Ухвала

від 27.12.2022 по справі 920/456/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 920/456/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сумської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 і рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі

за позовом Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО"

до Сумської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Сумська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Паркінг" Сумської міської ради,

про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 (повний текст складено 14.11.2022) і рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19, надіслана 12.12.2022 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Сумської міської ради, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційну скаргу від імені Сумської міської ради підписано Ігорем Заїкою - уповноваженою особою в порядку самопредставництва.

За змістом частин 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Однак документів на підтвердження своїх повноважень діяти від імені Сумської міської ради в порядку самопредставництва скаржник до касаційної скарги не додав.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Звертаючись із касаційною скаргою, Сумська міська рада посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв`язку із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

Проте касаційна скарга Сумської міської ради хоч і містить посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, її зміст не є належним чином обґрунтованим з огляду на відсутність чіткої вказівки, які з переліку постанов, що згадані у касаційній скарзі, не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Скаржник також не зазначає норми права, щодо застосування якої не враховано висновок Верховного Суду.

Крім того, Сумська міська рада у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, обґрунтовуючи це недослідженням судами попередніх інстанцій обставин справи.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Сумської міської ради викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами першої апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Однак касаційна скарга Сумської міської ради оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Приватне виробничо-комерційне мале підприємство "АГРО" подало у 2019 році, її предметом є 2 вимоги немайнового характеру про визнання незаконним і скасування рішення Сумської міської ради від 16.12.2015 № 112-МР "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Суми нерухомого майна" та підпункту 1.1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 24.02.2016 № 381-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) в частині внесення змін в додаток до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) шляхом доповнення після пункту 1125 новими пунктами 1126, 1127, 1128, 1129, 1130.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022, позовні вимоги у справі № 920/456/19 задоволено.

Сумська міська рада у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 і рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 7 684,00 грн, а саме 1 921,00 грн х 2 х 200 %, де 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, які оскаржуються, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Сумська міська рада доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 складено 14.11.2022, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України з урахуванням вихідного дня є 05.12.2022.

Проте Сумська міська рада подала касаційну скаргу 12.12.2022, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Скаржник у касаційній скарзі просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції отримав на електронну пошту 22.11.2022. На підтвердження викладеного скаржник додав до касаційної скарги копію першого аркуша оскаржуваної постанови з відміткою про отримання, а саме з вхідним штампом Виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.11.2022 ВХ № 1247/03.02.02-06.

Верховний Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з самим лише посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Такими доказами можуть бути, зокрема, належним чином засвідчений знімок екрана комп`ютера або іншого візуального пристрою з інформацією про дату отримання оскаржуваного судового рішення на адресу електронної пошти скаржника.

Таким чином, розглянувши клопотання Сумської міської ради про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв`язку з відсутністю належних доказів на їх підтвердження. Вхідний штамп на копії першого аркуша оскаржуваної постанови, на який посилається скаржник як на доказ отримання ним постанови суду апеляційної інстанції, не є належним доказом отримання зазначеної постанови саме 22.11.2022.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Сумській міській раді необхідно:

- подати документ, що підтверджує наявність у Ігоря Заїки повноважень на підписання касаційної скарги від імені Сумської міської ради на момент звернення зі скаргою до суду;

- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (7 684,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- надати Суду доказ (докази) на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги, яким, зокрема, може бути належним чином засвідчений знімок екрана комп`ютера або іншого візуального пристрою з інформацією про дату отримання оскаржуваного судового рішення на адресу електронної пошти скаржника.

З огляду на викладене касаційна скарга Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 і рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Сумській міській раді буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 і рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сумської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 і рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19 залишити без руху до 23.01.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак