Рішення

від 28.12.2022 по справі 904/4112/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2022м. ДніпроСправа № 904/4112/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

до Житлово-будівельного кооперативу "Гірник" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 664 від 28.08.2002 у розмірі 90 182 грн. 99 коп.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гірник" (далі - відповідач) заборгованість за договором на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 664 від 28.08.2002 у розмірі 90 182 грн. 99 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (споживачем) зобов`язань за договором на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 664 від 28.08.2002 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем в період з 01.02.2022 по 30.09.2022 послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 90 182 грн. 99 коп.

Ухвалою суду від 11.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.11.2022, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Карбишева, будинок 14, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.39-40).

Так, за участю позивача, ухвала суду від 11.11.2022 була надіслана відповідачу на адресу його офіційного місцезнаходження: 50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Карбишева, будинок 14, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 11.11.2022 отримав 07.12.2022, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930021090818 (№ 5004701680263), отже завчасно (а.с.46).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 11.11.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання ухвали суду - 07.12.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 22.12.2022 включно.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 28.12.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що строк розгляду даної справи закінчується 10.01.2023, отже у даному випадку судому було надано відповідачу достатній строк для висловлення його правової позиції та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" засноване органом місцевого самоврядування - Криворізькою міською радою на основі майна, яке є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 статті 2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.

Так, 28.08.2002 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал", позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Гірник" (далі - абонент, відповідач) було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 664 (далі - договір, а.с.10-11), за умовами пункту 1.1. якого КП "Кривбасводоканал" зобов`язується забезпечити споживача питною водою, а абонент зобов`язується прийняти та оплатити питну воду оплатити орієнтовно в об`ємі 6600 м3/рік, 550м3/місяць, яка відповідає Держстандарту 2874-82 "Питна вода", а також приймає від нього стічні води в об`ємі 6600 м3 /рік, 550 м3 /місяць.

У пунктах 8.1., 8.2. договору сторони погодили, що договір укладається строком до 31.12.2002 в частині надання послуг і вступає в силу з 28.08.2002, а в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення розрахунків.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункт 8.2. договору в редакції додаткової угоди про внесення змін до договору від 06.05.2013).

Доказів визнання недійсними або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Відповідно до пункту 2.1 договору, вода подається позивачем абоненту при наявності приладів обліку води.

Відповідно до пункту 3.1. договору облік використаної води визначається за показниками повірених водолічильників, встановлених за рахунок Абонента та узгоджених з КП "Кривбасводоканал". При виході їх із ладу для обліку води визначається по середньомісячній витраті за попередні два розрахункові місяці.

Згідно з пунктом 3.2. договору при відсутності приладів обліку, відпуск води здійснюється за діючими нормами водоспоживання, затвердженими органами державної виконавчої влади або за контрольними замірами.

Відповідно до умов пунктів 3.3. - 3.4. договору знімання показань водолічильника здійснюється представником позивача спільно з представником відповідача з оформленням актів у двох примірниках. У випадку неявки або необґрунтованої відмови представника відповідача від підписання акта забору води, акт вважається дійсним, якщо він оформлений в однобічному порядку представниками "Кривбасводоканалу".

Кількість стічних вод, які надходять в каналізацію, визначається по кількості відпущеної води (пункту 3.5. договору).

Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення в період дії договору затверджені рішенням Криворізького виконкому від 01.06.2000 № 379 і можуть бути змінені відповідно до діючого законодавства України. Тарифи на момент укладення договору складають за 1 м3 з ПДВ для населення: вода питна - 0,40 грн., стоки - 0,26 грн. (пункт 4.4. договору).

Пунктом 4.5 договору визначено, що у разі затвердження нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення Кривбасводоканал письмово повідомляє абонента згідно діючим законодавством України без додаткового узгодження розмірів та терміну введення нових тарифів. Письмове повідомлення стає невід`ємною частиною даного договору та не потребує додаткового узгодження.

Відповідно до умов пунктів 4.1., 4.2. договору розрахунки за воду і стоки здійснюються умов грошовими коштами і підлягають оплаті абонентом у триденний термін після отримання платіжних доручень. По узгодженню сторін можливі інші форми оплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

За умовами пунктів 5.1. 5.2. договору абонент зобов`язався своєчасно, в повному обсязі у встановлені договором строки, забезпечити збір плати за відпущену воду об`єм стічних вод з квартиронаймачів, орендаторів, та перераховувати на рахунок КП "Кривбасводоканал".

На виконання умов договору позивач у період з 01.02.2022 по 30.09.2022 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 90 182 грн. 99 коп., що підтверджується актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором №664 від 28.08.2002, які підписані та скріплені печатками як позивача так і відповідача (а.с.16-20).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи також не надано.

Викладене підтверджує, що позивачем зобов`язання виконувались у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та надані послуги приймалися відповідачем без зауважень.

На оплату наданих у період з 01.02.2022 по 30.09.2022 послуг Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" виставлено Житлово-будівельному кооперативу "Гірник" рахунки на суму 90 182 грн. 99 коп., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.21-28).

Більше того, в матеріалах справи наявні реєстри, які підтверджують отримання відповідачем рахунків на оплату наданих в період з 01.02.2022 по 30.09.2022 послуг з водопостачання та водовідведення на суму 90 182 грн. 99 коп. (а.с.29-30).

В порушення умов договору відповідачем належним чином не виконані взяті на себе зобов`язання, а саме: надані позивачем в період з 01.02.2022 по 30.09.2022 послуги не були оплачені відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 90 182 грн. 99 коп.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивача за надані послуги з водопостачання, між позивачем та відповідачем був також підписаний Акт звірки № 1 від 31.09.2022 (а.с. 30).

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договором за період з 01.02.2022 по 30.09.2022 у відповідача утворилася заборгованість у загальному розмірі 90 182 грн. 99 коп. Вказане і є причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено судом, з урахуванням умов пункту 3.1. договору, оплата за надані в період з 01.02.2022 по 30.09.2022 послуги з централізованого водопостачання та водовідведення повинна була здійснюватися споживачем протягом п`яти банківських днів з моменту пред`явлення (вручення) рахунку.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за можливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість за надані в період з 01.02.2022 по 30.09.2022 послуги з водопостачання та водовідведення за договором на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 664 від 28.08.2002 складає 90 182 грн. 99 коп.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 90 182 грн. 99 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 90 182 грн. 99 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 481 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Гірник" про стягнення заборгованості за договором на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації № 664 від 28.08.2002 у розмірі 90 182 грн. 99 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гірник" (50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Карбишева, будинок 14; ідентифікаційний код 23077689) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316) 90 182 грн. 99 коп. - основного боргу та 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.12.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко