Рішення

від 02.12.2022 по справі 487/8165/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/8165/21

Провадження №2/487/1181/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

02.12.2022 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді Кузьменко В.В.,

за участю секретаря судових засідань Рафальської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого об`єднання "Едельвейс" в особі директора Фоміна Валерія Петровича, третя особа: Біржа нерухомості Едвайс-консульт" про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до суду до Виробничого об`єднання "Едельвейс" в особі директора Фоміна Валерія Петровича, третя особа: Біржа нерухомості Едвайс-консульт" про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 18.02.2002 року між ОСОБА_1 та Виробничим об`єднанням "Едельвейс" було укладено на біржі нерухомоості " Едвайс-Консульт" договір купівлі-продажу за яким позивачка придбала 55/1000 адміністративної будівлі (меблева майстерня), які належали Виробничому об`єднанню "Едельвейс" на підставі договору №15 від 04.04.2000 року зареєстрованого МБТІ 20.04.2000 року за реєстровим №747 в собі директора ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний сторонами належним чином і до сьогоднішнього дня ніким не оскаржувався.

Позивачу судове засідання не прибула, представник позивача до початку розгляду справи подала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, розглянути справу за її відсутності, проти заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без повідомлення причин; відзив відповідачем не подано, у зв`язку з чим, за відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи, справа розглядається в порядкуст. 280 ЦПК Українишляхом ухвалення заочного рішення на підставі доказів, що є у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихЦПК Українивипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановленихЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбаченихЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що 18.02.2002 року між Виробничим об`єднанням "Едельвейс" в особі директора Фоміна В.П. та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу 55/1000 адміністративної будівлі які належали Виробничому об`єднанню "Едельвейс" на підставі договору №15 від 04.04.2000 року зареєстрованого МБТІ 20.04.2000 року за реєстровим №747 в собі директора ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі -продажу зареєстрований в ММБТІ 04.03.2002 року за реєстрованим №747.

За умовами вищевказаного договору гараж продано за 6100 грн. В цілому 55/1000 частини адміністративної будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , мають 98,3 кв.м. загальної площі та складаються з приміщень 2-1 (15.7 кв.м.), 2.2 (48.3 кв.м.), 2-3 (8.6 кв.м.), 2-4 (8.6 кв.м.), 2.5 (17.1 кв.м.).

гараж складається і з оглядовою ямою, що знаходиться в місті Миколаїв, а/к "Волга".

Умови договору купівлі-продажу нерухомого майна виконані сторонами відповідно до досягнутих домовленостей у повному обсязі.

Згідност. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормамиЦК УРСР.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР(в редакції 1963 року) за договором купівлі -продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 227 цього Кодексудоговір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України № 17-12/44 від 10 квітня 1998 року «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено, що, беручи до уваги вимоги ст.227ЦК України(в редакції 1963 року), яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, недотримання цієї вимоги згідно з ст.47ЦК України(в редакції 1963 року) тягне недійсність договору, таким чином, зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням наст. 15 Закону України «Про товарну біржу», а в даний момент відповідач ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд з метою захисту інтересів добросовісних учасників цивільних правовідносин, та дотримання принципу правової визначеності, регламентованого Європейською конвенцією про захист прав і основоположних свобод, вважає можливим визнати дійсним договір, укладений між сторонами, та визнати за позивачем право власності на спірний об`єкт нерухомості

Керуючисьст. 33 Конституції України, ст.ст.10,12,13,18,23,76,258,259,263-265,280-282,352,354 ЦПК України, ст.ст.328,392 ЦК України, ст.ст.47,48,224,227 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позов за позовом ОСОБА_1 до Виробничого об`єднання "Едельвейс" в особі директора Фоміна Валерія Петровича, третя особа: Біржа нерухомості Едвайс-консульт" про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу серії АВК №004375 від 18.02.2002 року укладений між ОСОБА_3 та Виробничим об`єднанням "Едельвейс" в особі директора Фоміна Валерія Петровича на Біржі нерухомості "Едвайс-Консульт", дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Кузьменко