і, як зазначалось судом вище, інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном).

Метою інвестиційного договору №2 є створення нового майна (котельні для теплопостачання Матусівському НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів) та передача його у власність замовнику, який зобов`язується укласти з інвестором договір оренди цього новоствореного майна та договір постачання теплової енергії.

Судом також встановлено, що згідно з умовами укладеного між інвестором, забудовником та новим забудовником, який є відповідачем у справі, договором, останній став повним правонаступником забудовника відносно його усіх прав та обов`язків за інвестиційним договором (у тому числі і по поверненню інвестицій, відповідно до інвестиційного договору, у тому числі змін до нього).

Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги (пункт 1 частини 1 статті 512 Цивільного Кодексу України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (статті 514, 517 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 513 Цивільного Кодексу України правочин щодо заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, на підставі договору про заміну сторони у зобов`язанні від 20.04.2018 Матусівська сільська рада є повним правонаступником Відділу освіти у справах сім`ї, молоді та спорту Шполянської районної державної адміністрації відносно його усіх прав та обов`язків за інвестиційним договором №2.

На виконання умов інвестиційного договору №2 між позивачем та відповідачем були укладені договір оренди будівлі теплогенераторної на твердому паливі для обслуговування навчально-виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 та договір купівлі-продажу теплової енергії. У період оренди об`єкту інвестицій, інвестор на підставі відповідного договору купівлі-продажу теплової енергії здійснював постачання (продаж) тепла для Матусівського НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів» у вартість поставленої теплової енергії була включена інвестиційна складова, що підлягала поверненню відповідачем позивачу, що також не заперечується сторонами у справі.

Дія вказаного договору тривала протягом 2020 року і за згодою сторін та у зв`язку з закінченням строку дії, вказані правовідносини між позивачем та відповідачем були припинені.

Як зазначено вище, умовами додатковою угодою від 30.12.2018 до інвестиційного договору №2 сторони внесли зміни до умов інвестиційного договору та визначили спосіб повернення інвестицій у разі припинення дії договору купівлі-продажу теплової енергії та встановили, що інвестиційний внесок у розмірі 364 691,00 грн виплачується протягом 2019-2023 років згідно з графіком шляхом сплати замовником коштів у розмірі 85 727,20 грн за кожен рік (всього 428 636,00 грн), орендна плата 12 789,00 грн за кожен рік та суму інвестицій до повернення 72 938,20 грн за кожен рік.

Також сторони узгодили, що інвестор має право вимагати від нового забудовника виконати достроково обов`язок повернути інвестиції за інвестиційним договором №2 протягом 4 місяців з дня отримання від інвестора вимоги про дострокове виконання обов`язку повернути інвестиції.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідач не виконував умови додаткової угоди від 30.12.2018 до інвестиційного договору №2 щодо повернення суми інвестицій після припинення дії договорів купівлі-продажу теплової енергії.

Сума заборгованості Матусівської сільської ради перед Приватним підприємством «ТЕПЛО-М» становить 273 321,52 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується доказами, які були досліджені судом та містяться у матеріалах справи, зокрема, додатковою угодою від 30.12.2018 до інвестиційного договору №2, актом звірки по сумах інвестицій станом на 01.01.2021, який підписаний головою Матусівської сільської ради Шаповал Л.В., а також зафіксована у тексті мирової угоди від 22.01.2021, яка підписана повноважними представниками позивача та відповідача в особі директора Кравченка В.І. та голови Матусівської сільської ради Шаповал Л.В.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що фактично, визнавши заборгованість перед позивачем, Матусівська сільська рада не виконала узяті на себе зобов`язання з повернення суми інвестицій у розмірі 273 321,52 грн та не повернула вказану суму позивачу після направлення сільській раді претензії, чим порушила права позивача.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «ТЕПЛО-М» до Матусівської сільської ради Черкаської області про стягнення 273 321,52 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Суд критично оцінює доводи відповідача з приводу неналежного відповідача у справі та перевищення повноважень колишнім головою Матусівської сільської ради Колісником В.В. при укладенні договору про заміну сторони у зобов`язанні, оскільки сільська рада не затверджувала спірний договір, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

Пунктом 16 частини 4 статі 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Водночас,у статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначений вичерпний перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, у якій зокрема не міститься жодних застережень, що сільський голова має виключно за погодженням або після такого погодження із селищною радою підписувати будь-які договору (у даному випадку договір про заміну сторони у зобов`язанні).

Суд дійшов висновку, що доводи відповідача, що колишній голова Матусівської сільської ради при укладанні договору про заміну сторони у зобов`язанні діяв із перевищенням своїх повноважень є необґрунтованими, та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, оскільки судом встановлено, що Колісник Василь Васильович, як голова Матусівської сільської ради в момент укладання договору про заміну сторони у зобов`язанні діяв у спосіб визначений та передбачений чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування» та виключно від імені відповідача Матусівської сільської ради, що свідчить про вірне визначення позивачем Матусівської сільської ради відповідачем у даній справі.

Крім того, про наявність волевиявлення відповідача на укладення договору та додаткових угод до нього свідчать надані докази, які містяться у справі, зокрема, акт звірки та мирова угода, які були підписані від імені Матусівської сільської ради іншим головою цієї ради - Шаповал Л.В.

Щодо заперечень відповідача про відсутність запису у Державному реєстрі речових прав про державну реєстрацію права комунальної власності Матусівської сільської ради на об`єкт інвестування, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Шполянської районної ради №23-3/VII від 14.02.2018 «Про надання згоди на передачу у комунальну власність Матусівської сільської ради бюджетних установ комунальної власності Шполянської районної ради та зміну підпорядкування навчальних закладів» та рішення Шполянської районної ради №23-3/VII від 14.02.2018 «Про надання згоди на передачу цілісних майнових комплексів закладів освіти, що розташовані на території Матусівської ОТГ з комунальної власності Шполянської районної ради до комунальної власності Матусівської сільської ради), а також рішення Матусівської сільської ради №9-20VII від 15.06.2018 «Про прийняття майнових комплексів закладів освіти, що розміщені на території Матусівської ОТГ» усе майно Матусівського НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів», яке знаходиться за адресою вул. Станіславчицька, 47, с. Матусів Шполянського району Черкаської області у 2018 році було передано у комунальну власність відповідача, що не заперечується відповідачем та підтверджено належними доказами.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності спірного майна у актах приймання-передачі, які були укладені на виконання наведених вище рішень, оскільки майно освітніх закладів передавалось відповідачу у 2018 році, тоді як об`єкт інвестування було введено в експлуатацію 22.11.2016, що підтверджується декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності ЧК 143163271589. Водночас, як вбачається з наданих сторонами доказів об`єкт інвестування знаходиться на території освітнього закладу Матусівської НВК І-ІІІ ступенів №1 за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів. вул. Станіславчицька, 47 та будувався з метою постачання теплової енергії до цього освітнього закладу.

Частиною першої статті 328 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 331 Цивільного Кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

У частині другій статті 331 Цивільного Кодексу України чітко вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на нерухоме майно до введення його експлуатацію.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

Як встановлено судом вище за умовами інвестиційного договору №2 позивач зобов`язався передати у власність замовнику новостворене ним майно котельню для теплопостачання Матусівському НВК №1 «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Як встановлено доказами, що містяться в матеріалах справи, замовник передав відповідачу об`єкт інвестування, який у подальшому був переданий відповідачем у користування позивачу, саме як об`єкт комунальної власності Матусівської сільської ради.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, однак самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Отже, відсутність державної реєстрації на спірне майно не свідчить про відсутність права власності відповідача на об`єкт інвестування.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 517 Цивільного Кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (стаття 519 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про те, що, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання у частині повернення суми інвестицій за інвестиційним договором №2 та додатковими угодами до нього, заборгувавши позивачу її вартість, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Матусівської сільської ради Черкаської області (20630, Черкаська область, Звенигородський район, с. Матусів, вул. Кравченка, 7, код ЄДРПОУ 26323516) на користь Приватного підприємства «ТЕПЛО-М» (20630, Черкаська область, Звенигородський район, с. Матусів, вул. Кравченка, 7, код ЄДРПОУ 40715434) 273 321,52 грн. боргу та 4 099,83 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2022.

Суддя С.С.Боровик